Постанова

від 29.05.2017 по справі 904/9752/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017 року Справа № 904/9752/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів: Кузнецової І.Л., Подобєд І.М.

при секретарі судового засідання Абадей М.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, адвокат, довіреність №01/16 від 01.08.2016р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №5 від 20.03.2017р.;

від третьої особи: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ліром , м. Дніпро на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9752/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Українська содова

компанія , м. Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю Ліром , м. Дніпро

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий центр сода ,

м. Красноперекопськ Автономна Республіка Крим

про: стягнення 430 875,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9752/16 (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Ліром на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Українська содова компанія 400 000,00 грн - заборгованості; 28 109,29 грн - пені; 2 688,52 грн - 3% річних та 6461,98 грн - витрат на сплату судового збору. Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем зобов'язань щодо виконання умов договору переведення боргу №2 від 07.07.2015р.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Ліром звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилалось на наступне:

- суд не з'ясував обставин щодо виконання умов договору новим боржником зі сплати боргу 822089,54 грн та не задовольнив клопотання відповідача про витребування таких доказів у позивача;

- судом не задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів та не надано оцінки обставинам подання позову щодо визнання спірного договору недійсним.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2017р. апеляційна скарга ТОВ Ліром на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі № 904/9752/16 прийнята до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Дарміна М.О. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий центр сода , м. Красноперекопськ Автономна Республіка Крим.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О. на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.03.2017р. справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Подобєд І.М. та прийнята зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 22.03.2017р.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив, обґрунтовуючи тим, що відповідач, підписавши договір №2 переведення боргу від 07.07.2015р., взяв на себе зобов'язання щодо сплати 822089,54 грн заборгованості, яка виникла на підставі додаткової угоди №6 від 30.12.2013р. до договору №84 від 01.10.2013р., та його обов'язок не залежить він сплати спірної суми новим боржником на адресу кредитора; відповідач належним чином повідомлявся судом про слухання справи та судом не допущено порушення прав відповідача як сторони в процесі. Просить рішення суду першої інстанції залишити в силі.

За клопотанням відповідача від 22.03.2017р. розгляд справи було зупинено до розгляду господарським судом м. Києва пов'язаної справи №910/1756/17 та поновлено ухвалою суду від 11.05.2017р. на підставі клопотання позивача від 10.05.2016р.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Орешкіної Е.В. на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.05.2017р. справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Подобєд І.М., Кузнецової І.Л. та прийнята зазначеною колегією суддів до свого провадження ухвалою суду від 29.05.2017р.

В судовому засіданні 29.05.2017р. представники сторін підтримали раніше висловлені позиції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 07.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Українська содова компанія - новий боржник (надалі позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю Ліром - первісний боржник (надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий центр сода - кредитор (надалі третя особа) було укладено договір №2 про переведення боргу (надалі - Договір №2), відповідно до п.1 якого ним регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає з договору №84 від 01 жовтня 2013р., укладеного між первісним боржником та кредитором.

За умовами п. 2 цього договору первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошове зобов'язання) у розмірі 822 089,54 грн, що виник на підставі додаткової угоди №6 від 30 грудня 2013р. до договору №84 від 01 жовтня 2013р., а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання перед кредитором. За цим договором первісний боржник протягом одного року (до 07 липня 2016р. включно) зобов'язується перерахувати на поточний рахунок нового боржника (який вказаний у чотирнадцятому розділі цього договору) суму у розмірі 822 089,54 грн (п.3 договору).

У чотирнадцятому розділі договору вказані найменування, поштові та банківські реквізити сторін цього договору.

Строк дії договору встановлено з моменту підписання та визначається часом, достатнім для реального та належного виконання цього договору (п.8, п.12 договору).

Платіжними дорученнями №739 від 24.07.2015р. на суму 222 089,54 грн, №770 від 25.08.2015р. на суму 100 000,00 грн та №800 від 24.09.2015р. на суму 100 000,00 грн відповідач сплатив позивачу (новому боржнику) суму 422089,54 грн.

Посилаючись на неповне виконання відповідачем умов вище зазначеного договору позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути 400 000,00 грн заборгованості, 28 109,29 грн - пені; 2 688,52 грн - 3% річних, що і є предметом цього позову.

Право заміни боржника у зобов'язанні встановлено ст. 520 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник у зобов'язанні може бути замінений лише за згодою кредитора, яку останній надав шляхом підписання договору №2. Внаслідок заміни боржника у зобов'язанні зобов'язання за договором, як і право вимоги кредитора, переходять до нового боржника, який має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 Цивільного кодексу України).

Втім, за спірним договором право вимоги боргу від первісного боржника було передано новому боржнику, тобто фактично новий боржник виступає в цьому договорі кредитором, та вказаний договір носить елементи заміни кредитора у зобов'язанні, що регулюється ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2017р. у справі №910/1756/17 відмовлено ТОВ Ліром у позові до ТОВ Українська содова компанія та ТОВ Торговий центр сода про визнання договору №2 про переведення боргу недійсним з підстав введення в оману.

Як встановлено вище судом, за договором №2 позивач набув права вимагати від відповідача погашення боргу, що виник перед третьою особою із зобов'язань, що виникли з додаткової угоди №6 від 30 грудня 2013р. до договору №84 від 01 жовтня 2013р. (основне зобов'язання).

В силу ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Згідно зі ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Незважаючи на те, що відповідач частково виконав умови договору №2 та сплатив позивачу 422089,54 грн, в решті вимоги не визнає, до предмету доказування у даному спорі входить дослідження дійсності переданої вимоги.

На підтвердження своїх вимог позивач надав суду копію договору №84 від 01 жовтня 2013р., додаткової угоди №6 від 30 грудня 2013р. (а.с.34-36), акт звіряння розрахунків на 19.01.2015р. (а.с.96), копії платіжних доручень про часткову сплату суми за договором №2 (а.с.13-15).

За договором №84 ТОВ Торговий центр сода (третя особа), як постачальник, зобов'язувалося відвантажити, а ТОВ Ліром (відповідач), як покупець, прийняти та оплатити продукцію, перелічену в п.1.1. договору. Сума договору була визначена 69643,83 грн (п.2.3. договору), оплату за отриману продукцію покупець проводить протягом 7-ми банківських днів з моменту реалізації товару та продукції (п.3.1. договору).

Укладеною сторонами додатковою угодою №6 від 30.12.2013р., вимоги за якою є предметом договору №2 про переведення боргу, передбачалося збільшити до договору №84 кількість, що відвантажується, натрію двовуглекислого (соди харчової) в картонних пачках масою нетто 0,5 кг на палетах на 1000 тон та поставити в січні 2014р. не менше 35,280 тон за ціною 3400 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 680,00 грн; збільшено суму договору до 4225129,55 грн та встановлено порядок оплати - відповідно до рахунку, що виставлений постачальником, з відстрочкою платежу 40 календарних днів з моменту відвантаження продукції.

Втім, доказів відвантаження продукції (первинних документів щодо здійснення господарської операції) на суму переведеного боргу ні позивачем, ні відповідачем не надано, рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2017р. у справі №910/1756/17 факту поставок продукції також не встановлено.

В силу п. 6 договору №2 новий боржник, підписуючи договір, підтвердив, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана із основним договором, зокрема і та, що стосується спорів і суперечок за основним договором між первісним боржником і кредитором, тому посилання позивача на неможливість надання таких доказів з огляду на їх вилучення у третьої особи правоохоронними органами РФ суд не приймає до уваги, оскільки згідно наданої ним копії листа (а.с. 127-128) таке вилучення відбувалося в грудні 2016р., в той час як він підтвердив отримання документів, підписавши договір №2 в липні 2015р.

Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2015р. по 19.01.2015р. (а.с.96) також не містить інформації про конкретні господарські операції з постачання товару, містить різну інформацію кредитора і дебітора щодо розрахунків, зокрема суми 94630,30 грн, підписаний не керівниками підприємств, та без підтвердження його даних первинними документами не може бути прийнятий судом як беззаперечний доказ здійсненої та не оплаченої покупцем поставки товару на спірну суму.

Крім того, суд зауважує, що за додатковою угодою №6, яка є предметом договору №2 про переведення боргу, підлягало поставці не менше 35,280 тон за ціною 3400 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 680,00 грн, що в сумі складатиме 143942,40 грн. Але договір переведення боргу складено на суму 822 089,54 грн, що не відповідає умовам цієї додаткової угоди. Договір №2 також не містить конкретних підстав виникнення боргу (посилань на первинні документи щодо поставок).

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заборгованості первісного боржника перед кредитором, а, отже, і право його вимоги спірної суми від первісного боржника (дійсності переведеного боргу), та його вимоги задоволенню не підлягають з підстав недоведеності.

Суд першої інстанції на вказане не звернув уваги, не дослідив дійсності переданої вимоги і прийшов до помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо доводів апелянта в частині неповного з'ясування обставин справи колегія суддів вважає їх обґрунтованими.

Втім, посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права при розгляді справі не підтверджуються матеріалами справи, оскільки відповідачу були забезпечені судом всі процесуальні можливості для надання своїх доводів та пояснень, представник відповідача брав участь у судових засіданнях, розгляд справи відкладався, клопотання про зупинення провадження у справі відповідач в суді першої інстанції не заявляв.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції, як прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, та привело до прийняття судом невірного рішення, відповідно до п.1. ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з прийнятям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 103-105,122 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Ліром на рішення господарського суду Дніпропетровської області від від 12.12.2016р. у справі №904/9752/16 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2016р. у справі №904/9752/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська содова компанія - 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, буд. №1-3/2, літера А , код ЄДРПОУ 39397380, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ліром - 49017, м. Дніпро, вул. Авіаційна,39, код ЄДРПОУ 36980773 судовий збір за розгляд апеляційної скарги 7109,45 грн (сім тисяч сто дев'ять грн 45 коп), про що видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Припинити стягнення за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2017р.

Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повний текст постанови складений 30.05.2017р.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя І.Л. Кузнецова