Постанова

від 11.05.2017 по справі 2а-0770/3382/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2017 рокум. Ужгород№ 2a-0770/3382/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Кречко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 11 травня 2017 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 22 травня 2017 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" (далі - позивач, ТОВ "Коватехбуд") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.2-8 Т.1) до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородська ОДПІ), якою просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 5 листопада 2012 року № 000237/22-0/33925714 про збільшення ТОВ "Коватехбуд" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 158387,00 грн.; від 5 листопада 2012 року № 000238/22-0/33925714 про збільшення ТОВ "Коватехбуд" суми грошового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 151403,00 грн.; від 5 листопада 2012 року № 000239/22-0/33925714 про зменшення ТОВ "Коватехбуд" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73763,00 грн.; від 5 листопада 2012 року № 000240/22-0/33925714 про зменшення ТОВ "Коватехбуд" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 420667,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу щодо не підтвердження реальності господарських правовідносин між позивачем та його контрагентами. На думку позивача, ним доведено та підтверджено поданими доказами помилковість зазначеного висновку, відтак, оскаржені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Коватехбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року відповідачем складено акт від 22.10.2012 року № 1171/22-0/33925714, яким встановлено порушення п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", п.п. 2.1, 2.4 розділу 2, п.п. 2.15, 2.16 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", ст. ст. 1, 2, п. 2.ст. 3, п.п. 3, 7 ст. 8, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.п. 11.1, 11.5-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, п.138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1ст. 139, пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14, п. 150.1 ст. 150, абз. 2 пп. 153.2.6 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на прибуток у загальній сумі 158387, 00 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у загальній сумі 420667,00 грн.; - п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 195015, 00 грн.; - п.п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість у сумі 121252, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.11.2012 року: - № 000237/22-0/33925714, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 158387, 00 грн.; - № 000238/22-0/33925714, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 121 252, 00 грн. за основним платежем та 30151, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; - № 000239/22-0/33925714, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73763, 00 грн.; - № 000240/22-0/33925714, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 420667,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в судовому порядку.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, прийняті Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією в Закарпатській області від 05.11.2012 року № 000237/ 22-0/ 33925714, № 000238/ 22-0/ 33925714, № 000239/ 22-0/33925714, № 000240/ 22-0/ 33925714.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.02.2016 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року та постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.03.2013 року у справі № 2а-0770/3382/12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, з метою виконання завдань адміністративного судочинства та дотримання вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, для повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи судам при вирішенні даного спору необхідно перевірити по суті (з дослідженням первинних документів) висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, зазначаючи, при цьому, мотиви, з яких суд виходить при прийнятті рішення, і положення закону, яким він керується, щодо кожного порушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що в ході проведення перевірки, відповідачем зменшено суму валових витрат товариства по операціям з юридичними особами на 599825 грн.

По господарських відносинах з ТОВ "ІБХ-Транспорт", відповідач зменшив суму валових витрат на 70325,00 грн. без ПДВ, вважаючи, що у товариства відсутнє підтвердження факту здійснення господарських операцій по наданню отриманню послуг. Підставою, що слугувала стало те, що в акті відсутні зміст господарської операції, її вимірники; у ТТН відсутні реєстраційний номер; відсутні видаткові накладні, які підтверджують факт придбання піску на Гусятинському кар'єрі та його перевезення на сміттєзвалище.

В акті виконаних робіт від 31.10.2011 року № 31/10/11/6/к наявні всі дані, що необхідні для класифікації операції, а саме об'єм та вартість перевезення. В товарно-транспортних накладних дійсно відсутній реєстраційний номер, але дана обставина жодними чином не впливає на сам факт наявності перевезення. Більше того, форма ТТН затверджена спільним наказом Мінтрансу та Мінстату України від 29.12.1995 року за №488/346. Даний документ не зареєстрований Міністерством юстиції України, а отже є обов'язковим тільки для підприємств та установ, які підпорядковані Мінтрансу та Мінстату України. ТОВ "Коватехбуд" не являється структурою зазначених міністерств, що надає йому право не використовувати затверджену форму ТТН, а користуватись власною спрощеною формою. Отже. відсутність реєстраційного номеру в ТТН не є підставою для визнання господарської операції такої, що не відбулась.

Згідно акту перевірки у товариства відсутні видаткові накладні, які підтверджують факт придбання піску на Гусятинському кар'єрі. Пісок з Гусятинського кар'єру був придбаний на умовах самовивозу у ТОВ "Карпати-2003". На сторінці 12 акту перевірки відповідачем наведено посилання на накладні, по яким даний пісок був придбаний. Це означає, дані наведені в акті перевірки суперечать одні одному.

Отже, в ході проведення перевірки, відповідачем було неправильно і помилково оцінено наявні в товариства первинні документи, і як наслідок, безпідставно зменшено витрати на 70325,00 грн. без ПДВ по:

- акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2011 року №31/10/11/6/к;

- акту надання послуг від 31.10.2011 року №31/10/11/7/к, даним актом підтверджується факт надання послуг по оренді віброкотка СА-302 з 26.10.2011р. по 31.10.2011р., на суму 3958,00 грн. без ПДВ;

- акту надання послуг від 30.12.2011 року №30/12/11/5/к, даним актом підтверджується факт надання послуг по оренді віброкотка СА-302 в грудні 2011 року, на суму 12093,33 грн. без ПДВ;

- акту надання послуг від 13.03.2012 року №13/03/12/1/к, даним актом підтверджується факт надання послуг віброкотка Воmаg ВW 216-D4 в березні 2012 року, на суму 2400,00 грн. без ПДВ.

Підстава згідно акту перевірки: відсутні акти приймання передачі від орендодавця до орендаря та повернення орендованого майна; не підтверджено місце приймання віброкотка; відсутнє документальне підтвердження транспортування віброкотка до місця виконання робіт.

Наведені вище факти однозначно підтверджують, що відповідачем не правильно оцінено документи по господарським операціям з ТОВ "ІБХ - Транспорт" і безпідставно зменшено суму витрат на 70325,00 грн., в т.ч. 4 кв. 2011 року на 67925,00 грн., 1 кв. 2012р. на 2400,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за результатами перевірки відповідачем по господарських відносинах з ТОВ "Карпати-2003", зменшено суму валових витрат на 175600.00 грн. без ПДВ за придбаний пісок будівельний та 87792,00 грн. без ПДВ як вартість дизпалива витраченого товариством на перевезення даного піску. Підставою згідно акту перевірки є відсутнє документальне підтвердження реалізації піску так як на ТТН відсутній підпис матеріально-відповідальної особи, що здійснювало відпуск піску будівельного; відсутнє документальне підтвердження транспортування піску будівельного. По даному факту позивач зазначає, як вбачається з акту перевірки ,придбання піску здійснювалось на основі договору купівлі-продажу від 12.05.2011 року за №2. Згідно умов даного договору передача піску проводиться в пункті поставки тобто на території Гусятинського кар'єру. Тобто перехід права власності відбувався в момент отримання піску на території Гусятинського кар'єру. Після цього пісок є власністю Позивача і його перевезення є - перевезення власного товару.

Згідно Правил дорожнього руху (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306), п. 2.1, "водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків і (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий Державтоінспекцією МВС, у разі розміщення реклами, - погодження, що видається підрозділами Державтоінспекції МВС;

г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)."

Отже, Правила дорожнього руху не вимагають від водія наявності ТТН. Згідно ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт " , водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Закон про автомобільний транспорт допускає наявність іншого визначеного законодавством документа на вантаж, ніж ТТН. В даному випадку - це накладна та шляховий лист. Разом з тим, існує діючий на сьогоднішній день перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. N 207).Згідно вказаного переліку, для перевезення вантажу у внутрішньому сполученні необхідними є наступні документи:

для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб: накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Із зазначеного вище законодавець взагалі не передбачив необхідність наявності товарно-транспортної накладної при здійсненні перевезення власного товару.

Згідно розділу 2 Наказу Мінфіну України від 24.05.1995 року за № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції і повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Підписані між ТОВ "Коватехбуд" та ТОВ "Карпати-2003" видаткові накладні є єдиним обов'язковим документом, що підтверджує факт придбання піску будівельного. Факт внутрішнього перевезення власного товару (придбаного піску) підтверджується відповідно оформленими шляховими листами, а додатково підтверджується оформленими ТТН. При цьому в даних ТТН в графі вантажовідправник зазначено ТОВ "Коватехбуд".

Отже, наявність видаткових накладних на придбаний товар та шляхових листів на його перевезення підтверджує як і факт придбання так і факт перевезення даного піску, і тому виключення з валових витрат вартості піску будівельного в сумі 175600,00 грн. та вартості дизельного палива витраченого на перевезення даного піску в сумі 87792,00 грн.

Тому, наведені вище факти однозначно підтверджують, що відповідачем не правильно оцінено документи по господарським операціям з ТОВ "Карпати-2003" і безпідставно зменшено суму витрат на 263392,00 грн., в т.ч. 2 кв. 2011 року на 17040,00 грн. (9200+7840), в т.ч. 3 кв. 2011 року на 12481,00 грн.(5500+1481), в т.ч. 4 кв. 2011 року на 239371,00 грн.(160900+78471).

На підставі досліджених письмових доказів встановлено, що по господарських відносинах з ТОВ "Андезит" - відпуск щебеню та вскриші здійснювався на умовах самовивозу з території Оріховицького кар'єру, що свідчить про те, що право власності на придбаний товар переходило з моменту передачі товару на території кар'єру, у зв'язку з чим відповідачем неправильно надано оцінку документам по господарським операціям з ТОВ "Андезит" і безпідставно зменшено суму витрат на 192807,00 грн.

Позивачем надані в судове засідання документи, які підтверджують, що по господарським відносинам з ДП "Управління промислових підприємств ДА залізничного транспорту" відпуск каменю здійснювався на умовах самовивозу з території Кам'яницького та Королівського кар'єрів, що свідчить про перехід права власності за придбаний товар з моменту передачі товару на території кар'єру. Дані обставини свідчать про неправомірність зменшення суми валових витрат на 256376 грн.

Крім того, на підставі наданих позивачем первинних документів встановлено, що в господарських відносинах між позивачем та ТОВ "Лео-Брант" поставка товару проводилась на склад покупця силами та за рахунок продавця, а товаротранспортні-накладні продавцем надані не були, однак факт продажу товару стверджується накладними, оформленими у відповідності до вимог законодавства щодо первинних бухгалтерських документів із зазначенням місця складання - Ужгород. Дані обставини свідчать на недоведеність зменшення витрат позивача на загальну суму 599825 грн.

У відповідності до контракту № 3/11 від 08 серпня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карла" спол.с.р.о. купило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" продало прокат плоский, вироби з чорних металів та інше на загальну суму 2 000 000 Євро . Згідно умов поставки товар постачається автомобільним транспортом на умовах ІНКОТЕРМС, а згідно умов оплати , то покупець проводить оплату шляхом перерахунку грошових коштів на валютний рахунок продавця.

02 січня 2011 року ТОВ "Карла Україна" як продавець та ТОВ "Коватехбуд" уклали договір щодо продажу брухту чорних металів відповідними партіями, а розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку по факту поставки товару, передача товару здійснюється в пункті поставки.

01 серпня 2011 року ТОВ "Карла-Словаччина" як покупець уклало контракт з ТОВ "Коватехбуд" як продавцем щодо прокат плоского, виробів з чорних металів та ін. на загальну суму 2000000 Євро.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не володів інформацією про наявність онтрактів між ТОВ "Карла" спол.с.р.о та ТОВ "Карла Україна". Купівля товару, та в подальшому його експорт - це господарська операція з метою отримання прибутку, а наявність інформації про прямі контракти не свідчить про невідповідність господарських операцій чинному законодавству України. Оскільки в Акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано доказів щодо вчинення правочину, який, як зазначено в Акті, вчинявся під прикриттям удаваних та контрактів, то кваліфікація договорів як удаваних не безпідставною., у зв'язку з чим виключення зменшення податкового кредиту по ПДВ по операціям з ТОВ "Карла Україна" на суму 75048 грн. є незаконним.

Також суд зазначає, що оскільки у 2012 році господарська діяльність позивача була збитковою, а зменшення податковим органом собівартості з причини збиткової діяльності не передбачено нормативними актами, то зменшення собівартості на суму 297028 грн. є незаконною.

Викладені фактичні обставини, а також правові норми, що регулюють спірні правовідносини, свідчать про помилковість розрахунків податкового органу при визначенні сум ПДВ, які не включаються до складу податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності оскаржених податкових повідомлень - рішень, вимоги позову відповідають вимогам законодавства, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ужгородської МДПІ від 5 листопада 2012 року за №№ 000237/22-0/33925714, 000238/22-0/33925714, 000239/22-0/33925714, 000240/22-0/33925714.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, та згідно Закону України "Про судовий збір" такими є витрати позивача зі сплати судового збору у розмірі грн. (згідно квитанції від року за № (а.с.), та дана сума підлягає стягненню на користь позивача з Ужгородської ОДПІ.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 5 листопада 2012 року № 000237/22-0/33925714 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 158387,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 5 листопада 2012 року № 000238/22-0/33925714 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 151403,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 5 листопада 2012 року № 000239/22-0/33925714 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73763,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС від 5 листопада 2012 року № 000240/22-0/33925714 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Коватехбуд" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 420667,00 грн.

6. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С.І. Рейті