Постанова

від 10.08.2017 по справі 910/4690/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2017 р. Справа№ 910/4690/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участю представників:

від позивача: Костюк О.М. - за дов.

від відповідача: Кіян А.В. - за дог.; Біжінар Р.В. - керівник

від третіх осіб 1-2: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017

у справі №910/4690/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Комунальне підприємство Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 2) Товариство з обмеженою відповідальністю М.С.Л. ;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІКС ;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Альфа-Інвест Груп

5) Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про розірвання договору, виселення

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, позивач або Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон Груп (далі, відповідач або ТОВ Девілон Груп ) про розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.04.2016 № 49-1 та виселення відповідача з орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2017 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва (далі, третя особа-1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2017 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю М.С.Л. (далі, третя особа-2), Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія ІКС (далі, третя особа-3), Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Альфа-Інвест Груп (далі, третя особа-4), Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (далі, третя особа-5).

Позовні вимоги, з урахуванням доповнень позивача, обґрунтовані тим, що відповідач припустився порушень умов укладеного між сторонами договору, а саме положень пункту 8.1. Договору відносно передання об'єкту оренди в користування іншим особам та положень пункту 8.3. Договору щодо використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням, що відповідно до пунктів 8.5. та 9.6. Договору є підставою для його дострокового розірвання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/4690/17 позов задоволено у повному обсязі.

Розірвано Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.04.2016 №49-1, укладений між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю Девілон груп .

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю Девілон груп з орендованого майна, а саме: частини підземного переходу, загальною площею 258,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3 200,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки результати перевірки стану виконання відповідачем як орендарем умов договору, які зафіксовані в Акті обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017 та в Акті обстеження нежилих приміщень від 27.03.2017, свідчать про використання об'єкта оренди не за цільовим призначенням та про передачу ним частини об'єкта оренди у користування іншим особам, то договір підлягає достроковому розірванню з одночасним виселенням відповідача із орендованого приміщення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Девілон груп звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі № 910/4690/17 та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обгрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в оскарженому рішенні суду, обставинам справи.

Зокрема, апелянт, категорично заперечуючи проти висновків, зазначених в актах обстеження, вказує на їх невідповідність дійсним обставинам справи.

Так, відповідач наполягає на тому, що порушень умов договору не припускався, а виконує всі його умови у відповідності до взятих на себе договірних зобов'язань.

Скаржник стверджує, що висновки суду першої інстанції відносно допущених ним порушень умов договору, спростовуються наявними у справі письмовими доказами, зокрема, Актом обстеження орендованого майна від 11.04.2017, який складений за участі представників підприємства-балансоутримувача, листами ТОВ Девілон груп , ФОП ОСОБА_1, ТОВ ФК Альфа-інвест груп та ТОВ ФК ІКС , листами Головного управління ДФС у м. Києві від 11.04.2017, Міністерства фінансів України від 21.04.2017 та Національного банку України від 27.04.2017, а також іншими документами.

Відповідач вказує на те, що у відповідності до положень пункту 4.2.9. Договору зобов'язаний забезпечувати безперешкодний доступ до об'єкта оренди представників орендодавця (позивача), підприємства-балансоутримувача для перевірки дотримання орендарем (відповідачем) умов цього Договору. Проте, позивач до відповідача із вимогою допустити його до об'єкту оренди ані 17.03.2017, ані 27.03.2017 не звертався. З огляду на це, відповідач приходить до висновку про непроведення перевірки саме орендованих ним приміщень.

Також, відповідач звертає увагу на те, що право позивача на проведення перевірки не є абсолютним, тобто таке право не визначає наперед надання переваги тільки тим висновкам проведеної перевірки, які були зроблені виключно ним.

Апелянт вказує, що ним у відповідності до Договору оренди використовується лише частина підземного пішохідного переходу, площею 258,70 кв.м., в той час, як загальна площа переходу є значно більшою, близько 5 тис. кв.м., а поряд із ним в підземному пішохідному переході на Майдані Незалежності перебувають також інші суб'єкти господарювання, зокрема, ТОВ Макс-торг 2011 .

У цьому контексті апелянт акцентує увагу, що у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують локалізацію торгівельних площ, відносно яких позивачем складено акти, а також їх місцерозташування саме на орендованій відповідачем площі.

Скаржник зазначає, що саме по собі знаходження будь-яких третіх осіб - суб'єктів господарювання в підземному пішохідному переході на Майдані Незалежності не свідчить про наявність у відповідача будь-яких правових зв'язків із цими особами, а відтак і про порушення саме відповідачем взятих на себе зобов'язань.

Окрім того, за твердженнями апелянта, позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів того, що відповідачем порушено умови договору оренди в частині використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням та в частині передачі об'єкту оренди в користування третім особам.

З огляду на вищевикладене, відповідач вказує на відсутність його вини в порушенні взятих на себе договірних зобов'язань, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав для настання відповідальності та дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу відповідача у справі було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.07.2017.

11.07.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення відзив на апеляційну скаргу, у якому просив залишити оскаржене рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач наголосив, що всупереч умовам Договору відповідач використовував спірний об'єкт оренди не за цільовим призначенням та здійснював передачу частини об'єкта оренди у користування іншим особам, що є підставою для його розірвання.

У зв`язку із перебуванням головуючої судді Михальської Ю.Б. у відпустці, судове засідання, призначене на 25.07.2017, не відбулося.

З огляду на вихід головуючої судді Михальської Ю.Б. з відпустки та необхідність розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп , ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 розгляд справи призначено на 10.08.2017.

Представники третіх осіб у судове засідання, призначене на 10.08.2017, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення третіх осіб про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштових відправлень, та з огляду на те, що неявка їх представників не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 29.12.2011 між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Девілон груп (орендар) та Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва (підприємство) укладено Договір №49 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець на підставі рішення Київради від 24.12.2009 № 917/2986 та протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2011 №96 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: підземний пішохідний перехід Майдан Незалежності для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами (том 1, а.с. 34-40).

29.12.2011 між сторонами договору підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна, загальною площею 258,70 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, підземний пішохідний перехід Майдан Незалежності.

28.04.2016 між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариством з обмеженою відповідальністю Девілон груп та Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва укладено договір №49-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 29.12.2011 № 49) (далі, Договір) (том 1, а.с. 22-29).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київради з питань власності від 23.02.2016 № 9 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину підземного переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, для розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Згідно пункту 2.1. Договору об'єктом оренди є частина підземного переходу загальною площею 258,70 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 49 від 29.12.2011.

У відповідності до пункту 4.2.1. Договору орендар зобов'язаний використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього договору.

Як передбачено пунктом 5.1. Договору, орендодавець має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов договору. В процесі перевірки виконання умов договору оренди може бути здійснена фото або відеофіксація стану та умов використання об'єкта оренди.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що орендар не має права передавати свої зобов'язання за договором та передавати об'єкт оренди повністю або частково в користування іншій особі без письмової згоди орендодавця.

Згідно з пунктом 8.3. Договору об'єкт оренди повинен використовуватись орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1. цього договору.

У разі виявлення факту використання об'єкту не за цільовим призначенням, договір може бути розірвано (пункт 8.5. Договору).

Відповідно до пункту 9.6. Договору на вимогу однієї зі сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 28.04.2016 до 26.04.2019 (пункт 9.1. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.03.2017 №70 створено робочу групу з перевірки стану збереження та цільового використання нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва.

У наданих позивачем Актах обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017 (том 1, а.с. 55) та від 27.03.2017 (том 1, а.с. 81) зафіксовано факт використання частини об'єкта оренди не за цільовим призначенням, зокрема, як в ньому зазначено, для продажу тютюнових виробів, для розміщення пункту обміну валют, для розміщення пункту продажу лотерейних білетів, а також те, що частина об'єкта оренди використовується іншими особами (ТОВ М.С.Л. , ТОВ ФК ІКС , ТОВ ФК Альфа-інвест груп , ФОП ОСОБА_1).

Приймаючи оскаржене рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач порушив умови Договору в частині цільового використання об'єкта оренди та заборони передання об'єкта оренди іншим особам, вимоги позивача в частині розірвання договору оренди та виселення відповідача із орендованих приміщень є обгрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтями 142 - 144 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить нерухоме майно, управління яким здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

На підставі протоколу Постійної комісії Київської міської ради з питань власності №9 від 23.02.2016 між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю Девілон груп 28.04.2016 укладено договір №49-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду.

За змістом пунктів 1.1., 2.1. Договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нерухоме майно (частину підземного переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Майдан Незалежності, площею 258,70 кв.м.

Окрім того, в пункті 1.1. Договору сторони домовились, що відповідач користуватиметься об'єктом оренди для продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Порядок нарахування та сплати орендної плати визначено статтею 3 договору. У відповідності до пункту 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця (пункт 3.7.). Згідно підпункту 4.2.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки № 219 від 07.04.2017 (том 1, а.с. 105), складеної підприємством-балансоутримувачем, заборгованість з орендної плати у відповідача станом на 01.04.2017 відсутня.

За змістом пункту 9.1. Договору цей договір діє з 28.04.2016 до 26.04.2019.

Відповідно до змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено у статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції помилково вважав доведеними обставини порушення відповідачем умов договору строкової оренди.

Посилаючись на акти обстеження нежилих приміщень, які були надані позивачем, суд не врахував доводів відповідача, що складені вони були за відсутності відповідача, з позбавленням останнього можливості дати пояснення з приводу результатів обстеження, зокрема, підтвердити або спростувати їх безпосередньо на місці, позбавлений можливості надати свої заперечення до акту обстеження тощо.

Суд не врахував, що окрім вказаних актів, будь-якими іншими належними та допустимими доказами порушення умов Договору відповідачем не підтверджується.

Так, вказуючи на використання об'єкта оренди відповідачем не за цільовим призначенням, суд першої інстанції не послався на будь-який інший доказ, який би підтвердив такі обставини. Суд не врахував наявних у матеріалах справи листів Головного управління ДФС у місті Києві від 11.04.2017 та Національного банку України від 27.04.2017, відповідно до яких відповідач на орендованих площах не здійснює діяльність з продажу тютюнових виробів, діяльність з обміну валют та з продажу лотерейних білетів. Спеціальні дозвільні документи з цього приводу відповідачу компетентними державними органами не видавались.

Відносно тверджень про те, що орендовані відповідачем приміщення були передані у користування іншим суб'єктам господарювання, зокрема, ТОВ М.С.Л. , ТОВ ФК ІКС , ТОВ ФК Альфа-інвест груп , ФОП ОСОБА_1, то матеріали справи № 910/4690/17 не містять безспірних та беззаперечних доказів того, що нежилі приміщення в підземному пішохідному переході на Майдані Незалежності в місті Києві були передані саме відповідачем.

Окрім того, матеріалами справи не підтверджується користування вказаними особами саме тими нежилими приміщеннями, які згідно Договору перебувають у користуванні відповідача, так як відсутні і будь-які докази з приводу наявності відповідних правовідносин між ними.

Зокрема, суд першої інстанції не дав належної оцінки наявним у справі листам ТОВ Девілон груп від 15.05.2017 № 8, ФОП ОСОБА_1 від 15.05.2017, ТОВ ФК Альфа-інвест груп та ТОВ ФК Ікс від 15.05.2017, які були отримані на адвокатські запити та в яких зазначено, що між відповідачем та вказаними в актах обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017 та від 27.03.2017 третіми особами відсутні будь-які договірні правовідносини, будь-які договори між ними з приводу користування об'єктом оренди ніколи не укладались. Доказів на спростування зазначеного позивачем суду не надано.

При цьому, суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не врахував, що площа підземного переходу становить більш як 5 тис. кв.м., в той час, як у користуванні відповідача перебуває лише його частина, а саме площі в розмірі 258,70 кв.м.

Із наявного у матеріалах справи листа ТОВ Макс-торг 2011 від 24.04.2017 №8 вбачається, що вказане товариство на підставі інвестиційного договору від 09.06.2012 також користується нежилими приміщеннями в підземному пішохідному переході на Майдані Незалежності в місті Києві з правом встановлення легких збірно-розбірних конструкцій та з правом надання їх в користування будь-яким третім особам на свій власний розсуд.

ТОВ Макс-торг 2011 у вказаному листі підтвердило, що нежилі приміщення, які були отримані ним в користування на підставі інвестиційного договору, за актом не передавались його балансоутримувачу. Тобто, як вбачається, нежилі приміщення в підземному пішохідному переході на Майдані Незалежності в місті Києві перебувають в користуванні і інших осіб, не тільки відповідача. Наведене позивачем не спростовано.

У цьому контексті залишаються не підтвердженими обставини того, що локалізація нежилих площ, відносно яких складено Акти обстеження нежилих приміщень від 17.03.2017, від 27.03.2017, розміщена саме на орендованих площах відповідача.

Висновки суду першої інстанції з приводу того, що Акт обстеження нерухомого майна від 11.04.2017, який надано відповідачем, не є належним доказом, є передчасними, оскільки суд не звернув належної уваги та у своєму рішенні не відзначив, що складений він був за присутності повноважних представників підприємства-балансоутримувача, можливість чого прямо передбачена пунктом 5.2.1. Договору. При цьому, позивач на таке обстеження не з'явився, про проведення якого повідомлявся листом від 07.04.2017 № 6.

Відповідно до вказаного акту від 11.04.2017 об'єкт оренди перебуває в гарному технічному та санітарному стані. Фактично, об'єкт оренди використовується виключно ТОВ Девілон груп . Площа використовуваного об'єкту відповідає площі, зазначеній у Договорі, тобто складає 258,7 кв.м. Заборгованість з орендної плати відсутня. Цільове призначення об'єкту оренди відповідає умовам Договору оренди від 28.04.2016 №49-1, відбувається продаж виключно продовольчих і непродовольчих товарів. Нецільове використання об'єкту ТОВ Девілон груп , яке може суперечити умовам договору, даним обстеженням не встановлено.

Наведені в зазначеному акті обставини будь-якими доказами позивачем не спростовано.

Отже, висновки місцевого господарського суду про те, що відповідачем передано частину площ, які перебувають у нього в користуванні на підставі договору від 26.04.2016 третім особам, є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із доводами апелянта про те, що право позивача на самостійне проведення обстеження не є абсолютним, а відтак зовсім не передбачає можливість надання переваги тільки тим обставинам проведеного обстеження, які були зроблені позивачем.

Наявними у матеріалах справи фотознімками не підтверджено ті обставини, що торгівельні площі з продажу тютюнових виробів, з обміну валют, з продажу лотерейних білетів дійсно розміщені або розташовані саме на площах, які знаходяться в користуванні відповідача за договором від 28.04.2016.

З огляду на все вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач категорично заперечив проти доводів позивача, суд першої інстанції мав надати належну оцінку усім доказам, наявним у матеріалах справи, як це передбачено вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновків, що за наявними в матеріалах справи №910/4690/17 доказами не підтверджується, що діяльність, проведення якої заборонено змістом Договору оренди від 26.04.2016, здійснюється саме відповідачем, а не іншими особами, з якими у відповідача відсутні будь-які договірні правовідносини, що само по собі спростовує висновки про те, що саме відповідачем передано об'єкт оренди в користування іншим особам та що саме відповідачем використовується об'єкт оренди не за цільовим призначенням.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність вини відповідача в порушенні взятих на себе договірних зобов'язань свідчить про відсутність підстав для настання відповідальності та, як наслідок, дострокового розірвання договору оренди. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 910/1753/14.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у даній справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у повному обсязі. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/4690/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2017 у справі №910/4690/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10, код ЄДРПОУ 19020407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Девілон груп (04050, м. Київ, вул. Миколи Мурашка, 6-А, код ЄДРПОУ 36856618) 3 520 (три тисячі п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/4690/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко