Постанова

від 18.05.2017 по справі 686/7178/17

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7178/17

ПОСТАНОВА

18 травня 2017р. м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді - Продана Б.Г., при секретарі - Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Чернівецької митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Позивач зазначає, що відповідно до постанови начальника Чернівецької митниці від 24.03.2017 року на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 50 194,71 гривень за порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України, за подання неправдивих відомостей відносно вартості товару.

Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просить його задоволити, вважає, що відповідачем незаконно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не враховано, що об'єктивною стороною адміністративного правопорушення за ст. 485 МКУ є навмисні певні дії, під якими розуміється активний вчинок особи, в якому виражена зовні її воля і яка спрямована на застосування особою саме тієї ціни і коду товару яка зазначена в товаросупровідних документах. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною формою вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів податків і зборів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися прямим умислом. Також для встановлення прямого умислу потрібен причинний зв'язок між дією та настанням шкідливих наслідків.

Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Зі змісту ст. 485 Митного Кодексу України випливає, що склад вказаного правопорушення обумовлює наявність в діях осіб особливої мети - ухилення від сплати податків і зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Такої ж позиції дійшла колегія суддів Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 27 жовтня 2015 року в справі -№К/800/32153/15.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні якраз саме ці складові, а вся підозра ґрунтується на припущеннях, що є неприпустимим. Так само в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не вказано які саме навмисні дії спрямовані на зменшення розміру митних платежів він вчинив. Так як на митний пост Чернівці були надані товаросупровідні документи які були отримані від водіїв і з якими вони перетинали державний кордон України, а виявлення невідповідності в товаросупровідних документах щодо зміни умов поставки товарів стала відома з відповіді Турецьких органів. Умови поставки товару на територію України обговорені в контракті № 01/12/15 з фірмою AKFIL TEKSTIL ІС VE DIS ТІК LTD STI і ніяких додаткових угод чи доповнень не заключалось.

Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, а саме: суб'єктивна сторона правопорушення (прямий умисел), просить постанову у справі про порушення митних правил №0314/408020018/17 скасувати.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду письмові заперечення проти позову, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки за результатами перевірки встановлено, що фактична вартість імпортованого з турецької фірми товару більше, ніж зазначено в товаросупровідних документах, наданих митному органу України. При ввезенні на митну територію України даних товарів сума необхідних до сплати податків та зборів по ЕМД № 408040001 /2015/017964 повинна була становити 269 536,21 гривень, що на 16 731,57 гривень більше, ніж фактично було сплачено.

Таким чином керівником ТзОВ ЕСФАХАН ОСОБА_1 було надано митному органу як підставу для митного оформленні товарів "Пряжа однониткова" та 'Рекламні кольорові каталоги" загальною вартістю 972 325,56 гривень документи, які містять неправдиві відомості щодо вартості товарів та вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення необхідних до сплати податків та зборів в загальній сумі 16 731,57 гривень.

Дії позивача мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 194,71 гривень за вчинене порушення. Вважає, що, ОСОБА_1, керівника ТОВ ЕСФАХАН , правомірно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши заперечення відповідача та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідно до постанови начальника Чернівецької митниці від 24.03.2017 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 50 194,71 гривень за порушення митних правил, передбачене ст. 485 Митного кодексу України.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УЮГ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Склад будь-якого правопорушення включає в себе: об'єкт правопорушення, суб'єкт правопорушення, об'єктивну сторону правопорушення, суб'єктивну сторону правопорушення.

Диспозицією ст. 485 Митного кодексу України є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру - неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД га його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Об'єктом правопорушення згідно вказаної статті Митного кодексу України є встановлений законодавством України порядок оподаткування та сплати митних платежів, шо забезпечують формування дохідної частини державного бюджету.

Об'єктивною стороною порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України є дії, тобто активна поведінка (вчинок особи), в якій виражена зовні її воля і що спрямована на звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Суб'єктом правопорушення є осудна особа, яка досягла 16-річного віку.

Суб'єктивна сторона характеризується виною у формі умислу.

Як вбачається із зазначеного, в діях ОСОБА_1 наявні всі чотири ознаки складу правопорушення, тому суд критично ставиться до його пояснень в цій частині.

Стаття 544 МК України передбачає, шо здійснюючи державну митну справу, органи доходів і зборів виконують такі основні завдання: забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення виконання зобов'язань, передбачених міжнародними договорами України з питань державної митної справи, укладеними відповідно до закону; створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення; здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо; забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії...

Відповідно до пункту 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Стаття 336 МК України передбачає, що однією із форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 54.4. статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган мас право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Відповідно до п. З ч.І ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

Відповідно до п. 5 ч.І ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно із пп. 2, 5 ч.І ст. 565 МК України, відповідно до міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, органами доходів і зборів України спільно з митними органами суміжних держав може здійснюватися узгодження в установленому законом порядку часу здійснення митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України, процедур митного контролю, митного оформлення та взаємне визнання документів, що використовуються органами доходів і зборів для виконання митних формальностей; обмін інформацією, у тому числі з використанням інформаційних технологій та систем.

Відповідно до ч. 1 ст. 567 МК України взаємодія органів доходів і зборів України з митними та іншими уповноваженими органами іноземних держав, а також з міжнародними організаціями з питань боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил здійснюється в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, укладеними відповідно до закону.

Відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях від 27.11.1996р., яка набрала чинності 05.07.1997, договірні сторони за участю їхніх митних органів і згідно з положеннями цієї Угоди подають одна одній взаємну допомогу: а) з метою забезпечення належного додержання митного законодавства; b) з метою запобігання порушенням митного законодавства, розслідування та припинення зазначених порушень.

Допомога за цією Угодою подається відповідно до законодавства, що діє на території запитуваної Договірної Сторони, і в межах компетенції та можливостей запитуваного митного органу. У разі потреби митний орган може домовлятися про допомогу з іншими компетентними органами відповідно до законодавства, що діє на території запитуваної Договірної Сторони.

Митні органи надають один одному по одержанні запиту усю інформацію, що може сприяти у забезпеченні правильності:

a) стягнення мита, податків, зборів чи нарахувань, що провадиться митними органами, зокрема інформацію, яка допомагає визначити митну вартість товарів та їх походження, та встановити їхню тарифну класифікацію;

b) застосування імпортних та експортних заборон і обмежень:

c) застосування національних правил походження товарів, які визнаються не у відповідності до угод, укладених однією або обома Договірними Сторонами.

Митний орган однієї Договірної Сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної Сторони, протоколи, свідчення чи завірені копії документів, що містять усю наявну інформацію про дії, виявлені або заплановані, які є або вважаються такими, що становлять порушення митного законодавства, що діє на території цієї Договірної Сторони.

Інформація, передбачена цією Угодою, може передаватися засобами електронного зв'язку в будь-якій формі. Вся інформація, необхідна для інтерпретації чи використання матеріалів, переданих такими засобами, повинна подаватися одночасно.

Враховуючи вищевикладене, документи, завірені належним чином копії комп'ютерної роздруківки експортної митної декларації Туреччини № 15341300ЕХ713171 від 07.12.2015 року, інвойс (FATURA) №10703 від 07.12. 2015 року. Carnet TIR XW.76393530 та CMR А №0767755 від 07.12.2015 року, щодо поставки товарів "Пряжа однониткова" та "Рекламні кольорові каталоги" на адресу ТзОВ "ЕСФАХАН" (код ЄДПРОУ 39847957, адреса: м.Хмельницький, вул.Проскурівська 45), отримано від митних органів Республіки Туреччина згідно вимог чинного законодавства та міжнародної угоди, їхні копії долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАСУ встановлено, що в адміністративних справах про протиправиість рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Це встановлюється судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративні відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підсумовуючи вищезазначене, суд критично оцінює твердження позивача про те, що митний орган при винесенні постанови у справі про порушення митних правил №0314/408020018/17 користувався лише припущеннями та здогадками, не маючи доказів, які б вказували на вчинення ним правопорушення з прямим умислом.

Відповідачем надано належні та допустимі докази на обгрунтування правомірності своїх дій, постанова у справі про порушення митних правил № 0314\408020018\17 від 24 березня 2017р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 є правомірною, обгрунтованою, такою що винесена з дотриманням норм чинного законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС України про скасування постанови у справі про порушення митних правил слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 72, 86, 94, 159-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької митниці ДФС України про скасування постанови начальника Чернівецької митниці ДФС України у справі про порушення митних правил № 0314\408020018\17 від 24 березня 2017р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 50194 грн. 71 коп. - залишити без задоволення.

На постанову суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови суду.

Суддя