Рішення

від 16.05.2017 по справі 127/11247/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/11247/16-ц Провадження № 22-ц/772/1406/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 48 Доповідач Іващук В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючогоОСОБА_2, суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4, при секретаріОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів,

за апеляційними скаргами ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2017 року,

у с т а н о в и л а :

із зазначеним позовом ОСОБА_6 звернулася в суд 27 травня 2016 року.

Зазначала, що з 25 квітня 2006 року сторони перебували у шлюбі, від якого мають сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням суду від 28 вересня 2010 року шлюб між ними розірвано. Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 3000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Вказала, що ОСОБА_7 є суб'єктом підприємницької діяльності, та за 2015 рік отримав доход близько 1000000,00 грн., що в середньому на місяць становить біля 83000, 00 грн. З огляду на те, що грошові кошти піддаються інфляції, збільшились витрати й на утримання сина. За наведеного просить збільшити розмір аліментів та стягувати з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 20000,00 грн.

Посилаючись на ці обставини та положення статей 180, 192 СК України, позивач просила збільшити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_9 та стягнути з ОСОБА_7 аліменти в сумі 20000 грн. до дня досягнення дитиною повноліття.

30 вересня 2016 року ОСОБА_7 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про зміну розміру аліментів.

Позовні вимоги мотивував тим, що змінився його матеріальний і сімейний стан як платника аліментів за рішенням суду 2011 року. 08 серпня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_10 від якого народились спільні діти ОСОБА_11, 08 червня 2012 року, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2. На його утриманні перебуває дружина, яка виховує спільних дітей. Зазначав, що його дохід за 2015 рік становив 977396,00 грн. та за І квартал 2016 року 622561,00 грн. Цей дохід неможливо вважати чистим доходом (прибутком), адже від загального прибутку підприємства необхідно відняти витрати підприємства.

З ФОП ОСОБА_7 за зазначений період відраховано податки та збори на суму 192927,46 грн., сплачено комунальні послуги, здійснено купівля - продаж товарів та послуг на загальну суму 543210,31 грн., наявна заборгованість перед ПП ОСОБА_7 Мастер в сумі 738507,15 грн. та перед АТ ОСОБА_13 Аваль в розмірі 66161,66 доларів США. Вказав на те, що за посадою директора ПП ОСОБА_7 Мастер та директора ПП Троянда-1 ОСОБА_14 за період березень - серпень 2016 року отримав дохід в розмірі 22 110, 35 грн.

Посилаючись на вказані обставини та на те, що йому не вистачає грошей на утримання теперішньої сім'ї та сплату аліментів в розмірі 3000,00 грн. позивачу ОСОБА_15, а також посилаючись на положення статті 192 СК України, просив зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь ОСОБА_6 на підставі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року в твердій грошовій сумі з 3000,00 грн. до 1500,00 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30 вересня 2016 року позовні вимоги об'єднанні в одне провадження (т. 1, а. с. 109).

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2017 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просила рішення суду в частині відмови у позові ОСОБА_6 скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_6 повністю.

Представник ОСОБА_7 у апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить змінити рішення в частині відмови ОСОБА_7 у його позові та постановити нове рішення за його позовом про задоволення позовних вимог про зменшення аліментів до 1500 грн. В частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_7 слід відхилити, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід задовольнити частково виходячи із наступного.

Відповідно до положення частин 1 та 2 статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду в частині вирішених вимог про відмову повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів не можна визнати таким, що відповідає зазначеній нормі процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що вони з 25 квітня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 28 вересня 2010 року (справа № 2-3751/2010) шлюб між сторонами розірвано. Рішення набрало законної сили 11 жовтня 2010 року ( а.с. 6 том 1).

Від шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до копії свідоцтва про зміну імені від 26 травня 2011 року серії І-АМ № 004396, позивач ОСОБА_6 змінила ім'я з ОСОБА_15А. на ОСОБА_6А. (а.с.8 т. 1).

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 20 квітня 2011 року (справа № 2-550/2011) за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 аліменти на користь ОСОБА_15 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8 в розмірі 3000,00 грн. щомісячно починаючи з 07 лютого 2011 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 64-66 том 1). Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2011 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниця від 20 квітня 2011 року залишено без змін (а.с. 67-69 том 1).

Встановлено, що після ухвалення рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року (справа № 2-550/2011) про стягнення аліментів з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 сімейний стан ОСОБА_7 змінився. Платник аліментів ОСОБА_7 одружився з ОСОБА_10 8 серпня 2013 року та у нього народилося двоє дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3; ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 70-76 том 1).

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні заявлених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 позовів, суд, як це вбачається із змісту судового рішення, погодився із доводами позивача за первісним позовом, що дохід ОСОБА_7 збільшився, а тому його представник не довів погіршення матеріального стану платника аліментів. Крім того суд виходив із того, що надані представником позивача за зустрічним позовом докази в своїй сукупності свідчать про те, що з часу стягнення аліментів з ОСОБА_7 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, а саме з 20 квітня 2011 року, його сімейний стан змінився, оскільки в нього народилось двоє дітей від іншого шлюбу, проте разом із цим в нього одночасно покращився матеріальний стан через збільшення отримуваного ним доходу, а тому такі обставини є взаємовиключними у зв'язку із чим відсутні підстави для зменшення розміру стягуваних аліментів до 1500 грн.

Повністю з такими висновками погодитись не можна, оскільки в частині щодо вимог первісного позивача ОСОБА_6 про збільшення стягуваних розміру аліментів такі висновки є суперечливими та не ґрунтуються на встановлених обставинах справи.

Як вбачається із змісту судового рішення суд дійшов вірного висновку про те, що у ОСОБА_7 змінився сімейний стан, а також значно збільшився його матеріальний стан.

Виходячи із правильного висновку суду про те, що дохід ОСОБА_7 значно збільшився у порівнянні з доходом, який він отримував при вирішенні судом вимог про стягнення аліментів у 2011 році, висновок суду про відсутність підстав для задоволення хоча б частково позову ОСОБА_6 не відповідає встановленим обставинам справи. Колегія суддів також вважає, що висновок суду щодо взаємовиключності встановлених судом обставин, у зв'язку із чим відсутні підстави для зміни розміру аліментів у сторону збільшення, є безпідставним.

Встановлено і не заперечується сторонами, що доход ОСОБА_7 у 2015 та 2016 роках значно збільшився і за 2015 рік становив 997 396,00 грн. У першому кварталі 2016 року доход становив 622 561,00 грн. З цього вбачається, що його доход збільшився та зберігається тенденція до збільшення доходу ОСОБА_7

За таких обставин висновок суду про безпідставність вимог ОСОБА_6 не можна вважати правильним.

Відповідно до положення пункту 3 частини 1 статті 309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до положення частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки із матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_7 збільшився доход значно і ця зміна матеріального стану у бік покращення є значною у порівнянні з тим матеріальним станом який був раніше при присудженні судом розміру аліментів у 2011 році, то є всі правові підстави для збільшення розміру аліментів.

Разом із тим, колегія суддів ураховує й зміну сімейного стану, оскільки у платника аліментів народилося двоє дітей від іншого шлюбу, що судом першої інстанції правильно встановлено.

При цьому також слід урахувати, що у порівнянні з обставинами встановленими судом у рішенні 2011 року факт знаходження на утриманні матері - ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, представником відповідача за первісним позовом не доводився, а тому цей факт не можна вважати встановленим. Крім того, представником ОСОБА_7 не доводилося та відповідно не доведено знаходження на утриманні й доньки ОСОБА_4, 27 травня 1993 року, яка за рішенням суду 2011 року знаходилась на його утриманні та цей факт був урахованим при ухваленні рішення (а.с.6-7 том 1).

Виходячи із цього, на утриманні ОСОБА_7 зараз знаходиться так само дві особи з відмінністю того, що зараз на утриманні у нього знаходиться його двоє малолітніх дітей народжених після ухвалення рішення суду від 20 квітня 2011 року.

Колегія суддів з урахуванням зазначених вище обставин вважає, що є правові підстави для часткового задоволення позову ОСОБА_6

Визначаючи розмір аліментів для збільшення, колегія суддів керуючись вимогами закону, встановленими обставинами та своїм внутрішнім переконанням на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів (частина 1 статті 212 ЦПК України), прийшла до висновку про збільшення аліментів до 5000 грн., що на переконання колегії суддів буде відповідати засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності ( пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_7 про фактичне погіршення матеріального стану ОСОБА_7, оскільки він несе значні витрати на підприємницьку діяльність та інше спростовуються висновком суду першої інстанції у рішенні щодо цього питання і з таким висновком колегія суддів погоджується як погоджується і з доводами представника позивача первинного позову щодо цих обставин.

Отже оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів та в цій частині слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, збільшення розміру стягуваних аліментів з 3000 грн. до 5000 грн.

Відповідно у решті, а саме в частині вирішених позовних вимог ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, рішення суду слід залишити без змін, як правильного по суті, законного та справедливого, оскільки за положенням статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до частин 1, 5 статті 88 ЦПК України з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 слід стягнути судові витрати по оплаті судового збору в судах першої та апеляційної інстанцій пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у суді першої інстанції ОСОБА_6 сплачено судовий збір у розмірі 1200 грн., а у суді апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги сплачено 1320 грн., всього сплачено 2520 грн., то пропорційно задоволених вимог (2520 х 5000 : 20000 грн.) на її користь з ОСОБА_7 слід стягнути 630 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 11 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Збільшити розмір стягуваних рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 20 квітня 2011 року (справа №2-550-2011рік) з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_15 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 3000 (трьох тисяч) грн. до 5000 (п'яти тисяч) грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 27 травня 2016 року.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги в сумі 630 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене на протязі двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді : /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя В.А. Іващук