Постанова

від 15.05.2017 по справі 904/12336/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 Справа № 904/12336/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність № 3 від 13.05.2017;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність б/н від 01.01.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства Еталон-Є на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 по справі № 904/12336/16 (суддя Петренко Н.Е.)

за позовом: Фермерського господарства Еталон-Є , с. Новопертрівка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області

до Селянського (фермерського) господарства Ізмаїл , с. Приорільське (Пролетарське), Магдалинівського району, Дніпропетровської області

про визнання недійсним договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 по даній справі в задоволенні позову відмовлено.

Витрати по справі покладено на позивача.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване наявністю в матеріалах справи достатньої кількості доказів того, що відповідач є законним набувачем права користування земельними ділянками на підставі укладених спірних договорів оренди земельних ділянок, які є належним чином укладеними та зареєстрованими відповідно до закону.

Непогоджуючись з даним рішенням господарського суду позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Апеляційна скарга мотивована незгодою позивача з рішенням з підстав його незаконності та необґрунтованості.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що земельні ділянки за якими укладено спірні договори з засновниками - фізичними особами ФГ Еталон-Є та СФГ Ізмаїл , є укладеними самовільно без погодження з директором ФГ Еталон-Є , що суперечить п. п. 9.3., 9.4. Статуту та свідчить про недійсність правочинів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 колегією суддів у складі: головуючого судді - Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А., апеляційну скаргу прийнято до розгляду у судовому засіданні на 19.04.2017.

11.04.2017 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від позивача по справі надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої відмовлено ухвалою від 25.04.2017.

13.04.2017 відповідач по справі надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив колегію суддів у задоволенні апеляційної скарги ФГ Еталон-Є - відмовити, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 по справі залишити без змін.

У судових засіданнях 19.04.2017 розгляд справи відкладався на 03.05.2017, а 03.05.2017 на 15.05.2017.

20.04.2017 відповідач по справі надав клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, в задоволенні якої колегією суддів відмовлено, оскільки призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду. Крім того, позивач жодним чином не оспорює факт підписання договорів оренди його засновниками, а тому відсутні підстави для призначення по справі судової почеркознавчої експертизи.

15.05.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та їх юридичну оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції слід скасувати, а в позові відмовити з огляду на наступне.

Згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку виданих на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 06.04.2007 № 223-р-07, зареєстрованих в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є власниками земельних ділянок, кожен площею по 4,8990 га, які розташовані на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (а. с. 12-16).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між Фермерським (Селянським) господарством Ізмаїл (далі - Відповідач/Орендар) та власниками земельних ділянок (далі - Орендодавці) укладено договори оренди земельних ділянок (далі - договори оренди), а саме:

- 15.06.2010 ОСОБА_7 уклав договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222385000:01:002:0586 з Селянським (Фермерським) господарством "Ізмаїл". Вказаний договір укладений строком на 25 років та зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 27.12.2010, реєстраційний номер 041012301798 (а. с. 29-32).

- 15.06.2010 ОСОБА_6 уклав договір оренди земельної ділянки кадастровий номер кадастровий номер 1222385000:01:002:0585 з Селянським (Фермерським) господарством "Ізмаїл". Вказаний договір укладений строком на 25 років та зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 27.12.2010, реєстраційний номер 041012301794 (а. с. 23-26).

- 16.10.2009 ОСОБА_8 уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222385000:01:002:0584 з Селянським (Фермерським) господарством "Ізмаїл". Вказаний договір укладений строком на 49 років та зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 27.12.2010, реєстраційний номер 041012301796 (а. с. 17-20).

- 15.06.2010 ОСОБА_3 уклала договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222385000:01:002:0580 з Селянським (Фермерським) господарством "Ізмаїл". Вказаний договір укладений строком на 25 років та зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 12.03.2012, реєстраційний номер 122230004001227 (а. с. 42-44).

- 15.06.2010 ОСОБА_4 уклав договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1222385000:01:002:0581 з Селянським (Фермерським) господарством "Ізмаїл". Вказаний договір укладений строком на 25 років та зареєстрований Магдалинівським відділом Дніпропетровської філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 12.03.2012, реєстраційний номер 122230004001224 (а. с. 36-38).

Відповідно до розділу 1 вказаних договорів оренди орендодавці передали, а орендар прийняв в оренду (в строкове платне користування) земельні ділянки з метою використання за цільовим призначенням (згідно з УКЦВЗ) для ведення фермерського господарства (код 2.5) (для вирощування сільськогосподарських культур) загальними площами кожної 4,899 га, в тому числі рілля - 4,899 га, що знаходяться на території Новопетрівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 2.2. договору за користування вказаними в договорі оренди земельними ділянками орендар сплачує орендодавцям орендну плату в розмірі: 3 % від грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням щорічного підвищення коефіцієнту індексації за кожен календарний рік терміну дії договорів відповідно до розрахунків викладених в ч. 1 щорічного додатку № 1, який є невід'ємною частиною договорів, та у формі, склад якої визначається відповідно до ч. 1 додатку № 1 і викладено в ч. 2 щорічного додатку № 1, які є невід'ємними частинами договорів.

Вказані земельні ділянки за спірними договорами передані орендодавцями орендарю за ОСОБА_1 прийому передачі, які підписано орендодавцями, орендарем, в.о. начальника відділу Держкомзему у Магдалинівському районі Дніпропетровської області та Новопетрівським сільським головою (а. с. 20, 26, 32, 39, 45).

Дослідивши умови спірних договорів господарський суд з посиланням на ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України, ч. 1, 5 ст. 6, 17 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 638, 640 Цивільного кодексу України, дійшов до висновку, що між орендарем та орендодавцями при укладанні договорів оренди земельних ділянок в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов, що необхідні для договорів даного типу відповідно до чинного законодавства, а відповідачем здійснено всі необхідні дії, відповідно до умов чинного законодавства України для набуття права оренди земельної ділянки і він є законним набувачем права користування земельними ділянки на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок.

Крім того, господарський суд звернув свою увагу і на той факт, що відповідач сплачує податки за оренду землі за спірними договорами та подає відповідну звітність до державних органів.

З урахуванням зазначеного вище, місцевий господарський вважає, що відповідачем здійснено всі необхідні дії, відповідно до умов чинного законодавства України для набуття права оренди земельних ділянок. Таким чином, відповідач, на переконання господарського суду, є законним набувачем права користування земельними ділянками на підставі укладених договорів оренди земельних ділянок.

При цьому місцевий господарський суд визнав відсутніми підстави для задоволення вимог позивача, оскільки, спірні договори підписано сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності в силу вільного волевиявлення учасників договору, із досягненням згоди щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується виконанням сторонами зобов'язань.

У зв'язку з вищевикладеним суд вирішив, що в позові слід відмовити.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому його слід скасувати з огляду на наступне.

Як зазначалося вище, спірні договори оренди земельних ділянок укладено між фізичними особами та Селянським (фермерським) господарство Ізмаїл .

Таким чином належними відповідачами у справі повинні бути сторони за спірними договорами - громадяни: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Вичерпний перелік спорів, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, враховуючи вимоги статей 1, 12, 21 ГПК України, господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;

- наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

У відповідності до абзацу 6 п. 1.3. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , якщо у розгляді справи господарським судом буде з'ясовано, що іншим або належним відповідачем у ній мала б бути особа, яка згідно з процесуальним законом не може бути учасником судового процесу в господарському суді, а позивач наполягає на розгляді відповідної справи саме господарським судом, останній не вправі ні залучати відповідну особу до участі у справі, ані припиняти провадження в ній, а повинен розглянути справу стосовно того відповідача, якому пред'явлено позовну вимогу, та прийняти рішення по суті справи (в тому числі про відмову в позові, якщо відповідач є неналежним) .

Таким чином, з системного аналізу наведених норм слідує, що при вирішенні питання щодо підвідомчості позовної заяви господарському суду необхідно приймати до уваги у сукупності обставини як щодо суб'єктивного складу сторін, так і предмета та підстав позову, а також характеру правовідносин сторін цього спору.

Наведені вище положення ГПК України та фактичні обставини справи свідчать про те, що суб'єктний склад учасників, за участю яких необхідно вирішити справу не відповідає ст. ст. 1, 21 ГПК України, оскільки сторонами у справі (позивачами) повинні бути фізичні особи, яка згідно з процесуальним законом не можуть бути учасниками судового процесу в господарському суді .

Отже даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства, чого судом першої інстанції не було враховано під час розгляду даної справи.

Місцевий господарський суд не надав належної правової оцінки вищезазначеним обставинам справи та вирішив спір по суті, учасниками в якому мають бути фізичні особи, що суперечить нормам діючого законодавства, нормам процесуального права, а тому є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у позові.

При цьому колегія суддів, відмовляючи в позові, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції вирішив спір по суті, надавши правову оцінку позовним вимогам, що є неправомірним з огляду на те, що суд першої інстанції повинен був відмовити в позові за умови не можливості залучення по справі сторони за договором - фізичної особи без розгляду спору по суті.

Інші доводи апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства Еталон-Є задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2017 по справі № 904/12336/16 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Повний текст постанови підписано 22.05.2017.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді : Л.М. Білецька

ОСОБА_9