Постанова

від 09.08.2017 по справі 910/18058/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року Справа № 910/18058/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Картере В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі№ 910/18058/15 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім"; 2. Департаменту реєстрації Харківської міської ради; треті особи 1. Національний банк України; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг"; 3. ОСОБА_4; 4. ОСОБА_5; провизнання нікчемних правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочину в судовому засіданні взяли участь представники:

- ПАТ "Златобанк" Петроченко С.О.,

- ТОВ "Укртрансхім" Андрюхін Д.В.,

- Департаменту реєстрації Харківської міської ради повідомлений, але не з'явився,

- НБУ Ліпов С.Л.,

- ТОВ "ТД "Агрохімхолдінг" повідомлений, але не з'явився,

- ОСОБА_4 повідомлений, але не з'явився,

- ОСОБА_5 ОСОБА_9,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.09.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016, позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними вчинені між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (надалі - ПАТ "Златобанк" / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртрансхім" (надалі - ТОВ "Укртрансхім" / відповідач) правочини, а саме: договір від 01.10.2014 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 01.10.2014 за реєстровим номером 723; договір від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, який посвідчений цим же нотаріусом 19.01.2015 за реєстровим номером 6; визнано ПАТ "Златобанк" іпотекодержателем з 18.07.2012 нерухомого майна, що є предметом іпотеки згідно з договором іпотеки, посвідченим 18.07.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу Ковтун О.Д. за реєстровим номером 989, а саме: квартири АДРЕСА_1; квартири АДРЕСА_2; скасовано державну реєстрацію прав та їх обтяжень про припинення іпотеки і обтяжень обтяжувача ПАТ "Златобанк": квартири АДРЕСА_1 - запис від 01.10.2014, 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014, 11:34:55; запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014, 11:38:37; квартири АДРЕСА_2 - запис від 19.01.2015, 16:18:36 про припинення іпотеки номер 1243933 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015, 16:20:39; запис від 19.01.2015, 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015, 16:27:40.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.09.2016 задоволено частково касаційні скарги ТОВ "Укртрансхім" та ОСОБА_5, рішення господарського суду міста Києва від 17.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 910/18058/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2016 (суддя Курдельчук І.Д.) , залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 (головуючий суддя Буравльов С.І., судді: Андрієнко В.В., Руденко М.А.) , в задоволенні позову відмовлено.

Національний банк України, не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "Златобанк".

26.07.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив від ОСОБА_5 на касаційну скаргу Національного банку України (надалі - НБУ / скаржник), в якому третя особа-4 просить суд касаційної інстанції залишити без задоволення вказану касаційну скаргу, а постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Також, 31.07.2017 до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу НБУ від ТОВ "Укртрансхім", за змістом якого відповідач вказує на відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови, у зв'язку з чим просить подану касаційну скаргу залишити без задоволення.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи, однак відповідач-2, третя особа-2 та третя особа-3 не скористалися своїм правом бути присутніми в судовому засіданні.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання їм юридичної оцінки, дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.05.2012 між ПАТ "Златобанк" (кредитодавець, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агрохімхолдинг" (позичальник, боржник) укладено кредитний договір № 106/12-KL (надалі - кредитний договір), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього договору.

18.07.2012 між ПАТ "Златобанк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Укртрансхім" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 989, (надалі - договір іпотеки), відповідно до умов якого цей правочин забезпечує виконання ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" зобов'язань, що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору та з додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобов'язання та (або) процентів за основним зобов'язанням, за умовами якого боржник зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредитні кошти у формі відкличної кредитної лінії, з цільовим призначенням для поповнення обігових коштів, з максимальним лімітом заборгованості, що становить 15 000 000 дол. США, з кінцевим терміном повернення не пізніше 15.05.2013 включно, сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту з розрахунку 14 % річних, сплатити можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

Згідно з п. 1.2 договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: 57 квартир, загальною площею 7 339,1кв.м., що знаходяться в житловому будинку літ. "А-25" за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

05.03.2014 між Національним банком України (заставодержатель) та ПАТ "Златобанк" (заставодавець) укладено договір застави майнових прав № 12/ЗМП (надалі - договір застави), предметом якого є майнові права за кредитними договорами, що укладені між заставодавцем і юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною (надалі всі зазначені вище кредитні договори та генеральні кредитні договори, договори про відкриття кредитної лінії, договори про кредитування, чи інша назва договору про надання кредитних коштів на умовах повернення, платності, строковості, забезпеченості та цільового характеру використання разом та/або окремо іменуються - кредитні договори). Станом на 26.02.2014 заборгованість за кредитними договорами становить 3 082 025 020,89 грн. Зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки, поруки тощо.

У пункті 1.3 договору застави визначено, що надана застава забезпечує належне виконання заставодавцем вимог заставодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору від 05.03.2014 № 12, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, а також усіх додаткових договорів (угод), що будуть укладені до нього, а також з усіх окремих кредитних договорів (та змін до них), в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, що наведені у цьому договорі.

Згідно з додатком № 1 до договору застави у забезпечення надано, зокрема, майнові права за кредитним договором № 106/12-KL від 16.05.2012, укладеним з ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг".

Відповідно до п. 3.4 договору застави заставодавець зобов'язаний:

- не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (п.п.3.4.2);

- не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя. Ці вимоги не стосуються зміни розміру процентних ставок за кредитами, перенесення строку сплати процентів на строк не більше 60днів, понесення сплати нарахованих процентів та комісій за обслуговування кредитної заборгованості по одноразовому переносу строку в межах одного календарного місяця, зміни валюти кредитування шляхом укладення додаткових угод до кредитних та забезпечувальних договорів (п.п.3.4.5);

- не пізніше п'яти робочих днів після підписання цього договору повідомляти боржників, майнових поручителів та/або поручителів за кредитними і забезпечувальними договорами про укладення цього договору шляхом направлення листів з повідомленням про вручення та не пізніше наступного робочого дня після їх відправлення надати повний перелік відправлених листів з зазначенням реквізитів (дати відправлення, вихідного реєстрового номеру, поштового реєстру тощо) та завірені повноважною особою і печаткою заставодавця копії відправлених листів, оригінали поштових реєстрів (пп.3.4.12).

Судами також було встановлено, що 01.10.2014 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Укртрансхім" укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, за умовами якого сторони, у зв'язку з викладенням п.п. 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, домовились, що стосовно квартири АДРЕСА_1, іпотека припиняється.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171295 від 01.10.2014, 11:34:55, було внесено запис від 01.10.2014, 11:33:50 про припинення іпотеки номер 1222623 (за адресою: АДРЕСА_1).

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 16171516 від 01.10.2014, 11:38:37, було внесено запис від 01.10.2014, 11:37:55 про припинення обтяження номер 1222680.

Також, 19.01.2015 між ПАТ "Златобанк" та ТОВ "Укртрансхім" укладено договір про внесення змін до договору іпотеки, за умовами якого сторони, у зв'язку з викладенням п. п. 1.2, 1.3 договору іпотеки у новій редакції, домовились, що відносно квартири АДРЕСА_2, іпотека припиняється.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711063 від 19.01.2015, 16:20:39, було внесено запис від 19.01.2015, 16:18:36 про припинення іпотеки номер АДРЕСА_2.

З копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 18711392 від 19.01.2015р., 16:27:40, було внесено запис від 19.01.2015, 16:24:27 про припинення обтяження номер 1243918.

13.02.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 30 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Златобанк", яким з 14.02.2015 вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці з 14.02.2015 по 13.05.2015.

12.05.2015 постановою Правління Національного банку України "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Златобанк" № 310 вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ "Златобанк".

13.05.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію, з урахуванням рішення від 18.05.2015, яким вирішено розпочати процедуру ліквідації ПАТ "Златобанк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання з 14 травня 2015 року.

Відповідно до електронного повідомлення від 13.05.2015 № 20-02012/32318, НБУ повідомив, що ним не надавалась згода заставодавцю (ПАТ "Златобанк") на відчуження заставленого майна за кредитними договорами, наведеними у додатку № 1, які забезпечують виконання зобов'язань за кредитами НБУ.

Листом від 08.06.2015 № 1177 позивач повідомив ТОВ "ТД "Агрохімхолдинг" і ТОВ "Укртрансхім" про нікчемність договорів про внесення змін від 01.10.2014 та від 19.01.2015 до договору іпотеки від 18.07.2012 у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Спір між сторонами у даній справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, договори від 01.10.2014 та від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки від 18.07.2012 є нікчемними, оскільки внаслідок вчинення цих правочинів ПАТ "Златобанк" безоплатно відмовився від власних майнових вимог, більш того, спірні договори укладені всупереч п.п. 3.4.2, 3.4.5 договору застави майнових прав від 05.03.2014 № 12/ЗМП без письмової згоди Національного банку України як заставодержателя.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні заявлених ПАТ "Златобанк" позовних вимог, виходили з того, що позивач документально не підтвердив, що на момент укладення оспорюваних договорів він мав право майнової вимоги за кредитним договором до боржника, і внаслідок укладення спірних договорів були порушені його права як іпотекодержателя, а також з того, що оскільки у договорі застави відсутнє посилання на предмет іпотеки за договором іпотеки, то немає підстав вважати, що для укладення договорів від 01.10.2014 та від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки від 18.07.2012 потрібна була згода НБУ.

Проте, вказані висновки місцевого та апеляційного господарських судів є передчасними, беручи до уваги таке.

В силу статей 3, 7, 33 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки) іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З аналізу наведених норм вбачається, що іпотекодержатель набуває права майнової вимоги на підставі іпотечного договору з моменту його нотаріального посвідчення/державної реєстрації. Реалізація цього права іпотекодержателем (задоволення забезпеченої іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки) у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання відбувається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтями 215, 216 ЦК України визначено загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків.

Так, згідно зі ст. ст. 215, 216 ЦК України, ст. 207 ГК України суди розглядають справи за позовами про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності. Про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.

За змістом статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів) уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку. Протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент укладення спірних договорів).

Господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про відмову в задоволенні заявлених ПАТ "Златобанк" вимог, не взяли до уваги та не проаналізували належним чином наведені вище норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого, передчасно дійшли висновку, що ПАТ "Златобанк" не підтвердило виникнення права майнової вимоги за кредитним договором до боржника, тоді як, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" (в редакції на момент укладення договору іпотеки), взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення .

Судами також не було встановлено, чи відмовився ПАТ "Златобанк" як кредитор, укладаючи спірні договори від 01.10.2014 та від 19.01.2015 про внесення змін до договору іпотеки від 18.07.2012, від власних майнових вимог на квартири (АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2), передані йому в іпотеку на забезпечення зобов'язання за кредитним договором; чи могла така відмова призвести до втрати права у разі неповернення кредитних коштів задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, що у своїй сукупності могло б свідчити про нікчемність спірних правочинів в силу п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім того, за змістом ст. ст. 11, 509, 626, 629 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 546, 574 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У відповідності зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Аналогічна норма викладена також в ст. 1 Закону України "Про заставу".

Статтями 4, 12 Закону України "Про заставу" унормовано, що предметом застави можуть бути майно та майнові права; у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

Відповідно до ч. 2 ст. 584 ЦК України опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).

Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя (ст. ст. 579, 586 ЦК України, ст. ст. 7, 17 Закону України "Про заставу").

При цьому, договором застави, укладеним між Національним банком України та ПАТ "Златобанк", передбачено, що його предметом є майнові права за кредитними договорами, які укладені між заставодавцем і юридичними та фізичними особами; зобов'язання, що випливають з укладених кредитних договорів, забезпечуються договорами застави, іпотеки , поруки тощо (п. 1.1); заставодавець зобов'язаний , зокрема, не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов'язаннями на користь третіх осіб без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (п.п. 3.4.2); не вносити надалі змін до кредитних договорів та забезпечувальних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя . Ці вимоги не стосуються зміни розміру процентних ставок за кредитами, перенесення строку сплати процентів на строк не більше 60 днів, понесення сплати нарахованих процентів та комісій за обслуговування кредитної заборгованості по одноразовому переносу строку в межах одного календарного місяця, зміни валюти кредитування шляхом укладення додаткових угод до кредитних та забезпечувальних договорів (п.п. 3.4.5).

Ні місцевий господарський суд, ані суд апеляційної інстанції належним чином не дослідили та не проаналізували умови договору застави, які є аналогічними з наведеними вище вимогами законодавства, стосовно заборони зміни предмета застави чи відчуження заставленого майна без згоди заставодержателя.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Златобанк" в обґрунтування своїх позовних вимог також посилалося на Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України, затверджене постановою правління НБУ від 13.07.2010 № 327, проте, в оскаржуваних рішенні та постанові судами взагалі не надано правової оцінки даному документу та не визначено, чи містяться в ньому положення, що можуть мати суттєве значення для вирішення справи.

Отже, без дослідження та встановлення обставин, про які зазначено вище, а також без надання належної правової оцінки, зокрема, умовам договору застави, колегія суддів не може погодитися із прийнятими у даній справі судовими рішеннями.

Касаційна інстанція, згідно з ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак, рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017, прийняті у даній справі, вказаним вимогам не відповідають.

Згідно з п. 3 ст. 111 9 та частиною першої статті 111 10 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Беручи до уваги вищевикладене, касаційна скарга Національного банку України на рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові акти - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 111 5 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2016 у справі № 910/18058/15 скасувати, і справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере