Ухвала

від 15.05.2017 по справі 818/101/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 р.Справа № 818/101/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старостіна В.В.

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2017р. по справі № 818/101/17

за позовом Селянського (фермерського) господарства ім. Шевченка

до Головного управління ДФС у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство ім. Шевченка, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2017 року № 000008140.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 року по справі № 818/101/17 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом на подання заперечень на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 12.11.2016 року по 23.11.2016 року посадовими особами відповідача проведено планову виїзну перевірку Селянського (фермерського) господарства ім. Шевченка з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2013 року по 31.10.2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 30.12.2016 року № 265/14-01/23051891/102 (а.с. 9-91, т. 1).

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 188.1 ст. 188, п. 201 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 62 799, 00 грн., в тому числі за лютий 2016 року в сумі 1 417,00 грн., за березень 2016 року у сумі 11 162,00 грн., за квітень 2016 року у сумі 15,00 грн., за травень 2016 року у сумі 2 675,00 грн., за червень 2016 року у сумі 4 209,00 грн., за липень 2016 року у сумі 823,00 грн., за серпень 2016 року у сумі 4 015,00 грн. за вересень 2016 року у сумі 24 444,00 грн., за жовтень 2016 року у сумі 14 039,00 грн.

Задовольнячи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження викладених в актах перевірки висновків про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство з 01.01.2016 року по 30.10.2016 року здійснювало реалізацію сільськогосподарської продукції ТОВ ОСОБА_1 Нива , ПАТ Сумськй завод продовольчих товарів , ТОВ Кернел - Трейд , ПрАт Кириківське хлібоприймальне підприємство , ТОВ ОСОБА_2 М , ОСОБА_3, ТОВ Енліль та іншим невідомим особам (а.с. 19).

Що стосується твердження відповідача про те, що ціни, визначені у договорах з контрагентами позивача нижче звичайних у зв'язку із отриманням відомостей від Головного управління статистики у Сумській області та даних Інтернет сайту - ТОВ СП Нібулон про рівень цін на сільськогосподарську продукцію, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п. 188 ст. 188.1 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У відповідності до п. 14.1.71 ПК України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно п. п. 14.1.219 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах .

Як визначено п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Колегія суддів зазначає, що реальність зазначених господарських операцій відповідачем не заперечувалось ні в акті перевірки ні в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Надані докази представника відповідача про реалізацію сільськогосподарської продукції за ціною визначені у договорах з контрагентами позивача нижче звичайних, а сааме: відомостей від Головного управління статистики у Сумській області та даних Інтернет сайту - ТОВ СП Нібулон про рівень цін на сільськогосподарську продукцію, суд спростовує наступним.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, податковий орган для визначення звичайної ціни взяв для співставності лише одну умову - ціну сільськогосподарської продукції.

При цьому, податковий орган не співставляв такі умови договору як момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту.

Частиною 3 ст. 21 Закону України Про державну статистику визначено, що статистична інформація, отримана органами державної статистики у процесі статистичних спостережень, не може вимагатися державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими юридичними особами, об'єднаннями громадян, посадовими та іншими особами з метою використання для прийняття рішень до конкретного респондента.

Головне управління статистики у Сумській області у відповіді від 21.02.2017 року № 04.4-82-569 зазначило, що середні ціни надані з урахуванням якості, але без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат.

Також зазначено, що усі дані у формі державного статистичного спостереження № 21-заг наводяться зростаючим підсумком з початку року, а тому інформація щодо середньої ціни помісячно державною статистичною звітністю не передбачена, а також не передбачена інформація щодо класності сільськогосподарських культур, у тому числі пшениці.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про спростовання доводів відповідача щодо надання у якості належного доказу відомостей з Інтернет сайту - ТОВ СП Нібулон , оскільки з них неможливо встановити складову ціну сільськогосподарської продукції.

Отже, колегія суддів вважає, що податковий орган при визначенні звичайної ціни не враховує звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів.

За таких обставин колегія суддів приходить висновку, що позивачем з додержанням норм податкового законодавства було сформовано податковий кредит та підстави для його зменшення відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що податковим органом зроблено помилковий висновок про порушення підприємством п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу внаслідок того, що підприємством проводилась реалізація сільськогосподарської продукції за цінами нижчими за звичайні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, колегія суддів відмічає, що відповідачем правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином не доведено, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 16.01.2017 року № НОМЕР_1, підлягає скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 23.02.2017 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують та доказів в їх обґрунтування відповідачем не надано.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.02.2017р. по справі № 818/101/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2017 р.