Ухвала

від 23.05.2017 по справі 2291/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р.Справа № 2291/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016р. по справі № 2291/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка"

до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 13.02.2012 №0000592330 та №0000612330, винесені ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

22.02.2012 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вищевказаним адміністративним позовом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 № 0000612330 у повному обсязі, № 0000592330 - в частині визначення ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 174603,15 грн., з яких 157624 грн. - за основним платежем, 16979,15 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), в іншій частині позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" - залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2016 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2012 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2016 замінено відповідача по справі Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на його правонаступника - Центральну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки господарські операції ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" з ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" є дійсними, виконаними сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ГАЗТЕХНІКА" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 №0000612330. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 174603,15 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 157624 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 16979,15 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу в якій зазначають, що ТОВ „НВП Газтехніка" в перевіряємих періодах мало взаємовідносини з ТОВ "ОПТ-Торгспецзапчастина", ТО "ТЕХ-Агроремпоставка", ТОВ „Промтехноопт". За результатами перевірок вказаних підприємств було встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків постачальниками та покупцями. Вказані підприємства не є виробниками товарно - матеріальних цінностей, які ніби продавали позивачу, по ланцюгу постачання цих ТМЦ неможливо встановити їх виробника. Вказують, що у штаті вказаних підприємств працює незначна кількість робітників з огляду на великий обсяг здійснених операцій. Підприємства не знаходяться за місцезнаходженням. Крім того, у них відсутні витрати на оренду та придбання основних фондів, не підтверджено де та яким чином зберігається вказана продукція. Крім того, під час перевірки ТОВ „НВП „Газтехніка" окрім видаткових та податкових накладних не надано інших доказі щодо фактичного виконання договорів. Зокрема до перевірки не було надано документів, які підтверджують фактичне переміщення товару (товарно-транспортні накладні, документи що засвідчують навантаження та розвантаження придбаної продукції,) від постачальників на адресу підприємства ТОВ „ НВП „Газтехніка". Також не надано доказів використання придбаний ТМЦ у власній господарській діяльності. Крім цього,зазначають, що надані видаткові накладні складені з порушенням ст. 9 Закону Україна "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відсутні обов'язкове реквізити, а саме посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення. Окрім цього, відносно договорів про отримання послуг з обслуговування складу в актах здачі-приймання робіт відсутня інформація, про зміст та обсяг господарської операції, що є порушення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Операції між ТОВ "ОПТ-Торгспецзапчастина", ТОВ "ТЕХ-Агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" та позивачем не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом року) придбання товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті іншої, ніж господарська діяльності. Наслідком діяльності ТОВ " ОПТ-Торгспецзапчастина", ТОВ "ТЕХ-Агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" є виключно формування податкових зобов'язань (валового доходу) та податкового кредиту (валових витрат) на адресу контрагентів. Вказують, що відповідно до актів перевірок ТОВ "ОПТ-Торгспецзапчастина", ТОВ "ТЕХ- Агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" чисельність працюючих відповідно довідки 1 ДФ не перевищує 3 осіб в квартал, відсутні витрати на складські приміщення, орендують приміщення не більше 20 кв.м., обсяг постачання за рік складає близько 500 млн. грн. по кожному. З урахуванням чисельності працюючих та відсутності складських та технічних умов, робить неможливим виконання робіт та постачання товару в таких об'ємах, що свідчить про умисел, спрямований на надання податкової вигоди платникам податків, за рахунок чого позивач збільшує податковий кредит та валові витрати чим зменшує базу оподаткування, у зв'язку з чим кошти недотримуються у бюджет, що в свою чергу завдає збитків державі. Подібний висновок зроблено на підставі того, що у ТОВ "ОГІТ- Торгспецзапчастина", ТОВ "ТЕХ-Агроремпоставка", ТОВ „Промтехноопт" відсутні витрати, які підтверджують, що операції з придбання та реалізації товару мали реальний характер: підприємствами не надавались до перевірки акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ, довіреності на отримання товарів та інші документи, які підтверджують наявність операцій по придбанню товарів, вказаних у податкових накладних, які включені в реєстр отриманих податкових накладних. Вказують, що судом першої інстанції не надано правової оцінки вимогам ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , яка вказує що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також зазначають, що самим позивачем ні під час перевірки, ні під час судового засідання не надано доказів де саме останній навантажував продукцію, яким чином ця продукція розвантажувалась, також позивачем по справі не наданні документи оприбуткування товару, придбаного у контрагентів (акт здачі на склад та передача продукції зі складу), що є обов'язковим для ведення бухгалтерського обліку. Таким чином, все вищевикладене свідчать про безтоварність проведених операцій з придбання та продажу товарів, оскільки аналіз реального часу здійснення операцій, місцезнаходження товарів, наявності трудових ресурсів, складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, підтверджують відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Таким чином, операції придбання документально оформлені (тільки на папері) без фактичного руху товарів. Таким чином, за результатами перевірок встановлено порушення ТОВ „НВП Газтехніка" ч. 1 ст. 203, ст. 215 п. 1 ст. 216, ст. 228, ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню товарів (робіт, послуг) у вищезазначених постачальників . Правочини здійснені підприємством з постачальниками та покупцями, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже являються нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на основі яких і ведеться бухгалтером звітність. У свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. З Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХГ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто первинні документи є основою і для податкового обліку. Відсутність витрат на навантажувальні - розвантажувальні роботи та витрат на паливно -мастильні матеріали має наслідком відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції. Товарно-транспортні накладні надано не було, що свідчить про відсутність транспортних операцій. Враховуючи вищевикладене просять суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року в частині задоволення позовних вимог та постановити нове рішення, якому в задоволенні позовних вимог ТОВ „НВП „Газтехніка" відмовити в повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню частково.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Газтехніка" (далі - ТОВ "НВП "Газтехніка") зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.25), перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (ДПІ у ленському районі м. Харкова) як платник податків, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.27).

Відповідно до Довідки від 08.11.2011 серії АА №716454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "НВП "Газтехніка" за КВЕД є проектування та монтаж систем керування технологічними процесами; будівництво будівель; будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання; газопровідні роботи; інші види оптової торгівлі; діяльність у сфері інжинірингу (т.1 а.с.26).

Судом встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово - господарської діяльності ТОВ НВП "Газтехніка" по взаємовідносинам із ТОВ "Опт-торгспецзапчастина", ТОВ "Тех-агрореспоставка", ТОВ "Промтехноопт" у періоді з 01.03.2010 по 31.03.2010, з 01.07.2010 по 30.11.2010 та з 01.01.2011 по 30.09.2011, відповідно.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт від 30.01.2012 №137/23-304/31234604 (т.1 а.с.131-166), встановлено порушення: по податку на прибуток: на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин донараховано по податку на прибуток суму 52 438,00 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року - 42 738,00 грн., 4 квартал 2010 року - 3 000,00 грн., 1 квартал 2011 року -6 700,00 грн.; по податку на додану вартість: на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, занижено ПДВ на суму 161723,67 грн., а саме: березні 2010 року -1700,00 грн., в липні 2010 року -5000,00 грн., в серпні 2010 року -9890,00 грн., вересні 2010 року -19300,00 грн., листопаді 2010 року -4800,00 грн., січні 2011 року -2660,00 грн., березні 2011 року -2700,00 грн., квітні 2011 року -31685,00 грн., травні 2011 року -55000,00 грн., серпні 2011 року -14988,67 грн. та вересні 2011 року -14000,00 грн.

На підставі висновків, викладених у вказаному акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 13.02.2012 №0000592330, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 179144,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 161724 грн. та штрафними санкціями - 17420,75 грн. (т.1 а. с.13);

- від 13.02.2012 №0000612330, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 65547,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 52438 грн. та штрафними санкціями - 13109,50 грн. (т.1 а. с.12).

Перевіряючи правомірність висновків спірного акту перевірки, на підставі яких податковим органом, винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ НВП "Газтехніка" (покупець) та ТОВ "Тех-агроремпоставка" (продавець), укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2010 №31 (т.1 а.с. 96-98). Згідно пп. 1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати покупцю, а покупець прийняти та сплатити переданий товар (вироби з метала) згідно зі специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору, з врахуванням ПДВ 20%. Відповідно до п.1.2 та п.1.3 вказаного договору купівлі - продажу - передача та приймання товару здійснюється сторонами по замовленню покупця. Умови постачання - самовивіз.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Тех-агроремпоставка" позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні: №2807/30 від 30.07.2010 року, №3008/3 від 30.08.2010 року, №3108/2 від 31.08.2010 року, №29609 від 29.09.2010 року, №2411/4 від 24.11.2010 року, виписані ТОВ "Тех-Агроремпоставка" на адресу ТОВ НВП "Газтехніка" на поставку товарів (робіт, послуг), відповідно до яких товар отримано ОСОБА_1 за довіреністю: №195 від 30.07.2010 року, №242 від 30.08.2010 року, №245 від 31.08.2010 року, №311 від 28.09.2010 року та №456 від 24.11.2010 року. Транспортування ТМЦ здійснено автомобілем, що є власністю підприємства, а саме ГАЗ 4301 бортовий, державний номер НОМЕР_1. В матеріалах справи також містяться подорожні листи: - б/н від 30.07.2010 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, № служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 30.08.2010 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, № служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D; б/н від 31.08.2010 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, № служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D; б/н від 29.09.2010 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, № служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D; б/н від 24.11.2010 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, № служб. посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D, а також надано специфікації рахунки фактури тощо.

При цьому, суд зазначає, що розрахунки між вказаними суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, на підтвердження вказаного позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки, платіжні доручення, відповідно до яких ТОВ НВП "Газтехніка" перерахувало грошові кошти ТОВ "Тех-Агроремпоставка", а саме: від 28.07.2010 платіжним дорученням №132 суму 30 000,00 грн.; від 02.09.2010 платіжним дорученням №201 суму 19 020,00 грн.; від 06.09.2010 платіжним дорученням №211 суму 40 320,00 грн.; від 28.09.2010 платіжним дорученням №319 суму 115 800,00 грн.; від 24.11.2010 платіжним дорученням №559 суму 14 400,00 грн., податкові накладні №3578 від 28.07.2010 року, №4309 від 30.08.2010 року, №4359 від 31.08.2010 року, №5132 від 28.09.2010 року№6431 від 24.10.2010 року.

Судом встановлено, що між ТОВ НВП "Газтехніка" (покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (продавець, укладено договір купівлі-продажу від 11.01.2011 №12 (т.1 а.с.30-32). Відповідно до пп.1.1 вказаного договору купівлі - продажу - продавець зобов'язується передати покупцеві, а покупець прийняти й оплатити переданий товар (вироби з металу) відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору, з урахуванням ПДВ 20%. (п.1.1). Відповідно до п.1.2, п.1.03 Договору передача й прийняття товару провадиться сторонами по заявкою Покупця. Умови поставки - самовивіз.

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Промтехноопт" позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, довіреності №20 від 17.01.11, №94 від 24.03.11, №110 від 12.04.11, №130 від 18.04.11, №164 від 29.04.11, №165 від 29.04.11, №204 від 23.05.11, №241 від 31.05.11, №242 від 31.05.11, №3201 від 05.07.11, №408 від 16.08.11, №407 від 16.08.11 та №509 від 30.09.11.

Суд зазначає, що транспортування ТМЦ здійснено власним автомобілем, що підтверджуються подорожними листами: б/н від 19.01.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 24.03.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 12.04.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 18.04.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 29.04.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 23.05.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 31.05.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 05.07.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 16.08.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.; б/н від 30.09.2011 року про доставку ТМЦ автомобілем марки ГАЗ 4301, державний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_2, №служб.посв. - НОМЕР_2, категорія В, С, D.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, згідно наявних банківських виписок ТОВ „НВП „Газтехніка" перерахувало грошові кошти ТОВ "Промтехноопт", а саме: 17.01.2011 платіжним дорученням №8 суму 2 960,00 грн., 17.01.2011 платіжним дорученням №37 суму 13 000,00 грн., 24.03.2011 платіжним дорученням №126 суму 16 200,00 грн., 08.04.2011 платіжним дорученням №150 суму 42 000,00 грн., 14.04.2011 платіжним дорученням №193 суму 48 000,00 грн., 15.04.2011 платіжним дорученням №202 суму 48 000,00 грн., 27.04.2011 платіжним дорученням №253 суму 25 710,00 грн., 29.04.2011 платіжним дорученням №269 суму 26 400,00 грн., 19.05.2011 платіжним дорученням №323 суму 30 000,00 грн., 31.05.2011 платіжним дорученням №379 суму 204 000,00 грн., 31.05.2011 платіжним дорученням №385 суму 96 000,00 грн., 01.08.2011 платіжним дорученням №602 суму 47 310,00 грн., 16.08.2011 платіжним дорученням №648 суму 39 072,00 грн., 16.08.2011 платіжним дорученням №650 суму 5 550,00 грн., 30.09.2011 платіжним дорученням №828 суму 84 000,00 грн.

Відповідно до пункту 198.3 ст. 198 ПК України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше, ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці , у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належить до складу валових витрат.

Таким чином, господарські операції по формуванню податкового кредиту з ПДВ та валових витрат мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку та валових витрат платника податків.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704).

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, надані первинні документи на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "Тех-агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт" не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, позбавляють первинних документів юридичної сили, а отже позбавляють їх визнання як належних та допустимих доказів.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що за наслідками здійснення господарських операцій за вказаними договорами купівлі - продажу, укладеними ТОВ НВП "Газтехніка" з ТОВ "Тех-Агроремпоставка", ТОВ "Промтехноопт", позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а саме: за контрагентом ТОВ "Тех-Агроремпоставка": за липень 2010 року у сумі 5000,00 грн. (податкова декларація від 18.08.2010 №9003395214); за серпень 2010 року у сумі 9890,00 грн. (податкова декларація від 17.09.2010 №9003861623); за вересень 2010 року у сумі 19300,00 грн. (податкова декларація від 19.10.2010 №9004363546); за листопад 2010 року у сумі 4800,00 грн. (податкова декларація від 17.12.2010 № 9005607463), а також з контрагентом ТОВ "Промтехноопт" за січень 2011 року у сумі 2 660,00 грн. (податкова декларація від 18.02.2011 №9000520858); за березень 2011 року у сумі 5 000,00 грн. (податкова декларація від 19.04.2011 №9002159076); за квітень 2011 року у сумі 31 685,00 грн. (податкова декларація від 19.05.2011 №9003430428); за травень 2011 року у сумі 55 000,00 грн. (податкова декларація від 17.06.2011 №9004099770); за серпень 2011 року у сумі 14 988,67 грн. (податкова декларація від 19.09.2011 № 9007783275); за вересень 2011 року у сумі 14 000,00 грн. (податкова декларація від 19.10.2011 №9009038334).

Посилання відповідача на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 30.062011 №1459/23-03-05/36457279 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Тех - Агроремпоставка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 та дотримання податкового законодавства щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 по 30.11.2010", а також на акти ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова: від 01.06.2011 №1251/23-03-05/37092055 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промтехноопт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.03.2011; від 01.07.2011 №1489/23-03-05/37092055 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період квітень 2011 року"; від 07.11.2011 №220/23-03-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт " щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро- Синергетика", ТОВ "Експертно - консалтінгова група "Анталекс", ТОВ „Єпецінжбуд" їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011р.; від 21.10.2011 №111/23-02-05/37092055 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро- Синергетика"та ТОВ "Торговий Дім-Атон" за період липень 2011 р., ТОВ „Агро-Єинергетика", ТОВ "Експертно-Консалтингова Група "Анталекс" за період серпень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку ; від 14.12.2011р. №324/23-03-05/37092055 Акт „Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ „Агро - Єинергетика" за період вересень, жовтень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку" - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Факт реєстрації контрагентів позивача платниками податку на додану вартість, а також те, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні та виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Відповідач не надав належних доказів підтверджуючих неправдивість наданих позивачем документів, та доказів підтверджуючих законність винесення акту перевірки.

При цьому суд зазначає, щодо відсутність у позивача товарно-транспортних накладних є не доказом відсутності господарських операцій з вказаними контрагентами, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, визначають товарно-транспортну накладну, як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Зазначені Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Згідно умов вказаних договорів купівлі - продажу, укладених між ТОВ НВП "Газтехніка" та ТОВ "Тех-Агроремпоставка", та ТОВ Промтехноопт умовами поставки товарів є самовивіз.

Отже, товар був переданий у власність позивачу на складах постачальників та у подальшому транспортувався позивачем власним транспортом, отже ані постачальник, ані будь-який сторонній перевізник не брали участі у процесі переміщення товару.

З огляду на викладене, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не підлягають застосуванню у вказаних правовідносинах, оскільки вказані Правила визначають права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, та не врегульовують порядок перевезення вантажів у внутрішньому сполученні для власних потреб.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 207, затверджений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

Згідно пункту 2 зазначено Переліку, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб:

- накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж; - посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; - реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; - талон про проходження державного технічного огляду; - поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Таким чином, для переміщення власного товару позивач не був зобов'язаний мати товарно-транспортні накладні, отже їх відсутність не може свідчити про безтоварність вищезазначених господарських операцій.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення: від 13.02.2012 №0000612330, а також від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення ТОВ "НВП "Газтехніка" зобов'язання з ПДВ в розмірі 174603,15 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 157624 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 16979,15 грн. є обґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень - рішень в цій частині належить задовольнити.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення ТОВ "НВП "Газтехніка" зобов'язання з ПДВ в розмірі 4541,60 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 4100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 441,60 грн., то в даній частині постанова не оскаржена.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.02.2012 №0000612330, від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення ТОВ "НВП "Газтехніка" зобов'язання з ПДВ в розмірі 174603,15 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 157624 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 16979,15 грн., через підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.02.2012 № 0000592330, в частині визначення ТОВ "НВП "Газтехніка" зобов'язання з ПДВ в розмірі 4541,60 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 4100 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 441,60 грн., належить відмовити.

Таким чином, відповідач при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень діяв не на підставі, не в спосіб, що передбачені законами України, та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі №2291/12/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2016р. по справі № 2291/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.