Постанова

від 16.05.2017 по справі 14/022-09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2017 р. Справа№ 14/022-09

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Баранця О.М.

при секретарі Вінницькій О.В.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 943 від 22.04.2017

від відповідача: Євстігнєєв А.С. - представник за довіреністю від 10.11.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2017,

прийняте за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013

у справі № 14/022-09 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

до Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп

про стягнення 38 064,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за поставлений та неоплачений відповідачем за укладеним з ТОВ Анна договором поставки від 01.03.2007 товар, право на стягнення яких позивач набув згідно з укладеним між ТОВ Анна , фізичною особою ОСОБА_5 та ВАТ Кашперівський бурякорадгосп договором відступлення права вимоги та укладення мирової угоди від 06.02.2012 та укладеним між фізичною особою ОСОБА_5 та позивачем договором про відступлення права вимоги від 03.10.2012.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2013, повний текст якого підписаний 23.08.2013, у справі № 14/022-09 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.03.2007, укладеним між ТОВ Анна та відповідачем у справі, щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, право вимоги належного виконання яких (зобов'язань) передано первісним кредитором згідно з договором від 06.02.2012 про відступлення права вимоги та укладення мирової угоди фізичній особі ОСОБА_5, який, в свою чергу, передав право вимоги належного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.10.2012.

30.08.2016 відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі, за результатами розгляду якої рішенням Господарського суду Київської області від 14.02.2017, повний текст якого підписаний 22.02.2017, у справі № 14/022-09 заяву Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції послався на те, що, оскільки договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012, з огляду на результати проведеної судової експертизи у цій справі, підписано не ОСОБА_5, а іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5, та в подальшому такий договір не був ним схвалений, то такий договір відповідно до положень законодавства є неукладеним (таким, що не відбувся), а відтак, матеріалами справи не доведено факт укладання між ОСОБА_5 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012, тобто заміна кредитора у зобов'язанні за договором від 03.10.2012 шляхом відступлення права вимоги не відбулась, тому у позивача відсутнє право вимоги до відповідача щодо стягнення з останнього спірних сум інфляційних втрат та 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємць ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області 14.02.2017 у справі № 14/022-09 повністю та прийнято нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт послався на те, що:

- при вирішення спору по суті судом першої інстанції не було враховано, що під час прийняття Господарським судом Київської області рішення від 31.07.2013 ОСОБА_5 був акціонером та членом наглядової ради відповідача, що давало відповідачу явну можливість знати про обставини, яку було кваліфіковано як нововиявлену задовго до 22.08.2016 (дата, на яку відповідач вказує як на момент, коли він наче дізнався про нововиявлену обставину), що вказує на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами;

- висновок експерта зроблено за відсутності оригіналу та ні підставі копії договору про відступлення права вимоги;

- ОСОБА_5, відповідачу та позивачу було відомо про укладення спірного договору про відступлення права вимоги, вони вчиняли ряд дій, які вказують на схвалення такого договору та його виконання.

Ухвалою від 21.03.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Баранець О.М, Пашкіна С.А. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 14/022-09 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням № 09-53/1614/17 від 21.04.2017, у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 14/022-09.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.04.04.2017 справа № 14/022-09 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Баранець О.М., Сітайло Л.Г

Ухвалою від 21.04.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., суддів Баранця О.М., Сітайло Л.Г. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2017 у справі № 14/022-09 прийнято до свого провадження.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем подано:

- клопотання про відмову апелянту у долученні додаткових доказів від 06.04.2017 (надійшло через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів 07.04.2017), в якому відповідач просить відмовити позивачу або його уповноваженим представникам у долученні додаткових доказів у випадку подання таких додаткових доказів;

- клопотання про не допуск ОСОБА_2 в якості представника позивача (апелянта) від 21.04.2017 (надійшло через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів 21.04.2017);

- клопотання про повторне дослідження доказу від 11.05.2016 (подане в судовому засіданні 16.05.2017), в якому відповідач просить дослідити доказ у справі - договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012 та встановити відсутність в матеріалах справи належним чином засвідченої копії вказаного договору та встановити невідповідність копії такого договору оригіналу через відсутність його оригіналу;

- клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи від 15.05.2017 (подане в судовому засіданні 16.05.2017), в якому відповідач просить, у випадку надання позивачем або його представником оригіналу договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012, призначити по справі № 14/022-09 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та винести на вирішення вказаної експертизи наступне питання - чи виконаний підпис у договорі про відступлення права вимоги від 03.10.2012 ОСОБА_5 чи іншою особою.

З огляду на те, що судовому засіданні 24.04.2017 представник відповідача зазначив, що у зв'язку з присутністю в судовому засіданні іншого представника позивача, повноваження якого підтверджені нотаріально засвідченою довіреністю, клопотання про не допуск ОСОБА_2 в якості представника позивача (апелянта) від 21.04.2017 не є актуальним, а тому знімається відповідачем з розгляду, колегія суддів вказане клопотання не розглядає.

Щодо клопотання про відмову апелянту у долученні додаткових доказів слід зазначити таке.

Частиною 1 ст. 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Частинами 3, 4 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України від 17.05.2011 № 7 встановлено, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Обставини, на які позивач посилається в обґрунтування поданої апеляційної скарги, та, відповідно, докази на підтвердження таких обставин, на думку колегії суддів, є істотними для правильного вирішення по суті поданої відповідачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі, тому, враховуючи складність та довготривалість спірних правовідносин, колегія суддів вважає за доцільне, для об'єктивного і правильного вирішення спору сторін, розглядати справу по суті з урахуванням всіх наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі і наданих сторонами під час апеляційного перегляду справи.

В судовому засіданні 16.05.2017 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про повторне дослідження доказу від 11.05.2016 та клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи від 15.05.2017 з підстав, які будуть викладені нижче.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Позов заявлено про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за поставлений та неоплачений відповідачем за укладеним з ТОВ Анна договором поставки від 01.03.2007 товар, право на стягнення яких позивач набув згідно з укладеним між ТОВ Анна , фізичною особою ОСОБА_5 та ВАТ Кашперівський бурякорадгосп договором відступлення права вимоги та укладення мирової угоди від 06.02.2012 та укладеним між фізичною особою ОСОБА_5 та позивачем договором про відступлення права вимоги від 03.10.2012.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.07.2013, повний текст якого підписаний 23.08.2013, у справі № 14/022-09 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.03.2007, укладеним між ТОВ Анна та відповідачем у справі, щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, право вимоги належного виконання яких (зобов'язань) передано первісним кредитором згідно з договором від 06.02.2012 про відступлення права вимоги та укладення мирової угоди фізичній особі ОСОБА_5, який, в свою чергу, передав право вимоги належного виконання відповідачем своїх зобов'язань позивачу згідно з договором про відступлення права вимоги від 03.10.2012.

30.08.2016 відповідач звернувся до суду першої інстанції з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі.

Як на нововиявлену обставину відповідач послався на те, що 22.08.2016 з листа ОСОБА_5 йому стало відомо про те, що договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012, укладений між ОСОБА_5 як первісним кредитором та позивачем у справі як новим кредитором, за яким останній набув право вимоги, яка є предметом розгляду у цій справі, до відповідача, не був підписаний з боку ОСОБА_5, а вчинено від його імені невстановленою особою.

На думку відповідача, вказаний факт свідчить про те, що договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012 є неукладеним, оскільки він не був підписаний з боку ОСОБА_5 як первісним кредитором, а підписаний від його імені невстановленою особою, а отже, позивач у справі не набув право вимоги до відповідача за вказаним правочином.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі, мотивуючи це тим, що, оскільки договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012, з огляду на результати проведеної судової експертизи у цій справі, не підписано ОСОБА_5, а підписано іншою особою з наслідуванням справжнього підпису ОСОБА_5, та в подальшому такий договір не був ним схвалений, то такий договір відповідно до положень законодавства, є неукладеним (таким, що не відбувся), а відтак, матеріалами справи не доведено факт укладання між ОСОБА_5 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012, тобто заміна кредитора у зобов'язанні за договором від 03.10.2012 шляхом відступлення права вимоги не відбулась, тому у позивача відсутнє право вимоги до відповідача щодо стягнення з нього спірних сум інфляційних втрат та 3% річних.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передчасним з огляду на таке.

Статтею 112 ГПК України встановлено що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Строк подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами встановлений ч. 1, 2 ст. 113 ГПК України.

Так, згідно з приписами ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 113 ГПК України строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, починається з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи.

Днем встановлення нововиявлених обставин, про які йдеться в пункті 1 частини другої статті 112 ГПК, слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомими заявникові (п. 4 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26.12.2011 № 17).

В заяві відповідач послався на те, що про той факт, що договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012, не був підписаний з боку ОСОБА_5, а вчинено від його імені невстановленою особою, він дізнався з листа ОСОБА_5 від 22.08.2016.

З наданих відповідачем документів слідує, що:

- листом від 15.08.2016 (а.с. 17-19 т. 1) відповідач звернувся до ОСОБА_5, в якому повідомив, що під час ознайомлення із фінансово-господарською діяльністю відповідача новий керівник відповідача виявив що в квітні 2014 року відповідач перерахував кошти на виконання рішення Господарського суду Київської області у справі № 14/022-09, проте у відповідача відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012, з огляду на що просив надати оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію такого договору;

- листом від 22.08.2016 ОСОБА_5 повідомив відповідача про те, що жодних договорів про відступлення не укладав і не підписував, а також не уповноважував будь-яких третіх осіб на їх підписання.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами від 26.12.2011 № 17 до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

У спірному випадку за твердженням відповідача нововиявленою обставиною є факт підписання договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012 не ОСОБА_5

Отже, при розгляді поданої відповідачем заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі слід встановити те, чи існувала вказана обставина на час розгляду справи, те, що ця обставина не була і не могла бути відома заявникові на час розгляду справи, та те, що вказана обставина має істотне значення для вирішення спору сторін по суті.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в тому, що факт підписання договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012 не ОСОБА_5 має істотне значення для вирішення спору сторін по суті.

Однак, щодо того, що вказана обставина не могла бути відома відповідачу станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, на чому відповідач наполягає, слід зазначити таке.

З матеріалів справи слідує, що:

- спірний договір про відступлення права вимоги датований 03.10.2012;

- відповідач був обізнаний про укладення спірного договору щонайменш з липня 2013 року, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції в судовому засіданні 03.07.2013, в якому був присутній представник відповідача, судом було задоволено клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та замінено позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Анна на його процесуального правонаступника Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4;

- рішення суду у цій справі винесено 31.07.2013;

- з наданого відповідачем листа від 15.08.2016 (а.с. 17-19 т. 1), яким відповідач звернувся до ОСОБА_5 та просив надати оригінал (для огляду) та належним чином засвідчену копію договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012 слідує, що гроші на виконання рішення суду у справі № 14/022-09 ним позивачу перераховано в квітні 2014 року.

Водночас з відомостей, які містяться на сайті відповідача (http://kbr.emitent.org.ua/index.php?page=prot_sbor), а також з наданих позивачем документів слідує, що ОСОБА_5 є акціонером відповідача, який володіє 9,9998% акцій відповідача, а з 29.01.2013 вказану особу призначено на посаду члена наглядової ради відповідача, який на цій посаді перебував щонайменш до квітня 2016 року (протоколи загальних зборів акціонерів відповідача № 1 від 29.01.2013 (http://kbr.emitent.org.ua/index.php?page=3), № 1 від 11.04.2014 (http://kbr.emitent.org.ua/index.php?page=18), № 1 від 17.04.2015 (http://kbr.emitent.org.ua/index.php?page=22) та № 1 від 15.04.2016 (http://kbr.emitent.org.ua/index.php?page=26).

Зі змісту вищевказаних протоколів слідує, що:

- протоколом загальних зборів акціонерів відповідача № 1 від 11.04.2014 затверджено річний звіт відповідача за 2013 рік (тобто рік, в якому були винесено рішення у цій справі - примітка суду), а протоколом загальних зборів акціонерів відповідача № 1 від 17.04.2015 - за 2014 рік (тобто рік, в якому відповідачем на користь позивача в рахунок виконання рішення суду у цій справі перераховані грошові кошти - примітка суду);

- у вказаних загальних зборах акціонерів відповідача приймав участь ОСОБА_5, при чому саме він доповідав на загальних зборах, які відбулись 17.04.2015, з питання річного звіту відповідача за 2014 рік.

Отже, ОСОБА_5 щонайменш з 11.04.2014 мав бути обізнаний про укладення з позивачем договору про відступлення права вимоги від 03.10.2012.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

Статтею 92 ЦК України визначено, що

- юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом (ч. 1);

- у випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників (ч. 2);

- орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3);

- якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі (ч. 4).

Отже зі змісту ст. 92 ЦК України слідує, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами, розглядаються як дії самої юридичної особи, тобто у випадку, якщо про факт укладення та/або не укладення, підписання/не підписання договору була обізнана посадова особа юридичної особи, про такі обставини фактично була обізнана сама юридична особа.

За таких обставин, відповідач щонайменш з 11.04.2014 мав бути обізнаний про те, що ОСОБА_5 спірний договір відступлення права вимоги не підписував.

Отже, посилання відповідача на те, що про те, що договір про відступлення права вимоги від 03.10.2012, укладений між ОСОБА_5 як первісним кредитором та позивачем у справі як новим кредитором, за яким останній набув право вимоги, яка є предметом розгляду у цій справі, до відповідача, не був підписаний з боку ОСОБА_5, а вчинено від його імені невстановленою особою, відповідач дізнався лише 22.08.2016 з листа ОСОБА_5, спростовується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак, вказані обставини не можуть вважатися нововиявленими в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України.

З огляду на підстави відмови задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі, в задоволенні клопотань відповідача про повторне дослідження доказу від 11.05.2016 та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи від 15.05.2017 колегією суддів відмовляється, оскільки задоволення таких клопотань жодним чином не впливає на вирішення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у цій справі по суті.

Частиною 5 ст. 114 ГПК України встановлено, що за результатами перегляду судового рішення приймаються:

1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;

2) постанова - у разі зміни або скасування постанови;

3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

З огляду на вищевикладене:

- рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2017, повний текст якого підписаний 22.02.2017, у справі № 14/022-09, яким задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено, підлягає скасуванню;

- у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 за нововиявленими обставинами відмовляється;

- рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 залишається без змін.

Відповідно до приписів ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд рішення господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 за нововиявленими обставинами, оплату експертизи, а також подачу цієї апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 101 - 106, 112, 113 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2017, прийняте за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2017, прийняте за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 скасувати.

3. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 відмовити.

4. Рішення Господарського суду Київської області від 31.07.2013 у справі № 14/022-09 залишити без змін.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Кашперівський бурякорадгосп (09812, Київська обл., Тетіївський район, с. Кашперівка, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 00385879) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп.

6. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

7. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 14/022-09.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

О.М. Баранець