Постанова

від 18.05.2017 по справі 910/10221/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. справа№ 910/10221/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар: Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - не з`явилися;

відповідача - Ляхович С.О., Скрицький О.М.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

на рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р.

у справі № 910/10221/16 (суддя - Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп"

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України"

про стягнення 89588,79 грн

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп" (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі згідно умов договору оренди нерухомого майна № 16/09/11-3 від 16.09.2011 р. у розмірі 89588,79 грн, з яких: 67500,00 грн - основний борг та 22088,79 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2016 р. порушено провадження у справі № 910/10221/16.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р. у справі № 910/10221/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп" задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" на користь позивача 67500,00 грн основного боргу та 4472,36 грн пені, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що позивач в порушення умов договору оренди унеможливив доступ відповідача до орендованих приміщень. Також, апелянт звертає увагу на ту обставину, що з боку позивача договір оренди підписано керівником, який діяв на підставі договору доручення з ТОВ Котеджбуд . Тому, судом не з`ясовано, чи мало місце порушення прав позивача як орендодавця та чи мав останній повноваження звертатися до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2016 р. у складі колегії суддів: Корсакова Г.В. (головуючий), Станік С.Р., Власов Ю.Л. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.11.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-52/5773/16 від 01.11.2016 р. у зв'язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий), Станік С.Р., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2016 р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 23.11.2016 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-52/6227/16 від 23.11.2016 р. у зв'язку з участю судді Станіка С.Р. у підготовці в Національній школі суддів України та перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий), Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 19.01.2017 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/219/17 від 19.01.2017 р. у зв'язку з перебуванням суддів Іоннікової І.А. та Тарасенко К.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий), Коротун О.М., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, а у судовому засіданні оголошено перерву до 09.02.2017 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/506/17 від 09.02.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсакова Г.В. (головуючий), Скрипка І.М., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 16.03.2017 р., а в призначеному судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/299/17 від 07.04.2017 р. у зв`язку з перебуванням головуючої судді Корсакової Г.В. на лікарняному призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2017 р.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду № 09-53/1927/17 від 18.05.2017 р. у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10221/16, відповідно до якого апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У засідання суду, призначене на 18.05.2017 р., представники позивача не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Наведене також не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 16.09.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп" (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 16/09/11-3, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення (окрема кімната) загальною площею 9,00 кв м на 9 поверсі корпусу № 7 та частину даху загальною площею 10,00 кв м зазначеного будинку (для розташування антенно-фідерних пристроїв), розташованого за адресою: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Калініна, 57/1.

Пунктом 12.1 договору сторони погодили строк його дії - з 16.09.2011 р. до 15.09.2012 р.

У подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до договору оренди:

- додаткова угода № 1 від 15.09.2012 р., якою, зокрема, погоджено новий строк дії договору з 15.09.2012 р. до 15.09.2013 р., а також викладено п. 3.1 договору у наступній редакції: "Розмір місячної орендної плати визначається за домовленістю сторін та складає 4500,00 грн без ПДВ. Для нарахування орендної плати за цим договором розрахунковий місяць розпочинається з першого дня підписання договору.";

- додаткова угода № 2 від 15.09.2013 р., якою, зокрема, погоджено новий строк дії договору з 15.09.2013 р. до 15.09.2014 р.;

- додаткова угода № 3 від 01.09.2014 р., якою, зокрема, погоджено новий строк дії договору з 15.09.2014 р. до 15.09.2015 р.

Пунктом 2.1 укладеного договору оренди визначено, що передача орендарю майна в користування здійснюється одночасно з підписанням сторонами акта приймання-передачі вказаного у пункті 1.1 майна, але не пізніше 5 (п'яти) днів з моменту підписання договору та сплати орендарем орендної плати.

Майно, передане орендарю, повертається орендодавцеві не пізніше 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про продовження строку дії договору, або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання - передачі, звіреним з актом приймання-передачі, зазначеним у пункті. 2.1 цього договору (п. 2.3 договору оренди).

Як уже було зазначено вище, п. 3.1 договору у редакції додаткової угоди № 1 від 15.09.2012 р., встановлено місячну орендну плату у розмірі 4500,00 грн без ПДВ, що нараховується за кожен місяць, починаючи з першого дня підписання договору.

Також, у п. 3.2 договору передбачено, що орендна плата за розрахункові місяці сплачується передоплатою до 25 числа кожного місяця, що передує розрахунковому. Орендодавець зобов'язується надати орендарю акт виконаних робіт та податкову накладну (у випадку якщо орендодавець є платником податку на додану вартість) або копію квитанції про сплату єдиного податку (у випадку якщо орендодавець є платником єдиного податку).

У разі закінчення терміну дії цього договору орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого приміщення (п. 3.4).

На виконання умов укладеного договору оренди згідно акту приймання передачі від 16.09.2011 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення (окрема кімната) загальною площею 9,00 кв м на 9 поверсі корпусу № 7 та частину даху загальною площею 10,00 кв м зазначеного будинку (для розташування антенно-фідерних пристроїв), розташованого за адресою: 40009, Сумська область, м. Суми, вул. Калініна, 57/1.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. ст. 759, 762 ЦК України).

Також, відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Листом № 15/ГО/С599 від 13.08.2015 р. відповідач повідомив позивача про демонтаж телекомунікаційного обладнання та дострокове припинення дії договору № 16/09/11-3 з 15.09.2015 р. у зв`язку з небажанням його пролонгації на новий строк.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, вказаний договір оренди з урахуванням його положень та приписів статей 632 та 763 ЦК України є таким, що припинив свою дію 15.09.2016 р., у зв'язку із закінченням терміну, на який його було укладено.

Колегія суддів зазначає, що всупереч наведеним вище нормам законодавства та обставинам спору Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" не надано суду належним чином оформленого акту приймання-передачі приміщення позивачу на виконання вимог п. 2.3 договору оренди.

При цьому, відповідачем також у порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконано взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів за період з лютого 2015 року по квітень 2016 року, у зв'язку з чим, з урахуванням положень пункту 3.4 договору, у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 67500,00 грн, доказів погашення якої скаржником не надано.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 525, 526 ЦК України також передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази на підтвердження існування заборгованості відповідача зі сплати орендної плати, Господарський суд м. Києва у рішенні від 29.08.2016 р. дійшов правильного висновку стосовно задоволення позовних вимог у частині сплати орендних платежів за період з лютого 2015 року по квітень 2016 року у розмірі 67500,00 грн згідно умов договору оренди № 16/09/11-3 від 16.09.2011 р.

Доводи апелянта щодо недопуску його до орендованих приміщень колегією суддів відхиляються, оскільки останнім не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що Приватне акціонерне товариство "Телесистеми України" було позбавлене доступу до орендованих приміщень та телекомунікаційного обладнання, яке знаходилося в них.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просив суд стягнути з останнього 22088,79 грн пені, нарахованої за невиконання зобов'язань зі сплати орендних платежів за договором оренди нерухомого майна № 16/09/11-3 від 16.09.2011 р.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 договору оренди сторони визначили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доданий до позовної заяви розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем помилково визначено день початку періоду нарахування пені за кожним з прострочених платежів, період нарахування пені виходить за межі шестимісячного строку, встановленого ст. 232 ГК України, а також пеню нараховано за період, коли умови договору щодо її застосування вже не діяли.

Як було зазначено вище, договір оренди припинив свою дію 15.09.2015 р., а сторонами не було обумовлено, що останній в частині нарахування штрафних санкцій діє до повного виконання орендарем зобов'язань за договором. За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 16.09.2015 р. по 30.04.2016 р., є необґрунтованими.

Також, судом першої інстанції правильно встановлено, що у відзиві на позовну заяву, поданому 30.06.2016 р., Приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України слив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп" заявило вимоги про стягнення пені починаючи з 26.01.2015 р., а звернулося з позовом до суду 02.06.2016 р., вимоги стосовно нарахування та стягнення пені за період з 26.01.2015 р. по 01.06.2016 р. включно не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.

Колегія суддів, перевіривши наведений Господарським судом м. Києва у рішенні розрахунок пені, вважає його правильним, оскільки судом враховано як вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України стосовно шестимісячного строку, так і момент закінчення терміну дії договору та сплив строку позовної давності.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що з боку позивача договір підписано керівником, який діяв на підставі договору доручення з ТОВ Котеджбуд . Тому, судом не з`ясовано, чи мало місце порушення прав позивача як орендодавця та чи мав останній повноваження звертатися до суду з даним позовом.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що згідно преамбули договору оренди, орендодавцем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп". Відтак, саме останнє наділено правом на звернення до суду з даним позовом щодо стягнення заборгованості з орендної плати. Підписуючи договір, орендар був обізнаний з його умовами та змістом. Доказів будь-якого обмеження правоздатності позивача під час укладення договору скаржником не надано.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними та допустимими доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору оренди, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. В свою чергу, відповідачем доказів оплати заборгованості згідно умов договору оренди не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Реаліст Груп" стосовно стягнення з відповідача 67500,00 грн заборгованості по орендній платі згідно умов договору оренди № 16/09/11-3 від 16.09.2011 р. та 4472,36 грн пені.

Таким чином, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення про часткове задоволення позовних вимог було правильно застосовано норми законодавства та достовірно досліджено наявні обставини справи у їх сукупності.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 29.08.2016 р. у справі № 910/10221/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/10221/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко