Постанова

від 24.01.2017 по справі 804/7990/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 р. справа № 804/7990/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Попович Н.М.

за участю представників сторін

позивача Грищенко М.О.

відповідача Постольник О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001264002 від 08.11.2016 року, -

встановив:

17 листопада 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Атлантіс (далі - ТОВ Атлантіс ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС № 0001264002 від 08.11.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7 513 482 грн., з яких за основним платежем - 5 008 988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 504 494 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач у позовній заяві та письмових поясненнях зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001264002 від 08.11.2016 р. винесено відповідачем на підставі висновків про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 5 008 988 грн., викладених в акті перевірки № 180/28-01-40-02-30012937 від 17.10.2016 р. за результатами перевірки господарських операцій з контрагентами-постачальниками ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот за грудень 2015 року. Позивач вважає ці висновки такими, що не ґрунтуються на доказах, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності ТОВ Атлантіс , були б спрямовані на отримання податкової вигоди або не були обумовлені економічними причинами, пов'язаними з отриманням доходу від підприємницької діяльності. Позивач стверджує про реальність вчинення господарських операцій із зазначеними контрагентами-постачальниками протягом грудня 2015 року, які відповідають зареєстрованим видам діяльності позивача та його контрагентів, та підтверджується наданими до перевірки документами бухгалтерського обліку, оформленими у відповідності до вимог діючого законодавства. Зокрема, позивач зазначає, що поставка квітів (тетраплоїдного багаторічника) від зазначених контрагентів відбувалась в межах проведення акцій з продажу алкогольної продукції власного виробництва позивача, що проходили з 31.12.2016 по 30.04.2016 р., в ході яких даний товар було використано як акційний подарунок при придбанні споживачами окремих видів алкогольних виробів. Посилаючись на зазначене, позивач просить скасувати оскаржуване рішення відповідача про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (т.1 а.с. 4-9).

Представником відповідача за довіреністю Постольник О.С. надані письмові заперечення, в яких зазначено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками у м. Дніпропетровську проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Атлантіс , оформлену актом перевірки № 180/28-01-40-02-30012937 від 17.10.2016 р., за результатами якої встановлено заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 5 008 988 грн. Проведеною перевіркою не було підтверджено факт придбання позивачем товару (деленки тетраплоїдного багаторічника) від контрагентів-постачальників ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот за грудень 2015 року. Зазначені висновки акту перевірки зроблені відповідачем у зв'язку з ненаданням позивачем документів на підтвердження відповідності поставленої продукції вимогам якості (паспорту якості, сертифіката відповідності); відсутністю за результатами проведеної інвентаризації на складах позивача залишків поставленого товару; відсутністю даних про ввезення імпортної продукції від контрагентів позивача і посадочного матеріалу для вирощування декоративного багаторічника; встановлення факту зайнятості земельної ділянки, визначеної під посівами для вирощування деленки багаторічника іншими посівами; відсутністю підтвердження від посадових осіб контрагентів факту вирощування поставленого на адресу позивача товару. У зв'язку із встановленими порушеннями, на думку представника відповідача, податковий орган обґрунтовано прийшов до висновку про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарським операціям з ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот за грудень 2015 року на суму 5 008 988 грн. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позову (т.2 а.с. 247-250).

В судовому засіданні 24.01.2017 року представник позивача за довіреністю Грищенко М.О. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Постольник О.С. в судовому засіданні 24.01.2017 року просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у запереченнях проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

ТОВ Атлантіс перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в тому числі, як платник податку на додану вартість (т.1 а.с. 20).

З установчих документів позивача вбачається, що ТОВ Атлантіс здійснює діяльність, пов'язану з дистиляцією, ректифікацією та змішуванням спиртних напоїв.

На підставі наказів № 261 від 13.06.2016 р., № 269 від 16.06.2016 р. та направлень на перевірку № 458/28-01-40-02 від 12.09.16 та № 457/28-01-40-02 від 12.09.2016 р., виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовими особами відповідача в період з 13.09.2016 р. по 07.10.2016 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Атлантіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України при фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот за період з 01.12.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки № 180/28-01-40-02-30012937 від 17.10.2016 р. (т.1 а.с. 19-42).

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.2 п.201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2015 року на суму 5 008 988 грн. (т.1 а.с. 41).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки № 180/28-01-40-02-30012937 від 17.10.2016 р., на адресу позивача винесено податкове повідомлення-рішення № 0001264002 від 08.11.2016 р. про збільшення ТОВ Атлантіс суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 513 482 грн., з яких за основним платежем - 5 008 988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 504 494 грн. (т.1 а.с. 91-92).

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача оскаржено позивачем до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з досліджених судом у справі доказів, ТОВ Атлантіс у грудні 2015 року мало господарські відносини з підприємствами-постачальниками - ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот , на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, реальність яких є предметом спірних правовідносин у справі.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за контрагентами ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот зареєстровано види діяльності, в тому числі пов'язані з оптовою торгівлею квітами та рослинами (т.1 а.с. 226-238).

Так, між ТОВ Атлантіс та ТОВ Група Віват було укладено договір купівлі-продажу № 14/12 від 14.12.2015 р., згідно умов якого, ТОВ Група Віват (продавець) зобов'язувалось поставити на користь ТОВ Атлантіс (покупець) товарно-матеріальні цінності згідно специфікацій до договору (т.1 а.с. 45-47).

На виконання зазначеного договору, ТОВ Група Віват протягом грудня 2015 року було поставлено на адресу позивача товар - деленка тетраплоїдного багаторічника, ремонтантного, оброблена сорту Stella De Oro , Leprechauns Lacce та Summer Dragon в кількості, зазначеній в специфікації № 1 до договору, всього на загальну суму 17 119 800 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 853 300 грн. (т.1 а.с. 48), що підтверджено видатковими накладними та прибутковими ордерами на товар № 22/1 від 16.12.15, № 24/1 від 17.12.15, № 27/1 від 18.12.15, № 29/1 від 21.12.15, № 30/1 від 28.12.15; податковими накладними та розрахунками коригувань № 21/2 від 16.12.15, № 23/2 від 17.12.15, № 26/2 від 18.12.15, № 27/2 від 21.12.15, № 29/2 від 28.12.15, № 30/1 від 28.12.15; товарно-транспортними накладними № 161215/01 від 16.12.15, № 171215/01 від 17.12.15, № 181215/01 від 18.12.15, № 211215/01 від 21.12.15, № 281215/01 від 28.12.15 (т.1 а.с. 49-58, 97-106).

Транспортування товару від зазначеного контрагента-постачальника відбувалось перевізником ФОП ОСОБА_3, з яким ТОВ Атлантіс було укладено договір від 14.12.2015 р. № 14122015/01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Поставлений від контрагентів-постачальників товар (деленка тетраплоїдного багаторічника сорту: Stella De Oro , Leprechauns Lacce та Summer Dragon в кількості, зазначеній в специфікації № 1, був поставлений на склад позивача, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Георгіївка, вул. Агропромислова, який орендований на підставі договору № 02/01 від 02.01.2015 р., та в подальшому був переміщений за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, що підтверджено накладними на внутрішнє переміщення товару від 02.02.16 №1709745648, від 03.02.16 №1709745649, від 04.02.16 №1709745650, від 05.02.16 №1709745651, від 06.02.16 №1709745652, від 11.02.16 №1709745653, від 11.02.16 №1709745654, від 12.02.16 №1709745656, від 13.02.16 №1709745657, від 14.02.16 №1709745659, від 15.02.16 №1709745661, від 15.02.16 №1709745660, від 16.02.16 № 1709745662, від 19.02.16 № 1709745669 (т.1 а.с. 109-122).

В подальшому, вказані деленки тетраплоїдного багаторічника в асортименті були передані ФОП ОСОБА_4, яким надавались послуги комплектації товару відповідно до замовлень за договором № 5 від 03.08.2015 р., що підтверджено актами про надання послуг від 24.02.2016 р. № 96, від 19.02.2016 р. № 83, від 12.02.2016 р. № 72 (т.1 а.с. 144-161).

Крім того, між ТОВ Атлантіс та ТОВ Флай-Флот було укладено договір поставки № 211215-01 від 21.12.2015 р., згідно умов якого ТОВ Флай-Флот (постачальник) зобов'язувалось поставити на користь ТОВ Атлантіс (покупець) товарно-матеріальні цінності згідно специфікацій до договору - деленку багаторічника тетраплоїдного, ремонтантного (власного урожаю 2015 р., оброблена) (т.1 а.с. 59-63).

На виконання зазначеного договору, ТОВ Флай-Флот протягом грудня 2015 року було поставлено на адресу позивача товар - деленка тетраплоїдного багаторічника, ремонтантного, оброблена в кількості, зазначеній в специфікації № 1 до договору, всього на загальну суму 12 934 125 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 2 155 687, 5 грн. (т.1 а.с. 64), що підтверджено видатковими накладними та прибутковими ордерами на товар № 60 від 22.12.15, № 61 від 23.12.15, № 62 від 24.12.15, № 63 від 25.12.15; податковими накладними № 60/2 від 22.12.15, № 61/2 від 23.12.15, № 62/2 від 24.12.15, № 63/2 від 25.12.15; товарно-транспортними накладними № 221215/01 від 22.12.15, № 231215/01 від 23.12.15, № 241215/01 від 24.12.15, № 251215/01 від 25.12.15 (т.1 а.с. 65-72, 93-96).

Транспортування товару від зазначеного контрагента-постачальника відбувалось перевізником ФОП ОСОБА_3, з яким ТОВ Атлантіс укладено договір від 14.12.2015 р. № 14122015/01 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, на виконання якого складено акти прийому-передачі виконаних робіт № 16122015/01 від 16.12.15, № 17122015/01 від 17.12.15, № 18122015/01 від 18.12.15, № 21122015/01 від 21.12.15, № 28122015/01 від 28.12.15 (т.1 а.с. 139-143).

Придбаний у контрагентів-постачальників товар (деленка тетраплоїдного багаторічника) був поставлений на склад позивача, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниковський район, с. Георгіївка, вул. Агропромислова, який орендований на підставі договору від 02.01.2015 № 02/01 (т.1 а.с. 197-200), та, в подальшому, переміщений за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 9, що підтверджено накладними на внутрішнє переміщення товару від 29.02.16 № 1709745678, від 02.03.16 № 1709745681, від 11.03.16 № 1709745692, від 25.03.16 № 1709745704, від 31.03.16 № 1709745729 (т.1 а.с. 123-127), а також подорожніми листами від 29.02.16, від 02.03.16, від 11.03.16, від 25.03.16, від 31.03.16 (т.1 а.с. 134-138).

Крім того, в частині поставлений товар був переміщений на склад позивача, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Сичавка, вул. Хуторська, який орендований на підставі договору від 11.09.2015 № 11-096/2015 (т.1 а.с. 201-225), що підтверджено накладними на внутрішнє переміщення товару від 23.03.16 № 1709748036, від 25.03.16 № 1709748037 (т.1 а.с. 107-108), а також товарно-транспортними накладними від 23.03.16 № 21, від 25.03.16 № 22 (т.1 а.с. 128-131).

В подальшому, вказані деленки тетраплоїдного багаторічника в асортименті були передані ФОП ОСОБА_4, яким надавались послуги комплектації товару, відповідно до замовлень за договором від 03.08.2015 р. № 5, що підтверджено актами про надання послуг від 04.03.2016 р. № 115, від 14.03.2016 р. № 124, від 31.03.2016 р. № 151, а також актами приймання готової продукції після комплектації від 14.03.16, 31.03.16, 04.03.16 (т.1 а.с. 162-178).

Зазначені документи були надані позивачем під час проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Атлантіс , оформленої актом перевірки № 180/28-01-40-02-30012937 від 17.10.2016 р., проте не були взяти до уваги відповідачем як документальне підтвердження реальності та товарності взаємовідносин позивача з ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот за грудень 2015 року, мотивуючи це встановленням відсутності факту реального вчинення господарських операцій.

Так, у справі, що розглядається, відповідач залишив поза увагою надані позивачем первинні документи по господарським взаємовідносинам ТОВ Атлантіс з ТОВ Група Віват у зв'язку із встановленням податковим органом відсутності факту реального вчинення операцій, з підстав того, що ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот не має достатніх для забезпечення господарської діяльності трудових та матеріальних ресурсів, а також посадочного матеріалу, необхідного для вирощення деленки декоративного багаторічника.

Мотивуючи зазначені висновки, відповідач в акті перевірки посилається на відповідь Дніпропетровського Національного університету ім. Олеся Гончара № 88-552-668 від 30.08.2016 р., надану на запит СДПІ від 19.08.2016 р. щодо технології вирощування багаторічника тетраплоїдного, з якої вбачається, що з урахуванням технології вирощування зазначених рослин, на території ділянки, яку використовувало ТОВ Груп Віват для вирощування культур, неможливо виростити зазначений у звітності об'єм рослин. Також, податковий орган в акті перевірки посилається на те, що за даними Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор 2006 , а також згідно інформації Дніпропетровської митниці ДФС, отриманої податковим органом на запит від 07.07.2016 р., не встановлено факту ввезення ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот як деленок декоративного багаторічника, так і посадочного матеріалу деленки декоративної багаторічника у період з 01.12.2015 р. по 31.12.2015 р. Крім того, відповідач посилається на інформацію, отриману на відповідні запити податкового органу, а саме: з ДП Дніпростандартметрологія - про ненадання цим державним підприємством послуг ТОВ Флай-Флот з питань стандартизації та оцінки продукції у 2015 році, з Державної інспекції сільського господарства України - щодо відсутності факту звернення ТОВ Флай-Флот з питань проходження атестації базового та сертифікованого садівного матеріалу однорічних культур, а також з Головного управління статистики у Дніпропетровській області - щодо неподання ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот відомостей про урожайність за 2015 рік за ф. 29-сг (т.1 а.с. 30-31, 35-36, т.3 а.с. 2-14).

Крім того, в акті перевірки відповідач, мотивуючи відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинених контрагентами позивача ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот , послався на податкову інформацію ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 722/04-61-12-01/38198772 від 14.03.16 та № 723/04-61-12-01/35043540 від 14.03.16, згідно якої, податковим органом виявлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, з використанням контрагентів, які не виконують свої податкові зобов'язання (т.3 а.с. 15-31).

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (Булвес проти Болгарії) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні ст. 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання особою своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час, коли це залежало від волі одержувача поставки-застосування відповідних положень Закону стало не передбаченим і свавільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного рішення Європейського Суду).

У розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, нікчемність яких не встановлена за рішенням суду, складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та підтверджені документами щодо оприбуткування та використання поставлених товарів у власній господарській діяльності.

Надані позивачем до перевірки документи, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом, відповідають вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , виявлені податковим органом окремих недоліків у їх складанні не можуть тягнути їх невизнання як первинних документів, оцінка яким повинна даватись у сукупності з іншими доказами, зокрема - відомостями щодо оприбуткування та використання поставленого товару у власній господарський діяльності, які були надані позивачем.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент порушив податкове законодавство, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому дані порушення не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Отже, будь-які порушення, встановлені податковим органом в діяльності контрагентів платника податків, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними господарських відносин з поставки товару (робіт та послуг) на адресу позивача, яку з боку позивача в повному обсязі підтверджено наданими первинними документами.

Так, згідно п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Пунктом 72.1 ст. 71 ПКУ встановлено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, зокрема, що надійшла про фінансово-господарські операції платників податків, про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків.

При цьому, згідно п. 74.1 ст. 71 ПКУ, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань. Крім того, Податковим кодексом України визначено право податкових органів проводити перевірки суб'єктів господарювання за наслідками проведення перевірок іншого платника податків.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, податковий орган, проводячи документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності формування податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот , не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даними контрагентами на підставі податкової інформації ДПІ у АНД районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 722/04-61-12-01/38198772 від 14.03.2016 р. та податкової інформації № 723/04-61-12-01/35043540 від 14.03.2016 р. без надання належної оцінки наданим платником податків первинним фінансово-господарських документам, що підтверджують вчинені господарські операції.

Разом з цим, наявність у позивача належно оформлених первинних документів, які були відображені ним у податковому обліку, відповідачем не спростовано, всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот , в тому числі, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні на поставлений товар, прибуткові ордери на товар, акти про надання послуг з перевезення та комплектації товару, акти приймання готової продукції після комплектації товару, накладні на внутрішнє переміщення та акти прийняття до складського обліку товару, були безпосередньо досліджені судом при розгляді даної справи, та підстав вважати їх такими, що не можуть враховуватись як докази у справі, судом не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що інформація про відсутність звернень контрагентів-постачальників ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот з приводу проходження атестації насіння, сертифікації продукції та надання звітності про врожай у 2015 році, отримана від ДП Дніпростандартметрологія в листі від 30.05.2016р. № 05-08/1055, від Головного управління статистики у Дніпропетровській області в листі від 18.08.2016 р. № 05.2/05.1-13/4976, від Державної інспекції сільського господарства України в листі від 06.05.2016 р. № 15-26/1101 на запити податкового органу під час перевірки та покладена ним в основу висновків про нереальність спірних правочинів, не може виступати доказом відсутності реальних господарських операцій з поставки товару за договорами № 211215-01 від 21.12.2015 р. та № 14/12 від 14.12.2015 р., укладеними з ТОВ Атлантіс , оскільки стосується обставин отримання зазначених послуг контрагентами позивача під час здійснення ними власної господарської діяльності.

Також, суд не приймає до уваги посилання відповідача на дані Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор 2006 , а також інформацію Дніпропетровської митниці ДФС, отриману податковим органом на запит від 07.07.2016 р., оскільки пошук запитуваної інформації про відсутність факту митного оформлення товару - деленка тетраплоїдного багаторічника, ремонтантного, оброблена сорту: Stella De Oro , Leprechauns Lacce та Summer Dragon або посадочного матеріалу деленки декоративної багаторічника проводився митним органом за контекстом, а не за реквізитами вантажно-митних декларацій, що ставить під сумнів його достовірність, до того ж, відсутність даних щодо перетину зазначеним видом товару зони діяльності Дніпропетровської митниці ДФС не може виключати його митне оформлення в іншій митній зоні на території України.

Посилання ж податкового органу на еколого-біологічну характеристику роду Hemerocallis, надану у відповіді Дніпропетровського Національного університету ім. Олеся Гончара від 30.08.2016 р. № 88-552-668 щодо технології вирощування багаторічника тетраплоїдного, як на доказ відсутності технічної можливості у ТОВ Група Віват виростити зазначений у звітності обсяг рослин на території ділянки, яку використовувало ТОВ Груп Віват для вирощування культур, має лише характер припущення, оскільки зазначеною науковою установою не надавалось будь-яких висновків з цього питання, а лише загальну характеристику рослин лілейника, на підставі якої податковим органом вже самостійно було проведено розрахунок можливого вирощування рослин на квадратний метр площини, що взагалі не входить до компетенції органу фіскальної служби.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свої витрати та податковий кредит на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

За викладених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність включення позивачем розрахунків з ТОВ Група Віват та ТОВ Флай-Флот до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2015 року, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001264002 від 08.11.2016 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 7 513 482 грн., з яких за основним платежем - 5 008 988 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 504 494 грн., підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Атлантіс - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС № 0001264002 від 08.11.2016 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 31 січня 2017 року.

Суддя В.В. Чорна