ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 травня 2017 року м. Київ К/800/62790/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Сумської митниці Державної митної служби України, третя особа - Державна митна служба України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі в розмірі 72799,06 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013р., позов задоволено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Статтею 236 цього Кодексу передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач проходив службу на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Хутір - Михайлівський Сумської митниці.
Наказом Державної митної служби №2043-к від 28.10.2010р. за порушення Присяги державних службовців з 29.10.2010р. припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України Про державну службу .
Наказом Сумської митниці №484-к від 29.10.2010р. з 29.10.2010р. припинено перебування позивача на державній службі в митних органах України відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України Про державну службу (а.с. 19).
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14.02.2011року у справі №2-а-9078/10/1870, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011р., скасовано наказ ДМС України №2043-к від 28.10.2010р. та наказ Сумської митниці від 29.10.2010р. №484-к в частині припинення 29.10.2010р. перебування позивача на державній службі в митних органах України, поновлено позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Хутір-Михайлівський Сумської митниці, стягнуто з Сумської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 16220,06 грн. (а.с. 6-14).
Наказом голови Державної митної служби України №2057-к від 08.10.2012р. позивача поновлено на посаді головного інстектора відділу митного оформлення №1 митного поста Хутір - Михайлівський Сумської митниці з 30.10.2010р. (а.с. 76).
Наказом Сумської митниці №825-к наказано позивачу приступити до роботи 08.10.2012р. (а.с. 77-78).
Наказом Сумської митниці №828-к від 09.10.2012р. позивача звільнено із займаної посади з виплатою грошової компенсації за невикористану частину щорічної відпустки в кількості 40 днів за період роботи з 30.10.2010р. по 29.10.2010р., 38 календарних днів за період роботи з 30.10.2011р. по 09.10.2012р. (а.с. 79).
Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) від 19.10.2012р. (а.с. 15), листа Сумської митниці від 19.10.2012р. (а.с. 44), наказу Сумської митниці №828-к від 09.10.2012р. (а.с. 79) позивачу заробітна плата за період з 15.02.2011р. по 07.10.2012р. не нараховувалась та не виплачувалась.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішення суду про поновлення позивача на посаді виконане із затримкою, в зв'язку з чим йому повинна бути виплачена різниця в заробітку за час затримки з врахуванням допомоги по безробіттю, податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, суди виходили з того, що оскільки виплату заробітної плати працівникам установи відповідача, яка знаходиться в підпорядкуванні Державної митної служби України, здійснює Сумська митниця, а тому саме на неї покладено обов'язок виплати заробітку за час вимушеного прогулу.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено факт затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, за правилами статті 236 КЗпП України такий період затримки вважається вимушеним прогулом, відповідачем факт затримки не заперечується, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.
Посилання відповідача в обгрунтування касаційної скарги на те, що заява позивача повинна бути розглянута за правилами статті 267 КАС України є безпідставним і не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки це не призвело до неможливості встановлення фактичних обставин справи або неправильного вирішення справи і сам факт затримки виконання судового рішення не спростовує.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.11.2012р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2013р. у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
С.С. Пасічник
В.В. Швець
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66829337 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Стародуб О.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні