ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" травня 2017 р. Справа № 916/2896/16
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС"
до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО”
селянського фермерського господарства „ОРІАНА”
про стягнення 6 055,35 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.04.2017р. по справі №916/2896/16 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" було задоволено частково, присуджено до стягнення на користь позивача штраф у розмірі 2 379,00 грн., пеню у розмірі 483,00 грн., три відсотки річних у розмірі 86,35 грн. та збитки від інфляції у розмірі 269,49 грн. Крім того, господарським судом у порядку ст. 44, 49 ГПК України було розподілено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 732,28 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 500,00 грн. шляхом їх покладення на відповідачів, про що було зазначено у повному тексті судового рішення.
22.05.2017р. до господарського суду надійшла заява (вх. №2-2758/17) від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС", у відповідності до якої позивач просить суд прийняти додаткове рішення у даній справі, оскільки господарським судом при винесенні судового рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині покладення на відповідачів судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 378 грн. 00 коп.
У відповідності до приписів ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл судових витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Згідно з п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення” від 23 березня 2012 року N 6 (з наступними змінами та доповненнями) прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо). Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).
Додаткове рішення і ухвала про відхилення заяви щодо його прийняття можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому розділами XII і XII 1 ГПК. Якщо на рішення суду подано апеляційну або касаційну скаргу і водночас подано заяву про прийняття додаткового рішення, суд повинен спочатку розглянути відповідну заяву, а потім надіслати справу для перегляду до суду вищої інстанції. Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111 10 ГПК).
Варто зазначити, що розподіл сплачених сум судового збору між сторонами здійснюється господарським судом за загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на результати розгляду спору по суті.
При цьому, п. в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. роз'яснено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Отже, з аналізу чинного процесуального законодавства, вбачається, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду, тобто, місцевим господарським судом або апеляційним господарським судом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2016р. по даній справі позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2017р. по даній справі ухвалу господарського суду від 15.12.2016р. було скасовано, справу направлено на розгляд по суті до господарського суду Одеської області.
Після надходження матеріалів даної справи до господарського суду Одеської області, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" були розглянуті по суті із прийняттям рішення від 19.04.2017р., проте господарським судом не було вирішено питання щодо розподілу судового збору у розмірі 1 378 грн. 00 коп., сплаченого позивачем за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 15.12.2016р., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №0.675898025.1 від 23.12.2016р.
Підсумовуючи вище наведені приписи чинного законодавства, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви позивача шляхом прийняття додаткового рішення у порядку ст. 88 ГПК України про стягнення із відповідачів на користь позивача судового збору пропорційного розміру задоволених позовних вимог, а саме на суму 732 грн. 27 коп. (3217,84 грн. (сума задоволених судом позовних вимог) * 2756,00 грн. (загальна сума сплаченого судового збору) /6055,35 грн. (заявлена до стягнення сума) – 732,28 грн.( сума стягнутого рішенням на користь позивача судового збору) = 732,27 грн. – підлягає стягненню на користь позивача), що має наслідком часткове задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" від 22.05.2017р.
Керуючись ст. 88 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Заяву (вх. №2-2758/17 від 22.05.2017р.) про прийняття додаткового рішення по справі №916/2896/16 товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" – задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю „СОВАГРО” /65012, місто Одеса, вул. Мала Арнаутська, 2-А, ідентифікаційний код 33494460/ та селянського фермерського господарства „ОРІАНА” /32100, Хмельницька область, смт. Ярмолинці, вул. Крупської, буд. 2, , ідентифікаційний код 14160492/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія „НОТАПС" /03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 38, офіс 23, ідентифікаційний код 38964292/ судовий збір у розмірі 732 грн. 27 коп. /сімсот тридцять дві грн. 27коп./. Наказ видати.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 ГПК України додаткове рішення може бути оскаржене в установленому порядку.
Суддя С.П. Желєзна
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2017 |
Оприлюднено | 31.05.2017 |
Номер документу | 66746748 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Желєзна С.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні