Постанова

від 16.05.2017 по справі 910/18058/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. справа№ 910/18058/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Руденко М.А.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача-1 - Андрюхін Д.В.

відповідача-2 - не з'явились

третьої особи-1 - Залевський В.О.

третьої особи-2 - не з'явились

третьої особи-3 - не з'явились

третьої особи-4 - ОСОБА_4

розглянувши апеляційну скаргу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р.

у справі № 910/18058/15 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім"

2. Департаменту реєстрації Харківської міської ради

треті особи 1. Національний банк України

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг"

3. ОСОБА_7

4. ОСОБА_8

про визнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" (далі - відповідач-1) та Департаменту реєстрації Харківської міської ради (далі - відповідач-2) про:

- визнання недійсними правочинів, а саме: договору від 01.10.2014 р. про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. № 989, який посвідчений цим же нотаріусом 01.10.2014 р. № 723; договору від 19.01.2015 р. про внесення змін до договору іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. 19.01.2015 р. № 6;

- визнання ПАТ Златобанк іпотекодержателем з 18.07.2012 р. нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2;

- скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень ПАТ Златобанк щодо: квартири АДРЕСА_1 (запис від 01.10.2014 р., 11:33:50 про припинення іпотеки № 1222623 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014 р., 11:34:55; запис від 01.10.2014 р., 11:37:55 про припинення обтяження № 1222680 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014 р., 11:38:37); квартири АДРЕСА_2 (запис від 19.01.2015 р., 16:18:36 про припинення іпотеки № 1243933 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015 р., 16:20:39; запис від 19.01.2015 р., 16:24:27 про припинення обтяження № 1243918 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015 р., 16:27:40).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 р було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний банк України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 р. у справі № 910/18058/15, залишеним без зміни постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р., позов задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. у справі № 910/18058/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. у справі № 910/18058/15 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р., Публічне акціонерне товариство "Златобанк" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що в порушення норм чинного законодавства, зокрема, без отримання попередньої письмової згоди Національного Банку України 01.10.2014 р. та 19.01.2015 р. між ПАТ "Златобанк" та відповідачем-1 були укладені договори про внесення змін до договору іпотеки, згідно з умовами яких сторонами був змінений предмет іпотеки, а саме була припинена іпотека щодо квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, про що були внесені відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 р. було порушено апеляційне провадження у справі № 910/18058/15, а розгляд справи призначено на 09.02.2017 р.

09.02.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/18058/15 до остаточного рішення Верховного Суду України у справі 910/22664/15.

Розглянувши у судовому засіданні 16.05.2017 р. вказане клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як передбачено п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду Київської області № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України", господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі.

Однак, позивач не наводить жодних обставин у зв'язку з якими неможливо розглянути дану справу до вирішення справи № 910/22666/15.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 р. було відкладено розгляд справи до 02.03.2017 р.

У судовому засіданні 02.03.2017 р. було оголошено перерву до 21.03.2017 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1014/17 від 20.03.2017 р. у зв'язку з відрядженням судді Шапрана В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), для роботи до Вищої ради правосуддя призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18058/15, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 р. було прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" на рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. у справі № 910/18058/15 до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та відкладено розгляд справи до 06.04.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 р. було відкладено розгляд справи до 16.05.2017 р.

15.05.2017 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 17.05.2017 р. у Верховному Суді України будуть розглядатись аналогічні справи, які мають одні й ті ж предмет та підстави позову.

Розглянувши у судовому засіданні 16.05.2017 р. вказане клопотання, судова колегія дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Так, з огляду на приписи ч. 1 ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Таким чином, враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду досить коротким терміном, дана постанова приймається за наявними в матеріалах даної справи документами.

В засідання суду, призначене на 16.05.2017 р., представники позивача, відповідача-2, третьої особи-2 та третьої особи-3 не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

16.05.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Агрохімхолдинг" (далі - позичальник) було укладено кредитний договір № 106/12-KL (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього договору.

18.07.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Агрохімхолдинг" (далі - іпотекодавець) укладено договір іпотеки (далі - договір іпотеки) (далі - договір іпотеки).

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки цей договір забезпечує виконання ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору та з додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання та (або) процентів за основним зобов'язанням, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії, з цільовим призначенням для поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості, що становить 15 000 000,00 дол США, з кінцевим терміном повернення не пізніше 15.05.2013 р. включно, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту з розрахунку 14% річних, сплатити можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і договором іпотеки, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Згідно з п. 2.1 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: 57 квартир, загальною площею 7339,1 кв.м., що знаходяться в житловому будинку літ. "А-25" за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

05.03.2014 р. між Національним Банком України (далі - заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством Златобанк (далі - заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 12/ЗМП (далі - договір застави).

Відповідно до п. 1.1 договору застави предметом застави за цим договором є майнові права за кредитними договорами, що укладені заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до договору застави, що є його невід'ємною частиною (надалі всі зазначені вище кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - кредитні договори). Станом на 26.02.2014 р. заборгованість за кредитними договорами становить 3 082 025 020,89 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо.

Як передбачено п. 1.3 договору застави, надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору від 16.05.2012 р. № 106/12-KL, укладеного заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, що наведені у цьому договорі.

Згідно з п. 3.4 договору застави заставодавець зобов'язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя; не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя. Ці вимоги не стосуються зміни розміру процентних ставок за кредитами, перенесення строку сплати процентів на строк не більше 60 днів, понесення сплати нарахованих процентів та комісій за обслуговування кредитної заборгованості по одноразовому переносу строку в межах одного календарного місяця, зміни валюти кредитування шляхом укладення додаткових угод до кредитних та забезпечувальних договорів; не пізніше п'яти робочих днів після підписання цього договору повідомляти боржників, майнових поручителів та/або поручителів за кредитними і забезпечувальними договорами про укладення цього договору шляхом направлення листів з повідомленням про вручення та не пізніше наступного робочого дня після їх відправлення надати повний перелік відправлених листів з зазначенням реквізитів (дати відправлення, вихідного реєстрового номеру, поштового реєстру тощо) та завірені повноважною особою і печаткою заставодавця копії відправлених листів, оригінали поштових реєстрів.

01.10.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Агрохімхолдинг" було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, за умовами якого сторони, у зв'язку з викладенням пунктів 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції домовились про те, що іпотека щодо квартири АДРЕСА_1, припиняється.

Як вбачається з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014 р., 11:34:55, було внесено запис від 01.10.2014 р., 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623 (за адресою: АДРЕСА_1).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014, 11:38:37, було внесено запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680.

19.01.2015 р. між Публічним акціонерним товариством Златобанк та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Агрохімхолдинг" було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, за умовами якого сторони, у зв'язку з викладенням пунктів 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, домовились про те, що іпотека щодо квартири АДРЕСА_2, припиняється.

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015 р., 16:20:39, було внесено запис від 19.01.2015 р., 16:18:36 про припинення іпотеки номер 1243933, АДРЕСА_2.

Також, з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015 р., 16:27:40, було внесено запис від 19.01.2015 р., 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918.

13.02.2015 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 30 Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Златобанк , яким з 14.02.2015 р. було вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ Златобанк з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 14.02.2015 р. по 13.05.2015 р.

12.05.2015 р. постановою Правління Національного Банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" № 310 було вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Златобанк".

13.05.2015 р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію, з урахуванням рішення від 18.05.2015 р., яким вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ Златобанк з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання з 14.05.2015 р.

Згідно з електронним повідомленням від 13.05.2015 р. № 20-02012/32318 заставодавцю - Публічному акціонерному товариству Златобанк не надавалась згода Національного Банку України на відчуження заставленого майна шляхом уступки прав вимоги за кредитними договорами, наведеними у додатку № 1, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитами Національного Банку України.

08.06.2015 р. листом № 1177 позивач повідомив ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" і ТОВ Укртрансхім про нікчемність договорів про внесення змін від 01.10.2014 р. та від 19.01.2015 р. у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 37 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, договори від 01.10.2014 р. та від 19.01.2015 р. про внесення змін до договору іпотеки від 18.07.2012 р., є нікчемними, оскільки внаслідок вчинення вказаних правочинів ПАТ Златобанк безоплатно відмовився від власних майнових прав, а оскаржувані договори укладені всупереч підпунктам 3.4.2, 3.4.5 договору застави, тобто без письмової згоди Національного Банку України, як заставодержателя.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Як передбачено ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з тих підстав, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Однак, ПАТ Златобанк документально не підтвердив того, що на момент укладення оспорюваних договорів він мав право майнової вимоги за кредитним договором до боржника, і внаслідок укладення спірних договорів були порушені його права як іпотекодержателя.

Встановлено, що предметом договору застави майнових прав № 12/ЗМП від 05.03.2014 р. є майнові права за кредитними договорами, вичерпний перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору. При цьому в переліку, наведеному в договорі № 12/ЗМП, існує кредитний договір № 106/12-KL від 16.05.2012 р.

Стосовно доводів скаржника про відсутність письмової згоди Національного Банку України на укладення оспорюваних договорів, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно з ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 49 Закону України "Про заставу" предметом застави можуть бути майно та майнові права. Заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Як передбачено ч. 2 ст. 17 Закону України "Про заставу", заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

У відповідності до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Відповідно до п. 4.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1 "Про деякі питання вирішення господарськими судами спорів, що виникають з кредитних договорів", якщо договір застави не обмежений одним предметом застави, то всі предмети застави повинні бути індивідуалізовані, тобто визначені не лише їх видові ознаки, але й індивідуальні характеристики.

Так, у договорі застави відсутня індивідуалізація предмету застави, яка б включала в себе посилання саме на предмет іпотеки за договором іпотеки.

За умовами договору застави майнових прав від 05.03.2014 р. № 12/ЗМП Національному банку України в заставу передані лише майнові права за кредитними договорами (в тому числі за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012 р.), тобто, права вимоги повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв'язку з чим, права ПАТ Златобанк за договором іпотеки від 18.07.2012 р. не є предметом договору застави майнових прав від 05.03.2014 р., а тому внесення змін до згаданого договору іпотеки не потребувало обов'язкового погодження Національного Банку України, який не є іпотекодержателем нерухомого майна (двох квартир, відчужених на користь фізичних осіб).

Крім того, умовами спірних договорів не припинялися та не змінювалися умови кредитного договору, майнові права за яким передано в заставу Національному Банку України.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про заставу" при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває права вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Встановлено, що позивачем та відповідачем-1 правочини щодо відчуження заставленого майна шляхом уступки права вимоги за кредитним договором не укладалися.

Також, документально не підтверджено, що Національний Банк України до введення тимчасової адміністрації набув у ПАТ Златобанк право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави за договором застави.

З матеріалів справи вбачається, що на даний час право власності на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, стосовно яких спірними правочинами було припинено іпотеку, перейшло до фізичних осіб (треті особи-2 і 3 на стороні відповідача-1) на підставі посвідчених нотаріусом договорів купівлі-продажу.

Стаття 41 Конституції України встановлює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому судом першої інстанції було враховано вказівки касаційної інстанції під час нового розгляду справи та вирішено спір на підставі належних доказів.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Златобанк" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 06.12.2016 р. у справі № 910/18058/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/18058/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Руденко