Ухвала

від 17.05.2017 по справі 824/361/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/361/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

17 травня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Стаднік Л.В.,

представника позивача: Денеги М.В.,

представника відповідача: Чорнея М.Г.,

третьої особи: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фермерського господарства "Мічурінський" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Мічурінський" до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, за участю третьої особи - ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування протоколу,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року фермерське господарство Мічурінський звернулося до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області, в якому просило: визнати недійсним та скасувати протокол №2260 від 02 липня 2010 року, винесений управлінням Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області про призначення пенсії ОСОБА_4 на пільгових умовах; визнати дії відповідача щодо покладання на позивача обов'язків по 100 відсотковому відшкодуванні відповідачу витрат по виплаті і доставці пільгових пенсій неправомірними.

18.10.2016 року Чернівецьким окружним адміністративним судом залучено в якості третьої особи - ОСОБА_4

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

17 травня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заявило клопотання про заміну відповідача - управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, у зв'язку з реорганізацією.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та необхідність заміни відповідача його правонаступником.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача, третя особа та її представник заперечили стосовно задоволення апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, фермерське господарство "Мічурінський" (60226, Чернівецька область, Сокирянський район, село Романківці, вулиця Івана Франка, будинок 10, ідентифікаційний код 35361345) зареєстровано як юридична особа 05.12.2007 р. та взято на облік в органах Пенсійного фонду.

Згідно довідки, виданої головою фермерського господарства "Мічурінський" Денегою М.В. від 17.06.2010 р. №95, останній займається виробництвом сільськогосподарської продукції, а громадянка ОСОБА_4 постійно працює на посаді робітниці садової бригади, що також підтверджено копією трудової книжки останньої.

30.06.2010 р. ОСОБА_4 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі про призначення їй пенсії за віком відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У послідуючому, управлінням Пенсійного фонду в Сокирянському районі призначено ОСОБА_4 пенсію за віком, як жінці яка працює у сільськогосподарському виробництві та виховала п'ятеро і більше дітей, про що винесено рішення про призначення пільгової пенсії відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яке оформлено протоколом про призначення пільгової пенсії №2260 від 02.07.2010 р.

При цьому на фермерське господарство "Мічурінський" покладений обов'язок в повному обсязі відшкодування відповідачу витрат за виплату та доставку пенсії.

Однак позивач, вважаючи дане рішення незаконним та таким, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, частиною 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим згідно п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

В силу п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору до Пенсійного фонду України об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону № 1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону № 1788-XII.

Відповідно до п. 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (із змінами) підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Водночас згідно із п., п. 6.2, 6.3 розділу 6 вищевказаної Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_4 працювала в фермерському господарстві "Мічурінський" з 10.04.2008 року по 30.04.2008 року та з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року робітницею господарства садової бригади.

30.06.2010 р. ОСОБА_4 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі про призначення їй пенсії за віком відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На підтвердження вказаних обставин останною до управління Пенсійного фонду в Сокирянському районі надано довідку Білоусівської сільської ради про народження та виховання шістьох дітей до 14-го віку, трудову книжку та довідку від 17.06.2010 р. №95 про підтвердження факту постійної роботи на фермерському господарстві "Мічурінський", яка підписана директором Денегою М.В. та скріплена фірмовою печаткою господарства.

На підставі зазначених документів з 30.06.2010 року, згідно протоколу №2260 від 02.07.2010 року ОСОБА_4 призначено пільгову пенсію за віком.

В матеріалах справи, наказом № 9 від 01.04.2010 р. позивачем прийнято тимчасово на роботу робітниками господарства з 01.04.2010 р.: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а наказом № 33 від 30.09.2010 р. звільнено з роботи в зв'язку з закінченням трудового договору по ст. 36 п. 2 КЗпП України слідуючих працівників з 30.09.2010 р. ОСОБА_11,ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо безпідставності доводів позивача стосовно того, що ОСОБА_4 не працювала на постійній роботі в фермерському господарстві "Мічурінський", оскільки укладений трудовий договір між фермерським господарством Мічурінський та ОСОБА_4, оформлений наказом № 9 від 01.014.2010 р. є безстроковим, оскільки не містить строку його дії, що є обов'язковою умовою такого договору.

Крім того, довідкою виданою головою фермерського господарства "Мічурінський" Денегою М.В. від 17.06.2010 р. №95, підтверджується, що останній займається виробництвом сільськогосподарської продукції, а громадянка ОСОБА_4 постійно працює на посаді робітниці садової бригади. При цьому, позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження його доводів в тій частині, що така довідка господарством не видавалася, а Денегою М.В. не підписувалася.

До того ж, у зв'язку з наведеним, 06.08.2014 р. посадовими особами відповідача проведено зустрічну перевірку факту роботи ОСОБА_4 в фермерському господарстві "Мічурінський" за період з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р., за результатами якої складено акт та встановлено, що довідка від 17.06.2010 р. №95, яка видана ФГ "Мічурінський" ОСОБА_4 різниться з книгою наказів за 2010 р., де значиться, що дана особа прийнята тимчасово на роботу робітницею господарства 01.04.2010 р. та звільнена 30.09.2010 р. Також в заяві ОСОБА_4 вказано, що вона просить прийняти її на роботу тимчасово. Однак, перевіркою виявлено, що книга наказів за 2010 р. не пронумерована та не прошита.

07.10.2014 р. управлінням Пенсійного фонду в Сокирянському районі Чернівецької області направлено заяву до прокурора Сокирянського району, яка в подальшому скерована до Сокирянського РВ УМВС України в Чернівецькій області, щодо перевірки факту підроблення документів, а саме довідки №95 від 17.06.2010 р. виданої фермерським господарством "Мічурінський" про постійну роботу ОСОБА_4 на підприємстві та достовірність записів зроблених у її трудовій книжці.

На підставі вказаної заяви, слідчим відділенням Сокирянського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області розпочато кримінальне провадження №12014260140000552 від 22.10.2014 р. за ст. 358 ч. 1 КК України по факту внесення неправдивих відомостей в довідку про працевлаштування ОСОБА_4

Згідно інформації Кельменецького відділу поліції Сокирянського ВП ГУНП в Чернівецькій області від 18.11.2015 р., орган досудового розслідування проводять слідчі та процесуальні дії у кримінальному провадженні №12014260140000552.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що на момент розгляду даної справи відсутні рішення суду про підробку документів, а саме - довідки №95 від 17.06.2010 р. виданої фермерським господарством "Мічурінський" про постійну роботу ОСОБА_4 на підприємстві.

Із матеріалів справи не вбачається будь-яких обставин, які б свідчили про зловживання з боку ОСОБА_4 з метою оформлення пенсії, не встановлено таких і під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.

Водночас колегія суддів вказує на відсутність доказів підробки відтиску печатки фермерського господарства "Мічурінський", якими скріплено довідку №95 від 17.06.2010 р. та трудову книжку третьої особи та будь-яких доказів її втрати чи викрадення до суду представником позивача не надано.

Крім того, згідно даних, що містяться в інформаційній системі Пенсійного фонду та вносилися відповідно до поданих звітів ФГ "Мічурінський" за 2010 р. стосовно застрахованої особи ОСОБА_4 в розділі "Ознака" трудова книжка знаходиться у цього роботодавця проставлено "так", що свідчить про перебування третьої особи в трудових відносинах з фермерським господарством "Мічурінський" на постійній основі.

Також підтверджується дослідженими в судовому засіданні першої інстанції податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку фермерським господарством "Мічурінський" за 2 та 3 квартали 2010 р., а також відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що відповідач правомірно виніс оскаржуваний протокол № 2260 від 06.07.2010 р., яким ОСОБА_4 призначено пільгову пенсію відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.04.2014 р. позивачем від відповідача отримано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених згідно пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з квітня 2014 р., який датований 09.04.2014 р., відповідно до якого ФГ "Мічурінський" зобов'язаний щомісячно відшкодовувати УПФУ розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_4 у сумі 568,88 грн. Частка плати відповідача складає 100% .

За приписами абзацу 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 6.1. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В силу ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фермерське господарство „Мічурінський" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Сокирянському районі і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Для визначення права на пенсію на пільгових умовах органи Пенсійного фонду України приймають уточнюючі довідки підприємств або організацій згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" від 12.08.1993 р. № 637.

Тобто, відшкодуванню підлягають витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам, які отримують пенсію відповідно пункту „ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", незалежно від часу їхнього призначення, до досягнення працівниками пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи те, що ОСОБА_4 перед виходом на пенсію працювала у ФГ "Мічурінський", а також те, що довідка надана позивачем їй як особі, що має право на отримання пенсії відповідно до пункту „ж" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", колегія суддів вважає, що відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій має здійснюватися фермерським господарством "Мічурінський" в повному обсязі, незалежно від кількості відпрацьованого часу третьою особою у позивача.

Таким чином, провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи в повному обсязі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази підробки документів, що слугували підставою для призначення та перерахунку пенсії ОСОБА_4

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фермерського господарства "Мічурінський" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 22 травня 2017 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.