Рішення

від 22.05.2017 по справі 924/263/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2017 р.Справа № 924/263/17 Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури м. Городок Хмельницької області в інтересах держави

до 1. Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Клинове Городоцького району Хмельницької області

2. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Волочиського району Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 селищної ради смт Сатанів Городоцького району Хмельницької області

про 1. Визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 08.08.2016р.

2. Зобов'язання звільнити земельну ділянку

Представники сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 - прокурор відділу згідно посвідчення №035914 від 05.10.2015р.,

від відповідача 1: ОСОБА_3 - директор,

від відповідача 2: ОСОБА_4 - представник згідно довіреності від 15.09.2016р.,

від третьої особи: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: керівник Городоцької місцевої прокуратури м. Городок Хмельницької області в інтересах держави звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 08.08.2016р., укладеного між Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004", а також про зобов'язання Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" звільнити земельну ділянку площею 50 га. В обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ХМ №0062 від 28.07.2000 року, виданого Клинівською сільською радою народних депутатів, у користуванні Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів перебуває земельна ділянка площею 50 га, яка знаходиться за межами населеного пункту с. Клинове Городоцького району Хмельницької області. Цільове призначення земельної ділянки для ведення підсобного господарства. 08.08.2016р. між відповідачами було укладено договір про виробництво сільськогосподарської продукції. Прокурор вказує, що спірний договір містить усі істотні умови договору оренди землі, тому він є удаваним, оскільки уклавши договір від 08.08.2016р., сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки. Згідно інформації відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі земельна ділянка, яка є предметом спірного договору, перебуває у державній власності. Відповідно до положень Статуту школи, приписів Земельного кодексу України у відповідача 1 відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою державної форми власності, у т.ч. щодо передання її в оренду. Крім того, спірний договір укладено на підставі рішення ОСОБА_1 селищної ради від 13.04.2016р. №17/6-2016, яка не є розпорядником земель, розташованих за межами населеного пункту. Враховуючи вищевикладене, прокурор звернувся із даним позовом до суду.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі, вважаючи їх правомірними та обґрунтованими, подала додаткові докази по справі та письмові пояснення, в яких вказує, що представник відповідача 2 не зміг пояснити в судових засіданнях який саме вид договору укладено 08.08.2016р. між відповідачами, а також елементи яких договорів містить спірний договір, якщо це змішаний договір. Виходячи із змісту оспорюваного договору, відповідач2 виконує роботи (надає послуги) з обробітку землі на користь відповідача 1 та здійснює їх оплату, що суперечить вимогам ст.ст. 837, 901 ЦК України. Тому спірний договір не є договором підряду та договором про надання послуг. Також спірний договір не є договором про спільну діяльність, оскільки за його умовами використання (обробіток) землі з метою вирощування с/г культур здійснює відповідач 2, а відповідач 1 лише отримує від відповідача 2 грошову компенсацію за використання землі, участі в обробітку земельної ділянки не приймає. Прокурор вказує, що за своєю правовою природою спірний договір, предметом якого є використання земельної ділянки державної форми власності, яка надана у користування відповідачу 1, є договором оренди. Клинівська ЗОШ не наділена повноваженнями на надання земельної ділянки державної форми власності в оренду, оскільки вона не має права розпоряджатись земельною ділянкою, що перебуває у неї в постійному користуванні. При укладенні спірного договору рішення відповідного органу виконавчої влади не приймалося, аукціон не проводився. Також зазначає, що шляхом укладення спірного договору здійснюється використання земельної ділянки державної форми власності із порушенням вимог чинного законодавства, чим державі, як власнику землі, заподіяно шкоду, тому звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при використанні земель. При цьому, оскільки згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015р. № 15, не передбачено повноважень щодо звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, то прокурор пред'явив позов в інтересах держави як позивач.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні, а також в письмових поясненнях вказує, що спірна земельна ділянка закріплена за Клинівською ЗОШ рішенням Клинівської сільської ради №3 від 12.04.2000 року (п. 5.6 Статуту Клинівської ЗОШ), що підтверджується державним актом на право постійного користування. Відповідно до відомостей державного земельного кадастру України земельна ділянка площею 50,0000 га має цільове призначення для дослідних і навчальних цілей. Категорія земель житлової та громадської забудови. Враховуючи викладене, розпорядником даної категорії земель є сільські, селищні та міські ради. Зазначає, що на укладення спірного договору отримано дозвіл - рішення ОСОБА_1 селищної ради від 13.04.2016р. №17/6-2016. Крім того, зі змісту оспорюваного договору від 08.08.2016р. вбачається, що він за своєю правовою природою є саме договором про спільну діяльність і не містить ознак та істотних умов договору оренди, зокрема, не містить умов щодо кадастрового номеру земельної ділянки, місце її розташування, індексацію орендної плати, відповідальність за її несплату, що спростовує доводи прокурора про вчинення сторонами договору оренди землі. Також вказує на недотримання прокуратурою при зверненні до суду вимог чинного законодавства щодо попереднього звернення до суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні та в запереченні на позов вказує, що спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором. Власником Клинівської ЗОШ є ОСОБА_1 селищна рада, на підставі рішення якої від 13.04.2016р. №17/6-2016 "Про надання згоди на укладення договору" був укладений спірний договір. Також вказує, що протягом усього часу дії договору відповідач 2 жодного разу не обмежував доступ Клинівській ЗОШ до земельних ділянок. Оспорюваний договір не містить визначених Законом України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди землі. Клинівська ЗОШ не передавала в користування ПП "Аграрна компанія 2004" земельних ділянок, акти приймання-передачі не підписувались. Враховуючи вищевикладене вказує, що прокурор не довів у чому порушуються права держави, отже, позов не підлягає задоволенню. Крім того, представник відповідача 2 подав заяву про залишення позову без розгляду, оскільки прокурор не обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави та не надав доказів на підтвердження попереднього звернення до компетентних органів із повідомленням про представництво інтересів держави в суді без їх згоди. Також представник відповідача 2 подав в судовому засіданні додаткові докази по справі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, в письмовій позиції по справі просить розглядати справу без присутності представника та не визнавати спірний договір недійсним. Вказує, що у 2015р. на запит загальноосвітньої школи відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі надав витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 50,00 га, де в рядку "форма власності" інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня. ОСОБА_1 селищна рада рішенням № 17 від 13.04.2016р. надала згоду загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів на укладення договору про виробництво сільськогосподарської продукції. Дана земельна ділянка використовується для організації навчально-виробничого процесу в сфері виробництва сільськогосподарської продукції, впровадженні передових технологій у навчальному процесі. Щорічно ПП "Аграрна компанія 2004" сплачує школі 146892,29 грн., які допомагають у вирішенні багатьох матеріальних питань.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне:

Відповідно до рішення Клинівської сільської Ради народних депутатів від 12.04.2000 року Клинівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів видано державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №0062 від 28.07.2000р., згідно якого в постійне користування передано 50,0 га землі для ведення підсобного господарства в межах згідно з планом землекористування.

На підставі рішення Хмельницької обласної ради № 12-33/2015 від 13.08.2015р. утворено ОСОБА_1 селищну об'єднану територіальну громаду у складі суміжних територіальних громад селища Сатанів та сіл Юринці, Сатанівка, Покровка, Олександрівка, Зверхівці, Іванківці, Кринцілів, Спасівка, Кам'янка, Клинове з адміністративним центром у селищі Сатанів Городоцького району Хмельницької області.

У відповідності до рішення ОСОБА_1 селищної ради №3-3-2016 від 11.01.2016р. вирішено створити комісію для передачі об'єктів та майна спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Городоцького району до спільної власності ОСОБА_1 селищної об'єднаної територіальної громади, в тому числі будівель та майна Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів, яка розташована в с.Клинове, по вул. Б. Хмельницького, 1Б.

14.01.2016р. складено акт прийомки-передачі основних засобів та малоцінного інвентаря по Клинівській ОСОБА_5 ступенів до спільної власності ОСОБА_1 селищної об'єднаної територіальної громади.

У відповідності до п. 1.1 Статуту Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, затвердженого рішенням ОСОБА_1 селищної ради №4 від 11.01.2016р. (нова редакція) (далі - Статут), Клинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів знаходиться у комунальній власності. Власником (засновником) навчального закладу є ОСОБА_1 селищна рада об'єднаної територіальної громади (п. 1.4 Статуту).

Згідно п. 5.1 Статуту матеріально-технічна база навчального закладу включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі навчального закладу. Майно навчального закладу належить йому на правах власності, повного господарського відання або оперативного управління відповідно до чинного законодавства, рішення про заснування і статуту навчального закладу та укладених ним угод (п. 5.2 Статуту).

Відповідно до п. 5.3 Статуту навчальний заклад відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з охорони.

Пунктом 5.6 Статуту передбачено, що відповідно до рішення Клинівської сільської ради народних депутатів №3 від 12.04.2000 року, навчальний заклад має земельну ділянку площею 50 га в постійне користування для ведення підсобного господарства.

Рішенням ОСОБА_1 селищної ради №17/6-2016 від 13.04.2016р. було надано згоду на укладення договору між Клинівською ОСОБА_5 ступенів Городоцького району Хмельницької області та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" з виробництва сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні Клинівської ОСОБА_5 ступеня площею 50 га (с. Клинове).

08.08.2016р. між Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Городоцього району Хмельницької області (далі - сторона 1) та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" (далі - сторона 2) укладено договір, згідно п. 1.1 якого сторони домовилися про організацію навчально-виробничого процесу в сфері виробництва сільськогосподарської продукції та запровадження передових технологій у навчальному процесі.

На умовах даного договору та рішення ОСОБА_1 селищної ради VII скликання №17/6-2016 від 13.04.2016р. сторона 1 зобов'язується надати згоду на виробництво, а сторона 2 на свій ризик зобов'язується виробити сільськогосподарську продукцію (далі - виробництво) та провести розрахунки із стороною 1 за надання згоди на виробництво (п. 1.2 договору).

Згідно п. 1.3 згода на виробництво надається, а виробництво здійснюється на потужностях (основних фондах) сторони 1.

Сторони цього договору погодилися, що господарська діяльність сторони 2 за цим договором повинна бути направлена на: підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва та сприяння проведенню навчально-виробничої практики згідно навчального плану; сприяння в проходженні виробничого навчання та стажування учнів; зменшення сукупних витрат матеріально-технічних та інших ресурсів для отримання максимального прибутку; переробку продукції сільського господарства власного та іншого виробництва; товарне виробництво продукції рослинництва; підготовка ґрунту до посіву, обробіток посівів, збирання урожаю (п.1.4 договору).

Пунктом 1.5 договору передбачено характеристику виробництва: підготовка ґрунту (оранка, дискування тощо), посів насіння сільгоспкультур, підживлення добривами, внесення засобів захисту рослин, збирання вирощеного урожаю сільгоспкультур, переробка, перевезення, зберігання урожаю (сільгосппродукції) та інше. Персонал, матеріально-технічні ресурси (засоби захисту рослин, добрива, насіння, паливно-мастильні матеріали тощо) та техніка сторони 2.

Згідно п. 1.6 договору місце та площі виробника (основних фондів, що використовуються) складають 50 га, які знаходяться у користуванні сторони 1, а саме: земельна ділянка на території Клинівської сільської ради Городоцького району Хмельницької області (згідно державного акту серії ХМ №0062 від 28.07.2000 року, реєстраційний номер 1).

Договір укладено на 5 років. Якщо до закінчення строку дії договору на земельній ділянці буде не зібраний урожай, то термін дії договору продовжується на період (термін), який буде необхідний для збору такого урожаю (п.1.8 договору).

У відповідності із п. 1.9 договору витрачені за цим договором матеріально-технічні ресурси сторони 2 є його власністю протягом усього строку дії даного договору. Вироблена сільгосппродукція є власністю сторони 2. Виробництво за цим договором не позбавляє сторону 1 права користування земельними ділянками та не надає прав користувача чи орендаря земельної ділянки стороні 2 (п.1.10 договору).

Згідно п. 3.1 договору розрахунки за сприяння вирощування сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором проводяться за згодою сторін. Всі доходи, що отримуються за даним договором у результаті виробництва сільськогосподарської продукції в першу чергу справляються на відшкодування матеріальних затрат.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що за сприяння вирощуванню сільгосппродукції та надання згоди на виробництво за цим договором сторона 2 щорічно сплачує стороні 1 грошові кошти в сумі 146892,29грн., але не менше (7% від нормативно грошової оцінки зазначеної земельної ділянки), або передає на цю суму узгоджену сільгосппродукцію (по кількості та видах (сортах)), або матеріальні цінності, частинами - після виставлення рахунків стороною 1, протягом двох календарних місяців року, наступного за сільськогосподарським роком, в якому вироблялася продукція. Вказана плата складається із компенсації плати за землю, відшкодування витрат стороні 1 та винагороди останнього.

Пунктом 4.1 договору визначені обов'язки сторони 2, зокрема: здійснювати виробництво (виробничий процес), забезпечивши його необхідними машинно-тракторними агрегатами, технічним обладнанням, інвентарем, паливно-мастильними матеріалами, насіннєвим матеріалом, мінеральними добривами, засобами захисту рослин та відповідними спеціалістами та працівниками (п. 4.1.1); проводити всі технологічні операції та етапи виробництва у відповідності до прийнятої новітньої технології у визначені терміни, забезпечивши належний рівень охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки (п.4.1.2); забезпечити ефективне та раціональне використання земельних ділянок, задіяних у виробництві сільськогосподарської продукції, збереження та відтворення родючості (п. 4.1.3); здійснити розрахунки із стороною 1.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг з дати його підписання сторонами, та закінчується у строк, визначений п 1.8 договору (п.п. 7.1, 7.2 договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

У відповідності до листа ОСОБА_1 селищної ради № 30/02-25 від 17.01.2017р. за Клинівською загальноосвітньою школою в межах населеного пункту рахується земельна ділянка, площею 4,0931га, документація знаходиться на реєстрації прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на землю. Школі за межами населеного пункту виділено земельну ділянку площею 50,0 га згідно рішення Клинівської сільської ради від 12.10.2000 року. Земельна ділянка надавалась в постійне користування для ведення підсобного господарства.

Згідно листа відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі №280/0/2-17 від 30.01.2017р. земельна ділянка площею 50,0 га передана в постійне користування Клинівській ЗОШ згідно державного акта на право постійного користування землею ХМ№0062 від 28.07.2000р. із земель державної власності для ведення підсобного господарства, розташована за межами населеного пункту Клинівської сільської ради. Нормативна грошова оцінка вищезазначеної земельної ділянки на 2017 рік становить 2314131,50 грн. Інформація аналогічного змісту щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки міститься також у листі відділу у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області №1173/0/2-17 від 17.03.2017р.

У відповідності до листа ОСОБА_1 селищної ради №68/02-25 від 27.01.2017р. згідно договору від 08.08.2016р., укладеного між Клинівською ЗОШ та ПП "Аграрна компанія 2004", в січні 2017 року поступили кошти на спецрахунок в сумі 146892,29 грн.

Листами № 69/0/106-17 від 12.05.2017р., № 527/0/406-17 від 19.05.2017р. Відділ у Городоцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав інформацію щодо земельної ділянки площею 50 га, що перебуває в постійному користуванні Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ХМ №0062 від 28.07.2000 року. Так, форма власності земельної ділянки - державна, місце розташування - за межами населеного пункту, цільове призначення - ведення підсобного господарства, у 2012 році розроблена технічна документація щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Вважаючи, що договір від 08.08.2016р. є удаваним, тобто таким, що вчинений для приховання іншого правочину, який насправді вчинено та зміст якого суперечить вимогам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі", керівник Городоцької місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави із позовом про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 08.08.2016р. та зобов'язання звільнити земельну ділянку.

Відповідач 2 в обґрунтування своїх заперечень долучив до матеріали справи інформацію з Державного земельного кадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 10.05.2017р., у відповідності до якої цільове призначення земельної ділянки, кадастровий номер 6821283200:03:007:0001, площею 50 га, для дослідних і навчальних цілей; витяг з технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж вищевказаної земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6802452042015 від 27.10.2015р., у відповідності до якого земельна ділянка кадастровий номер 6821283200:03:007:0001 належить до категорії земель житлової та громадської забудови, в графі форма власності інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

За приписами статті 29 ГПК України визначено повноваження прокурора як учасника судового процесу у позовному провадженні, та передбачено, що у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із даним позовом прокурор вказував, що шляхом укладення спірного договору здійснюється використання земельної ділянки державної форми власності із порушенням вимог чинного законодавства, що зачіпає інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, тому звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності та використання земель. При цьому оскільки у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовними заявами про визнання недійсними правочинів щодо передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також їх повернення з чужого незаконного володіння, то прокурор звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави.

Суд приймає до уваги, що відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 15, визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

В силу підпункту 25-1 пункту 4 вищевказаного Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі визначені статтею 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно пункту "а" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до ст. 9 вищевказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, як визначено частиною четвертою статті 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Таким чином, законодавство чітко визначає повноваження державного органу при здійсненні державного контролю за використанням та охороною земель та шляхи реалізації цього контролю, до яких, разом з тим, не відноситься право на подання позову до суду з вимогами про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та про зобов'язання звільнити земельні ділянки.

Зважаючи на викладене, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави без зазначення органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, оскільки у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, а також і у інших державних органів, відсутні повноваження щодо звернення до господарського суду із позовами про визнання недійсними договорів, в тому числі і договорів оренди земельної ділянки, та про зобов'язання в зв'язку із цим звільнити земельні ділянки. При цьому в зв'язку із тим, що вказаний позов був поданий прокурором як позивачем, то зважаючи на приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" останній не зобов'язаний попередньо повідомляти будь-якого суб'єкта владних повноважень про звернення до суду із позовом.

Також суд враховує, що згідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Незаконна передача у користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Приписи ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України, які вказують на можливість втручання прокурора у випадку, коли захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, або коли такий орган відсутній, а так само, на необхідність обґрунтування підстав для здійснення прокурором представництва підкреслюють позавідомчий та міжгалузевий характер діяльності прокурора, як інституту, що призначений для універсального та постійного ефективного захисту конституційно значимих цінностей та відповідно розповсюджується на ті сфери суспільних відносин, щодо яких діє спеціальний (відомчий) державний контроль.

В розглядуваному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що перебуває під особливою охороною держави, і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Зважаючи на усі вищевикладені обставини, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 2 про залишення позову без розгляду.

Згідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.4 ст. 202 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3)волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст.215 ЦК України. Так, згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись із позовом до суду, прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що договір від 08.08.2016р., укладений між Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004", є удаваним, оскільки фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки. Крім того, позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір, укладений між відповідачами за відсутності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, без проведення аукціону, тому він не відповідає приписам Цивільного та Земельного кодексів України, Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2016р. між Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" було укладено договір, згідно п. 1.1 якого сторони домовилися про організацію навчально-виробничого процесу в сфері виробництва сільськогосподарської продукції та запровадження передових технологій у навчальному процесі. На умовах даного договору та рішення ОСОБА_1 селищної ради VII скликання №17/6-2016 від 13.04.2016р. відповідач 1 зобов'язувався надати згоду на виробництво, а відповідач 2 на свій ризик - виробити сільськогосподарську продукцію (далі - виробництво) та провести розрахунки із відповідачем 1 за надання згоди на виробництво (п. 1.2 договору).

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 ЦК України).

Із змісту укладеного між сторонами договору від 08.08.2016р. слідує, що відповідач 2 здійснює виробництво сільськогосподарської продукції та при цьому сплачує відповідачу 1 кошти. В той же час у відповідача 1 немає жодних зобов'язань щодо сплати коштів відповідачу 2. Вказане суперечить вимогам ст.ст. 837, 901 ЦК України, яка передбачає, що за виконані роботи, надані послуги кошти сплачує замовник. Крім того, за умовами оспорюваного договору відповідач 1 не отримує від відповідача 2 жодного результату виконання робіт, що є однією з основних ознак договору підряду, оскільки з аналізу п.1.9 договору вбачається, що вироблена сільгосппродукція є власністю відповідача 2. Також не містять умови договору від 08.08.2016р. переліку послуг, що надаються за ним відповідачу 1, та зобов'язань відповідача 2 їх надати.

За таких обставин суд дійшов висновку, що договір від 08.08.2016р. за своєю правовою природою не є договором підряду чи надання послуг.

З приводу доводів відповідача 1, що оспорюваний договір є договором про спільну діяльність суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Основними елементами договору про спільну діяльність є об'єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов'язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Як вбачається із змісту договору від 08.08.2016р., відповідач 1 фактично передав земельну ділянку, права розпоряджатися якою не має, жодної спільної господарської мети сторони не мали, позаяк лише відповідач 2 здійснював господарську діяльність на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні відповідача 1, і лише відповідач 2 отримував вигоду у вигляді виробленої сільгосппродукції (п.п. 1.4, 1.9 договору). Будь-яких прав на вироблену сільгосппродукцію відповідач 1 не набував, а отримував від відповідача 2 лише фіксовану грошову суму (п. 3.2 договору). Також договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об'єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов'язаннями.

Отже, оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Проаналізувавши умови оспорюваного договору та враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що договір від 08.08.2016р., укладений між відповідачами, не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору підряду, ні договору про надання послуг, а також не є змішаним договором.

В той же час за нормою ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на вказане, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

За умовами п.п. 1.2, 1.3, 1.6 оспорюваного договору сторони погодили, що відповідач 2 здійснює виробництво сільгосппродукції на земельній ділянці, площею 50,0 га, що знаходиться території Клинівської сільської ради та згідно державного акту на право постійного користування землею ХМ №0062 від 28.07.2000р. перебуває у постійному користуванні відповідача 1.

Як свідчить п. 3.2 даного договору відповідач 2 щорічно сплачує відповідачу 1 фіксований грошовий платіж в розмірі 146892,29 грн.

Таким чином, за змістом договору від 08.08.2016р. між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач1 фактично передав відповідачу 2 на платній основі земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні відповідача 1. Тому положення оспорюваного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Доводи відповідачів з приводу того, що оспорюваний договір не може вважатись договором оренди через відсутність істотних умов договору оренди землі та підписаного між сторонами акту приймання-передачі земельної ділянки суд до уваги не приймає, оскільки в даному випадку неналежне оформлення відносин оренди земельної ділянки і є тим способом, завдяки якому досягається прихована мета передачі в користування земельної ділянки.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 ст. 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Таким чином, земельним законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Отже, сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.

При цьому зважаючи на усі вищевказані норми, наявність рішення ОСОБА_1 селищної ради №17/6-2016 від 13.04.2016р. про надання згоди на укладення договору між Клинівською ОСОБА_5 ступенів Городоцького району Хмельницької області та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" з виробництва сільськогосподарської продукції також не може свідчити про дотримання вимог земельного законодавства при укладенні оспорюваного договору.

Враховуючи вищевикладене а також те, що нормами спеціального земельного законодавства визначений особливий порядок передачі в оренду земель, який у даному випадку дотриманий сторонами не був, та зважаючи на те, що зміст спірного правочину не відповідає вимогам статей 4, 16 Закону України "Про оренду землі", нормам Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне позов задовольнити та визнати недійсним договір від 08.08.2016р. При цьому суд враховує, що оскільки зобов'язання за договором оренди може бути припинено лише на майбутнє, в зв'язку з неможливістю повернення одержаного за ним, то договір від 08.08.2016р. підлягає визнанню недійсним з припиненням зобов'язань за ними лише на майбутнє, що відповідає п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

З огляду на усунення в судовому порядку обставини (визнання недійсним договору від 08.08.2016р.), в силу дії якої спірна земельна ділянка використовувалась ПП "Аграрна компанія 2004", суд вважає, що позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача 2 звільнити спірну земельну ділянку є цілком обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому оскільки акт приймання-передачі спірної земельної ділянки між відповідачами не складався, що не було спростовано в ході судового розгляду, то саме по собі звільнення земельної ділянки буде достатнім способом захисту для відновлення порушених прав та інтересів. В зв'язку із чим суд не вбачає необхідності зобов'язувати відповідача 2 передати земельну ділянку Клинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що в цілому не впливає правомірність заявленого прокурором позову.

Доводи відповідачів, викладені у відзивах на позовну заяву, суд до уваги не приймає, оскільки останні спростовуються вищевикладеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.

Витрати по сплаті судового збору згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Городоцької місцевої прокуратури м. Городок Хмельницької області в інтересах держави до 1. Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Клинове Городоцького району Хмельницької області, 2. Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" с. Попівці Волочиського району Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 селищної ради смт Сатанів Городоцького району Хмельницької області про 1.Визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 08.08.2016р., 2. Зобов'язання звільнити земельну ділянку задовольнити.

Визнати недійсним договір від 08.08.2016р., укладений між Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004", з припиненням зобов'язань за ним на майбутнє.

Зобов'язати Приватне підприємство "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Попівці, вул. Шкільна, 34а, код 33007579) звільнити земельну ділянку площею 50 га, яка розташована на території Клинівської сільської ради за межами населеного пункту, яку воно займає на підставі договору від 08.08.2016р., укладеного із Клинівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул. Б.Хмельницького, 1, код 25978250).

Видати наказ.

Стягнути з Клинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (Хмельницька обл., Городоцький р-н, с.Клинове, вул. Б.Хмельницького, 1, код 25978250) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, провул.Військоматський, 3, код 02911102) 800,00 грн. (вісімсот гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с.Попівці, вул. Шкільна, 34а, код 33007579) на користь прокуратури Хмельницької області (м.Хмельницький, провул.Військоматський, 3, код 02911102) 2400,00 грн. (дві тисячі чотириста гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 26.05.2017р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 6 прим. :

1 - до справи,

2 - Городоцькій місцевій прокуратурі (Хмельницька обл., м.Городок, вул.Грушевського,80),

3 - відповідачу 1 (Хмельницька обл., Городоцький р-н, с. Клинове, вул. Б.Хмельницького,1),

4 - відповідачу 2 (Хмельницька обл., Волочиський р-н, с. Попівці, вул. Шкільна, 34а),

5 - прокуратурі області (м.Хмельницький, провул. Військоматський, 3),

6 - ОСОБА_1 селищній раді (Хмельницька обл., Городоцький р-н, смт. Сатанів, вул. Бузкова, 135Ж) надіслати реком. листом.