Постанова

від 25.05.2017 по справі 923/764/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року Справа № 923/764/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Поляк О.І. (доповідач), суддів:Корсака В.А., Ходаківської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" та Державного підприємства "СЕТАМ" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі№ 923/764/16 Господарського суду Херсонської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" до відповідачів: 1. Управління комунальної власності Херсонської міської ради; 2. Херсонської міської ради; 3. Головного територіального управління юстиції у Херсонській області; 4. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 5. Державного підприємства "СЕТАМ"; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3: 1. ОСОБА_5; 2. ОСОБА_6; 3. ОСОБА_7; 4. Приватного підприємства "ОПТІТРЕЙД"; провизнання недійсними результати електронних торгів, визнання права та відшкодування вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди,

за участю представників

від позивача: Корчевський В.В.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились;

від відповідача-3: не з'явились;

від відповідача-4: не з'явились;

від відповідача-5: не з'явились;

від третьої особи-1: не з'явились;

від третьої особи-2: не з'явились;

від третьої особи-3: не з'явились;

від третьої особи-4: не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у справі № 923/764/16 (суддя Гридасов Ю.В.) позов до відповідачів-3, 5 задоволено. Визнано недійсними результати електронних торгів з реалізації належного територіальній громаді міста Херсона в особі Херсонської міської ради нерухомого майна, а саме нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколами № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) Державного підприємства "СЕТАМ" та актом про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області. Стягнуто з Державного підприємства "СЕТАМ" на користь ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових 4 120,60 грн сплаченого гарантійного внеску за участь в аукціоні. Позов до відповідача-2 задоволено частково. Стягнуто з Херсонської міської ради на користь ТОВ "Херсонський науково-досліднийінститут судових експертиз" 60 096 грн вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна. Відмовлено в задоволенні іншої частини позову до відповідача-2, а також відмовлено в задоволенні позову до відповідачів-1 та 4.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 (головуючий суддя - Лашин В.В., судді - Аленін О.Ю., Богатир К.В.) рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у справі № 923/764/16 скасовано в частині задоволення позову щодо стягнення з Херсонської міської ради 60 096 грн вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна та судового збору в розмірі 901,45 грн (пункти 4 і 5 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у справі № 923/764/16) та відмовлено у задоволені позову в цій частині. В решті рішення Господарського суду Херсонської області залишено без змін.

Частково не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 в частині відмови від задоволення позовних вимог, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 778 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", приписів Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 N 377, ст.ст. 33, 35, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Також частково не погоджуючись з судовими рішеннями господарських судів попередніх інстанцій, ДП "СЕТАМ" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 в частині визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації належного територіальній громаді міста Херсона в особі Херсонської міської ради нерухомого майна, а саме нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколами № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) Державного підприємства "СЕТАМ" та актом про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 55 Конституції України, приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 N 74/5, п. 7 розділу ІV, п. 1 розділу VII, п. 1 розділу ІХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 N 656/5, ст.ст. 4, 4-2, 32, 41, 53, 77, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Бакуліної С.В. справу № 923/764/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Ходаківська І.П., Яценко О.В.

24.04.2017 відповідачем-2 до Вищого господарського суду України було подано відзив на касаційну скаргу в якому Херсонська міська рада просила касаційні скарги ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" та ДП "СЕТАМ" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 - залишити без змін.

25.04.2017 у призначеному судовому засіданні представником ДП "СЕТАМ" було подано клопотання про продовження строку розгляду касаційної скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.04.2017 у справі № 923/764/16 продовжено строк розгляду касаційних скарг ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" та ДП "СЕТАМ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 та відкладено їх розгляд на 18.05.2017.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Яценко О.В. справу № 923/764/16 передано для розгляду колегії суддів у складі: Поляк О.I. - головуючий, Ходаківська І.П., Корсак В.А.

17.05.2017 позивачем до Вищого господарського суду України було подано письмові пояснення до касаційної скарги, в яких ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" уточнило вимоги та просило, зокрема скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 та залишити в силі у відповідній частині рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у цій справі про: визнання недійсним результатів електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна; стягнення з ДП "СЕТАМ" на користь позивача 4 120,60 грн сплаченого гарантійного внеску за участь в аукціоні; стягнення з Херсонської міської ради на користь позивача 60 096,00 грн вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна та направити справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції в частині стягнення з Управління комунальної власності Херсонської міської ради на користь позивача 15 085,65 грн, визнання за позивачем права часткової власності, переважного права на придбання спірних приміщень, визнання за позивачем права користування вказаними приміщеннями.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 19.05.2017 у справі № 923/764/16 у зв'язку з перебуванням з 16.05.2017 по 18.05.2017 на лікарняному судді-доповідача Поляк О.І. розгляд касаційних скарг ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" та ДП "СЕТАМ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 перенесено на 25.05.2017.

В призначене судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів та третіх осіб не скористались своїм правом на участь в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали касаційних скарг та письмових пояснень позивача до його касаційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України приходить до висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" не підлягає задоволенню, а касаційна скарга ДП "СЕТАМ" підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 28.07.2008 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Херсонський НДІСЕ" (орендар) було укладено договір оренди комунального майна № 1437, відповідно до п.п. 1.1, 11.1 якого для здійснення підприємницької діяльності орендарю було передано нежилі приміщення будівель літ. "Б", "В", "Г", розміщені на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м строком на три роки (1 094 дні), з 18.07.2008 по 16.07.2010.

Пунктами 11.7, 11.9 вказаного договору сторони узгодили, що у разі його припинення орендар за вказівкою орендодавця зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі. Орендар, який бажає продовжити термін користування об'єктом оренди зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку дії договору, в іншому випадку договір пролонговано не буде.

Господарськими судами встановлено, що до 16.07.2010 орендарем було повідомлено орендодавця про бажання продовжити термін користування об'єктом оренди. Орендодавцем вказівок щодо повернення об'єкта оренди надано не було, об'єкт повернутий не був. Орендар продовжив користування майном після закінчення строку дії договору і протягом місяця користування об'єктом оренди заперечень з боку орендодавця проти такого користування не надійшло, у зв'язку з чим зазначений вище договір оренди продовжено (поновлено) на три роки (1 094 дні): з 17.07.2010 по 15.07.2013.

Господарськими судами також встановлено, що до 15.07.2013 орендарем повідомлено орендодавця про бажання продовжити термін користування об'єктом оренди. Орендодавцем вказівок щодо повернення об'єкта оренди надано не було, об'єкт повернутий не був. Орендар продовжив користування майном після закінчення строку дії договору.

У подальшому 25.10.2013 між Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" (орендар) було укладено договір оренди у новій редакції, відповідно до п.п. 1.1, 11.1 якого для здійснення підприємницької діяльності орендарю було передано нежилі приміщення будівель літ. "Б", "В", "Г", що розташовані на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м строком на п'ять років (1 825 днів), з 25.10.2013 по 24.10.2018.

Пунктами 11.7, 11.9 вказаного договору сторони узгодили, що у разі його припинення орендар за вказівкою орендодавця зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі. Орендар, який бажає продовжити термін користування об'єктом оренди зобов'язаний письмово повідомити про це орендодавця за 60 календарних днів до закінчення строку дії Договору, в іншому випадку Договір пролонговано не буде.

Відповідно до умов п. 5.3, 5.4, 6.2 обох вищезазначених договорів оренди протягом їх дії орендар зобов'язався здійснювати капітальний та поточний ремонт орендованих приміщень, виконувати ремонтні роботи відповідно до затвердженого кошторису, з дозволу орендодавця змінювати орендоване майно, проводити реконструкцію, технічне переобладнання, що зумовлює підвищення вартості об'єкта.

За період користування орендованим приміщенням з 2008 року позивачем належним чином здійснювалися обов'язки щодо сплати орендної плати. Доказів наявності заборгованості матеріали справи не містять.

Як встановлено господарськими судами, на виконання умов договору оренди між ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" (замовник) та Управлінням капітального будівництва Херсонської міської ради (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 52 від 16.09.2008, згідно з умовами п. 1.1 якого виконавець зобов'язався надати послуги замовнику при виконанні капітального ремонту нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г", розташованих на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м.

На підставі пункту 3.1 вказаного договору про надання послуг сторонами було складено акт приймання виконаних робіт за жовтень 2008 року, в якому визначений узгоджений обсяг виконаних ТОВ "Херсонський НДІСЕ" будівельно-монтажних робіт в розмірі 60 096 грн та встановлена вартість послуг Управління капітального будівництва Херсонської міської ради в сумі 1 055 грн.

За погодженням Управління капітального будівництва та Управління комунальної власності Херсонської міської ради, ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" було укладено з ФРП ОСОБА_11 (підрядник) договір підряду № 1/10 від 01.10.2008, відповідно до умов п. 1.1 якого підрядник зобов'язався здійснити капітальний ремонт орендованих нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г", розташованих на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв. м.

Пунктами 1.2, 3.4 договору підряду передбачалось, що замовник сплачує підряднику 60 096 грн.

На підставі зазначеного договору підряду ФОП ОСОБА_11 здійснив капітальний ремонт орендованих нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г", що розташовані на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на суму 60 096 грн (згідно з погодженимо Управліннями капітального будівництва та комунальної власності Херсонської міської ради кошторису), що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, актом приймання робіт за жовтень 2008 року за формою КБ-2в, квитанціями про сплату за виконані роботи.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.02.2009 у справі № 7/49-пн-09, яке набрало законної сили, визнано за ТОВ "Херсонський НДІСЕ" право на приватизацію приміщень літ. "Б", "В", "Г" загальною площею 87,1 кв.м, розташованих на АДРЕСА_1, а також зобов'язано Фонд комунального майна м. Херсона включити ці приміщення до переліку об'єктів програми приватизації, що підлягають відчуженню шляхом викупу.

Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради листами від 12.12.2013 № 3102, від 20.03.2014 № 616 було проінформовано ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз", що приміщення до переліку об'єктів програми приватизації, які підлягають відчуженню шляхом викупу включені не були, сама програма приватизації вважається завершеною, товариство залишилось орендарем.

27.12.2013 та 19.04.2014 Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради було отримано вимоги (претензії) ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" про компенсацію вартості необхідних (здійснених) витрат на поліпшення об'єкта оренди у сумі 60 096 грн. Вказані вимоги були залишені Управлінням без задоволення.

Як встановлено господарськими судами, 28.09.2015 ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" стало відомо, що приміщення літ. "Б", "В", "Г" загальною площею 87,1 кв.м, розташовані на АДРЕСА_1 передано на реалізацію в порядку виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 43313476 про стягнення з Херсонської міської ради боргу, за яким державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області складено акт опису й арешту майна.

У подальшому, з інформації, розміщеної ДП "СЕТАМ" на електронному ресурсі (setam.net.ua) системи електронних торгів, інформаційного повідомлення про електронні торги, ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" стало відомо, що орендовані ним нежилі приміщення передані на торги, призначені на 04.01.2016.

ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" прийняло участь в торгах 04.01.2016, зробило пропозицією в розмірі 450 793,64 грн о 23:59:47, але більш вигідна з пропозицій надійшла від іншого учасника торгів - 453 266 грн о 23:59:52, якого й визнано переможцем, про що складено протокол електронних торгів № 138429 із встановленням строку оплати до 20.01.2016.

Господарськими судами встановлено, що листом від 21.01.2016 за № 316 Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області повідомив ДП "СЕТАМ" про відсутність сплати від переможця за придбане на електронних торгах майно.

15.03.2016 сформовано новий протокол № 147637 в якому зазначено, що у зв'язку з несплатою попереднім переможцем суми за придбане майно, ТОВ "Херсонський НДІСЕ" (учасник № 17) було визнано переможцем з ціновою пропозицією 450 793,64 грн.

04.04.2016 о 14:50 ДП "СЕТАМ" в особистому кабінеті ТОВ "Херсонський НДІСЕ" розміщене повідомлення про відхилення пропозиції у зв'язку з отриманням листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 30.03.2016 № 1359 про відсутність оплати з боку переможця.

В подальшому, ДП "СЕТАМ" було сформовано новий протокол № 170389, відповідно до якого переможцем було визначено учасника № 6 (ФОП ОСОБА_4.) з пропозицією в розмірі 156 582,80 грн зі строком оплати до 15.06.2016.

23.06.2016 ДП "СЕТАМ" отримало лист за № 3814 Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про повний розрахунок за придбаний лот.

Згідно з актом Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 17.06.2016, виданим на підставі протоколу № 170389, переможцем електронних торгів став гр. ОСОБА_4 з ціновою пропозицією в сумі 156 582,80 грн.

22.06.2016 право власності на нежилі приміщення будівель літ. "Б", "В", "Г", розташовані на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м зареєстроване за гр. ОСОБА_4, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз", вважаючи, що було порушено його право на користування, право часткової власності та переважне право на придбання нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г", розташованих на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м, зокрема в результаті порушення порядку визначення переможців електронних торгів, а Управління комунальної власності Херсонської міської ради зобов'язано відшкодувати вартість невід'ємних поліпшень вказаних нежитлових приміщень і надмірно сплаченої орендної плати звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Управління комунальної власності Херсонської міської ради, Херсонської міської ради, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, третя особа - ДП "СЕТАМ", в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.09.2016, просило визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації належного територіальній громаді міста Херсона в особі Херсонської міської ради нерухомого майна, а саме нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г", розташованих на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколів № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) ДП "СЕТАМ", акта про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області; визнати за позивачем право користування вказаним майном на підставі раніше укладених ТОВ "Херсонський НДІСЕ" з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008 та від 25.10.2013; визнати за ТОВ "Херсонський НДІСЕ" право часткової власності (56%) та переважне право на придбання вищевказаних нежитлових приміщень на підставі вказаних договорів оренди; стягнути з ДП "СЕТАМ" на користь позивача 4 120,60 грн; стягнути з Управління комунальної власності Херсонської міської ради на користь позивача 75 181,65 грн.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсними результати електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, стягнення з ДП "СЕТАМ" гарантійного внеску за участь в торгах і стягнення з Херсонської міської ради вартості поліпшень в розмірі 60 096,00 грп та відмовляючи в позові в іншій частині, місцевий господарський суд виходив з того, що ДП "СЕТАМ" в порушення приписів абз. 1 п. 1 розділу VII та абз. 11 п. 1 розділу VII Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів лише 15.03.2016, тобто через 44 дні, сформувало новий протокол № 147637 в якому зазначено, що у зв'язку з несплатою попереднім переможцем (учасником № 8) суми за придбане майно, учасника № 17 (позивача) визначено переможцем з ціновою пропозицією 450 793,64 грн. При цьому ДП "СЕТАМ" не повідомило позивача ні через "особистий кабінет", ні електронною поштою, ні телефоном чи будь-яким іншим способом, у т.ч. встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій шляхом, а саме направленням повідомлення поштовим відправленням: простою кореспонденцією чи рекомендованим листом, про визнання переможцем оспорюваних електронних торгів з продажу спірного нерухомого майна, що унеможливило внесення ним плати за відновідний лот у встановлений строк, а відтак призвело до порушення права останнього на придбання у власність спірного нерухомого майна. Крім того, в силу норм ч. 2 ст. 530, ч. 3 ст. 778 ЦК України у власника орендованого позивачем майна - Херсонської міської ради виникло зобов'язання щодо відшкодування позивачу вартості необхідних (здійснених) витрат на поліпшення об'єкта оренди у сумі 60 096 грн, оскільки вказані поліпшення, які неможливо відокремити від об'єкту без завдання йому шкоди, зроблені позивачем за згодою уповноваженої особи орендодавця за рахунок власних коштів. Разом з тим, позивачем не доведено порушення (невизнання) його права користування нежилими приміщеннями будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, 25.10.2013. Позовна вимога про визнання за позивачем права часткової власності (56%) та переважне право на придбання вказаних нежилих приміщень на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, 25.10.2013 не відповідає порядку приватизації комунального майна (набуття права власності на нього), відповідно до діючого цивільного законодавства України. Крім того, позивач у встановленому законом порядку не позбавлявся права користування спірними нежитловими приміщеннями, оскільки договір оренди не припинявся у зв'язку з відчуженням орендованого майна шляхом його приватизації, а актом державного виконавця про накладення арешту на вказані приміщення від 28.09.2015 було встановлено обмеження лише щодо заборони відчуження і користування, що може призвести дo пошкодження або знецінення майна, а самі приміщення було передано на відповідальне зберігання особі, яка перебуває в трудових відносинах з позивачем, що свідчить про безпідставність позивних вимог про стягнення з відповідача-1 орендної плати, починаючи з 28.09.2015.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позову щодо стягнення з Херсонської міської ради 60 096 грн вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна та відмовляючи в позові в цій частині із залишенням вказаного рішення в іншій частині без змін, апеляційний господарський суд виходив з того, що за загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 776 Цивільного кодексу України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, умовами договору оренди, укладеного позивачем з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, обов'язок зі здійснення капітального ремонту покладений саме на ТОВ "Херсонський НДІСЕ" та не передбачено здійснення компенсування таких витрат. Крім того, ТОВ "Херсонський НДІСЕ" не було надано доказів здійснення експертної оцінки збільшення в результаті поліпшень вартості орендованого майна, документів, що б підтверджували ідентифікацію поліпшень, які неможливо виділити без пошкодження, а також не надано у повному обсязі документів, визначених пунктами 2.1, 2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377.

Суд касаційної інстанції вважає висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині визнання недійсними результатів електронних торгів та стягнення з ДП "СЕТАМ" на користь позивача 4 120,60 грн необгрунтованими, зробленими без встановлення всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору в цій частині, з огляду на наступне.

На час проведення електронних торгів арештованим майном за лотом № 114824 був чинним Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 427/25204) (надалі - Тимчасовий порядок).

Відповідно до п. 1 розділу 5 Тимчасового порядку реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів.

Згідно з п.п. 1, 2 розділу 7 Тимчасового порядку після закінчення електронних торгів на Веб-сайті відображаються відомості про завершення електронних торгів. Система автоматично формує та розміщує на Веб-сайті протокол електронних торгів по лоту у день проведення таких електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня. До протоколу вноситься така інформація: дата і час початку та завершення електронних торгів; реєстраційний номер лота; назва лота; стартова ціна та ціна продажу лота, цінові пропозиції учасників, особливі ставки покупки лота учасників; сума сплаченого гарантійного внеску; розмір винагороди Організатору, яку переможець електронних торгів повинен додатково сплатити у разі реалізації майна за ціною, вищою від стартової, та реквізити рахунку для її сплати; відомості про переможця електронних торгів (унікальний реєстраційний номер учасника, який під час електронних торгів запропонував найвищу ціну); дату, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота; реквізити рахунку органу державної виконавчої служби, на який необхідно перерахувати кошти за придбане майно. Система у день проведення електронних торгів або не пізніше наступного робочого дня розміщує аналогічний протокол електронних торгів по лоту з повною інформацією про переможця електронних торгів в Особистому кабінеті переможця .

Пунктом 1 розділу 9 Тимчасового порядку було встановлено, що на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно.

Відповідно до п. 3 розділу 7 Тимчасового порядку у разі якщо переможцем не внесено усієї належної грошової суми у строки, передбачені п. 1 розділу 9 цього Порядку, переможцем електронних торгів визнається учасник, який запропонував ціну, на крок нижчу від ціни, запропонованої переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно. У цьому разі Організатор вносить відповідні відомості до Системи й засобами Системи формує новий протокол електронних торгів , який повинен містити, крім інформації, зазначеної в пункті 1 цього розділу, також інформацію про невнесення попередньо визначеним переможцем електронних торгів належної грошової суми в строки, передбачені п. 1 розділу 9 цього Порядку, та про визнання наступного учасника цих електронних торгів новим переможцем електронних торгів. Цей протокол розміщується Системою на веб-сайті та в Особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем електронних торгів, та надсилається Організатором до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого майно передано на реалізацію. У разі невнесення наступним учасником, визначеним новим переможцем електронних торгів, усієї належної грошової суми в установлені п. 1 розділу 9 цього Порядку строки відповідні дії повторюються для наступного учасника, що визначається згідно з абзацами першим, третім цього пункту.

Згідно з п. 1 розділу 1 Тимчасового порядку особистий кабінет - розділ Веб-сайту, доступ до якого має тільки зареєстрований учасник , що авторизується за допомогою особистих ідентифікаторів доступу до Особистого кабінету (логін та пароль), у якому розміщуються інформаційні повідомлення про електронні торги та результати їх проведення, у яких він бере участь, через який здійснюється подача заявок на участь в електронних торгах, проводяться торговельні сесії електронних торгів, роздруковуються необхідні учаснику матеріали; система - інформаційна система, що забезпечує здійснення в електронній формі процесів подання й обробки заявок на участь в електронних торгах, проведення електронних торгів з реалізації арештованого державними виконавцями майна, обробку інформації про електронні торги.

Отже, з вищевказаного Порядку вбачається, що у разі визнання переможцем учасника електронних торгів, який запропонував ціну на крок нижчу від ціни, запропонованої переможцем, що не сплатив належної грошової суми за придбане майно, організатор засобами Системи формує новий протокол електронних торгів, який розміщується Системою без участі організатора на веб-сайті та в особистому кабінеті наступного учасника цих електронних торгів, визначеного новим переможцем, доступ до якого має тільки він.

Колегія суддів зазначає, що висновок місцевого господарського суду, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, щодо не повідомлення позивача про визнання його переможцем оспорюваних електронних торгів ні через "особистий кабінет", ні електронною поштою, враховуючи, що інформаційна довідка начальника відділу системного адміністрування телекомунікаційних систем про відсутність технічних підстав, які б унеможливлювали отримання позивачем зазначеного повідомлення (на яку посилався відповідач-5) не є належним і допустимим доказом повідомлення позивача про визначення його переможцем торгів та встановлення строку для внесення оплати за відповідний лот є необгрунтованими, оскільки дослідивши веб-сайт, особистий кабінет ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз", суди залишили поза увагою, що новий протокол електронних торгів в особистому кабінеті нового переможця та на веб-сайті розміщується безпосередньо (автоматично) Системою, яка забезпечує проведення електронних торгів та обробку інформації за їх результатом, а не організатором цих торгів.

Крім того, оцінюючи подану відповідачем-5 інформаційну довідку начальника відділу системного адміністрування телекомунікаційних систем, господарські суди попередніх інстанцій не обгрунтували в чому полягає її неналежність, як доказу, та якими належними і допустимими доказами у відповідності до ст. 34 ГПК України повинні доводитися обставини справи щодо розміщення Системою нового протоколу про визнання позивача новим переможцем. При цьому господарськими судами попередніх інстанцій при оцінці вмісту інформації в особистому кабінеті позивача не враховано, що доступ до інформації, яка міститься у вказаному кабінеті, має сам позивач. Отже, суди не встановили яким чином відбулось розміщення нового протоколу в особистому кабінеті учасника: автоматично чи за участю системних адміністраторів, а відтак і не дослідили всі обставини справи в їх сукупності, керуючись приписами законодавства.

Суд касаційної інстанції не погоджується з доводами місцевого та апеляційного господарських судів про порушення ДП "СЕТАМ" приписів абз. 1 п. 1 розділу VII та абз. 11 п. 1 розділу VII Тимчасового порядку у зв'язку з формуванням протоколу № 147637 про визначення новим переможцем позивача тільки через 44 дні після проведення торгів та не повідомленням останнього про складання вказаного протоколу встановленим Законом України "Про виконавче провадження" й Інструкцією про проведення виконавчих дій, оскільки Тимчасовим порядком визначався строк складання протоколу щодо першого разу після закінчення електронних торгів, у разі ж складання нового протоколу у зв'язку з невнесенням переможцем електронних торгів усієї належної грошової суми за лот Тимчасовим порядком не визначався строк протягом якого повинен бути складений такий протокол. Крім того, механізм та особливості реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, в тому числі і порядок повідомлення учасників про результати вказаних торгів, визначалися саме Тимчасовим порядком, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 № 656/5, на відміну від Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, які мають загальних характер та в цілому визначають умови і порядок виконання рішень судів, інших органів, що підлягають примусовому виконанню.

Доводи касаційної скарги ДП "СЕТАМ" про те, що оцінюючи інформаційну довідку начальника відділу системного адміністрування телекомунікаційних систем, апеляційний господарський суд був зобов'язаний призначити судову експертизу не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки за змістом ст. 41 ГПК України призначення експертизи є правом суду, в той час як з матеріалів справи вбачається, що відповідачем-5 не заявлялися клопотання під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції про призначення судової експертизи.

Таким чином, вищевикладене свідчить про передчасність висновків господарських судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову в частині визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколів № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) ДП "СЕТАМ", акта про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та стягнення з ДП "СЕТАМ" 4 120,60 грн гарантійного внеску за участь в торгах, зроблених без врахування законодавчих вимог та без встановлення всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції зазначає про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішення та постанови у вищевказаній частині з передачею справи на новий розгляд у цій частині до суду першої інстанції відповідно до ст. 111-9 ГПК України, оскільки за приписами ч. 2 ст. 111-7 ГПК України суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові або додатково перевіряти вже наявні докази.

Одночасно, суд касаційної інстанції вважає висновки місцевого та апеляційного господарських судів в частині відмови у визнанні права часткової власності, переважного права на набуття у власність спірного майна і в частині відмови щодо стягнення з Херсонської міської ради 60 096 грн вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна правильними в цілому, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись з позовом ТОВ "Херсонський НДІСЕ" просило, зокрема, стягнути з Херсонської міської ради вартість зроблених позивачем невід'ємних поліпшень спірного орендованого майна в розмірі 60 096 грн.

Нормою ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до ст. 778 Цивільного кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Разом з тим, нормою ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка є спеціальною щодо норми ч. 3 ст. 778 ЦК України встановлено, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Отже, з приписів вказаної статті вбачається, що в разі здійснення невід'ємних поліпшень за рахунок коштів орендаря за згодою орендодавця, компенсації орендарю підлягають кошти в розмірі збільшення вартості орендованого майна в результаті цих поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Як встановлено апеляційним господарським судом в даній справі та Господарським судом Херсонської області в рішенні від 26.02.2009 у справі № 7/49-ПН-09, позивачем за власні кошти з дозволу орендодавця було здійснено будівельні роботи з капітального ремонту нежитлових приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 площею 87,1 кв.м загальною вартістю 60 096,00 грн.

Суд касаційної інстанції зазначає, що вартість поліпшень, яку просить стягнути позивач з Херсонської міської ради, за своєю суттю є розміром витрат орендаря на проведення капітального ремонту спірних приміщень і не є тотожною вартості орендованого майна збільшеної в результаті цих поліпшень, яку зобов'язаний компенсувати орендодавець і яка визначається за результатами оцінки майна відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Крім того, обов'язок орендодавця компенсувати кошти, витрачені орендарем на поліпшення орендованого майна, пов'язується не тільки з необхідністю визначення вартості майна з метою встановлення факту і обсягу збільшення його вартості в результаті таких поліпшень, а й з метою збільшення орендної плати, розмір якої визначається від вартісної оцінки об'єкта оренди, і, відповідно, до необхідності внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною істотних умов договору.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, оцінка вартості орендованого майна після здійснення позивачем поліпшень не проводилась і відповідні зміни до договорів оренди від 28.07.2008 та від 25.10.2013 не вносились.

Доводи касаційної скарги ТОВ "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" про те, що Господарським судом Херсонської області в рішенні від 26.02.2009 у справі № 7/49-ПН-09 було встановлено збільшення вартості приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 у зв'язку із здійсненими позивачем поліпшеннями вказаного майна на підставі аудиторського висновку та проведеної оцінки орендованого майна є безпідставними, оскільки, як вбачається з вказаного рішення, господарським судом на підставі аудиторського висновку, яким підтверджувалося здійснення позивачем капітального ремонту спірних приміщень за власні кошти та оцінки вартості зазначеного майна, яка проводилася до здійснення позивачем зазначених поліпшень, була встановлена лише вартість витрат позивача саме на здійснення робіт з капітального ремонту.

Таким чином, враховуючи викладене, а також відсутність у договорах оренди від 28.07.2008 та від 25.10.2013 умов, які б передбачали інший порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень ніж той, що закріплено в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в п. 11.3 вказаних договорів лише зазначено, що здійснені за рахунок орендаря і з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна в разі приватизації об'єкта орендарем компенсуються згідно з чинним законодавством), суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про необгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Херсонської міської ради вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна саме в розмірі витрат на проведення робіт з капітального ремонту в сумі 60 096,00 грн.

Посилання апеляційного господарського суду на Порядок оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377 суд касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки відповідно до п. 1 вказаного Порядку він регламентує порядок проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення саме під час його приватизації.

Однак, безпідставне застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин вказаного Порядку не вплинуло на правильність його висновків в цілому щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення з Херсонської міської ради вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна в розмірі 60 096,00 грн.

Що стосується відмови господарських судів попередніх інстанцій в позові в частині визнання за позивачем права часткової власності (56%) та переважного права на придбання нежитлових приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, від 25.10.2013, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Звертаючись з позовом в даній справі ТОВ "Херсонський НДІСЕ" обгрунтовувало вказані вимоги приписами ч. 2 ст. 777, ч. 4 ст. 778 ЦК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому згідно з абзацом 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Зі змісту наведених норм вбачається, що у разі, якщо внаслідок здійснених наймачем поліпшень орендованого майна було створено нову річ, тобто річ, яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму, то наймач стає її співвласником, якщо інше не передбачено договором оренди або законом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом в даній справі і Господарським судом Херсонської області в рішенні від 26.02.2009 у справі № 7/49-ПН-09, позивачем за власні кошти з дозволу орендодавця було здійснено будівельні роботи з капітального ремонту спірного майна загальною вартістю 60 096,00 грн (ремонт поверхні стін, посилення фундаменту, посилення конструкції балками, ремонт сходинок тощо).

Згідно з листом Міністерство регіонального розвитку та будівництва України від 15.07.2009 N 9/9-1056 капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель у зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Тобто проведення перепланування і реконструкції приміщень у ході капітального ремонту не створює нову річ, а лише її поліпшує.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження методики оцінки майна" від 10.12.2003 № 1891, невід'ємні поліпшення орендованого майна - це здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості. Тобто поліпшення майна означає проведення в ньому таких змін, завдяки яким збільшується вартість майна, його корисність, порівняно зі станом, в якому во но було до передачі його наймачу, без зміни функціонального призначення речі.

Отже, враховуючи встановлені господарськими судами обставини справи щодо здійснення позивачем капітального ремонту орендованого майна, колегія суддів вважає, що останнім не доведено, що внаслідок здійсненого ним поліпшення нежилого приміщення відбулося створення нової речі, оскільки збільшення вартості орендованого майна, його комерційної привабливості, а також поліпшення технічного, фізичного, функціонального стану приміщень не може бути достатньою підставою для висновку про створення нової речі, враховуючи, що проведення реконструкції та ремонту орендованого приміщення не створює нову річ, а лише його поліпшує.

З огляду на викладене, касаційний господарський суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права часткової власності (56%) та переважного права на придбання нежилих приміщень будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, від 25.10.2013.

Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем переважного права на придбання спірних нежитлових приміщень суд касаційної інстанції зазначає слідуюче.

Відповідно до ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що поняття переважного права наймача перед іншими особами означає надання йому переваги наймодавцем у разі наявності пропозицій інших господарюючих суб'єктів, що містять умови рівні з умовами особи, яка наділена переважним правом, або ж прийняття наймодавцем інших умов, запропонованих іншими господарюючими суб'єктами. Орендар в такому випадку вправі вимагати укладення з ним договору купівлі-продажу на умовах запропонованих переможцем конкурсу, тобто визнання чи не визнання вказаного права має вирішуватися у спорі про спонукання до укладення договору.

Разом з тим, позовна вимога про визнання переважного права перед іншими особами на придбання орендованого майна не відповідає передбаченим чинним законодавством способам захисту порушеного права та не призводить до поновлення порушеного права наймача, а відтак задоволенню не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що порушене цивільне право чи інтерес підлягає захисту у спосіб, що передбачений законом, а також у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам спричиненим цим порушенням.

Що стосується позовних вимог про визнання за позивачем права користування нежилими приміщеннями будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, 25.10.2013 та про стягнення з відповідача-1 здійсненої позивачем оплати за користування орендованими приміщеннями на виконання умов вказаних договорів за період з 28.09.2015 до подання позову в розмірі 15 085,65 грн у зв'язку з вибуттям вказаних приміщень з користування позивача, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Як встановлено з господарськими судами та вбачається з матеріалів справи, позивач не позбавлявся права користування спірним нерухомим майном та продовжував його використовувати на підставі договорів оренди від 28.07.2008, 25.10.2013.

Посилання позивача на те, що вказане майно вибуло з користування останнього ще до відчуження його на електронних торгах на підставі акту державного виконавця від 28.09.2015, яким (на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з власника орендованого майна) накладено обмеження щодо розпорядження нежитловими приміщеннями будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1, а саме відібрано ключі, опломбовано зазначене приміщень та передано на відповідальне зберігання, оцінюються судом касаційної інстанції критично, оскільки, як обгрунтовано зазначив місцевий господарський суд, вказаним актом державного виконавця було встановлено обмеження лише щодо заборони відчуження і користування, яке може призвести дo пошкодження або знецінення спірного нерухомого майна, а самі приміщення було передано на відповідальне зберігання особі, яка перебуває в трудових відносинах з позивачем.

При цьому, реалізація спірного майна, в тому числі на електронних торгах, в силу норми ч. 1 ст. 770 ЦК України, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 23 України "Про оренду державного та комунального майна" не має свої наслідком припинення договорів оренди від 28.07.2008 та від 25.10.2013, припинення ж орендних правовідносин, що виникли на підставі вказаних договорів, у зв'язку з відчуженням орендованого майна шляхом його приватизації, як це передбачено нормами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 11.6 зазначених договорів, не відбулося, а відтак, виходячи зі змісту ст. 1 ГПК України, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи настане таке порушення, чи ні.

З огляду на викладене, доводи місцевого та апеляційного господарських судів про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання за позивачем права користування нежилими приміщеннями будівель літ. "Б", "В", "Г" на АДРЕСА_1 загальною площею 87,1 кв.м на підставі раніше укладених товариством з Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради договорів оренди від 28.07.2008, 25.10.2013 та про стягнення з відповідача-1 здійсненої позивачем оплати за користування орендованими приміщеннями на виконання умов вказаних договорів за період з 28.09.2015 до подання позову в розмірі 15 085,65 грн, у зв'язку з недоведенням позивачем порушення (невизнання) його права користування спірними приміщеннями та продовженням ним користування вказаними приміщеннями, є законними і обгрунтованими.

За таких обставин колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" не підлягає задоволенню, в той час як касаційна скарга Державного підприємства "СЕТАМ" підлягає частковому задоволенню, а постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 та рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у справі № 923/764/16 - скасуванню в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколів № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) ДП "СЕТАМ", акта про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та стягнення з ДП "СЕТАМ" 4 120,60 грн гарантійного внеску за участь в торгах з передачею справи на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області в цій частині та залишенням вказаних постанови і рішення без змін в іншій частині.

При цьому, під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати вищевикладені обставини, які стали підставою для скасування судових актів та передачі справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський науково-дослідний інститут судових експертиз" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 залишити без задоволення, а касаційну скаргу Державного підприємства "СЕТАМ" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2016 у справі № 923/764/16 та рішення Господарського суду Херсонської області від 13.10.2016 у справі № 923/764/16 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів з реалізації спірного нерухомого майна, оформлених протоколом № 138429 проведення електронних торгів від 04.01.2016 (протоколів № 138429 від 04.01.2016, № 147637 від 15.03.2016, № 154526 від 04.04.2016, № 158277 від 20.04.2016, № 165379 від 13.05.2016, № 170389 від 01.06.2016) ДП "СЕТАМ", акта про реалізацію нерухомого майна від 17.06.2016 Головного територіального управління юстиції у Херсонській області та стягнення з ДП "СЕТАМ" 4 120,60 грн гарантійного внеску за участь в торгах скасувати. Справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області.

В іншій частині вказані рішення та постанову залишити в силі.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді В.А. Корсак

І.П. Ходаківська