Постанова

від 25.05.2017 по справі 5023/4669/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа № 5023/4669/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

заявника апеляційної скарги - ОСОБА_1, особисто, ОСОБА_2, дог. про надання правової допомоги від 13.03.2017

боржника - ОСОБА_3, довіреність б/н від 10.05.2017

розпорядника майна - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків

на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі № 5023/4669/12 (вх. №1384 Х/2-8)

за заявою Фізичної особи ОСОБА_4, с. Крамчанка Великописарівського району Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ", м. Харків

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.04.2017 (суддя Суслова В.В.) заяву розпорядника майна про затвердження у справі №5023/4669/12 мирової угоди задоволено.

Затверджено мирову угоду по справі 5023/4669/12 укладену 03 квітня 2017 року такого змісту:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33291093, місцезнаходження юридичної особи: 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 98) (далі - Боржник) в особі директора Покотіловой О.В., яка діє на підставі Статуту , з однієї сторони, та Кредитор ТОВ "ЛМ-ХХІ" ОСОБА_4, в особі Голови комітету кредиторів ОСОБА_4, який діє на підставі рішення комітету кредиторів від 03. 04. 2017 р., з іншої сторони, керуючись положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та рішенням комітету кредиторів від "03" 04. 2017 р., з метою відновлення платоспроможності боржника та повного погашення кредиторських вимог, уклали цю мирову угоду про наступне.

1. ПРЕДМЕТ МИРОВОЇ УГОДИ.

1.1. Предметом цієї мирової угоди є домовленість між боржником і кредитором стосовно обміну вимог кредитора на активи боржника.

1.2. Метою мирової угоди є відновлення платоспроможності боржника та погашення його заборгованості на умові обміну вимог кредитора на активи боржника.

2. УМОВИ УКЛАДАННЯ МИРОВОЇ УГОДИ.

2.1. Ця угода укладається щодо непогашених вимог кредитора ОСОБА_4 до боржника.

На дату підписання цієї мирової угоди у боржника не існує зобов'язань перед кредиторами першої, другої та третьої черги, та іншими кредиторами четвертої черги, а тому ця угода передбачає умови погашення заборгованості перед єдиним кредитором четвертої черги.

3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ, УМОВИ НА ЯКИХ ВИКОНУЄТЬСЯ МИРОВА УГОДА ЩОДО БОРЖНИКА І КРЕДИТОРА.

3.1. В рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_4 у сумі 850000, 00 (вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 33291093, місцезнаходження юридичної особи: 61013, Харківська обл., місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 98) передає у власність кредитору ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) належне Боржнику на праві власності майно (надалі за текстом - майно):

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2", за адресою: АДРЕСА_2;

2) будівельні матеріали, що були у використанні, за адресою: АДРЕСА_2.

Боржник передає Кредитору вказане майно на підставі акту прийому - передачі майна.

3.2. Відповідно до висновку про ліквідаційну вартість об'єкта оцінки від 03.04.2017 р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності, ПП "Агентство оцінки майна та землі" загальна ліквідаційна вартість вказаного майна складає 849000, 00 (вісімсот сорок дев'ять тисяч) гривень 00 коп.

3.3. Боржник приступає до виконання зобов'язань перед кредитором після затвердження мирової угоди господарським судом, в термін протягом одного календарного місяця з дати затвердження мирової угоди господарським судом.

4. УМОВИ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ МИРОВОЮ УГОДОЮ, ВИЗНАННЯ ЇЇ НЕДІЙСНОЮ ТА ЇЇ РОЗІРВАННЯ.

4.1. Протягом п'яти днів з дня підписання мирової угоди арбітражний керуючий подає її на затвердження до господарського суду, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство.

4.2. Мирова угода вступає в силу з дати її затвердження господарським судом.

4.3. Після затвердження мирової угоди господарським судом припиняється провадження у справі № 5023/4669/12 про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ".

4.4. Скасування ухвали господарського суду про затвердження цієї мирової угоди є підставою для припинення її дії з моменту укладання.

4.5. Ця мирова угода може бути визнана недійсною лише з підстав і в порядку, що визначені чинним законодавством України, за заявою будь-кого з кредиторів у випадку, якщо:

4.5.1. Боржником було подано недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про його фінансове та майнове становище.

4.5.2. Виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства.

4.5.3.Невиконання боржником умов мирової угоди.

4.5.4. З інших підстав, передбачених цивільним законодавством України, для визнання угоди недійсною.

4.6. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ" в порядку, що передбачений чинним законодавством України.

4.7. Зобов'язання по цій мировій угоді повинні виконуватись належним чином і в установлений нею строк, одностороння відмова від виконання умов цієї мирової угоди, а також одностороння зміна її положень не допускається.

4.8. В разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів відновлюються в розмірі, які були незадоволені боржником.

4.9. Якщо інше не передбачено чинним законодавством України, визнання недійсною частини мирової угоди не тягне за собою недійсності інших її частин у цілом \. якщо мирова угода могла б бути укладена і без включення цієї недійсної частини.

5. ІНШІ УМОВИ

5.1. Мирова угода складена в чотирьох оригінальних примірниках по одному для боржника, голови комітету кредиторів, господарського суду та арбітражного керуючого. Кожен з оригінальних примірників має однакову юридичну силу.

5.2. В усьому, що не передбачено умовами цієї мирової угоди, її сторони керуються чинним законодавством України."

3. Припинити дію мораторію, введеного ухвалою суду про порушення провадження у справі про банкрутство від 18.10.2012 року.

Провадження у справі припинено.

Фізична особа ОСОБА_1 з ухвалою місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу господарського суду від 04.04.2017 по справі №5023/4669/12 скасувати та направити справу на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги скаржник зазначає, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 виникли на підставі передання боржнику будівельних матеріалів на загальну вартість 850 000,00 грн., разом з тим, затвердження мирової угоди між боржником та кредитором ОСОБА_4 у редакції, викладеній в ухвалі суду першої інстанції, призводить до передання кредитору всього майна боржника, а саме, нежитлового приміщення 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 та будівельних матеріалів, що були у використанні, вартість якого, згідно висновку про ліквідаційну вартість об'єкта оцінки від 03.04.2017, становить 849000,00 грн. У зв'язку з цим, скаржник вважає, що в порушення приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитору ОСОБА_4 безоплатно передано майно, яке значно перевищує розмір його кредиторських вимог. Крім того, апелянт зазначає, що затвердження мирової угоди у вказаній редакції призводить до передання Кредитору всього майна боржника та унеможливлює продовження діяльності боржника та у жодному разі не відновлює його платоспроможність. Вказані обставини скаржник вважає такими, що порушують його інтереси як засновника боржника, який володіє 42% статутного капіталу, а також наявність у нього права на оскарження ухвали суду першої інстанції від 04.04.2017.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №5023/4669/12 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.05.2017.

10.05.2017 директором боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ" через відділ документального забезпечення суду надано відзив на апеляційну скаргу (вх. №4778) в якому він проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає, що оскаржувану ухвалу суду від 04.04.2017 винесено із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та всебічним дослідженням обставин справи. Також зазначає, що ОСОБА_1 не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство, оскаржувана ухвала не зачіпає його права, у зв'язку з чим, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 по справі просить припинити.

У зв'язку із знаходженням 11.05.2017 судді Пуль О.А. у відпустці, у відповідності до розпорядження керівника апарату Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 було здійснено повторний автоматичний розподіл справи №5023/4669/12 та у відповідності до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.05.2017 розгляд справи було відкладено на 25.05.2017, зобов'язано розпорядника майна та керівника боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ" надати суду апеляційної інстанції оригінал Звіту про ліквідаційну вартість об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" та будівельних матеріалів, що були у використанні, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, від 03.04.2017 р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності, ПП "Агентство оцінки майна та землі" для огляду в судовому засіданні та копію для долучення до матеріалів справи. Заявника апеляційної скарги ОСОБА_1 зобов'язано надати письмове обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на відповідні норми чинного законодавства та нормативно-правове обґрунтування наявності у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження ухвали суду від 04.04.2017 про затвердження мирової угоди.

25.05.2017 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги в яких заявник зауважує, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_1, оскільки він є засновником боржника, який володіє 42% статутного капіталу. Заявник зазначає, що відповідно до Статуту боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ" питання щодо відчуження основних засобів здійснюється лише за рішенням зборів учасників товариства, атому, рішення щодо відчуження нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ А-2 , за адресою: АДРЕСА_2 в жодному разі не могло бути прийняте без його участі, оскільки збори учасників боржника є правомочними у випадку присутності на них більш ніж 60% учасників. Крім того, вважає, що приймаючи ухвалу про затвердження мирової угоди на умовах обміну активів боржника на кредиторські вимоги ОСОБА_4, місцевий господарський суд вирішив питання щодо майнових прав ОСОБА_1, оскільки його частка у статутному капіталі боржника до винесення ухвали та переведення права власності на нежитлову будівлю та будівельні матеріали станом на 03 травня 2017 року коштувала 1 894 160, 00 гривень. Після переведення права власності на нежитлову будівлю та будівельні матеріали боржник буде позбавлений будь-яких активів та можливості здійснювати господарську діяльність, а ОСОБА_1 як учасник товариства буде позбавлений права розпоряджатись нею у встановленому порядку.

В судовому засіданні 25.05.2017 представник ОСОБА_1 підтримав свою правову позицію, висловлену в апеляційній скарзі та наданих до скарги письмових поясненнях, просив ухвалу суду першої інстанції від 04.04.2017 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області. Представник боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ" проти вимог апеляційної скарги заперечував, наполягав на тому, що ОСОБА_1 не має статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а тому не має права на оскарження судового рішення у даній справі.

Інші учасники процесу, повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, не направили своїх представників для участі в судовому засіданні та не повідомили суд про причини їх неявки. За таких обставин колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників вказаних учасників процесу в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників фізичної особи ОСОБА_1 та боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ", проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України на підставі наявних у справі доказів, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Право на оскарження судового рішення гарантовано статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне оскарження судового рішення. Перегляд рішень й ухвал в апеляційному порядку є гарантією здійснення права на судовий захист.

Відповідно до частини 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Так, нормами ч. 1 ст. 91 ГПК України передбачено право на апеляційне оскарження судового рішення, що не набрало законної сили особою, яка не брала участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Нормами ч. 6 ст. 106 цього ж кодексу встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року,

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 3 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, статтею 6 Конвенції передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Право доступу до правосуддя є одним із фундаментальних прав, гарантованих, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що мирова угода в процедурі банкрутства є підсумком всієї процедури банкрутства, отже може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди.

З матеріалів справи вбачається, що заявник апеляційної скарги ОСОБА_1 є засновником ТОВ "ЛМ-ХХІ", який володіє 42% статутного капіталу. Статутний фонд товариства, у відповідності до п. 7.8. Статуту, сформований майном на 100% та складається із нежитлової будівлі, літ А , загальною площею 66,9 м.кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Статтею 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що затвердження мирової угоди у даній справі безпосередньо впливає на права та обов'язки скаржника, як одного із засновників товариства, статутний фонд якого складається з майна, який за умовами мирової угоди від 03.04.2017 передається в обмін на кредиторські вимоги.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду у даній справі, яка оскаржується ОСОБА_1 безпосередньо стосується його прав, тому відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 є належним суб'єктом апеляційного оскарження, що зумовлює перегляд по суті ухвали господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі №5023/4669/12 в апеляційному порядку, а також про відсутність підстав для припинення провадження у справі за апеляційною скаргою поданою особою, яка не є учасником провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012 року порушено провадження у справі №5023/4669/12 про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ" за заявою фізичної особи ОСОБА_4 в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року).

За результатом підготовчого засідання суду від 01.11.2012 по справі №5023/4669/12 визнано, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_4 до боржника складає 350 000,00 грн.

Також вказаною ухвалою введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Персидського Владислава Юрійовича, якого зобов'язано разом з керівником боржника розглянути в тридцятиденний строк від дня публікації оголошення вимоги кредиторів, за наслідками розгляду вимог кредиторів повністю або частково визнати їх або відхилити, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпоряднику майна повідомляти письмово заявників та господарський суд.

16.11.2012 у газеті "Голос України" №217 (5467) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ" та призначення розпорядника майна.

Після публікації вищезазначеного оголошення, до господарського суду першої інстанції надійшли заяви кредиторів з відповідними грошовими вимогами до боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ".

Зокрема, із заявами про визнання вимог кредиторів до господарського суду звернулись: ФО ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_12 та ПППФ "ВЕМ".

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014 задоволено в повному обсязі заяву ФО ОСОБА_1 про визнання його грошових вимог до боржника в сумі 758 000,00 грн., а розпорядника майна зобов'язано включити вимоги вказаної особи у визначеній сумі до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 року - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 скасовано, справу № 5023/4669/12 в частині розгляду кредиторських вимог ФО ОСОБА_1 до боржника передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

При новому розгляді, ухвалою господарського суду Харківської області від 20.05.2015, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції від 16.07.2015, відмовлено в задоволенні заяви ФО ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 758 000,00 грн. Відхилено грошові вимоги ФО ОСОБА_1 до боржника в сумі 758 000,00 грн. в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2015 касаційну скаргу ФО ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2015 та ухвалу господарського суду Харківської області від 20.05.2015 року у справі № 5023/4669/12 залишено без змін.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 13.02.2014 задоволено в повному обсязі заяву ФОП ОСОБА_12 про визнання грошових до ТОВ "ЛМ-ХХІ" в розмірі 500000,00 грн..

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 апеляційну скаргу ФО ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції про визнання грошових вимог ФОП ОСОБА_12 до ТОВ "ЛМ-ХХІ" ТОВ "ЛМ-ХХІ" без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2014 по справі №5023/4669/12 касаційну скаргу ФО ОСОБА_1 задоволено, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2014 та ухвалу господарського суду Харківської області від 13.02.2014 скасовано, справу №5023/4669/12 в частині розгляду кредиторських вимог ФОП ОСОБА_12 до боржника передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.03.2016 в задоволенні заяви ФОП ОСОБА_12 про визнання грошових вимог до ТОВ "ЛМ-ХХІ" в розмірі 500 000,00 грн. відмовлено, відхилено грошові вимоги ФОП ОСОБА_12 до боржника в розмірі 500000,00 грн. в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 по справі №5023/4669/12 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.03.2016 скасовано, задоволено заяву ФОП ОСОБА_12 про визнання грошових вимог, визнано грошові вимоги ФОП ОСОБА_12 у розмірі 500000,00 грн. та включено їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ "ЛМ-ХХІ" (четверта черга).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.09.2016 апеляційну скаргу ФО ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у справі №5023/4669/12 залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у зв'язку із ненаданням заявником на час проведення судового засідання касаційного суду 28.09.2016 доказів наявності у ФО ОСОБА_1 статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів ) ТОВ "ЛМ-ХХІ". Матеріали справи № 5023/4669/12 повернуто на адресу господарського суду Харківської області.

Матеріалами по справі встановлено, що розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора - ФО ОСОБА_4 складає 350000,00 грн., які визнані ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2012 у даній справі.

Крім того, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 у даній справі, вирішено питання щодо обґрунтованості заявлених грошових вимог ФОП ОСОБА_12 до боржника. Вказана постанова у встановленому порядку не скасована, а тому в силу приписів ч. 3 ст. 105 ГПК України набрала законної сили з дня її прийняття.

Таким чином, судовими рішеннями по справі, які набрали законної сили, визнані грошові вимоги до боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ", наступних кредиторів: ініціюючого кредитора ОСОБА_4, кредиторські вимоги якого складають 350000,00 грн. (ухвала господарського суду Харківської області від 01.11.2012) та кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_12 в розмірі 500000,00 грн., які визнані постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.2016 року.

26.10.2016 розпорядник майна звернувся до господарського суду з клопотанням (вх. № 35320) про долучення до матеріалів справи реєстру вимог кредиторів, обов'язок складання та надання якого розпорядником майна за результатом розгляду вимог кредиторів встановлено приписами ст. 11 Закону України про банкрутство та було визначено ухвалою господарського суду від 01.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2016 по справі №5023/4669/12, між іншого, було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ЛМ XXI" на загальну суму грошових вимог 850000,00грн., з яких:

- ФОП ОСОБА_12 в сумі 500000,00 грн. (четверта черга);

- ФО ОСОБА_4 в сумі 350000,00 грн. (четверта черга).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.2017 року задоволено клопотання ФО ОСОБА_4 про заміну кредитора за вх. № 38658; здійснено заміну кредитора - ФОП ОСОБА_12 на кредитора - ФО ОСОБА_4 в сумі 500000,00 грн.; зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів.

Також вказаною ухвалою розпорядника майна було зобов'язано провести засідання комітету кредиторів, на якому прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання Мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення.

Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів надати до суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення.

Місцевий господарський суд, затверджуючи мирову угоду, виходив з того, що мирова угода від 03.04.2017 укладена та погоджена відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підписана уповноваженими на те особами, містить умови щодо порядку погашення заборгованості боржника перед кредитором на умовах обміну активів боржника на кредиторські вимоги, умови мирової угоди не містять положень, які б порушували права чи інтереси кредиторів.

Пунктами 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія приймає до уваги доводи, викладені в апеляційній скарзі та приходить до висновку про передчасність висновків суду першої інстанції, які зроблені при неповному з'ясуванні усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, виходячи з наступного.

Закон про банкрутство (преамбула Закону) встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відтак прерогативою даного Закону є у першу чергу відновлення платоспроможності боржника, яким у даній справі є ТОВ "ЛМ XXI".

Статтею 1 Закону визначено, що мирова угода - домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Статтею 35 Закону визначено, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди (ч. З ст. 35 Закону).

Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її (ч. 4 ст. 35 Закону).

Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів (ч.5 ст. 35 Закону).

У ч. 4 статті 37 Закону про банкрутство передбачено істотні умови мирової угоди, а саме вона повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника; задоволення вимог кредиторів іншими способами, які не можуть суперечити законодавству.

Таким чином, мирова угода має бути комплексним договором, у якому переплітаються інтереси всіх учасників процедури банкрутства: кредиторів, боржника, власника майна, інвесторів тощо. У такій угоді зобов'язання між учасниками повинні бути чітко регламентовані для запобігання виникнення додаткових спорів.

Вищезазначене надає змогу кваліфікувати мирову угоду як господарський договір, що переважно містить публічно-правову основу та елементи приватноправового характеру. Мирова угода - це насамперед господарсько-правовий договір, що несе господарсько-процесуальне навантаження. Укладаючи її, сторони - кредитори та боржник домовляються про шляхи виходу з процедури банкрутства, про умови та порядок оплати боргу, спосіб фінансового оздоровлення боржника.

Таким чином, основне значення мирової угоди полягає в тому, що вона є механізмом фінансового оздоровлення фінансово неспроможних підприємств.

Пунктом 12.4. Рекомендацій Вищого господарського суду України у "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04.06.04 встановлено, що оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35-37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 01.11.2012 у справі про банкрутство ТОВ "ЛМ-ХХІ", було введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Персидського Владислава Юрійовича, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (ліцензія серії АВ №547957 від 24.12.2010 року), якого, між іншого, зобов'язано до попереднього засідання здійснити аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення, та положення на товарному ринку. Попереднє засідання господарського суду призначено на 18.12.2012 р.

За результатами проведення аналізу фінансово-господаської діяльності підприємства боржника - ТОВ "ЛМ XXI", розпорядником майна Персидським В.Ю. 21.01.2013 до суду першої інстанції було надано Звіт незалежної аудиторської фірми про результати проведеного аналізу фінансового стану ТОВ "ЛМ-ХХІ" від 06.12.2012 року.

Зі змісту наданого Звіту вбачається, що дослідження фінансового стану боржника відбувалось на підставі використання балансів підприємства за період з 01.01.2009 та балансу станом на 01.10.2012, звітів про фінансові результати за період за 2009 -9 місяців 2012 років, статутних та інших документів боржника. За результатом висновків, викладених у Звіті, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" перебуває у стані поточної неплатоспроможності. Загальний аналіз показників, що підлягали дослідженню, не всі є негативними. За 9 місяців 2012 року підприємством отримано фінансовий результат від господарської діяльності - прибуток у розмірі 14,6 тис. грн. Аналіз балансу свідчить про те, що підприємство має достатньо активів для задоволення вимог кредиторів в процедурі банкрутства та до нього повинні бути застосовані заходи, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто такі, як відновлення платоспроможності боржника. (а.с. 96-100 т. 1)

Також, 26.02.2013 розпорядником майна до суду було надано матеріали аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "ЛМ-ХХІ" за 2012 рік, за яким розпорядником майна встановлено, що вартість остаточних засобів ТОВ "ЛМ-ХХІ" складає 229,2 тис. грн., виробничі запаси 952,7 тис. грн. з них будівельні матеріали 862,3 тис. грн.. дебіторська заборгованість 0,6 тис. грн.., кредиторська заборгованість складає 850,0 тис. грн.. фінансові результати: дохід - 257,6 тис. грн.., витрати - 219,5 тис. грн. прибуток 38,1 тис. грн. (а.с. 22-23 т. 2)

За результатами попереднього засідання господарського суду Харківської області від 01.11.2016, між іншого, розпорядника майна, керівника підприємства боржника, кредитора боржника, у відповідності до приписів ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було зобов'язано провести збори кредиторів, які призначити на 07.11.2016 року, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання Мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення.

04 квітня 2017 року розпорядником майна до господарського суду було надано заяву про затвердження Мирової угоди від 03.04.2017 року та протокол засідання комітету кредиторів від 03.04.2017 на якому було прийнято рішення про укладання мирової угоди.

З протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ "ЛМ-ХХІ", що відбулись 03.04.2017 за участю розпорядника майна ТОВ "ЛМ-ХХІ" Персидського В.Ю., директора ТОВ "ЛМ-ХХІ" Покотілової О.В. та представника кредитора ОСОБА_4 - ОСОБА_14 за довіреністю від 05.06.2016, вбачається, що головою комітету кредиторів було обрано ОСОБА_4 В ході засідання комітету кредиторів було заслухано розпорядника майна Персидського В.Ю., який доповів, що відновлення платоспроможності ТОВ "ЛМ-ХХІ" є можливим, кредиторські вимоги можуть бути повністю погашені за рахунок активів боржника. Кредитор ОСОБА_4 та боржник бажають укласти по справі мирову угоду, на умовах обміну вимог кредитора на активи боржника.

За підсумком проведених зборів, було прийнято одноголосне рішення, яким вирішено, з метою відновлення платоспроможності боржника та повного погашення кредиторських вимог , укласти по справі мирову угоду на умовах обміну вимог кредитора на активи боржника. Затверджено текст мирової угоди, який від боржника підписано директором ТОВ "ЛМ-ХХІ" Покотіловою О.В., від кредитора - ОСОБА_4 (в особі представника за довіреністю ОСОБА_14) та погоджено арбітражним керуючим Персидським В.Ю. Зобов'язано розпорядника майна ТОВ "ЛМ-ХХІ" - арбітражного керуючого Персидського В.Ю. звернутись до господарського суду Харківської області з заявою про затвердження мирової угоди.

Як вбачається з п. 1.2. мирової угоди, її метою є відновлення платоспроможності боржника та погашення його заборгованості на умові обміну вимог кредитора на активи боржника.

Зокрема, у п. 3.1 мирової угоди, сторони погодили, що в рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_4 у сумі 850000, 00 грн., боржник - ТОВ "ЛМ-ХХІ" передає у власність кредитору ОСОБА_4 належне Боржнику на праві власності майно, а саме:

1) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2", за адресою: АДРЕСА_2;

2) будівельні матеріали, що були у використанні, за адресою: АДРЕСА_2.

Боржник передає Кредитору вказане майно на підставі акту прийому - передачі майна.

Як вбачається з матеріалів справи, умови спірної мирової угоди передбачають повне погашення заборгованості перед кредитором ОСОБА_4 шляхом обміну активів боржника на кредиторські вимоги кредитора. При цьому все майно боржника а саме, нерухоме майно та будівельні матеріали повністю передається кредитору.

У відповідності до п. 7.6 Статуту ТОВ "ЛМ-ХХІ", державну реєстрацію якого проведено 14.04.2011, для забезпечення діяльності товариства створено статутний фонд, який складається з вартості вкладів учасників та становить 30336,00 грн. , що складає 100% статутного фонду.

Статутний фонд товариства, у відповідності до п. 7.8., сформований майном на 100%, а саме: нежитлова будівля, літ А , загальною площею 66,9 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_2, а також майном за переліком, наведеним у п. 7.8. Статуту, що становить загальну вартість 30336,00 грн.

Як вже зазначалось, мирова угода в процедурі банкрутства це, насамперед, механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства. Це договір між боржником і кредитором (кредиторами), який укладається з метою поліпшення фінансово-економічного становища боржника та для задоволення вимог кредиторів. Інститут мирової угоди як одна із реабілітаційних процедур спрямований на відновлення платоспроможності боржника, поліпшення майнового становища та задоволення вимог кредиторів без його ліквідації.

Водночас, зі змісту укладеної мирової угоди у даній справі, можна зробити висновок, що в даному випадку мова йде не про фінансове оздоровлення боржника, а про припинення його діяльності шляхом передачі всіх належних ТОВ "ЛМ XXI" активів в обмін на кредиторські вимоги. Будь-яке реальне відновлення платоспроможності підприємства боржника на підставі передачі всіх активів боржника в обмін на погашення кредиторських вимог за такою угодою не може мати місце.

В даному випадку фактично має місце ліквідація господарюючого суб'єкта, тому умови такої мирової угоди суперечать загальним принципам Закону про банкрутство.

Так, з умов п. 3.2. мирової угоди вбачається, що відповідно до висновку про ліквідаційну вартість об'єкта оцінки від 03.04.2017 р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності ПП "Агентство оцінки майна та землі" загальна ліквідаційна вартість вказаного майна складає 849000, 00 (вісімсот сорок дев'ять тисяч) гривень 00 коп.

В матеріалах справи міститься копія висновку суб'єкта оціночної діяльності про ліквідаційну вартість станом на 03.04.2017 об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" та будівельних матеріалів, що були у використанні, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТОВ "ЛМ-ХХІ".

Як вбачається з даного висновку, його було здійснено на підставі договору №А-03/04/17/02, укладеного з розпорядником майна Персидським В.Ю. у той же день - 03.04.2017 року.

Із вказаного висновку вбачається, що на підставі проведених розрахунків, суб'єкт оціночної діяльності дійшов висновку, що ліквідаційна вартість об'єкту оцінки - нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" та будівельних матеріалів, що були у використанні, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТОВ "ЛМ-ХХІ" на дату 03.04.2017 визначена у розмірі 849000,00 грн. , при цьому, вартість нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" визначена у розмірі 747000,00 грн., вартість будівельних матеріалів, що були у використанні - 102000,0 грн.

Мета оцінки: визначення початкової вартості для прийняття рішення про продаж при процедурі банкрутства. Вид вартості - ліквідаційна. Також зазначено, що Висновок є невід'ємною частиною Звіту про оцінку майна, в якому викладено базу, методику та порядок розрахунків незалежної оцінки.

Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. (ч. 1 ст. 12 Закону )

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна.(ст. 9 Закону)

Так, зокрема, у п. 11 постанови Кабінету Міністрів №1440 від 10.09.20003 Про затвердження Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" визначено, що оцінка майна проводиться із застосуванням бази, що відповідає ринковій вартості або неринковим видам вартості. Вибір бази оцінки передує укладанню договору на проведення оцінки майна.

Вибір бази оцінки залежить від мети, з якою проводиться оцінка майна, його особливостей, а також нормативних вимог. Вибір неринкового виду вартості обґрунтовується у звіті про оцінку майна.

Оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

У п. 56-57 Постанови №1440 від 10.09.20003, зазначено, що Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об'єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об'єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

Дослідженням умов мирової угоди встановлено, що передачі у власність кредитору в рахунок погашення його вимог, підлягають активи боржника (нежитлові приміщення 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" та будівельні матеріаи, що були у використанні, розташовані за адресою: АДРЕСА_2), ліквідаційна вартість яких відповідно до Висновку про ліквідаційну вартість об'єкта оцінки від 03.04.2017 року, виконаного суб'єктом оціночної діяльності, становить 849000,0 грн.

В апеляційній сказі ОСОБА_1 зазначає, що вартість об'єкта оцінки - нежитлової будівлі, що є предметом обміну на кредиторські вимоги ОСОБА_4 є значно більшою та становить 4220230,00 грн., на підтвердження чого скаржником надано до матеріалів справи Звіт про оцінку майна №01-04/2013хв станом на 08.04.2013 року. Крім того, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що вказана нежитлова будівля складається з двох поверхів.

З метою дослідження належних по справі доказів, які підтверджують правомірність визначення вартості майна боржника та обґрунтованості визначення саме ліквідаційної вартості майна на підставі проведеної незалежної оцінки за Висновком про ліквідаційну вартість від 03.04.2017, який було покладено в основу визначення вартості майна шляхом обміну на кредиторські вимоги в розмірі 850000,00 грн., ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.05.2017 розпорядника майна та керівника боржника ТОВ "ЛМ-ХХІ" було зобов'язано надати суду оригінал Звіту про ліквідаційну вартість об'єкту оцінки: нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2" та будівельних матеріалів, що були у використанні, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, від 03.04.2017 р., виконаного суб'єктом оціночної діяльності, ПП "Агентство оцінки майна та землі" для огляду в судовому засіданні та копію для долучення до матеріалів справи.

Водночас, вимоги ухвали вказаними учасниками провадження не виконані, Звіт, на підставі якого суб'єктом оціночної діяльності 03.04.2017 було проведено оцінку майна боржника, суду не надано. Крім того, в суді апеляційної інстанції було встанолено, що свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого Персидському В.Ю. було анульовано 26.04.2017.

Крім того, як вбачається з п. 3.1. мирової угоди, в рахунок погашення вимог кредитора ОСОБА_4 у сумі 850000,00 грн. (поміж нежитлових приміщень 1-го поверху №1-:-14 загальною площею 247 м.кв. в нежитловій будівлі літ "А-2"), передачі підлягають будівельні матеріали, що були у використанні, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та належать ТОВ "ЛМ-ХХІ".

Статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Водночас, умови мирової угоди від 03.04.2017 містять посилання на передачу кредитору будівельних матеріалів без конкретизації їх кількості, найменування, зазначено лише про їх загальну вартість. Докази знаходження на бухгалтерському обліку ТОВ "ЛМ-ХХІ" будівельних матеріалів, що підлягають передачі кредитору за умовами угоди матеріали справи не містять.

Крім того, невиконання боржником та розпорядником майна вимог суду апеляційної інстанції щодо надання Звіту про ліквідаційну вартість об'єкту оцінки, унеможливлює дослідити питання, які саме будівельні матеріали були оцінені суб'єктом оціночної діяльності та на підставі яких даних їх вартість була визначена саме у розмірі 104000,00 грн.

За поясненнями, наданими представником боржника в судовому засіданні 25.05.2017 будівельні матеріали, що були у використанні за даною угодою складають другий поверх нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2, який не введено в експлуатацію, а тому на підставі приписів ст.. 331 ЦК України вони є будівельними матеріалами.

З урахуванням наведених доводів колегія суддів зазначає, що за змістом статті 331 Цивільного кодексу України об'єкт незавершеного будівництва є особливим нерухомим майном, оскільки маючи відповідні фізичні ознаки нерухомості, знаходиться в процесі створення( його фізичне створення розпочато, однак не завершене, тобто не виконані всі передбачені проектно-звітною документацією роботи) та не введений в експлуатацію у встановленому порядку.

При цьому об'єкт незавершеного будівництва може бути введений до цивільного обороту із реєстрацією речових прав на нього за певних умов, зазначених в абз. 2 ч. 3 статті 331 Цивільного кодексу України (укладення договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, наявність документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва).

Таке нерухоме майно в процесі його будівництва існує як окремий об'єкт нерухомості незалежно від факту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації прав на нього, а тому має значну економічну цінність, яка не зводиться до сукупності будівельних матеріалів, використаних в процесі його будівництва, які втрачають свою ідентичність як речі внаслідок створення вже нової нерухомої речі, і право власності на ці матеріали як на окремі речі припиняється через їх знищення в процесі перетворення в нерухому річ(ст. 349 ЦК України).

При цьому необхідно також враховувати, що економічна цінність такого об'єкта нерухомості як об'єкт незавершеного будівництва не вичерпується лише вартістю будівельних матеріалів, використаних в процесі будівництва, сюди входить також вартість проектування, будівельних робіт, оплати певних дозвільних процедур та виготовлення документації, страхування транспортування та ін.

Отже об'єкт незавершеного будівництва не можна розглядати як сукупність будівельних матеріалів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про неузгодженість сторонами предмету договору в частині обміну активів боржника у вигляді будівельних матеріалів на кредиторські вимоги.

Також, колегія суддів зазначає, що укладання мирової угоди - це складний процес, який потребує від розпорядника майна та керівника підприємства в процедурі розпорядження майном оцінки фінансового стану боржника, його можливості по виконанню запропонованих умов, а також оцінки способів задоволення вимог кредиторів, щоб дійсно відновити платоспроможність боржника, зберегти робочі місця, залишити спроможного платника податків.

Згідно п. 9 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Крім того, згідно п. 8 ст. 13 Закону, розпорядник майна має право аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що виходячи із вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст.ст. 13, 14 вказаного Закону, в процедурі розпорядження майном формується пасив та актив боржника, встановлюються його фінансове та майнове становище, а також можливість фінансового оздоровлення господарюючого суб'єкту - боржника, про що, зокрема, зазначається розпорядником майна у звіті про його діяльність. Лише при наявності відповідного клопотання зборів кредиторів та обґрунтованого належними документами письмового звіту розпорядника майном господарський суд проводить підсумкове засідання.

При цьому, у звіті про фінансово-майновий стан боржника розпорядник майна здійснює аналіз активу та пасиву боржника задля встановлення дійсного фінансового стану підприємства - боржника, що надасть змогу встановити неспроможність останнього відновити свою платоспроможність та погасити вимоги кредиторів або навпаки підтвердить його платоспроможність.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, розпорядником майна починаючи з 2013 року жодного разу не проведено аналізу поточної фінансово-господарської діяльності боржника - ТОВ "ЛМ-ХХІ" та не надано фінансової, звітної документації поточної господарської діяльності боржника, що підтверджують його фінансовий стан, не надано даних про розмір пасиву та відомості про активи боржника, його доходи та витрати за результатом господарської діяльності, що відображаються у балансах підприємства за звітний період. Розрахунки показників та аналіз фінансово-господарського стану боржника було зроблено розпорядником майна лише за чотири роки до укладення мирової угоди. Водночас, частина 8 статті 13 Закону покладає на розпорядника майна обов'язок здійснення аналізу фінансової та господарської діяльності боржника та надання господарському суду і комітету кредиторів звіту про свою діяльність, відомостей про фінансове становище боржника.

З матеріалів справи вбачається, що зокрема, ухвалами від 14.06.2016 та від 13.10.2016 суд першої інстанції зобов'язував розпорядника майна , між іншого, надати аналіз фінансового становища підприємства, інвестиційного положення, та положення на товарному ринку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення про укладення мирової угоди приймалось комітетом кредиторів без належного аналізу та дослідження фінансового стану боржника станом на момент її укладення, а мета її укладення не була направлена на відновлення платоспроможності боржника, як то визначають приписи Закону про банкрутство.

Відповідно до п.2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

З урахуванням встановлених по справі обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином не перевірено відповідність умов мирової угоди від 03.04.2017 вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не надано належної оцінки тому, чи не порушують умови даної мирової угоди інтереси боржника, кредиторів, інших осіб, а тому суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для її затвердження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 102, п. 2, ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі № 5023/4669/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви розпорядника майна про затвердження мирової угоди у справі №5023/4669/12 відмовити.

Справу направити на розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Фоміна В. О.