Постанова

від 17.05.2017 по справі 826/14175/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14175/16 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерно-консалтингова компанія Одін до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ Інженерно-консалтингова компанія Одін звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.06.2016 року №0012441201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку з питання дотримання позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт від 31.05.2016 року № 7555/26-58-12-01-36538918.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України - порушення терміну реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків корегування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття 10.06.2016 року податкового повідомлення-рішення № 0012441201, яким за затримку реєстрації податкових накладних до ТОВ Інженерно-консалтингова компанія Одін застосовано штраф в розмірі 10%, 20 %, 30%, 40% в сумі 9696,22 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність проведення камеральної перевірки, оскільки її предметом може бути лише податкова декларація (податкова звітність), а не своєчасність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, наголошує, що застосування штрафних санкцій до 01.01.2016, мало б відбуватись із обов'язковим застосуванням Порядку, передбаченим пп. 120.1-3 ПК України, як складовою процедури притягнення платника подаків до встановленої відповідальності.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка , яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій) .

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Положеннями абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як слідує з матеріалів справи, актом перевірки від 31.05.16 року № 7555/26-58-12-01-36538918 встановлено, що ТОВ Інженерно-консалтингова компанія Одін в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України, несвоєчасно зареєструвано податкові накладні в ЄРПН, а саме: 22.10.2015 р. № 27 (зареєстрована в ЄРПН 30.03.2016 р.); 29.10.2015 р. № 28 (зареєстровані в ЄРПН 21.12.2015 р.); 10.11.2015 р. № 29 (зареєстрована в ЄРПН 21.12.2015 р.); 10.12.2015 р. № 30 (зареєстрована в ЄРПН 19.01.2016 р.); 28.01.2016 р. № 1 (зареєстрована в ЄРПН 19.02.2016 р.); 02.02.2016 р. №2 (зареєстрована в ЄРПН 30.03.2016 р.); 08.02.2016 р. № 3 (зареєстрована в ЄРПН 21.03.2016 р.); 08.03.2016 р. №4 (зареєстрована в ЄРПН 21.03.2016 р.); 11.03.2016 р. №5 (зареєстрована в ЄРПН 30.03.2016 р.). При цьому, факт порушення терміну подання таких накладних не заперечується й самим позивачем.

Отже, колегія суддів вважає, що відображені в вищевказаному Акті перевірки висновки про порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України є обґрунтованими.

Що стосується висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідача права за 2015 рік нараховувати штрафні санкції, оскільки був відсутній затверджений центральним органом порядок застосування штрафних санкцій, колегія суддів знаходить їх помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 109.2 ст. 109 ПК України встановлює, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (тобто 1095 днів).

Згідно з п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В той же час, п. 120-1.3 ст. 120-1 ПК України (в редакції, яка діяла з 29.07.2015 по 31.12.2015), передбачав, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 01.01.2016) були внесені зміни до статті 120-1 Податкового кодексу України, якими виключено пункт 120-1.3.

Із зазначеного слідує, що порушення термінів реєстрації податкових накладних та відповідальність за таке порушення у вигляді штрафу були закріплені в ПК України як до 01 січня 2016 року, так і після цієї дати.

Крім того, стаття 120-1 ПК України введена в дію з 01.01.2015 року Законом України від 28.12.2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Проте, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділу XX ПК України в редакції Закону України від 28.12.2014 року N" 71-VIII "норми абзацу другого пункту 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/розрахунків коригування, складених в період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року.

В подальшому, Законом України від 16.07.2015 року № 643- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" п. 35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України прийнято в редакції, яка визначала, що норми п. 120-1.1 ст. 120-1 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

На підставі вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що відповідач з 01.01.2016 року мав право притягувати платників податків до відповідальності на підставі ст. 120-1 ПК України за порушення термінів реєстрації податкових накладних, складених з 01.10.2015 року, без врахування застережень, які були передбачені п. 120-1.3. ст. 120-1 ПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення, що в свою чергу свідчить про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та про обґрунтованість і вмотивованість вимог апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду всім обставинам справи призвели до помилкового висновку, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року - скасувати та постановити нову про відмову у задоволені позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 17.05.2017 року.

Головуючий І.В. Саприкіна

Судді О.В. Карпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Карпушова О.В.