Рішення

від 16.05.2017 по справі 910/4690/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2017Справа №910/4690/17 За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девілон груп"

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -

Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління

автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва"

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л."

третя особа 3 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІКС"

третя особа 4 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альфа- Інвест Груп"

третя особа 5 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору, виселення

Суддя Турчин С.О.

Представники учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність)

від відповідача: Кіян А.В. (представник за договором)

Біжінар Р.В. (директор)

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

вільний слухач: ОСОБА_3

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девілон Груп" (відповідач) про розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49-1 від 28.04.2016 та виселення з орендованого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору, а саме використання орендованого майна не за цільовим призначенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 порушено провадження у справі № 910/4690/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" та призначено її до розгляду на 13.04.2017.

07.04.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові доповнення до позовної заяви з долученими документами, у яких позивач зазначає про порушення відповідачем також п. 8.1 договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49-1 від 28.04.2016.

Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем письмові доповнення до позовної заяви не є заявою про зміну підстав позову, а є лише доповненнями до позовної заяви, оскільки первісні підстави позову залишаються незмінні.

12.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

13.04.2017 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 залучено до участі у справі № 910/4690/17 третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.", третю особу 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІКС", третю особу 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альфа-Інвест Груп" , третю особу 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та відкладено розгляд справи № 910/4690/17 на 25.04.2017.

25.04.2017 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про відсутність аналогічного спору та клопотання про повернення позивачу "доповнень до позовної заяви" без розгляду.

В судове засідання 25.04.2017 з'явився представник позивача та представники відповідача, представники третіх осіб 1,2,3,4,5 не з'явились, витребуваних документів не надали про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача надав суду пояснення щодо поданого через відділ діловодства суду клопотання про залишення без розгляду доповнень позивача до позовної заяви, просив суд його задовольнити. Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача та надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Судом відкладено розгляд клопотання про залишення без розгляду доповнень позивача до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2017 розгляд справи відкладено на 16.05.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.04.2017 від позивача надійшли докази направлення позивачем відповідачу копії доповнень до позовної заяви.

11.05.2015 від позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

16.05.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про виключення зі складу учасників судового процесу, залучених у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, а також відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що Акти обстеження від 17 та 27 березня 2017 року відповідачу не направлялись, відповідач до участі в обстеженнях не запрошувався та не був повідомлений про такі обстеження. Крім того, відповідач зазначив, що не погоджується із зробленими в актах висновками та листом № 6 від 04.04.2017 запропонував позивачу провести повторне обстеження. Позивач на вказане обстеження не з'явився, однак за результатами обстеження складено Акт від 11.04.2017, у якому зафіксовано відсутність порушень умов договору. Також позивач зазначає, що між ним та третіми особами не було укладено жодних договорів щодо передачі об'єкта оренди. Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про виключення зі складу учасників судового процесу, залучених у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Зазначене клопотання відповідача мотивоване тим, що відповідач не передавав третім особам будь-яких прав, пов'язаних з користуванням об'єктом оренди, а тому рішення у даній справі не вплине на права і обов'язки залучених до участі у справі третіх осіб.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача, оскільки, по-перше, ухвалою суду від 13.04.2017 суд дійшов висновку, що рішення у даній справі вплине на права та обов'язки залучених третіх осіб, по-друге, чинним Господарським процесуальним кодексом не передбачено виключення зі складу учасників процесу осіб, які були залучені ухвалою суду.

Крім того, щодо клопотання відповідача про повернення позивачу доповнень до позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Так, вказане клопотання мотивоване тим, що подані доповнення до позовної заяви є доповненнями позову новими підставами і такі доповнення мали бути направлені позивачу. Однак, оскільки позивач не направив вказаних доповнень відповідачу, останній просить повернути доповнення без розгляду.

Суд зазначає, що, по-перше, вказані доповнення не є ні заявою про зміну підстав позову, ні подачею нового позову, а є лише доповненнями позову новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, по-друге, зазначені доповнення направлені позивача відповідачу, про що свідчать долучені до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист та квитанція.

Таким чином, клопотання відповідача про повернення позивачу доповнень до позовної заяви без розгляду, є безпідставним та не обґрунтованим, у зв'язку з чим суд відмовляє в його задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2017 підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, у позові просили відмовити.

Представники третіх осіб у судове засідання 16.05.2017 не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 16.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2011 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Девілон Груп (орендар) та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (підприємство) укладено договір №49 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі Рішення Київради від 24.12.2009 № 917/2986 та протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2011 № 96 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: підземний пішохідний перехід Майдан Незалежності для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

29.12.2011 між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, загальною площею 258,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, підземний пішохідний перехід Майдан Незалежності.

28.04.2016 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Девілон груп" (далі - орендар) та Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (далі - підприємство-балансоутримувч) укладено договір № 49-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.12.2011 № 49) (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 23.02.2016 № 9 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину підземного переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Відповідно до п. 2.1 Договору, об'єктом оренди є частина підземного переходу загальною площею 258,70 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49 від 29.12.2011.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 Договору, орендар зобов'язаний використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, орендодавець має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об'єкта оренди.

Пунктом 8.1 спірного Договору визначено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця.

Згідно з пунктом 8.3 Договору, об'єкт оренди повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього договору.

У разі виявлення факту використання об'єкту не за цільовим призначенням, Договір може бути розірвано (п. 8.5 Договору).

Також, пунктом 9.5 Договору визначено, що договір може бути розірвано за погодженням сторін, а пунктом 9.6 Договору встановлено, що на вимогу однієї з сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.04.2016 до 26.04.2019 (п. 9.1 Договору).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що відповідачем допущено порушення умов договору, а саме: використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, а також передача об'єкта оренди у користування іншим особам без згоди орендодавця.

Враховуючи наведене, позивач просить суд розірвати договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49-1 від 28.04.2016 та виселити відповідача з орендованого майна.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

На відносини, пов'язані із орендою державного майна та комунального майна поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 783 Цивільного кодексу України встановлені підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця, зокрема, коли наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Частиною 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, встановлено, що наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до підпункту 8.3. п. 8 договору встановлено, що об'єкт оренди повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим п. 1.1. договору, тобто лише для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) від 14.03.2017 № 70 створено робочу групу з перевірки стану збереження та цільового використання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Згідно Акту обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017, а саме частини підземного переходу по вул. Майдан Незалежності, який складений представниками позивача та третьої особи 1, зафіксовано факт використання відповідачем частини об'єкту оренди не за цільовим призначенням, а саме: для продажу тютюнових виробів, для розміщення пункту обміну валют, для розміщення пункту продажу лотерейних білетів. При здійсненні обстеження позивачем здійснено фото фіксацію обстеження.

Оскільки умовами договору передбачено використання об'єкта оренди лише для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами, розміщення пункту обміну волют, пункту продажу лотерейних білетів, яке зафіксоване у Акті обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017 свідчить про використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням.

Крім того, відповідно до п. 8.1 спірного Договору визначено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця.

Наказом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) від 24.03.2017 № 104 створено робочу групу з перевірки стану збереження та цільового використання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Актом обстеження нежилих приміщень від 27.03.2017 а саме частини підземного переходу по вул. Майдан Незалежності, зафіксовано використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням, а також те, що частина об'єкта оренди використовується іншими суб'єктами господарювання, а саме: ТОВ М.С.Л. для продажу лотерейних білетів, ТОВ ФК ІКС та ТОВ ФК Альфа-інвест груп для розміщення пунктів обміну валют, ФОП ОСОБА_1 для продажу тютюнових виробів. При здійсненні обстеження позивачем здійснено фото фіксацію обстеження.

Позивач зазначає, що не надав орендарю дозволу на передачу у використання об'єкта оренди третім особа, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що результати перевірки, які зафіксовані у Акті обстеження нежилих приміщень від 27.03.2017, свідчать про передачу відповідачем частини об'єкта оренди у користування іншим особам, що є порушенням умов договору оренди.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що не допускав порушень умов договору, а Акти обстеження від 17.03.2017 та від 27.03.2017 не є належними доказами в підтвердження допущених порушень, оскільки відповідач до обстеження об'єкта оренди не залучався, а акти перевірки йому не направлялись та не виставлялись.

Крім того, відповідач зазначає, що листом № 6 від 07.04.2017 запропонував позивачу провести повторне обстеження орендованого майна 11.04.2017, однак представник позивача на обстеження не з'явився.

Відповідач зазначає, що відповідно до Акту обстеження орендованого майна від 11.04.2017 встановлено, що об'єкти оренди використовується виключно відповідачем, призначення об'єкту оренди відповідає умовам договору та відбувається продаж виключно продовольчих та непродовольчих товарів.

Проте, суд не погоджується з даними твердженнями та доказами відповідача, з огляду на наступне.

Так, відповідно до 5.1 Договору, орендодавець має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об'єкта оренди.

Тобто, умовами укладеного між сторонами договору передбачено право позивача на проведення перевірки об'єкта оренди, а тому Акти обстеження від 17.03.2017 та від 27.03.2017 є належними доказами фіксування порушення відповідачем умов договору, оскільки таке право надане позивачу.

Доводи відповідача про те, що Акти обстеження не можуть бути належними доказами, оскільки відповідач не повідомлявся позивачем про проведення перевірки, не приймаються судом до уваги, оскільки договором не встановлено обов'язку позивача повідомляти відповідача про проведення обстеження.

При цьому, суд зазначає, що Акт обстеження нерухомого майна від 11.04.2017, який наданий позивачем як доказ відсутності порушення умов договору, не є належним доказом та не може свідчити про відсутність допущеного порушення, оскільки, по-перше, за умовами договору лише позивач та балансоутримувач наділені правом ініціювання та проведення обстеження об'єкта оренди зі здійсненням фото та відеофіксації, умови договору не передбачають права позивача на самостійне обстеження приміщення, по-друге, акт обстеження приміщення від 11.04.2017, наданий відповідачем, не підтверджує того факту, що 17.03.2017 та 27.03.2017 порушення умов договору не було.

Також відповідач зазначає, що Акти обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017 та від 27.03.2017 містять протиріччя, оскільки в Акті від 17.03.2017 зазначається, що об'єкт фактично використовується для продажу продовольчих та непродовольчих товарів, натомість в Акті від 27.03.2017 вже зазначається, що об'єкт використовується для продажу тютюнових виробів, обміну валют, продажу лотерейних білетів.

Проте, суд зазначає, що в Акті обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017, а саме в п. 5 зазначено, що крім того, на орендованій площі розміщені пункт обміну валют та пункту продажу лотерейних білетів, що свідчить про використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням.

Більше того, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач звертався до правоохоронних або інших органів щодо неправдивості інформації, зазначеної в Актах обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017.

Таким чином, суд дійшов висновку, що твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, не спростовують встановлених вище судом обставин.

Частиною 2 статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями статті 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо, зокрема, наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі.

Згідно із частиною 3 статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Судом встановлено, що можливість дострокового розірвання договору на вимогу орендодавця у випадку невиконання сторонами, зобов'язань, передбачено п. 8.5, п. 9.6. договору.

За таких обставин, враховуючи допущення відповідачем порушення умов договору в частині цільового використання об'єкта оренди та заборони передання об'єкта оренди іншим особам, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49-1 від 28.04.2016.

При цьому, надані відповідачем листи від ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2017 та від ТОВ ФК Альфа-Інвест груп від 15.05.2017 не спростовують факту користування вказаними особами частиною підземного переходу, за адресою м. Київ, вул. Майдан Незалежності, переданою відповідачу за спірним договором оренди, оскільки ФОП ОСОБА_1 та ФК Альфа-Інвест груп не надали жодного доказу на спростування факту знаходження на частині орендованого відповідачем майна саме 17.03.2017 та 27.03.2017.

За приписами ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За таких обставин, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище судом обставини справи, оскільки заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими, суд задовольняє позов Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації).

Судовий збір за розгляд справи, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду від 28.04.2016 № 49-1, укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації), Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девілон груп".

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Девілон груп" (04050, м. Київ, вул. Миколи Мурашка, 6-А, код 36856618) з орендованого майна, а саме: частини підземного переходу, загальною площею 258,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Девілон груп" (04050, м. Київ, вул. Миколи Мурашка, 6-А, код 36856618) на користь Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, код 19020407) 3200,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2017.

Суддя С.О. Турчин