Ухвала

від 24.05.2017 по справі 381/162/17

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1-кс/381/295/17

381/162/17

У Х В А Л А

про арешт майна

24 травня 2017 року м. Фастів

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі секретарі ОСОБА_2 , прокурора Фастівської місцевої прокуратури- ОСОБА_3 , за участю заступника начальника СВ Фастівського ВП - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянув клопотання заступника начальника СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу НП ГУ в Київській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12015110310000501 від 24.03.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191, ч.3 ст. 191, ч. 1 ст. 366-1, ч.2 ст. 367 КК України,

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження,-

в с т а н о в и в :

Клопотання надійшло до суду 22 травня 2017 року та відповідає вимогам ст.171 КПК України.

У провадженні СВ Фастівського ВП ГУМВС України в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12015110310000501 по факту надходження 24.03.2015 року до СВ Фастівського МВ рапорту о/у ДСБЕЗ Фастівського МВ ОСОБА_7 , про те, що ним в ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено факт розтрати державних коштів ДП "Фастівське лісове господарство" при укладені угод підряду з різними суб`єктами підприємницької діяльності.

Як вбачається зі змісту клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу № 154-к від 10.06.2014 року, ОСОБА_5 в порядку переведення з посади головного інженера, призначений на посаду лісничого Державного підприємства «Фастівське лісове господарство» та очолював підлеглий йому трудовий колектив лісництва, виконував обов`язки по управлінню та розпорядженню державним майном, таким чином був наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчі обов`язками.

Крім пред`явлення підозри ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 191, ч. 1 ст. 366-1, ч.2 ст. 367 КК України, 20 січня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні метою в накладанні арешту на нерухоме майно- квартиру підозрюваного ОСОБА_5 , визначили - забезпечення відшкодування завданих державі збитків.

Підозрюваний та його адвокат категорично заперечувала проти задоволення клопотання.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 87619519 підозрюваний ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Зазначене нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.12.2015 року.

Речовим доказом вказана квартира визнана не була і в даному випадку, орган досудового розслідування мотивує необхідність в накладанні арешту на майно підозрюваного - забезпеченням відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Дійсно, така норма міститься в п.4 ч.2 ст.170 КПК України, де зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, згідно ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 10 ст.170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Проте, в абзаці другому ч.10 ст.170 КПК України зазначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Добросовісний набувач набувач, який не знав і не повинен був знати, що майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. Закон визнає володіння майном правомірним доти, поки це не буде спростовано судом.

В даному випадку, підозрюваний в судовому порядку не визнаний недобросовісним набувачем нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 . Зазначена квартира не є речовим доказом в даному кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя, дійшов висновку про необґрунтованість поданого клопотання про накладання арешту на майно, а тому відсутні підстави для його задоволення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170-173 КПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання заступника начальника СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу НП ГУ в Київській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні за №12015110310000501 від 24.03.2015 року відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області.

Слідчий суддя ОСОБА_1