Постанова

від 12.05.2017 по справі 902/58/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"12" травня 2017 р. Справа № 902/58/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

без участі представників сторін, які в судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відповідача-Дочірнього підпри-ємства Крижопільський райагроліс Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісо-господарського підприємства Вінницяоблагроліс та Позивача-Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення господарського суду Вінницької області від 02.03.2017р. у справі №902/58/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області м.Вінниця

до Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Вінницького

обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського

підприємства Вінницяоблагроліс с.Городківка Крижопільського р-ну Вінницької обл.

про стягнення 126 235 грн. 81 коп. завданої шкоди,-

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.03.2017р. у справі №902/58/17 (суддя Матвійчук В.В.) частково задоволено позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (надалі в тексті - Інспекція) до Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Ві-нницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Вінниця-облагроліс (надалі в тексті - Райагроліс) про стягнення 126 235 грн. 81 коп. шкоди, завданої са-мовільною вирубкою лісу.(т.1, арк.справи 176-182).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій Відповідача, а саме - незабезпечення охорони і збереження закріплених за ним лісів та допущені їх незаконної рубки в кількості 48 дерев породи акація , а також недоведенню останнім вчинення дій щодо збереження та охорони лісів та недопущення самовільної рубки лісу позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають до задоволення в сумі 102 827 грн. 24 коп., відповідно до роз-рахунку здійсненого судом. Через помилки в розрахунку - в решті позовних вимог відмовлено.(т.1, арк.справи 182).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач і Відповідач подали скарги до Рівнен-ського апеляційного господарського суду.(т.1, арк.справи 199-205, 230-231).

Райагроліс просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 102 827 грн. 24 коп. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Зазначає, що оскаржуване рішення прийняте із порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуван-ням обставин справи, що призвело до частково невірних висновків. Вважає, що суд першої інстан-ції неправомірно задоволив вимогу про стягнення завданої шкоди, оскільки шкода державі була завдана невідомими особами, які здійснили вирубку дерев, а не безпосередньо Райагролісом. Вва-жає, що його вини у заподіянні шкоди державі немає і зауважує, що не встановлено причинно-нас-лідкового зв'язку між діями Райагролісу та вирубкою лісу, а тому відсутні усі елементи цивільно-правового правопорушення, що унеможливлює стягнення з нього 102 827 грн. 24 коп.(т.1, арк.спра-ви 200-203).

Погоджуючись з рішенням від 02.03.2017р. в частині задоволення вимоги про стягнення з Райагролісу на користь держави суми заподіяної шкоди, Інспекція вважає безпідставною відмову судом першої інстанції у стягненні 23 408 грн. 57 коп. шкоди. При цьому Позивач посилається на те, що Постановою КМУ №665 від 23.07.2008р. Про затвердження такс обчислення розміру шко-ди заподіяної лісу (надалі в тексті - Постанова) передбачено проведення індексації з 01.01.2009р., оскільки відповідно до п.3 Порядку проведення індексації, затвердженого вказаною Постановою, передбачено, що під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу, що утворилося станом на 31.12.2008р., а для нововведених такс - станом на 31.12.2009р. Тому вважає правомірним застосування при обчисленні розміру збитків, завданих державі індексу за 2008 рік (122,3), оскільки п.3 Порядку передбачає, що базовим вважа-ється значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31.12.2008р. Вважає, що помилка місцевого суду зумовлена невірним тлумаченням Постанови і Порядку.(т.1, арк.справи 230-231).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 29.03.2017р. прийнято апеляційну скаргу Відповідача до провадження, справу призначено до слухання (з ура-хуванням ухвали про виправлення описки) на 12.05.2017р.(т.1, арк.справи 197, 219). Ухвалою від 11.05.2017р. апеляційну скаргу прийнято до спільного провадження зі скаргою Відповідача.(т.2, арк.справи 3).

У день судового засідання 12.05.2017р. на електронну адресу суду від Відповідача надій-шов відзив, у якому він підтримує свою апеляційну скаргу в повному обсязі та заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги Інспекції.(т.2, арк.справи 5-8).

Позивач та Відповідач не забезпечили явку своїх представників в призначене на 11.04.2017 року судове засідання, причин неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку.(т.1, арк.справи 219-223). Разом з тим, оскільки, ухва-лою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 29.03.2017р. явка предс-тавників сторін не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(т.1, арк.справи 197).

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевірив-ши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Вінницькому обласному комунальному спеціалізовано-му лісогосподарському підприємству Вінницяоблагроліс на території Яворівської сільської ради Піщанською районною державною адміністрацією надано у постійне користування землі лісового фонду загальною площею 271,2 га, що вбачається Державного акту на право користування земель-ними ділянками від 06.12.2003 року.(т.1, арк.справи 150-151).

Матеріалами справи стверджено, що 21.12.2015р. та 22.12.2015р. Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області здійснено позапланову перевірку Дочірнього підприємства Кри-жопільський райагроліс . Встановлено, що останнім проводилась суцільно-санітарна рубка 2015 року в кварталі 5 виділ 17 площа 0,9га; суцільно-санітарна рубка 2015 року проведена в кварталі 1 виділ 9 площа 2,5га; суцільно-санітарна рубка 2015 року проведена в кварталі 4 виділ 9 площа 1,7 га. Лісогосподарські роботи на даних ділянках завершені, акти огляду місць заготівлі деревини, ін-ших продуктів лісу та використання корисних властивостей лісів наявні. Дані заходи проводились на підставі лісорубного квитка серія 02ЛКБ №364145 від 16.01.2015р. за порядковим № 32. У квар-талі 6 виділ 3 проведено рубку модельних дерев на підставі лісорубного квитка серія 02ЛКБ № 364660 від 04.09.2015р. за порядковим №247. В ході перевірки виявлено, що в кварталі 1 виділ 9 здійснено незаконну рубку 14 сироростущих дерева породи акація різних діаметрів пня та в кварталі 4 виділ 17 незаконну рубку 34 дерев породи акація різних діаметрів пня, про що складе-но ОСОБА_1 №04/47 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, за-хист, використання та відтворення лісів з додатками.(т.1, арк.справи 7-12).

За результатами перевірки визначено, що сума шкоди, завданої у наслідок незаконної по-рубки дерев становить 126 235 грн. 81 коп.(т.1, арк.справи 20).

З матеріалів справи вбачається, за результатами перевірки майстра лісу Піщанського райо-ну ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №005223 від 22.12.2015 року, яким встановлено, що ОСОБА_2 допустив порушення Лісового кодексу України, що поля-гало у допущенні незаконної порубки дерев породи акація в кількості 14 дерев різних діаметрів пня та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4/140 від 25.12.2015р., якими визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідаль-ність за яке передбачено ст.65 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді 170 грн. штрафу (т.1, арк.справи 14-15). Суму штрафу правопорушник сплатив добровільно 28.12. 2015 року.(т.1, акр справи 16).

Крім того, за результатами перевірки щодо лісника обходу № 3,4,5,7 ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №005167 від 22.12.2015р., яким встановлено, що ОСОБА_1 допустив порушення Лісового кодексу України, що полягало у допущенні незаконної порубки дерев породи акація в кількості 34 дерева різних діаметрів пня та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №4/139 від 25.12.2015р., якою визнано ОСОБА_1 вин-ним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст.65 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.(т.1, арк.справи 17-18). Суму штрафу правопорушник сплатив добровільно 28.12.2015р.(т.1, арк.справи 19).

Матеріалами справи стверджено, що пропозиція сплатити 126 235 грн. 81 коп. збитків за по-рушення норм лісового законодавства, яка вбачається з претензії Інспекції №525/04 від 22.02.2016 року - залишена Райагролісом без відповіді та без задоволення.(т.1, арк.справи 21).

Матеріали справи також містять:

- копію листа Підприємства начальнику Піщанського відділу поліції ГУНП у Вінницькій області щодо вжиття заходів по виявленню осіб, які здійснили незаконну вирубку 48 дерев породи акація, чим заподіяли шкоду в сумі 126 235 грн. 81 коп. з доданим розрахунком.(т.1, арк.справи 28-32).

- витяг із кримінального провадження №12015020260000294 за статтею 246 КК України - по факту незаконної порубки лісу.(т.1, арк.справи 33).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Райагролісу є безпідставною і не під-лягає задоволенню, однак апеляційна скарга Інспекції є обґрунтованою, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є стягнення шкоди, завданої порушенням природоохоронного за-конодавства.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що циві-льні права і обов'язки виникають безпосередньо з актів цивільного законодавства, а також внаслі-док завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Відповідно до статті 1 Лісового кодексу України (надалі в тексті - ЛК України), ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території Украї-ни, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зрос-тають та незалежно від права власності на них становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Право користування лісами, згідно статей 16, 17 ЛК України, здійснюється в порядку постій-ного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної влас-ності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим дер-жавним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та органі-заціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне ко-ристування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень. Право постійного користування лісами посвідчується держав-ним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, ра-ціонального використання та розширеного відтворення лісів. Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пош-коджень.(ст.63, п.5 ст.64 ЛК України).

Постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищен-ня продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вживати інших захо-дів; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.(ч.2 ст.19 ЛК України).

Статтею 93 ЛК України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використан-ням і відтворенням лісів. Такими, зокрема, є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодав-ства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охо-рони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Відповідно до ст.35 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , п.п. ґ п.4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136 - Інспекція здійснює дер-жавний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів вико-навчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпри-ємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Пунктам 6.4, 6.11, 6.17 Положення передбачено, що Інспекція відповідно до покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, виступати позивачем та відповідачем в судах.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, Відпо-відач є користувачем земельної ділянки лісового фонду загальною площею 271,2 га на території Яворівської сільської ради.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці - зокрема, порубка дерев, проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видає-ться безоплатно.(ст.69 ЛК України).

За результатами проведеної 21.12.2015р. та 22.12.2015р. перевірки дотримання природоохо-ронного законодавства Позивачем складено акт, яким зафіксовано наслідки незаконної рубки 48 дерев породи акація . Проте, дозвіл на вирубку дерев в кварталі 1 виділ 9 та в кварталі 4 виділ 17 не видавався, про відсутність таких документів зазначено в ОСОБА_1.

Відповідно до ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ни-ми внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в по-рядку та розмірах, встановлених законодавством України. В силу ст.69 цього Закону - шкода, запо-діяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, під-лягає компенсації в повному обсязі.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без відповідного дозво-лу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення ус-тановлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

Вирішуючи даний спір, апеляційний суд приймає до уваги, що відповідальність за порушен-ня лісового законодавства, згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 105 ЛК України, несуть осо-би: винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; винні у порушенні стро-ків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодав-ством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Відповідно до статті 107 ЛК Ук-раїни, Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законо-давством України.

Частиною 2 статті 40 Закону України Про рослинний світ також унормовано, що відпові-дальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.

Колегія суддів звертає увагу, що відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

За правилом, встановленим ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ст.1172 ЦК України).

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до статуту ДчП Крижопільський райагроліс - метою та предметом діяльності підприємства є організація ведення лісового господарства, вклю-чаючи питання охорони, захисту раціонального використання та заготівлі лісових ресурсів і відт-ворення лісів на території земель лісового фонду Крижопільського району Вінницької області (роз-діл 2 Статуту). Охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень тощо (розділ 3 п.3.15 Статуту).

Факт виявлення Інспекцією незаконної порубки лісу з однієї сторони та відсутність безпосе-редньо у Відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту і своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини Рай-агролісу, що виразилось у неналежній охороні лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незакон-ну порубку лісу.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законо-давства у випадку встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту право-порушення, вчиненого невстановленими особами - колегія суддів виходить з того, що відповідно до статті 19 ЛК України на постійних лісокористувачів покладено обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядку-вання, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздо-ровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Необхідність прийняття судами до уваги данного припису законодавства містить і п.6.1.2 роз'яснень Вищого арбітражного суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середо-вища №02-5/744 від 27.06.2001р.

Так, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а та-кож і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні (бездіяльність) їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев), внаслідок неналежного виконання останніми своїх службових обов'язків.

Матеріалами справи стверджується, що за результатами перевірки 22.12.2015р. працівни-ків Відповідача - майстра лісу та лісника обходу було визнано винними у вчиненні адміністратив-них правопорушень та на підставі ст.65 КУпАП притягнуто до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідач, як постійний лісоко-ристувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та захисту лісо-вих насаджень, допустив, самовільне вирубування, на підпорядкованій йому території, не забезпе-чив збереження не призначених для вирубування дерев, не здійснив комплексу заходів, спрямова-них на збереження лісів, незаконного вирубування, не запобіг порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів щодо їх усунення.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, при-чинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Такої ж думки дотримується Вищий господарський суд України, що знайшло відображення у п.3.8 постанови Пленуму від 17.05. 2011р. №6 Про деякі питання розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин , а також Верховний суд України у постановах від 20.12.2010р. у справі №06/113-38, від 04.07.2011р. у справі №51/250.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нес-ти не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівни-ками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Протиправна бездіяльності таких осіб полягає у неза-безпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбу-вається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами.

Разом з тим, Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, спрямо-ваних на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому тери-торії земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. До того ж, Відповідачем не було надано доказів проведення службового розслідування факту незаконної порубки дерев.

Таким чином, встановлений факт неналежного виконання відповідальною особою (праців-никами Райагролісу) службових обов'язків з порушенням вимог посадової інструкції, що призвело до незаконного вирубування дерев невстановленими особами доводить, що Відповідачем порушено вимоги природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, внаслідок чого державі було заподіяно шкоду. Вказані обставини Відповідачем не спростовано.

Матеріали справи містять докази, які стверджують наявність усіх елементів складу цивіль-ного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправ-ною поведінкою боржника та збитками, вини. Так, ДчП Крижопільський райагроліс , як постій-ний лісокористувач, не дотримавшись вимог законодавства в частині забезпечення охорони та за-хисту лісових насаджень, не забезпечив збереження не призначених для порубки дерев, не здійс-нив комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, незаконних порубок, не запобіг порушен-ням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, чим допустив само-вільну порубку на підпорядкованій йому території, своєчасно не виявив таких порушень і не вжив відповідних заходів для їх усунення, внаслідок чого державі завдано матеріальної шкоди. За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правомірним.

Згідно з приписами ст.105 ЛК України, ст.68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища - вчинення Відповідачем зазначених правопорушень (порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів) є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, яка особа конкретно здійснила незаконне вирубування дерев на ділянках, наданих у постійне кори-стування, оскільки визначальним є факт порушення Відповідачем (постійним лісокористувачем) встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі шкоди, про що вірно за-значено судом першої інстанції.

Проте, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні 23 408 грн. 57 коп. з наступних підстав:

Додатком 1 до постанови Кабінету міністрів України від 23.07.2008р. №665 Про затверд-ження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу передбачено розмір шкоди в залежнос-ті від діаметру пошкодженого дерева та затверджено Порядок проведення індексації такс для об-числення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадя-нами. Так, відповідно до п.1 Порядку - індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 01 січня 2009р. Разом з тим, у п.3 вказаного Порядку вказано, що під час проведення індексації базовим вважається значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, що утворилося станом на 31 грудня 2008р.

При цьому, суд першої інстанції безпідставно не врахував проіндексованого розміру шкоди за 2008 рік, оскільки саме за 2008 рік індекс брався базовим, що передбачено Порядком проведен-ня індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, ор-ганізаціями та громадянами.

Колегія суддів зауважує також, що звертаючись до Піщанського відділу поліції ГУНП у Він-ницькій області щодо вчинення заходів по виявленню осіб, які здійснили незаконну вирубку 48 дерев породи акація, Райагроліс вказав розмір завданої шкоди в сумі 126 235 грн. 81 коп., додавши відповідний розрахунок.(т.1, арк.справи 28-32), що не було враховано судом першої інстанції.

Тому, враховуючи викладене, апеляційний суд вважає невмотивованим висновок суду пер-шої інстанції про часткове задоволення позову, натомість розрахунок збитків завданих державі незаконною порубкою лісу Позивачем обчислений відповідно до вимог чинного законодавства, а тому заявлений позов обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі. З Райагролісу на-лежить стягнути на користь Інспекції 126 235 грн. 81 коп.

Вищий господарський суд також дотримується аналогічної позиції у таких же правовідно-синах, що знайшло відображення у постановах від 10.02.2016р. у справі №910/17532/15, від 26.01. 2017р. у справі №927/677/16, від 14.12.2016р. у справі №927/584/16, від 08.11.2016р. у справі №927/ 266/16, від 12.12.2016р. у справі №914/1117/16, від 02.11.2016р. у справі №910/4796/16, від 15.11. 2016р. у справі №914/705/16, від 28.10.2015р. у справі №909/132/15, від 08.10.2015р. у справі №912/ 1676/14, від 30.07.2015р. у справі №927/56/15, від 29.07.2015р. у справі № 927/850/14.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Відповідача про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобов'язань Відповідача, рівно як і твердження останнього про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 02.03.2017р. у справі №902/58/17 підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні 23 408 грн. 57 коп. з Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Вінницяоблагроліс на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. В цій частині належить прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Відповідача зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються апеляційним судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення. Однак, колегія суддів вва-жає, що наявні всі підстави для задоволення апеляційної скарги Позивача та часткового скасу-вання рішення суду першої інстанції з підстав п.п. 3, 4 ч.1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність обставинам справи висновків, викладе-них у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Крім того, задоволення апеляційної скарги Інспекції в повному обсязі, зумовлює, згідно ч.2 ст.49 ГПК України, перерозподіл витрат зі сплати судового збору. Тому, з Райагролісу на користь Інспекції належить стягнути 2 082 грн. 89 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеля-ційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Вінницяоблагроліс на рішення господарського суду Вінницької області від 02.03.2017 року у справі №902/58/17 зали-шити без задоволення.

2 . Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення гос-подарського суду Вінницької області від 02.03.2017 року у справі №902/58/17 задоволити.

3 . Рішення господарського суду Вінницької області від 02.03.2017р. у справі №902/58/17 в частині відмови у задоволенні позову скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити.

4 . Стягнути з Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Вінницького обласно-го комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Вінницяоблагроліс (вул.Б. Хмельницького, буд.42, с.Городківка, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 36262793) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій об-ласті збитків в сумі 23 408 грн. 57 коп. (перерахувати на рахунок: УК у Піщанському районі/с.Яво-рівка, 24062100, Код ЄДРПОУ 37908698, банк ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 33119331700467, призначення платежу: за порушення вимог природоохоронного законодавства).

5 . В решті рішення господарського суду Вінницької області від 02.03.2017р. у справі №902/ 58/17 залишити без змін.

6 . Стягнути з Дочірнього підприємства Крижопільський райагроліс Вінницького обласно-го комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства Вінницяоблагроліс (вул.Б. Хмельницького, буд.42, с.Городківка, Крижопільський район, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 36262793) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул.600-річчя, буд.19, м.Вінниця, 21100, отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 37979894, р/р 35219001081122, ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) 2 082 грн. 89 коп. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

7 . Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

8 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

9 . Справу №902/58/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Бучинська Г.Б.