Постанова

від 30.08.2017 по справі 5023/4669/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 5023/4669/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі), Погребняка В.Я., Полякова Б.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" на постановувід 25.05.2017 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/4669/12 господарського суду Харківської області

за заявою доФізичної особи ОСОБА_4 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

- ОСОБА_5 - Альошин В.В., ордер

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2012 порушено провадження у справі № 5023/4669/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" (далі - Боржник, ТОВ "ЛМ-ХХІ") за заявою фізичної особи ОСОБА_4 в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2017 (суддя Суслова В.В.) заяву розпорядника майна про затвердження мирової угоди у справі №5023/4669/12 задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену 03.04.2017. Провадження у справі припинено.

Не погодившись із цією ухвалою суду, фізична особа ОСОБА_5 звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 та направити справу на подальший розгляд до господарського суду Харківської області.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 (головуючий суддя - Тарасова І.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви розпорядника майна про затвердження мирової угоди у справі №5023/4669/12 відмовлено. Справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ТОВ "ЛМ-ХХІ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017, а ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника ОСОБА_5 - адвоката Альошина В.В., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Так, ухвалюючи рішення про затвердження мирової угоди, укладеної 03.04.2017, господарський суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода укладена та погоджена відповідно до порядку, встановленого Законом про банкрутство, підписана уповноваженими на те особами, порушень порядку при її укладенні судом не встановлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку, скасував вказану ухвалу місцевого господарського суд та прийняв нове рішення про відмову в задоволенні заяви розпорядника майна про затвердження мирової угоди. При цьому, суд апеляційної інстанції здійснив перегляд названої ухвали суду за апеляційною скаргою ОСОБА_5 - засновника Боржника, який володіє 42% статутного капіталу ТОВ "ЛМ ХХІ", дійшовши висновку, що затвердження мирової угоди у даній справі безпосередньо впливає на права та обов'язки скаржника, як одного із засновників товариства, статутний фонд якого складається з майна, який за умовами мирової угоди від 03.04.2017 передається в обмін на кредиторські вимоги.

Однак, колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки він зроблений без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, ст. 91 ГПК України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

В силу особливостей справи про банкрутство (ст. 4 1 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Згідно норм ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Так, за приписами названої норми, уповноважена особа акціонерів, учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю - особа, уповноважена загальними зборами акціонерів або учасників товариства з обмеженою чи додатковою відповідальністю, що володіють більш як половиною статутного капіталу товариства , представляти їх інтереси під час проведення процедур банкрутства цього товариства з правом дорадчого голосу.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого господарського суду як засновник Боржника, який володіє 42% статутного капіталу ТОВ "ЛМ ХХІ".

Проте, судом апеляційної інстанції не встановлено, а матеріалами справи не підтверджується наявність у ОСОБА_5 статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) ТОВ "ЛМ-ХХІ" в розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство.

До того ж, слід звернути увагу, що на зазначені обставини стосовно процесуальної можливості ОСОБА_5 оскаржувати ухвалені у справі судові рішення вказував Вищий господарський суд України в ухвалі від 28.09.2016 у даній справі, посилався директор ТОВ "ЛМ-ХХІ" у клопотанні про припинення апеляційного провадження в суді апеляційної інстанції та вказує на них також у касаційній скарзі.

Однак, здійснюючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_5 відповідно до ст. 91 ГПК України є належним суб'єктом апеляційного оскарження.

При цьому, апеляційним судом було неправильно застосовано норми Закону про банкрутство щодо набуття статусу уповноваженої особи акціонерів (учасників) товариства, оскільки факт володіння часткою статутного капіталу товариства не тягне автоматичного визнання цієї особи уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів).

Крім того, на думку колегії суддів, при зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_5 не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його (скаржника) права та обов'язки.

При цьому, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є засновником ТОВ "ЛМ-ХХІ", який володіє 42% статутного капіталу. Статутний фонд товариства, у відповідності до п. 7.8. Статуту, сформований майном на 100% та складається із нежитлової будівлі, яка за умовами мирової угоди передається в обмін на кредиторські вимоги єдиного кредитора - ОСОБА_4.

Разом з цим, згідно норм ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" власником майна, переданого товариству учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу є товариство .

Отже, оскільки ОСОБА_5 в даному випадку є лише власником частини корпоративних прав, а не власником майна Боржника, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду апеляційної інстанції про те, що затвердження мирової угоди у даній справі порушує право власності та безпосередньо впливає на права та обов'язки ОСОБА_5 як одного із засновників товариства.

У зв'язку з викладеним та враховуючи аналіз наведених норм, касаційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 на момент звернення з апеляційною скаргою не набув статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) Боржника, відтак, не є учасником у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку ухвала про затвердження мирової угоди не стосується його прав та обов'язків, а тому ОСОБА_5 не мав права апеляційного оскарження прийнятого у справі судового рішення відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

За таких обставин, оскільки заявник апеляційної скарги був позбавлений права на оскарження судового рішення у даній справі, судом апеляційної інстанції перегляд ухвали господарського суду Харківської області від 04.04.2017 за апеляційною скаргою ОСОБА_5 здійснено неправомірно.

Відтак, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 - припиненню згідно приписів п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір згідно поданої апеляційної скарги не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст. 4 1 , п. 1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 91, 106, 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛМ-ХХІ" задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 у справі № 5023/4669/12 скасувати.

3. Прийняти нове рішення (ухвалу), яким припинити апеляційне провадження за апеляційної скаргою ОСОБА_5 на ухвалу господарського суду Харківської області від 04.04.2017 у справі № 5023/4669/12.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді В.Я. Погребняк

Б.М. Поляков

Постанова виготовлена та підписана 31.08.2017