Ухвала

від 18.05.2017 по справі 34/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

18.05.2017р. Справа № 34/212

Господарський суд Донецької області у складі судді Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

розглянувши матеріали за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерофіс лімітед , м. Київ

на дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Донецька область, м. Лиман

у справі №34/212

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД , м. Київ

до відповідача: Державного підприємства МАКІЇВВУГІЛЛЯ , Донецька область, м. Макіївка

про: стягнення заборгованості у розмірі 21670,08 грн.

За участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): ОСОБА_1 за довіреністю від 10.05.2017р.;

від боржника: не з`явився;

від ВДВС: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2010р. по справі №34/212 (суддя Кододова О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД , м. Київ до Державного підприємства МАКІЇВВУГІЛЛЯ , Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 21670,08 грн. - задоволені частково.

02.11.2010р. господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

11.04.2017р. на адресу суду від позивача по справі №34/212 надійшла скарга на дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з виконання наказу, в якій скаржник просить:

- визнати незаконними дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження №34969227 та повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області №34/212 від 15.11.2010р. про стягнення з ДП МАКІЇВВУГІЛЛЯ на користь ТОВ Інтерофіс літітед боргу в загальній сумі 21670,08 грн.;

- скасувати постанову Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по виконавчому провадженню №34969227 від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- зобов'язати Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження №34969227;

- зобов'язати Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити в рамках виконавчого провадження №34969227 всі можливі заходи примусового виконання рішень, що передбачені діючим законодавством України, з метою належного виконання наказу господарського суду Донецької області №34/212 від 15.11.2010р.

Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні наполягає на задоволенні скарги. Через канцелярію суду надав пояснення від 10.05.2017р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 26.04.2017р. не надав.

Представник ВДВС в судове засідання в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав заперечення на скаргу №14.8-5-275 від 26.04.2017р., в яких зазначає, що скаргу неможливо задовольнити та просить суд відмовити у задоволенні скарги. Також, через канцелярію суду надав лист №14.8-5-316 від 05.05.2017р., в якому просить розглядати скаргу без участі представника ВДВС.

Дослідивши матеріали справи, скаргу та додані до неї документи, оцінивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга та докази за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 129 1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судом іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Також, відповідно до ч.2. ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Виконання рішення суду здійснюється на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України Про виконавче провадження . Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 55 Конституцією України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів держаної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Законом України Про державну виконавчу службу передбачено, що державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Виконання судових рішень державною виконавчою службою регулюється Законом України Про виконавче провадження , та виконавчі дії здійснюються згідно з Інструкцією про проведення виконавчий дій, затверджену наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р.

Тобто норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження містяться у Законі України Про виконавче провадження .

Розгляд скарг на рішення дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження, що регулюються Законами України Про виконавче провадження , Про державну виконавчу службу , віднесено до компетенція суду.

Процесуальний порядок розгляду та вирішення даних скарг врегульовується розділом ХІV Господарського процесуального кодексу України виконання рішення, ухвали, постанови , ухвалених відповідно до господарського процесуального кодексу України, в ході якого оцінюються законність дій (бездіяльності) державного виконавця, законність прийнятих ним рішень.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язків характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України Про виконавче провадження , юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України Про державну виконавчу службу , дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 26, 27 Закону України Про виконавче провадження та в порядку, визначеному статтею 74 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Закон України Про виконавче провадження , який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження , стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до частини другої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2010р. по справі №34/212 (суддя Кододова О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРОФІС ЛІМІТЕД , м. Київ до Державного підприємства МАКІЇВВУГІЛЛЯ , Донецька область, м. Макіївка про стягнення заборгованості у розмірі 21670,08 грн. - задоволені частково, у зв'язку з чим визначено для стягнення на користь позивача з відповідача 3% річних за період з 13.08.2009р. по 31.08.2010р. в сумі 6186,08 грн., інфляційне збільшення боргу за період з липня 2009р. по серпень 2010р. в сумі 15484,00 грн. Також стягнуто на користь позивача з відповідача державне мито в розмірі 216,70 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 199,84 грн.

15.11.2010р. господарським судом Донецької області були видані відповідні накази на примусове виконання вказаного рішення.

11.03.2011р. Центрально-міським ВДВС ММУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №34969227.

В автоматизованій системі виконавчого провадження відомості по виконавчому провадженню №34969227 відсутні.

Скаржник направив до ВДВС запит №13/0317-001 від 13.02.2017р. про хід виконавчого провадження та вжиті державним виконавцем заходи по викуонанню наказів господарського суду Донецької області від 15.11.2010р. по справі №34/212.

27.03.2017р. Скаржником від ВДВС отримано лист №14.8-16-208 від 21.03.2017р. про зазначено, що виконавче провадження №34969227 завершено 10.11.2014р. та повернуто виконавчий документ Стягувачеві. Також, ВДВС не має можливості надати інформацію, так як документи виконавчого провадження у паперовому вигляді знаходяться на непідконтрольній території.

У матеріалах справи відсутні докази отримання скаржником постанови про завершення виконавчого провадження, оригіналу виконавчого провадження.

Відповідно до розпорядження КМУ №1085-р від 07.11.2014р. на території м. Макіївка органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі.

Згідно наказу МЮУ №247/7 від 25.11.2014р. Про переміщення органів та установ юстиції Донецької обалсті , органи виконавчої служби були переміщені з неконтрольованих територій на території під контролем лише 25.11.2014р.

Тобто, станом на 10.11.2014р. ВДВС знаходився у м. Макіївка, Донецької області, але свої повноваження не здійснював.

Відповідно до наказу МЮУ №953/5 від 17.06.2014р. Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитериростичної операції ДП Інформаційний центр тимчасово припинило доступ до користувачів до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи МЮУ, до закінчення АТО на сході України у тому числі м. Макіївка, Донецької області.

Тобто, станом на 10.11.2014р. ВДВС та його посадові особи не мали доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень і не могли ввести до нього відомості щодо завершення виконавчого провадження.

Також, 24.07.2014р. УДППЗ Укрпошта повідомила, що у зв'язку з активним розгортанням бойових дій в зоні проведення АТО, неможливо дістатися до місця призначення пошти, піклуючись про здоров'я і життя працівників підприємство призупинило роботу поштових відділень в деяких населених пунктах Донецької та Луганської областей, в тому числі у м. Макіїївка.

Тобто, станом на 10.11.2014р. ВДВС не мав змоги відправляти рекомендовані листи, а отже не мав змоги повернути виконавчий документ стягувачу в установлений законом спосіб.

Відповідно п.2. ч.1. ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, відповідно до ст. 10 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно до п.1. ч.1. ст. 18 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами п.1. ч.1. ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За умов ч.1. ст. 48 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що з боку Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, відповідно до ЗУ Про виконавче провадження , яке набрало чинності 05.10.2016р., допущена протиправна дія та наслідком невиконання рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2010р. по справі №34/212, тому скарга на дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області підлягає частковому задоволенню та зобов'язанню Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження №34969227 з примусового виконання вищезазначеного судового наказу та зобов'язати Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити в рамках виконавчого провадження №34969227 всі можливі заходи примусового виконання рішень, що передбачені діючим законодавством України, з метою належного виконання наказів господарського суду Донецької області №34/212 від 15.11.2010р.

Щодо решти вимог скаржника, в яких скаржник просить:

- скасувати постанову Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по виконавчому провадженню №34969227 від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи приписи Господарського процесуального кодексу України, Закону України Про виконавче провадження , пункту 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003р. Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження та пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , у суду відсутні повноваження скасовувати рішення органів Державної виконавчої служби. Натомість встановивши обґрунтованість доводів заявника, суд може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною.

З огляду на вищенаведене, суд визнає постанову №34969227 державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо здійснення заходів закінчення виконавчого провадження - недійсною.

Заперечення ВДВС до уваги судом не приймається так, як воно спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись положеннями ст.ст. 32, 33, 34, 43, 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 10, 18, 28, 41, 48 Закону України Про виконавче провадження (№1404-VІІІ від 02.06.2016р.), господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерофіс лімітед , м. Київ на дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Донецька область, м. Лиман з виконання наказу у справі №34/212 - задовольнити частково.

2. Визнати незаконними дії Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо завершення виконавчого провадження №34969227 та повернення стягувачу наказу господарського суду Донецької області №34/212 від 15.11.2010р. про стягнення з ДП МАКІЇВВУГІЛЛЯ на користь ТОВ Інтерофіс літітед боргу в загальній сумі 21670,08 грн.

3. Визнати недійсною постанову Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області по виконавчому провадженню №34969227 від 10.11.2014р. про повернення виконавчого документа стягувачеві.

4. Зобов'язати Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження №34969227.

5. Зобов'язати Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області вжити в рамках виконавчого провадження №34969227 всі можливі заходи примусового виконання рішень, що передбачені діючим законодавством України, з метою належного виконання наказу господарського суду Донецької області №34/212 від 15.11.2010р.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99