Рішення

від 23.06.2010 по справі 2-4008/2010

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Лисичанський міський суд Луганської області

м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, 38, 93100, (06451) 7-30-92

2-4008/2010 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Стахової Н.В.,

при секретарі Головіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни , -

встановив:

Позивач звернувся з вищеназваним позовом, посилаючись на те, що має правовий статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни . Відповідач має виплачувати йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , однак таке підвищення у 2007-2008 роках в повному обсязі йому не виплачується. Просить суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування та доплату підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 12.08.2008 року.

Ухвалою суду від 23.06.2010 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 22.05.2008 по 12.08.2008 року закрито.

Позивач у судове засідання не з'явився, у наданій суду письмовій заяві просив розглянути справу без його

участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях просив розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що позов не визнає з огляду на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року № 2105-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям

війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З 1 січня 2007 року було передбачено підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, тільки дітям війни, які є інвалідами. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано

лише у статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування . При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Статтею 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року

Про Державний бюджет на 2007 рік зупинено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни на 2007 рік. Позивачу проведено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно

внесених змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік . Постановою КМУ від 28.05.2008 року №530 встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року -48,20 грн., з 01.10.2008 року -49,80 грн.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення та довідкою УПФ України в м. Лисичанську.

Згідно довідки про розмір отриманого позивачем підвищення до пенсії, виданої УПФ України в м. Лисичанську, підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року позивачеві не нараховувалось та не виплачувалось.

Відповідно до статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни від 18 листопада 2004 року № 2195-1V, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 71 Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни була зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України Про державний бюджет на 2007 рік , якими була зупинена дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни визнані такими, що не відповідають Конституції України. Отже, з набранням чинності 09 липня 2007 року рішення Конституційного Суду України, відновлена дія статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни .

Згідно статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Посилання відповідача на те, що величина мінімальної пенсії за віком не застосовується до правовідносин, встановлених Законом України Про соціальний захист дітей війни , суд не бере до уваги, оскільки розмір мінімальної пенсії за віком є єдиною соціальною гарантією для усіх непрацездатних громадян, та відповідно до Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000р. №2017 та до Закону України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999р. №966 він не може бути меншим за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, оскільки обмеження цих норм тягне за собою не тільки порушення права позивача встановленого спеціальним законом, а ще й порушення його конституційних прав, передбачених ст. ст. 22, 46, 48 Конституції України.

Статтею 62 Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня -406 грн., з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,1 1 грн.

Таким чином, суд вважає, що з 09 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач мав нарахувати позивачеві, як дитині війни, підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, тому позовні вимоги за період з 09.07.2007 року по З 1.12.2007 року є обґрунтованими.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати у сумі 45,50 грн., а саме: за сплату судового збору у сумі 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у сумі 37 грн.

На підставі викладеного, ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни , керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 213-215,218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії згідно Закону України Про соціальний захист дітей війни задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищенню до пенсії ОСОБА_1 як дитині війни згідно ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області на користь ) ОСОБА_1 судові витрати у справі у сумі 45 (сорок п'ять) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо вона подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження,

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим

Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя: