Ухвала

від 17.05.2017 по справі 488/260/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 17 травня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючого Коротуна В.М., суддів: Завгородньої І.М., Мазур Л.М., Кафідової О.В., Попович О.В. розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства Миколаївське лісове господарство до Миколаївської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про визнання незаконними та скасування рішень ради, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів купівлі-продажу, дарування та повернення земельних ділянок, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - ОСОБА_15 на рішення Корабельного районного суду

м. Миколаєва від 08 червня 2015 року, додаткове рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 02 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації та державного підприємства Миколаївське лісове господарство (далі - ДП Миколаївське лісове господарство ) звернувся до суду з указаним позовом та, з урахуванням його уточнень, просив:

- визнати незаконними та скасувати пункти 1 - 9 рішення Миколаївської міської ради від 20 жовтня 2011 року № 10/37, пункти 1-7 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 21 серпня 2012 року

№ 19/47;

- визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7 з кадастровими №№ НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13 та НОМЕР_14 видані на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9;

- визнати недійсними договори купівлі-продажу, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_10 19 грудня 2013 року, між

ОСОБА_9 та ОСОБА_14 27 грудня 2013 року, між

ОСОБА_4 та ОСОБА_11 24 грудня 2013 року, між

ОСОБА_7 та ОСОБА_11 24 грудня 2013 року, між

ОСОБА_6 та ОСОБА_12 19 грудня 2013 року, між

ОСОБА_8 та ОСОБА_13 30 жовтня 2013 року та договір дарування, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_16 09 жовтня 2013 року;

- витребувати з володіння у ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_17 спірні земельні ділянки та повернути їх у власність Миколаївської обласної державної адміністрації.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що Миколаївською міською радою було порушено вимоги законодавства при прийнятті рішення

від 20 жовтня 2011 року № 10/37 щодо відмови ДП Миколаївське лісове господарство від земельної ділянки площею 0,7 га на території урочища Жовтневе та наданні дозволу на складання проектів землеустрою щодо зазначеної земельної ділянки ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, оскільки передані відповідачам земельні ділянки відносяться до земель державного лісового фонду урочища Жовтневе та належать до земель ДП Миколаївське лісове господарство , а Миколаївська міська рада не мала права на зарахування вказаних земельних ділянок до земель комунальної власності, а також на розпорядження ними без зміни цільового призначення.

Крім того, при прийнятті рішення від 21 серпня 2012 року № 19/47 про затвердження зазначеним особам проектів землеустрою, були відсутні висновки Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, а також висновки державної експертизи землевпорядної документації, що є порушенням ч. 6 ст. 123 ЗК України та ч. 4 ст. 35 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації .

Враховуючи, що на підставі незаконних рішень Миколаївської міської ради відповідачам було видано державні акти на право власності на землю та укладено договори купівлі-продажу, дарування, просив визнати їх недійсними та скасувати відповідно до ст. ст. 21, 203, 215 ЦК України,

ст. 152 ЗК України, а земельні ділянки повернути державі в особі Миколаївської обласної державної адміністрації на підставі ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Рішенням Корабельного районного суду Миколаївської області від

08 червня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано незаконнимита скасовано пункти 1 - 9 рішення Миколаївської міської ради від 20 жовтня 2011 року № 10/37 Про добровільну відмову ДП Миколаївське лісове господарство від земельної ділянки площею 0,7 га в урочищі Жовтневе та внесення змін до пунктів

6 - 12 розділу І рішення Миколаївської міської ради від 12 червня 2008 року № 24/23 .

Визнано незаконнимита скасовано пункти 1 - 7 розділу 2 рішення Миколаївської міської ради від 21 серпня 2012 року № 19/47.

Визнано недійсними наступні державні акти на право власності на земельні ділянки від 27 вересня 2012 року:серія НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_3; серія НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4; серія НОМЕР_3, виданий на ім'я ОСОБА_5; серія НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_6; серія НОМЕР_5, виданий на ім'я

ОСОБА_7; серія НОМЕР_6, виданий на ім'я ОСОБА_8; серія НОМЕР_7, виданий на ім'я ОСОБА_9;

Витребувано у ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_18, ОСОБА_13, ОСОБА_19 земельні ділянки по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 та передано у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею у постійне користування ДП Миколаївське лісове господарство .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2015 року витребувано у ОСОБА_10 земельну ділянку площею 1 000 кв. м по АДРЕСА_6 та передано у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації з передачею у постійне користування ДП Миколаївське лісове господарство .

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 02 грудня

2015 року рішення суду першої інстанції змінено в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору дарування, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні зазначених вимог з інших підстав.

В іншій частині рішення суду та додаткове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_15, який діє від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Генеральної прокуратури України Чорної О.М., перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ДП Миколаївське лісове господарство не мало право відмовлятись від права користування земельною ділянкою площею 0,7 га на користь територіальної громади м. Миколаєва, а Миколаївська міська рада не мала права приймати рішення від 20 жовтня 2011 року № 10/37 про прийняття добровільної відмови та зарахування спірної земельної ділянки до земель запасу територіальної громади м. Миколаєва. При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними укладених договорів купівлі-продажу та договору дарування спірних ділянок, суд першої інстанції вважав їх нікчемними.

Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині правової підстави відмови в задоволенні вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та договору дарування, суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вимоги не підлягають задоволенню, оскільки були вчинені після недійсного правочину.

Колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою Ради Міністрів Україніської РСР від 21 березня 1966 року № 234 Про здійснення першочергових заходів по боротьбі з ерозією грунтів у Миколаївській області та додатків 1, 2 відбулася передача земель у держлісфонд, в тому числі і Миколаївському лісгоспзагу із земель радгоспу ім. Карла Маркса в Жовтневому районі.

Київською лісовпорядною експедицією у 2004 році виготовлено проект організації та розвитку лісового господарства Миколаївліс , який містить таксаційний опис, поквартальні суми площ та загальних запасів насаджень Миколаївського лісництва, що розподіляється за кварталами та виділами (урочище Жовтневе ).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП Миколаївське лісове господарство створено 25 березня 2005 року Державним агентством лісових ресурсів України і є правонаступником Миколаївського державного лісогосподарського об'єднання Миколаївліс .

Відповідно до Статуту ДП Миколаївське лісове господарство , затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 20 серпня 2007 року

№ 474 та зареєстрованого 29 серпня 2007 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, підприємство засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (орган управління майном) та входить до сфери управління Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Пунктом 5.6. Статуту ДП Миколаївське лісове господарство передбачено, що останне здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності і чинного законодавства України. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно пунктів 1 - 2 рішення Миколаївської міської ради від

20 жовтня 2011 року №10/37 прийнято добровільну відмову ДП Миколаївське лісове господарство від земельної ділянки площею 0,7 га на території урочища Жовтневе та зараховано земельну ділянку площею

0,7 га до земель запасу територіальної громади м. Миколаєва.

Крім того, пунктами 3 - 9 вказаного вище рішення надано дозволи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок за рахунок земель, ненаданих у власність чи користування, площею 1 000 кв. м кожному, з метою передачі у власність, для будівництва та обслуговування житлових будинків по АДРЕСА_7, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_4, АДРЕСА_8.

Згідно з пунктами 1 - 7 рішення Миколаївської міської ради від

21 серпня 2012 року № 19/47 затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 земельні ділянки площею 1 000 кв. м кожному для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будивель і споруд по АДРЕСА_7, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, АДРЕСА_4, АДРЕСА_8.

На підставі вказаних рішень міської ради 27 вересня 2012 року зазначеними особами було отримано державні акти на право власності на вказані земельні ділянки, які зареєстровані у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 481010001002729, 481010001002730, 481010001002727, 481010001002731, 481010001002726, 481010001002728, 481010001002725.

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи планово-картографічних матеріалів, зокрема планшету № 1 лісовпорядкування із ситуаційним планом та планом кадастрової зйомки, обґрунтовано вважали, що спірні земельні ділянки надані відповідачам за рахунок земель державного лісового фонду, які перебувають у користуванні ДП Миколаївське лісове господарство .

Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Відповідно до п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

А тому при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року у справі № 6-224цс14.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ст. ст. 141, 149 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у користуванні осіб, передаються у власність чи користування іншим особам лише після їх вилучення у встановленому законом порядку у попереднього користувача.

Згідно з ч. 4 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

Статтею 9 Закону України Про державну експертизу землевпорядної документації встановлено, що обов'язковій експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення.

Враховуючи, що проекти землеустрою щодо відведення

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 спірних земельних ділянок не містять висновків Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства, попередні висновки були відкликані ще у

2010 році, а також відсутні висновки державної експертизи землевпорядної документації, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для передачі вказаних земельних ділянок у власність відповідачам.

Крім того, судами попередніх інстанцій враховано, що Миколаївською міською радою порушено процедуру вилучення земельної ділянки у ДП Миколаївське лісове господарство , зміни його цільового призначення та передачі у власність відповідачам, оскільки згідно з ч. 5 ст. 122 ЗК України та ст. 31 ЛК України зазначене входить до повноважень органів виконавчої влади, зокрема Миколаївської обласної державної адміністрації.

Законними та обґрунтованими є також висновки судів попередніх інстанцій щодо витребування спірних земельних ділянок у власність держави на підставі ст. 388 ЦК України. При цьому судом апеляційної інстанції правильно зазначено про відсутність підстав для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу та договору дарування недійсними, оскільки вони укладені після недійсного правочину.

Суди першої та апеляційної інстанцій вірно визначились із характером спірних правовідносин, надали їм правову оцінку, правильно застосували норму права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшли висновку про часткове задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки. При цьому доводи щодо неможливості встановлення належності спірних земельних ділянок до земель лісового фонду без проведення експертизи є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи, висновками судів попередніх інстанцій, а також відсутністю клопотання сторони відповідачів про призначення судової експертизи.

Інші докази та обставини, на які посилається ОСОБА_15 у касаційній скарзі, були предметом розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій та при їх дослідженні і встановленні судами було дотримано норми матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338 - 341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 343 - 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 - ОСОБА_15 - відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 червня 2015 року в незміненій частині після апеляційного перегляду, додаткове рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2015 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Коротун

Судді: І.М. Завгородня

О.В.Кафідова

Л.М.Мазур

О.В. Попович