донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.05.2017 року справа №908/4822/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: За участю представників сторін: від апелянта: від кредиторів: від боржника: ліквідатор: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 не з'явились; не з'явились; не з'явились; ОСОБА_4 - на підставі постанови ГСЗО від 29.09.2015 року; розглянувши апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі№908/4822/14 (суддя Ніколаєнко Р.А.) за заявою ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя до боржникаТовариства з обмеженою відповідальністю "Колективне підприємство "Коксохімтепломонтаж", м. Запоріжжя пробанкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №908/4822/14:
- замінено ініціюючого кредитора - управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі за текстом - ЦО УПФУ м. Запоріжжя, Ініціюючий кредитор);
- стягнуто з ЦО УПФУ м. Запоріжжя на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 14616 грн. 00 коп. - суму грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Колективне підприємство "Коксохімтепломонтаж", м. Запоріжжя (далі за текстом - ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж", Банкрут).
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, ініціюючий кредитор - ЦО УПФУ м. Запоріжжя звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №908/4822/14 в частині стягнення з ЦО УПФУ м. Запоріжжя на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошової винагороди у сумі 14616 грн. 00 коп. за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж" та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому ОСОБА_5 у задоволенні заяви про видачу наказу про стягнення з ЦО УПФУ м. Запоріжжя грошової винагороди за період з 17.12.2014 року по 18.06.2015 року у розмірі 14616,00 грн.
Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків викладених в оскаржуваній ухвалі обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ЦО УПФУ у м. Запоріжжя посилається на положення ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вважає, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна боржника. Апелянт вважає, що арбітражним керуючим ОСОБА_5 під час виконання своїх повноважень надавався лише один звіт про свою діяльність за березень 2015 року, яким комітет кредиторів повідомлявся про направлення запитів щодо виявлення майна банкрута. Зазначає, що розмір винагороди в сумі 14616,00 грн. не є співрозмірним обсягу проведених арбітражним керуючим робіт, а належних доказів на підтвердження іншого обсягу виконаних робіт ні комітету кредиторів, ні суду надано не було. Ініціюючий кредитор - ЦО УПФУ у м. Запоріжжя, враховуючи те, що він є державним органом, а його кошти мають цільове призначення, зазначає, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків із бюджету без встановлених бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів та визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Агапов О.Л., Сгара Е.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження із призначенням її розгляду у судовому засіданні на 24.05.2017 року об 15 год. 10 хв.
24.05.2017 року в судовому засіданні апеляційної інстанції була присутня ліквідатор ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж" - ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просила суд залишити ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №908/4822/14 без змін.
Представники апелянта, кредиторів та боржника в судове засідання не з'явились. Відповідно до ст. 98 ГПК України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Явка сторін не визнавалася судом обов'язковою.
Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами ч. 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
З матеріалів справи та електронної системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що ухвалою господарського суду від 17.12.2014 року порушено провадження у справі №908/4822/14 про банкрутство ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 шляхом застосування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 року припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого ОСОБА_5, введено процедуру санації боржника строком на 6 місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
Постановою господарського суду Запорізької області від 29.09.2015 року у справі №908/4822/14 припинено процедуру санації ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж", визнано ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 На даний час триває ліквідаційна процедура у справі.
Матеріалами справи підтверджено, що арбітражний керуючий ОСОБА_5 виконувала обов'язки розпорядника майна ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж" з дня її призначення 17.12.2014 року до 18.06.2015 року.
28.03.2017 року до господарського суду Запорізької області від ОСОБА_5 надійшла заява (вих.01-21/383 від 27.03.2017р.) про видачу наказу щодо стягнення з УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя на її користь 14616 грн. 00 коп. за виконання послуг розпорядника майна боржника у справі №908/4822/14.
25.04.2017 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява ЦО УПФУ м. Запоріжжя про заміну сторони у справі - кредитора управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя на правонаступника - Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя.
За наслідком розгляду вказаних заяв: арбітражного керуючого (вих.01-21/383 від 27.03.2017р.) та ініціюючого кредитора про сторни у справі, господарським судом Запорізької області прийнято ухвалу від 25.04.2017 року, якою, як вже зазначалось, замінено кредитора УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя на правонаступника - ЦО УПФУ м. Запоріжжя; стягнуто з ЦО УПФУ м. Запоріжжя на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 14616 грн. 00 коп. - суму грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж".
Ухвала суду першої інстанції мотивована встановленим фактом реорганізації ініціюючого кредитора, наслідком чого стала його заміна на правонаступника. Крім того, суд першої інстанції дійшовши висновку, що оплата послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна, як грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) повинна здійснюватись шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановив відсутність авансування платежів та виплат арбітражному керуючому - розпоряднику майна за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна, у зв'язку із чим задовольнив заяву арбітражного керуючого ОСОБА_5 про видачу наказу та стягнення з УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя (із урахуванням зміни на правонаступника) на її користь 14616,00 грн. за виконання послуг розпорядника майна боржника у справі №908/4822/14.
Колегія суддів при розгляді оскаржуваної ухвали, з урахуванням повноважень визначених ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 року за №988 "Про деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" реорганізовано деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.
УПФ в Заводському районі м. Запоріжжя реорганізовано шляхом злиття УПФУ в Олександрівському районі м. Запоріжжя, УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя та УПФУ у Вознесенівському районі м. Запоріжжя в ЦО УПФУ м. Запоріжжя.
Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОП в державному реєстрі зареєстроване та значиться ЦО УПФУ м. Запоріжжя.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив
Таким чином, у зв'язку із реорганізацією УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя судом першої інстанції правомірно здійснено процесуальну заміну ініціюючого кредитора на його правонаступника, внаслідок чого ініціюючим кредитором у справі обґрунтовано визнано ЦО УПФУ м. Запоріжжя.
З матеріалів справи встановлено, що арбітражний керуючий ОСОБА_5, 25.04.2017 року подала заяву про стягнення на її користь 14616,00 грн. винагороди за виконання повноважень розпорядника майна боржника з ЦО УПФУ м. Запоріжжя, що правомірно прийнято судом першої інстанції до провадження та здійснено розгляд з урахуванням відповідальної особи за заявою, а саме - ЦО УПФУ м. Запоріжжя.
При розгляді вищевказаної заяви із вимогою про стягнення грошової винагороди за виконання обов'язків розпорядника майна з ініціюючого кредитора, колегія суддів виходить з наступних підстав.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора.
Таким чином, положення законодавства містять певний перелік правових підстав з яким пов'язаний момент припинення повноважень арбітражного керуючого як розпорядника майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
З наведеного слідує, що надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному в цій частині. Сума авансованого платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 року у справі №908/4822/14, серед іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж"; визнано вимоги кредитора - УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя до боржника ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж" в розмірі 427605,01 грн. (основна заборгованість); введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5; встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника - управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя.
Згідно з протоколом засідання комітету кредиторів №4 від 17.06.2015 року комітетом кредиторів погоджено звіт розпорядника майна про нарахування та виплату грошової винагороди за період з 17.12.2014 року по 18.06.2015 року в сумі 14616,00 грн.
Вказаний звіт арбітражного керуючого ОСОБА_5 про нарахування та виплату грошової винагороди за період виконання обов'язків розпорядника майна за період з 17.12.2014 року по 18.06.2015 року в сумі 14616,00 грн. затверджено ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.06.2015 року.
Водночас, ухвали господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 року та від 18.06.2015 року у встановленому законом порядку учасниками справи про банкрутство не оскаржувались, отже є такими, що набрали законної сили.
Таким чином в силу вимог вищенаведених положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та судових актів господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 року і від 18.06.2015 року, які набрали законної сили, є такими, вимоги яких мають бути виконані в беззаперечному порядку, у ініціюючого кредитора виник обов'язок зі сплати грошової винагороди арбітражному керуючому - розпоряднику майна ОСОБА_5 за період з 17.12.2014 року по 18.06.2015 року в сумі 14616,00 грн.
Доказів перерахування (авансування) ініціюючим кредитором грошових коштів на рахунок арбітражного керуючого ОСОБА_5 матеріали справи не містять та апелянтом не надано.
Наведене свідчить про наявність підстав для задоволення заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 про видачу наказу про стягнення з УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя (з урахуванням зміни на його правонаступника) на її користь 14616,00 грн. за виконання послуг розпорядника майна боржника у справі №908/4822/14.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне погодитись із висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для визнання заяви арбітражного керуючого ОСОБА_5 обґрунтованою, правомірною та з метою реалізації ухвал господарського суду Запорізької області від 17.12.2014 року та від 18.06.2015 року необхідністю видати наказ про стягнення з ЦО УПФУ м. Запоріжжя на користь арбітражного керуючого ОСОБА_5 грошової винагороди у розмірі 14616,00 грн. за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж".
Посилання апелянта на статус державної установи та відсутність грошових коштів в кошторисі не приймаються до уваги, оскільки відповідно до приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна здійснюється у зв'язку з виконанням ним своїх повноважень у справі про банкрутство та виплачується у розмірі, затвердженому господарським судом, який здійснює провадження у такій справі. Чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов'язаної сторони від виконання своїх обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як і не встановлює залежності від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора (чи є бюджетною установою чи іншим суб'єктом господарювання) для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого - розпорядника майна.
Що стосується доводів заявника апеляційної скарги про необхідність відшкодування витрат розпорядника майна в порядку визначеному в ч. 5 ст. 115 Закону про банкрутство, зокрема, за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна, наявність якого перевищує розмір кредиторських вимог, колегія суддів виходить з того, що у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено джерело оплати грошової винагороди арбітражному керуючому, що виконує у справі про банкрутство повноваження розпорядника майна, а саме, така винагорода здійснюється особою, яка подала заяву про порушення справи про банкрутство (кредитор або боржник), шляхом авансування цієї грошової винагороди. Відповідно, виключена можливість застосування положень ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у випадку вирішення питання щодо джерела фінансування грошової винагороди розпоряднику майна.
Враховуючи встановлені у справі обставини (зокрема те, що ухвалою про порушення провадження у цій справі встановлено розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна та покладено її авансування на ініціюючого кредитора, яким вимоги вказаної ухвали та вимоги ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не виконано, рішення комітету кредиторів про погодження поданого розпорядником майна звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та затвердження цього звіту відповідною ухвалою місцевого господарського суду, яка набрала законної сили), а також норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення з ініціюючого кредитора грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна.
Поряд з цим, зважаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції відзначає, що визначення джерела оплати послуг розпорядника майна не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Органи Пенсійного фонду України, в тому числі й апелянт, повинні усвідомлювати, що при ініціюванні порушення справи про банкрутство вони, як ініціюючий кредитор у справі, до формування комітету кредиторів мають певні обов'язки в силу Закону.
Дії розпорядника майна ОСОБА_5 у встановленому законом порядку не оскаржувались учасниками справи про банкрутство, в тому числі й ініціюючим кредитором - ЦО УПФУ м. Запоріжжя, та не визнавались судом неналежними чи неправомірними.
При цьому, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Бюджетного кодексу України не містять будь-яких пільг, які звільняють органи Пенсійного фонду України від виплати грошової винагороди арбітражному керуючому.
Відмова арбітражному керуючому ОСОБА_5 у задоволенні клопотання про стягнення з ЦО УПФУ м. Запоріжжя грошової винагороди за виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "КП "Коксохімтепломонтаж", в даному випадку, не лише суперечить положенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, але й меті та антикорупційної спрямованості Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка досягається через запровадження в законі гарантованої оплати винагороди арбітражним керуючим, що має забезпечити гарантії його незалежності від боржника та кредиторів.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що труд арбітражного керуючого має оплачуватися. Примушувати до безоплатної праці забороняється та прирівнюється до рабства, що суперечить як ст. 43 Конституції України так і ст. 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Арбітражний керуючий не зобов'язаний безоплатно виконувати трудові функції покладені на нього..
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дане питання вирішено всебічно та повно, оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, а отже апеляційна скарга ЦО УПФУ м. Запоріжжя не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105, 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №908/4822/14 - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 25.04.2017 року у справі №908/4822/14 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.О. Мартюхіна
Судді О.Л. Агапов
ОСОБА_3
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66771275 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Мартюхіна Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні