Постанова

від 23.05.2017 по справі 924/301/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" травня 2017 р. Справа № 924/301/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Петрук О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача- Чешковський В.А. (довіреність №11-410 від 17.01.2017р.);

відповідача- Романишин В.М. (довіреність №0301/1 від 03.01.2017р.);

третьої особи- не з'явився,

розглянувши у викритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Державного територіа-льно-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця на рішення господарського суду Хмель-ницької області від 14.03.2017р. у справі №924/301/16

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна

залізниця м.Київ

до Публічного акціонерного товариства Теофіпольський цукровий завод

смт.Теофіполь

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача-

Публічне акціонерне товариство Українська залізниця м.Київ

про стягнення 31 201 грн. 08 коп. плати за користування вагонами та

зберігання вантажу,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2016 року Державне територіально-галузеве об'єднання Південно-Західна залізниця (надалі в тексті - Залізниця) звернулося до господарсь-кого суду Хмельницької області з позовом до Публічного акціонерного товариства Теофіполь-ський цукровий завод (надалі в тексті - Товариство) про стягнення 31 201 грн. 08 коп. плати за користування вагонами та зберігання вантажу.(т.1, арк.справи 4-9).

Справа вже розглядалася господарськими судами.

Так, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.04.2016р. прийнято позов-ну заяву Залізниці до розгляду та порушено провадження у справі №924/301/16.(т.1, арк.справи 1).

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 13.06.2016р. у даній справі позов задоволено.(т.1, арк.справи 137-142). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.09.2016р. рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.(т.1, арк. справи 201-210).

Проте постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016р. скасовано судові рішення попередніх інстанцій та передано справу №924/301/16 на новий розгляд до господарсько-го суду Хмельницької області.(т.2, арк.справи 31-37).

Скасовуючи рішення від 13.06.2016р. та постанову від 23.09.2016р. Вищий господарський суд України зазначив, що судові рішення не містять встановлених обставин щодо правового стату-су, прав та обов'язків позивача - Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-За-хідна залізниця , з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. про створення ПАТ Українська залізниця та включення до переліку установ і організацій, на базі яких створене останнє, позивача. При цьому судами не з'ясовано, чи є Державне територіально-га-лузеве об'єднання Південно-Західна залізниця на час звернення з даним позовом та на час його розгляду судами таким, що реорганізоване шляхом злиття згідно положень Закону України Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування та постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. Про утворення публічного акціонерного товариства Українська залізниця , тобто, чи є позивач таким, що припи-нився в результаті злиття у відповідності до вимог чинного законодавства?(т.2, арк. справи 36).

Під час повторного розгляду справи №924/301/16 господарський суд Хмельницької області ухвалою від 19.01.2017р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самос-тійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Публічне акціонерне товариство Українска залізниця (надалі в тексті - Укрзалізниця).(т.2, арк.справи 63). За наслідками повторного розгляду справи №924/301/16, рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.03. 2017р. (суддя Шпак В.О.) Залізниці відмовлено у позові до Товариства про стягнення 31 201 грн. 08 коп. плати за користування вагонами та зберігання вантажу.(т.2, арк.справи 147-152).

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що між Товариством і ТзОВ ПФК Наві Транс не існувало правовідносин з перевезення вантажу відповідно до умов Догово-ру від 19.06.2015р. Крім того, Товариство жодним чином не могло та не мало права прискорити виконання постанови старшого слідчого ОВС ГСУ МВС України про проведення слідчих дій на іншій території від 25.09.2015р., яке доручалося слідчому відділу Ізяславського РВ - 29.09.2015р. Таким чином, вина Товариства у затримці вагонів №65297665, №67193581, №67859611 в період з 25.09.2015р. по 29.09.2015р. та вагону №65533036 у період з 26.09.2015р. по 29.09.2015р. на станції Білогородка відсутня, а тому нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказані періоди є безпідставним і позовні вимоги до задоволення не підлягають.(т.2, арк.справи 152).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, у якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.03.2017р. у даній справі та прийняти нове, яким позов задоволити.(т.2, арк.справи 162-168).

Скаржник зазначає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції помил-ково вказував про відсутність правовідносин між Товариством та ТзОВ ПФК Наві Транс . Крім того, зауважує, що на майно ТзОВ ПФК Наві Транс було накладено арешт та зобов'язано пра-цівників слідчого відділу Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області (надалі в тексті - Слідчий відділ РВ УМВС) передати вантаж на відповідальне зберігання. При цьому, Залізниця не мала права видавати вантаж без оформлення працівниками Слідчого відділу РВ УМВС протоколу передачі майна на відповідальне зберігання вантажоодержувачу - Відповідачеві у даній справі. Скаржник вважає, що своїми діями, а саме замовленням вантажу у ненадійного контрагента - Від-повідач спричинив Залізниці збитки у вигляді неотриманого прибутку, а сплативши частину забор-гованості - погодився із правильністю нарахування Залізницею плати за користування вагонами. Вважає позовні вимоги обґрунтованими і просить їх задоволити в повному обсязі.(т.2, арк.справи 164-166).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2017р. поновлено про-пущений строк та прийнято апеляційну скаргу Позивача до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 1599, 160).

Відповідач у відзиві просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначає, що до 29.09.2015р. вагони не були подані на під'їзну колію Товариства для розвантаження та подальшого відповідального зберігання товару. Зауважує, що договірних відносин із ТзОВ ПФК Наві Транс не існувало, оскільки вантажовідправника, яким є останнє - обирає постачальник-ТзОВ Єлам . Наголошує, що додаткова плата за вагони можлива лише в разі, коли вантаж затримується із причин, що залежать від вантажоотримувача. Звертає увагу також, що до моменту передачі на відповідальне зберігання арештованого майна, Відповідач не був уповноваженою особою на таке зберігання, а тому і не має відшкодовувати Залізниці жод-них коштів.(т.2, арк.справи 179-188).

У судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2017р. представник Позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Представник Відповідача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав свої пояс-нення.

Третя особа не забезпечила явку свого представника у призначене на 23.05.2017р. судове засідання, хоч про час та місце розгляду скарги була повідомлена у встановленому порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.(т.2, арк.справи 177).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Державне територіально-галузеве об'єднання Півден-но-Західна залізниця - це створене згідно зі ст.ст.1, 4 Закону України Про залізничний транс-порт статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке нале-жить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміні-страції залізничного транспорту України. До складу Залізниці входять дирекції залізничних пере-везень, галузеві служби, інші відособлені структурні підрозділи та юридичні особи.(т.1, арк.спра-ви 52).

Матеріалами справи стверджено, що Залізниця та Товариство-вантажовласник 10.06.2015р. уклали договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги №1543 (надалі в тексті - Договір), предметом якого, відповідно до п.1.1 - є надання залізницею послуг вантажовласнику, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведен-ням розрахунків за ці послуги.(т.1, арк.справи 16-18).

Відповідно до п.2.2.1-2.2.6 Договору Залізниця взяла на себе зобов'язання: для централізо-ваних розрахунків відкрити вантажовласнику особовий рахунок №7277891 і код вантажовідправ-ника, одержувача 3681; приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати під навантаження/вивантаження вагони (контейнери) згідно із затвердженими планами і заявками вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору; здійснювати розрахунки безготівкові та готівкою з вантажовласником за перевезення вантажів і надані додат-кові послуги згідно з діючими тарифами, вести облік нарахованих і сплачених сум та на вимогу надавати вантажовласнику відповідні розрахункові документи (ЄТехПД) через станцію Білогород-ка; інформувати вантажовласника, на його вимогу, про залишки грошових коштів на особовому рахунку; проводити взаємозвірки з вантажовласником; списувати з особового рахунку вантажо-власника відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користування вагонами і кон-тейнерами, штрафи, пеню) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомос-тей плати за користування-вагонами, контейнерами і т.ін.

Вантажовласник здійснює попередню оплату залізниці шляхом перерахування коштів на рахунок №26038302602665 в ТВБВ №10026/0187 Філії-Головного управління по м.Києву та Київ-ській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код 04713033. Одержувач: ЄТехПД ДТГО Південно-Західна залізниця . Одержані кошти Залізниця зараховує на особовий рахунок вантажовласника. Послуги вантажовласнику за цим договором надаються за умови наявності коштів на його особо-вому рахунку.(п.3.1 Договору).

Пунктом 11.1 Договору визначено, що для організації електронного документообігу вико-ристовується комп'ютерна система АС Клієнт УЗ (надані залізницею).

У разі виникнення непередбачених ситуацій, Товариство гідно п.2.4.8 Договору, зобов'яза-не узгоджувати з Залізницею послідовність дій з їх усунення.

Залізниця відображає відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, плату за користу-вання вагонами (контейнерами), штрафи, пеню) в особовому рахунку вантажовласника на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) і т. ін. оформлених в паперовому або електронному вигляді. На вимогу вантажо-власника проводиться звірка розрахунків між ним і залізницею, результати якої оформлюються актом (п.п.3.3, 3.4 Договору).

Згідно п.4.4 Договору, сторони несуть відповідно до законодавства України відповідаль-ність за порушення умов цього договору, яке призвело або може призвести до негативних наслід-ків.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (п.7.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що до Договору Залізниця та Товариство уклали додаткову угоду від 17.06.2016р. №1, якою виклали п.2.1.3 в наступній редакції: Отримувати від залізниці: податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до чинного зако-нодавства України; переліки залізничних документів, особові рахунки та первинні документи, що підтверджують факт виконання робіт або надання послуг: накладні, накопичувальні картки, відо-мості плати за користування вагонами та квитанції різних зборів (ГУ-57).

Договір і Додаткова угода підписані представниками та скріплений відтисками печаток сто-рін.(т.1, арк. справи 18,19).

Як стверджується матеріалами справи, 19.06.2015р. ТзОВ Єлам -постачальник та Товарис-тво-покупець уклали договір поставки вугільної продукції №19/06/1 (надалі в тексті - Договір пос-тавки), відповідно до умов якого постачальник поставляє товар покупцю на умовах СІР-станція призначення у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів Інко-термс (в редакції 2010р.). Датою поставки вважається дата фактичного отримання товару на заліз-ничній станції покупця та оформлення видаткової накладної постачальником.(п.3.2 Договору пос-тавки). Договір поставки підписаний представниками постачальника та покупця, скріплений від-тисками їх печаток).(т.1, арк.справи 98-100).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ ПФК Наві Транс 14.08.2015р. на станції Дроно-во завантажило для перевезення Товариству на станцію Білогородка вантаж: відповідно до наклад-ної №53595542 - 207 тон антрациту у вагонах №65297665, №67193581, №67859611 та відповідно до накладної №53595955 - 69 тон антрациту у вагоні №65533036.(т.1, арк.справи 28, 29).

Вказані накладні містять відмітки про прибуття вантажу на станцію призначення: за наклад-ною №53595542 вантаж прибув 25.09.2015р., одержувача повідомлено 25.09.2015р. о 2:00 (п. 49, 51, 52) видача вантажу відбулась 30.09.2015р., (т.1, арк.справи 28), а за накладною №53595955 вантаж прибув 26.09.2015р., одержувача повідомлено 26.09.2015р. об 11:15 (п. 49, 51, 52), видача вантажу відбулась 30.09.2015р.(т.1, арк.справи 29).

Матеріалами справи стверджено, що 16.09.2015р. ухвалою Печерського районного суду міс-та Києва по справі №757/34268/15-к накладено арешт на майно ТзОВ Актів Груп (ЄДРПОУ 36976259), ТзОВ Верхаус (ЄДРПОУ 37851537), ТзОВ ПФК Наві Транс (ЄДРПОУ 38551003), а саме: на вугілля кам'яне, яке належить та перевозиться на замовлення цими товариствами заліз-ничним транспортом (вагонами), організація руху якого забезпечується і здійснюється ПАТ Укр-залізниця (ЄДРПОУ 00034045, м.Київ, вул.Тверська, 5)(т.1, арк.справи 42-44).

Департамент комерційної роботи Залізниці 22.09.2015р. та 23.09.2015р. телеграфними дору-ченнями №ЦМ-16/346 та №ЦМ-16/349 повідомив станцію Білогородка, що ухвалою суду накладе-но арешт на майно вищезазначених товариств. У разі прибуття вагонів з вантажем - вугілля кам'я-не, відправниками якого є зазначені товариства - департамент наказав станції затримувати їх з оформленням актів загальної форми ГУ-23 та нарахуванням усіх належних платежів. Видачу ван-тажу здійснювати тільки у разі присутності представників правоохоронних органів при наявності у них дозвільного підтвердження. Також після затримки вагонів подальші дії на станціях призна-чення з вантажем, відправниками якого є вказані товариства, відбувається лише в присутності слідчого районного відділу міліції, який повинен пред'явити наступні документи (копії): постано-ву про проведення слідчих дій на іншій території; ухвалу Печерського районного суду м.Києва від 16.09.2015р. про арешт майна. За результатами роботи, проведеної слідчим складається протокол накладення арешту на майно.(т.1, арк.справи 103, 104).

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2015р. постановою про проведення слідчих дій на іншій території, підписаною старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України, доручено працівникам Слідчого відділу РВ УМВС провести у кримінальному провадженні №12015000000000511 від 31.08.2015р. наступні слідчі дії: накласти арешт на майно ТзОВ ПФК Наві Транс - вугілля, яке знаходиться у вагонах №65297665, №67193581, №67859611, №5533036, що прибули на станцію Бі-логородка, склавши протокол накладення арешту на майно, а також згідно протоколу передачі майна передати на відповідальне зберігання арештоване майно отримувачу, покупцю або власни-ку цього майна в пункті призначення.(т.1, арк.справи 39-41).

Відповідно до матеріалів справи, а саме - записів у Книзі прибуття вантажів станції Біл-городка за 25.09.2015р.: час прибуття вагонів №65297665, №67193581, №67859611 - 25.09.2015р. о 01:35 год., час повідомлення - 25.09.2015р. о 02:00 год., дата видачі - 30.09.2015р. о 10:45 год. та за 26.09.2015р.: час прибуття вагону №65533036 - 26.09.2015р. об 11:15 год. час повідомлення - 26.09. 2015р. об 11:15 год., дата видачі - 30.09.2015р. о 10:47 год.(т.1, арк.справи 34, 36). Крім того, відпо-відно до запису №289 у Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або виван-таження Південно-Західної залізниці від 01.01.2015р. - представник Товариства ОСОБА_1 пові-домлений про прибуття вагонів №65297665, №67193581, №67859611 25.09.2016р. о 01:35 год. та про прибуття вагону №65533036 повідомлений 26.09.2015р. об 11:05 год.(т.1, арк.справи 37-38).

Матеріали справи свідчать, що згідно відомості плати за користування №09100062 Залізни-ця нарахувала Товариству 202 грн. 80 коп. за користування вагонами №65297665, №67193581, № 67859611 та №65533036. Також вказано, що передача при подаванні вагонів здійснена 29.09.2015р. о 17:20 год., приймання та забирання вагонів залізницею - 30.09.2015р. о 14:20 год. Відомість пла-ти за користування №09100062 підписана представниками станції та вантажовласника.(т.1, арк. справи 20).

Як вбачається з матеріалів справи, заступник начальника Козятинської дирекції залізничних перевезень ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності Залізниці №303-НЮ від 22.01.2015р. наказами №491 від 25.09.2015р., №492 від 27.09.2015р по причині виникнення ускладнень у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням вугілля (антрациту) з вагонів №65297665, №67193581, №67859611, №65533036 на станції Білгородка, на підставі ст.36 Статуту залізниць України та телеграфної вка-зівки НЗ-1-27/67 від 16.01.2004р. - збільшив до подвійного розміру збір за зберігання вантажу в ваг/конт.(т.1, арк.справи 32-33, 73).

Матеріали справи свідчать, що 29.09.2015р. заступником начальника Слідчого відділу РВ УМВС підполковником міліції ОСОБА_3, відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 16.09.2015р. у справі №75734268/15-к, складено протокол накладення арешту на майно, яким заборонено відчуження вугілля кам'яного, яке знаходиться у напіввагонах №№ 65297665, 67193581, 67859611 та 65533036, згідно супровідних документів у кожному вагоні по 69 тон, разом - 276 тон. Протокол складено в присутності представника Товариства ОСОБА_4, що стверджується його підписом.(т.1, арк.справи 45).

Крім того, 29.09.2015р. заступником начальника Слідчого відділу РВ УМВС передано на відповідальне зберігання заступнику директора Товариства ОСОБА_4 вугілля кам'яне у кіль-кості 276 т згідно накладної, яке знаходиться у напіввагонах №№65297665, 67193581, 67859611 та 65533036, про що складено протокол передачі майна на відповідальне зберігання.(т.1, арк.справи 47)

Матеріали справи свідчать, що подані Товариству на вивантаження 29.09.2015р. напівваго-ни №№65297665, 67193581, 67859611 та 65533036 - вивантажені 30.09.2015р. та забрані Залізни-цею.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідно до накопичувальної картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №09100180 від 09.10.2015р. - Товариству на підставі акту №16 ГУ-23а нараховано збір за зберігання вантажів (двократний розмір) в розмірі 14 366 грн. 40 коп. згідно збірника тарифів Р.3 п.2.1 та 11 634 грн. 50 коп. плати за користування вагонами та плати на підставі ГУ-45 з врахуванням актів ГУ-23, згідно розпорядження від 20.08.2014р. №ЦЗМ-12/1742, а разом 26 000 грн. 90 коп.(т.1, арк.справи 57). Представник платника (вантажовласника) відмовився від підпису накопичувальної картки, тому працівниками станції Білгородка складено акт №17 загальної форми ГУ-23 від 09.10.2015р.(т.1, арк.справи 27).

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2016р. ухвалою слідчого судді Печерського район-ного суду м.Києва у справі №757/48462/15-к скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 16.09.2015р., що зокрема, знаходиться у вагонах: № 65297665 у кількості 69 т, №67193581 у кількості 69 т, №67859611 у кількості 69 т (накладна № 53595542), а також №65533036 у кількості 69 т (накладна №53595955).(т.1, арк.справи 86-90).

Матеріали справи свідчать, що 25.02.2016р. покупцем-ПАТ Теофіпольський цукровий за-вод отримано від постачальника ТзОВ Єлам товар - вугілля антрацит у кількості 276 т на під-ставі Договору поставки №19/06/1 від 19.06.2015р. згідно видаткової накладної №1 від 25.02.2016 року, про що складено Акт приймання-передачі №3 вугільної продукції від 26.02.2016р.(т.1, арк. справи 110-111).

Матеріали справи також містять:

- пам'ятку №314 про подавання та пам'ятку №334 про забирання вагонів №65297665, № 67193581, №6785961 та №65533036.(т.1, арк.справи 30-31).

- акт №14 від 25.09.2015р. загальної форми ГУ-23, про затримку вагонів №65297665, № 67193581, №67859611 на виконання розпорядження Уз. від 22.09.2015р. №ЦМ-16/346 щодо ухва-ли суду про накладення арешту на майно від 16.09.2015р. по справі №757/34268/15-к. Зазначені вагони затримуються до вияснення обставин. Початок затримки 25.09.2015р. 01:35 год. Представ-ник одержувача ОСОБА_1 від підпису акту №14 про затримку вагонів відмовився тому праців-никами станції Білогородка складено акт №14/1 загальної форми ГУ-23 від 25.09.2015р.(т.1, арк. справи 21-22).

- акт №15 від 26.09.2015р. загальної форми ГУ-23, про затримку вагону №65533036 на ви-конання розпорядження Уз. від 22.09.2015р. № ЦМ-16/346 щодо ухвали суду про накладення аре-шту на майно від 16.09.2015р. по справі № 757/34268/15-к. Зазначений вагон затримується до ви-яснення обставин. Початок затримки 26.09.2015р. 11:05 год. Представник одержувача ОСОБА_1 від підпису акту №15 про затримку вагонів відмовився, тому працівниками станції Білогородка складено акт №15/1 загальної форми ГУ-23 від 26.09.2015р.(т.1, арк.справи 23-24).

- акт №16 від 29.09.2015р. загальної форми ГУ-23, закінчення затримки вагонів №65297665, №67193581, №67859611 та №65533036, згідно якого припинено затримку на дані вагони на акти №14, №15 0 17:20 год. 29.09.2015р. Представник одержувача ОСОБА_1 від підпису акту № 16 про закінчення затримки вагонів відмовився, тому працівниками станції Білгородка складено акт №16/1 загальної форми ГУ-23 від 26.09.2015р.(т.1, арк.справи 25-26).

- довідку ДТГО Південно-Західна залізниця №01/105 від 24.05.2016р. з якої вбачається, що станом на 24.05.2016р. заборгованість ПАТ Теофіпольський цукровий завод за користуван-ня вагонами та за зберігання вантажу за період з 25.09.2015р. по 30.09.2015р. становить 31 201 грн. 08 коп.(т.1, арк.справи 95).

Вважаючи, що Відповідач зобов'язаний сплатити 31 201 грн. 08 коп. за користування ваго-нами і зберігання вантажу за період з 25.09.2015р. по 30.09.2015р. Залізниця звернулася до суду із позовом до Товариства.

Як вже зазначалося, за наслідками повторного розгляду справи №924/301/16 та з врахуван-ням постанови ВГСУ від 14.12.2016р. у даній справі, господарський суд Хмельницької області від-мовив Залізниці у задоволенні позову.(т.2. арк.справи 147-152).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задо-воленню, з огляду на наступне.

Предметом спору є стягнення плати за користування вагонами та за зберігання вантажу в залізничному перевезенні.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'язан-ня у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язана доставити довірений їй відправником вантаж до пункту призначення та ви-дати його особі, яка має право на одержання вантажу.

Як стверджено матеріалами справи, підставою виникнення зобов'язань між Позивачем та Відповідачем є договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за переве-зення та надані залізницею послуги від 10.06.2015р. №1543.(т.1, арк.справи 16-18).

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб' -єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспорт-ними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в догово-рі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч.5 ст.307 ГК України, ч.2 ст.908 та ст.920 ЦК Ук-раїни).

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпеч-них речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними ко-дексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.(ч.5 ст.306 ГК Украї-ни).

Згідно зі ст.3 Закону України Про залізничний транспорт - законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України Про транспорт , цього Закону, Статуту залізниць України , який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів за-конодавства України. Крім того, такі правовідносини регулюються Багатосторонньою угодою від 01.11.1951р. Про міжнародне залізничне вантажне сполучення .

Статут залізниць України (надалі - Статут залізниць) який є спеціальним законом, що регу-лює правовідносини у залізничному перевезенні, затверджено постановою Кабінету Міністрів Ук-раїни від 06.04.1998р. №457. Статут залізниць чинний із змінами і доповненнями.

Обов'язок доказування і подання доказів встановлено статтею 33 ГПК України.

В позові та апеляційній скарзі Залізниця зазначає, що внаслідок затримання вагонів у період з 25-26.09.2015р. по 30.09.2015р. з Відповідача належить до стягнення плата за користування ваго-нами та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №09100180 всьо-го у сумі 31 201 грн. 08 коп.(без ПДВ). При цьому, вказані платежі нараховані за відомістю форми ГУ-46 № 09100062 на підставі актів форми ГУ-23 та відповідно до Тарифного керівництва №1 (за-твердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009р. №317, зареє-строваним в МінЮсті України 15.04.2009р. за №340/16356) з урахуванням наказів №491 від 25.09. 2015р. та №492 від 27.09.2015р. про введення подвійного розміру збору за зберігання вантажу.

Переглядаючи рішення, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.71 Статуту залізниць, вза-ємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних ко-лій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під' -їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, вантаж - матеріальні цінності, які перевозять-ся залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі. Одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Тер-міни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.(ст.46 Статуту залізниць України).

Після прибуття вантажу на станцію призначення всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач, а згідно ст.62 Статуту остаточні розрахунки між залізни-цями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на стан-ціях призначення.(ст.125 Статуту залізниць України).

Крім того, відповідно до ст.119 Статуту залізниць України, та п.п. 2, 15 Правил користуван-ня вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02. 1999р. №113 (надалі в тексті - Правила), плата залізниці вноситься вантажовідправниками, ванта-жоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, переван-таження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендо-вані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно п.8 Правил зберігання вантажів та пп.2.1 п.2 Тарифного керівництва №1 за зберіган-ня вантажів у вагонах в разі затримки їх з причин одержувача, після закінчення терміну безоп-латного зберігання сплачується збір незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). У всіх випадках неповна доба ок-ругляється до повної.

Правилами користування вагонами також встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на станції призначення.

Згідно п.6 та п.8 Правил, усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать під-приємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час почат-ку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Відповідно до п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначен-ня за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам' -яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних опе-рацій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23.

Згідно п.12 вказаних Правил, загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за-лізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Таким чином, нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу проводиться лише за наявності затримки вагонів з вини вантажодержувача , тобто у даному випад-ку - ПАТ Теофіпольський цукровий завод .

З огляду на зазначене, вирішуючи даний спір, колегія суддів приймає до уваги, що причи-ною затримки вагонів на станції призначення було накладення арешту на майно ТзОВ ПФК На-ві Транс відповідно до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 16.09.2015р., яке знахо-дилось у вагонах та необхідність вчинення дій з передачі вантажу на відповідальне зберігання в присутності представника правоохоронних органів, як передбачалось постановою старшого слід-чого ОВС ГСУ МВС України від 25.09.2015р.про проведення слідчих дій на іншій території, ви-конання яких відбулося 29.09.2015р. шляхом складення протоколу накладення арешту на майно. Так, Товариству було заборонено відчуження 276 тон вугілля кам'яного, яке знаходиться у напівва-гонах №65297665, №67193581, №67859611, №65533036; вантаж передано Товариству на відпові-дальне зберігання.

Зазначаючи в апеляційній скарзі, що не вправі була видавати вантаж без оформлення пра-цівниками Слідчого відділу РВ УМВС України протоколу передачі майна на відповідальне збері-гання вантажоодержувачу-Товариству - Залізниця, однак вважає останнє зобов'язаною стороною і наполягає на стягненні з останнього заявленої суми.

Разом з тим, постачальником Товариству вугілля кам'яного за Договором від 19.06.2015р. є ТзОВ Єлам , яке відповідно до п.3.1 Договору поставки від 19.06.2015р. поставило товар по-купцеві на умовах СІР-станція призначення . Тобто перевезення вантажу оплачується постачаль-ником до місця призначення.

Відповідно до накладних №53595542 та №53595955 відправником вантажу, що знаходився у вагонах №65297665, №67193581, №67859611 та №65533036 значиться ТзОВ ПФК Наві Транс . (т.1, арк.справи 28, 29).

Враховуючи, що договірні відносини Відповідача і ТзОВ Єлам щодо поставки вугілля стверджуються наявними у справі доказами, колегія суддів вважає необґрунтованими і такими, що ґрунтуються на припущеннях твердження Позивача про існування договірних відносин між Відпо-відачем та ТзОВ ПФК Наві Транс .

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що Товариство не вправі було прискорити виконання постанови від 25.09.2015р. старшого слідчого ОВС ГСУ МВС України про проведення слідчих дій на іншій території, яке виконане Слідчим відділом РВ лише 29.09.2015р. Крім того, арешт накладений на спірне вугілля, як майно ТзОВ ПФК Наві Транс - скасовано ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 05.01.2016р., позаяк поставки вугіл-ля, зокрема спірного, носили цілком легальний характер та були належним чином документально оформлені.(т.1, арк.справи 42-44, 86-90).

З мотивів, викладених вище, колегія суддів дійшла висновку, що Товариство не є зобов'яза-ною стороною у даному спорі, оскільки затримка вагонів №65297665, №67193581, №67859611 у період з 25.09.2015р. по 29.09.2015р. та вагону №65533036 у період з 26.09.2015р. по 29.09.2015р. на станції Білгородка відбулось не причин, які залежать від вантажовласника, тому правові підс-тави для покладення на Відповідача плати за користування вагонами та збору за зберігання ван-тажу за вказані періоди - відсутні, про що вірно вказано місцевим господарським судом.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на виконання постанови ВГСУ від 14.12.2016р. місцевий господарський суд дослідив та вірно встановив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб від станом на 25.03.2016р. - Державне територіально-га-лузеве об'єднання Південно-Західна залізниця перебуває в процесі припинення: в стані припи-нення за рішенням засновників, запис щодо припинення юридичної особи відсутній.

Колегія суддів приймає до уваги, що частинами 1 та 2 ст.104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до право-наступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного ре-єстру запису про її припинення. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здій-снюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це уста-новчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.(ст.106 ЦК Ук-раїни).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - у разі злиття юридичних осіб здійснюється держав-на реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Припинення вважається завершеним з дати державної реєс-трації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття

Із заключного передавального акта від 01.12.2015р. вбачається, що Залізниця передала, а Укрзалізниця прийняла майно станом на 30.11.2015р., що включає зміни з 31.07.2014р. по 30.11. 2015р., правонаступництво щодо якого, у тому числі усіх прав та обов'язків, переходить до Укрза-лізниці. Згідно витягу із розшифровки рядка 1125 передавального акту Дебіторська заборгова-ність за продукцію, товари, роботи, послуги до додатку 9 в розрізі дебіторів (який є додатком до передавального акту) - заборгованість Товариства перед Залізницею в сумі 13 961 грн. 40 коп. - пла-ти за користування вагонами та 17 239 грн. 68 коп. збору за зберігання вантажуУкрзалізниці не пе-редано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції виконав вказівки суду касаційної інстанції, дослідивши докази і правомірно встановив, що ДТГО Південно-Західна залізниця є належним позивачем та вправі звертатися із позовами до господарського суду.

Крім того, колегія суддів вважає надуманими та відхиляє посилання Скаржника на невідпо- відність у рішенні посилань щодо вантажу - кам'яне вугілля та зазначення вантажу у спірних накладних, а саме антрацит , оскільки антрацит є одним із видів вугілля кам'яного. При цьому, таке посилання на найменування вантажу не стосується спору у даній справі щодо стягнення пла-ти за користування вагонами збору за зберігання вантажу.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту їх зобов'язань, а та-кож твердження про невмотивованість висновку суду щодо безпідставності заявленого позову.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов безпідс-тавний і не підлягає задоволенню, про що вірно вказано судом першої інстанції, а тому рішення належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним су-дом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуаль-ного кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інс-танції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм мате-ріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задово-лення.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання Південно-Західна залізниця на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.03.2017р. у справі №924/ 301/16 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/301/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.