Ухвала

від 15.02.2018 по справі 910/4690/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

15 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/4690/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О.О. Мамалуй - головуючий, Л.В. Стратієнко, І.В. Ткач

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Девілон Груп"

про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2017р.

у складі колегії суддів: С.К. Могил - головуючий, І.В. Вовк, Б.М. Грек

за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девілон Груп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Комунальне підприємство "Шляхово-експлуатаційне управління автошляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "М.С.Л.";

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІКС";

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Альфа-Інвест Груп";

5. Фізична особа-підприємець В.Л. Однобурцев

про розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

15.11.2017р. ТОВ "Девілон Груп" звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2017р. у справі №910/4690/17 разом із клопотанням про зупинення виконання судових рішень.

24.01.2018р. вказана заява була передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою від 29.01.2018р. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у зв'язку з недодержанням ТОВ "Девілон Груп" вимог ч. 3 ст. 111-19 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., надав заявнику строк до 13.02.2018р. для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

08.02.2018р. ТОВ "Девілон Груп" подало заяву про усунення недоліків разом із квитанцією про підтвердження доплати судового збору.

Обговоривши доводи заяви ТОВ "Девілон Груп" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2017р. у справі №910/4690/17 та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-16Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з підстав, передбачених цією статтею.

Заява ТОВ "Девілон Груп" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17.10.2017р. у справі №910/4690/17 подана з підстав, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст.111-16 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017р., а саме: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 651, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 783 ЦК України та ч. 3 ст. 26 Закону України ""Про оренду державного та комунального майна".

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 15.11.2016р. у справі №914/1004/16, від 17.07.2013р. у справі №5020-1057/2012, від 19.01.2011р. у справі №2-12/2647-2010.

У постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2017р. у справі №910/4690/17, про перегляд якої заявляє ТОВ "Девілон Груп", суд пославшись на ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, оскільки надані сторонами доказами, в тому числі актом обстеження нежилих приміщень від 27.03.2017р., підтверджується факт передачі орендарем частини об'єкта оренди у користування іншим особам та їх нецільове використання, що є порушенням умов договору оренди.

У доданих постановах від 15.11.2016р. у справі №914/1004/16, від 17.07.2013р. у справі №5020-1057/2012 Вищий господарський суд України пославшись на ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" дійшов до висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди, оскільки надані позивачем докази не підтверджують порушення орендарем умов договору, а саме, факту користування частиною орендованого майна не орендарем, а сторонніми особами та використання частини об'єкта оренди не за цільовим призначенням.

У постанові від 19.01.2011р. у справі №2-12/2647-2010 Вищий господарський суд України, пославшись на ст. ст. 651, 783 ЦК України, дійшов висновку про відсутність підстав для розірвання договору оренди з огляду на недоведеність обставин порушення орендарем умов договору шляхом передання орендованого майна в користування іншим особам.

Як доказ невідповідності рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, до заяви додано копію постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 01.04.2015р. у справі №3-36гс15.

У вказаній постанові Верховний Суд України, скасовуючи постанову Вищого господарського суду України, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, послався на ст. 651 ЦК України та вказав на безпідставність висновку про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки виготовлення проектно-кошторисної та дозвільної документації на будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельній ділянці не залежало від волі відповідача, в його діях відсутня вина у порушенні зобов'язання щодо строку забудови земельної ділянки .

Порівняння змісту зазначених постанов не дає підстав для висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права у вказаних справах з огляду на наявність різних встановлених обставин.

Таким чином, доводи заяви є необґрунтованими, що згідно з приписами ст. 111-21ГПК в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., є підставою для відмови у допуску справи №910/4690/17 до провадження.

У зв'язку з цим клопотання про зупинення виконання судових рішень Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не розглядається.

Керуючись пп. 1 п. 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017р., ст. 111-16, 111-21 ГПК України в редакції, яка діяла до 15.12.2017р., Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у допуску справи №910/4690/17 до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Суддя Л. В. Стратієнко

Суддя І. В. Ткач