Рішення

від 30.05.2017 по справі 308/1315/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1315/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017 м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання - Гайданці Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовною заявою дочірнього підприємства житлово-побутова фірма ТИС ПАТ Машинобудівний завод ТИСА до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

Позивач дочірнє підприємство житлово-побутова фірми ТИС ПАТ Машинобудівний завод ТИСА звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позов мотивує тим, що дочірнє підприємство житлово-побутова фірма Тис було створено на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ Машинобудівний завод Тиса від 11.11.1997 року, оформленого протоколом № 2, основним предметом діяльності цього дочірнього підприємства є надання житлово-побутових послуг населенню та утримання житлового фонду, а для забезпечення його діяльності засновником створено статутний фонд шляхом передачі у власність ДП ЖПФ Тис гуртожитку, який знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Лобачевського, 41.

Зазначає, що ДП ЖПФ Тис є власником гуртожитку, що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Лобачевського, 41, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.02.2017 року.

При здійсненні управлінських функцій позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована в кімнаті № 78 гуртожитку по вул. Лобачевського, 41 в м. Ужгороді. На якій підставі відповідач здійснила реєстрацію місця проживання, позивачу невідомо, оскільки останнім не видавався їй ні ордер на вселення, а також не укладався з нею договір найму.?

Також зазначає, що 15.09.2015 pоку, 23.03.2016 pоку та 06.02.2017 pоку ДП ЖПФ Тис було складено акти обстеження житлового приміщення та встановлено факт відсутності відповідача в квартирі № 78. Відповідач зареєстрована в квартирі № 78, але фактично протягом тривалого часу не проживає у вказаній квартирі, що також можуть підтвердити сусіди.

Звертає увагу на той факт, що жодних заяв, клопотань та звернень усних чи письмових пояснень про відсутність відповідача за місцем реєстрації до ДП ЖПФ Тис від відповідача не надходило, таким чином підтверджується факт відсутності останньої без поважних причин. Факт не проживання відповідача за спірною адресою понад шести місяців без поважних причин підтверджується документами, доданими до позовної заяви.

На підставі викладеного, посилаючись на норми ст. ст. 16, 391 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, просить суд визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 78 в будинку № 41 по вул. Лобачевського у м. Ужгороді.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подала до суду заяву від 23.05.2017 року, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує. Також до заяви долучила оголошення з газети Новини Закарпаття від 23.05.2017 року № 36 (4651) та довідку ДП ЖПФ ТИС № 43 від 22.05.2017 року.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином через оголошення у пресі (газета Новини Закарпаття № 36 (4651) від 23.05.2017 року), про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

За ч. 9 ст. 76 ЦПК України якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 74 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Крім того, за положеннями ч. 4 ст. 169 ЦПК України наслідком повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, є вирішення судом справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлення заочного рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ст. ст. 169, 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки проти цього не заперечує позивач.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дочірнє підприємство житлово-побутова фірма Тис є власником на праві колективної власності в цілому будівлі гуртожитку літ А, що знаходяться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Лобачевського, будинок 41, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 79648331 від 06.02.2017 року.

В квартирі АДРЕСА_1 значиться зареєстрованою відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується письмовим повідомленням відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Закарпатській області від 22.02.2017 року за № 4.7/1382 та довідкою відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.02.2017 року № 217.

З актів обстеження житлового приміщення № 1 від 15.09.2015 pоку, № 2 від 23.03.2016 pоку та № 3 від 06.02.2017 pоку, складених позивачем ДП ЖПФ ТИС за підписом сусідів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тривалий час (більше шести місяців) у гуртожитку по вул. Лобачевського, 41, не проживає.

Згідно з довідкою дочірнього підприємства Житлово-побутова фірма ТИС № 43 від 22.05.2017 р., ОСОБА_1 дійсно зареєстрована в кімнаті № 78 гуртожитку по вул. Лобачевського, 41 в м. Ужгороді. Відомості щодо правої підставі реєстрації в кімнаті № 78 гуртожитку по вул. Лобачевського, 41 в м. Ужгороді ОСОБА_1 у ДП ЖПФ ТИС відсутні, останнім не видавався ОСОБА_1 ні ордер на вселення, а також не укладався з нею договір найму. ОСОБА_1 ніколи не проживала в кімнаті № 78 гуртожитку по вул. Лобачевського, 41 в м. Ужгороді, відомостей про її фактичне місце перебування у ДП ЖПФ ТИС відсутні.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач на даний час значиться зареєстрованою в кімнаті № 78 гуртожитку по вул. Лобачевського, 41 в м. Ужгороді, належному позивачу, але за вказаною адресою фактично не проживає.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від інших осіб.

Частинами 1, 2 ст. 317 ЦК України імперативно закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник у відповідності до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права власності.

Статтею 71 ЖК України регламентовано, що за наймачем чи членом його сім'ї протягом шести місяців відсутності зберігається право користування жилим приміщенням; член сім'ї наймача може бути визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням у разі його відсутності понад шість місяців без поважної причини, згідно з ст. 72 ЖК України. Такі ж правила встановлені і стосовно осіб, що проживали в жилому приміщенні, належному особі на праві приватної власності (ст. 167 ЖК України).

З урахуванням наведеного, оскільки наявність реєстрації відповідача за вказаною адресою не дозволяє позивачу розпоряджатися своєю власністю, правових підстав для користування спірним житловим приміщенням відповідач немає і таких судом не встановлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними, а тому відповідача ОСОБА_1 слід визнати такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 78 в будинку № 41 по вул. Лобачевського у м. Ужгороді.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати в розмірі 1600,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 71, 72, 167 ЖК України, ст. ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 14, 60, 74, 76, 79, 88, 209, 212-215, 223, 224-226, 233, 294, 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву дочірнього підприємства житлово-побутова фірма ТИС ПАТ Машинобудівний завод ТИСА до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою № 78 в будинку № 41 по вул. Лобачевського у м. Ужгороді Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь дочірнього підприємства житлово-побутова фірма ТИС ПАТ Машинобудівний завод ТИСА судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча О.М. Світлик