Рішення

від 25.05.2017 по справі 220/1889/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/261/2017(м)

220/1889/16-ц

Категорія 47 Головуючий у 1-й інстанції Якішина О.М.

Суддя-доповідач Мироненко І.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Баркова В.М., Биліни Т.І.

секретаря Брежнєва Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційну скаргу Фермерського господарства С-Колос на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фермерського господарства С-Колос про розірвання договору оренди землі, -

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2016 року позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовами до ФГ "С-Колос" про розірвання договорів оренди землі, які ухвалою Великоновосілківського районного суду від 05 грудня 2016 року були об'єднані в одне провадження. В обґрунтування заявлених вимог позивачі вказували, що між ними та відповідачем були укладені договори оренди землі, відповідно до яких належні їм земельні ділянки було передано в оренду строком на 7 років. При підписанні договорів вони передали відповідачу державні акти про право власності на земельні ділянки, які начебто потрібні були для оформлення договорів. Однак до теперішнього часу державні акти їм не повернуті, копії договорів про оренду землі вони також не отримували. На звернення до відповідача їм було повідомлено, що свої копії вони отримують після повернення договорів з реєстрації. Потім на території Донецької області розпочалася антитерористична операція і вони цим питанням більше не займалися. У 2016 році, отримавши копії договорів у Держкомземі, вони дізналися, що з кожним із них договір оренди був укладений на 49 років, про що вони не знали і не бажали укладати договір на такий тривалий строк. Крім того, відповідач у порушення умов договору оренди землі з моменту укладання договору жодного разу не виплатив орендну плату. Тому просять розірвати договір оренди, зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки у придатному для використання стані, відшкодувати витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 09 лютого 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_5 було закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року позовні вимоги позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволені.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ФГ С-Колос від 02 листопада 2011 року № 142128244000885.

Зобов'язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 в придатному для використання стані.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_4 та ФГ С-Колос від 23 лютого 2012 року № 142128244002202.

Зобов'язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_4 належну їй земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 в придатному для використання стані.

Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ФГ С-Колос від 04 січня 2012 року під № 142128244001648.

Зобов'язано ФГ С-Колос повернути ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 в придатному для використання стані.

Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ФГ С-Колос , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, провадження по справі закрити.

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду не надали.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 травня 2017 року провадження у справі за позовом ОСОБА_4 було закрито у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача Ченцова О.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення представника позивачів ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок площею 5,200 га та 5,8010 га відповідно, розташованих на території Комарської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки.

Між ОСОБА_2 та ФГ "С-Колос" укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Великоновосілківському районному відділені Донецької регіональної філії ДП "Центру державного земельного кадастру" 02 листопада 2011 року, за умовами якого ОСОБА_2 передала належну їй на праві власності вищевказану земельну ділянку, а ФГ "С-Колос" прийняло в строкове платне користування на 49 років в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями договору оренди і актом приймання передачі (т.1 а.с.7-10).

Умовами даного договору оренди землі сторонами було погоджено, зокрема п.5 договору, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86 899 грн. 01 коп.; згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі не менше ніж 3% від грошової оцінки, що у грошовому еквіваленті складає 2606 грн. 97 коп. на рік і вноситься у строк до 31 грудня поточного року (п.11 договору). Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Згідно видаткового касового ордеру від 14 червня 2011 року ОСОБА_2 була виплачена орендна плата за землю у розмірі 35 000 грн. (т.1 а.с. 21).

Між ОСОБА_3 та ФГ "С-Колос" укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Великоновосілківському районному відділені Донецької регіональної філії ДП "Центру державного земельного кадастру" 04 січня 2012 року, за умовами якого ОСОБА_3 передав належну йому на праві власності вищевказану земельну ділянку, а ФГ "С-Колос" прийняло в строкове платне користування на 49 років в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями договору оренди і актом приймання передачі (т.1 а.с.167-170).

Умовами даного договору оренди землі сторонами було погоджено, зокрема п.5 договору, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 89 963 грн. 87 коп.; згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі не менше ніж 3% від грошової оцінки, що у грошовому еквіваленті складає 2698 грн. 92 коп. на рік і вноситься у строк до 31 грудня поточного року (п.11 договору). Пунктом 43 договору передбачено, що він набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Згідно видаткового касового ордеру від 29 вересня 2011 року ОСОБА_3 була виплачена орендна плата за землю у розмірі 35 000 грн. (т.1 а.с. 181).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично не сплачує орендну плату за користування земельними ділянками позивачів, що є підставою для дострокового розірвання укладених між ними договорів оренди.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи і нормам закону.

За змістом ст.13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Положеннями ст.21 цього Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п."д" ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір суд першої інстанції встановив, що оспорюванні правочини були укладені до закінчення строку дії попередніх договорів оренди, укладених між сторонами раніше. І оскільки зазначені виплати були здійснені підчас дії попередніх договорів оренди і до державної реєстрації нових, які є предметом позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що виплата цих сум була здійснена за попередніми договорами.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із ч.5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 п. 2 ч.1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоди встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Відповідні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України у справах №6-162ц13, №6-643цс16, які відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх судів України.

Згідно наказу голови ФГ "С-Колос" № 20 від 01 лютого 2011 року, який було досліджено судом апеляційної інстанції відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України, у випадку звернення орендодавців про виплату орендної плати за майбутні періоди з поважних причин вирішено виплачувати орендну плату у сумі до 35 000 грн. на один земельний пай за умови укладання договору оренди землі на 49 років (т.2 а.с. ).

З довідок про нарахування орендної плати вбачається, що позивачу ОСОБА_2 нарахована до виплати орендна плата за її земельну ділянку 5,200 га відповідно за: 2011 рік 2606 грн. 97 коп.; 2012 рік - 4577 грн. 84 коп.; 2013 рік - 7629 грн. 73 коп.; 2014 рік - 4577 грн. 84 коп.; 2015 рік - 5717 грн. 72 коп.; 2016 рік - 6861 грн. 27 коп., яка зарахована у рахунок погашення виплаченої орендної плати за видатковим касовим ордером від 14 червня 2011 року (т.1 а.с.22).

При цьому, як вбачається з касових відомостей орендна плата за 2011 рік була нарахована і сплачена двічі - за попереднім договором оренди у травні 2011 року ОСОБА_2 отримала 2070 грн., а у червні 2011 року за видатковим касовим ордером - 35 000 грн.

Позивачу ОСОБА_3 нарахована до виплати орендна плата за його земельну ділянку 5,8010 га відповідно за: 2011 рік 2698 грн. 92 коп.; 2012 рік - 4739 грн. 30 коп.; 2013 рік - 7898 грн. 83 коп.; 2014 рік - 4739 грн. 30 коп.; 2015 рік - 5919 грн. 38 коп.; 2016 рік - 7103 грн. 26 коп., яка зарахована у рахунок погашення виплаченої орендної плати за видатковим касовим ордером від 29 вересня 2011 року (т.1 а.с.182).

Як вбачається з касових відомостей перевиплата (плата на перед) по орендній платі за попереднім договором станом на січень 2011 року складала 2200 грн. 58 коп., з урахуванням отриманих позивачем ОСОБА_3 у квітні 2011 року 300 грн., перевиплата (плата на перед) від нарахованої за умовами попереднього договору орендної плати складала 205 грн. 94 коп., а у вересні 2011 року позивачем за видатковим касовим ордером отримано 35 000 грн.

Факт виплати орендної плати за оспорюваними правочинами на майбутнє підтверджується податковою звітністю господарства, в якій ця орендна плата враховувалася як заборгованість позивачів (т.1 а.с.23-40,183-200).

З огляду на наведене апеляційний суд вважає доведеним факт належності отриманих позивачами грошових коштів до орендної плати за новоукладеними договорами оренди, які були підписані в один день з виплатами грошових коштів.

Позивачами на спростування встановлених обставин будь-яких доказів надано не було.

Відповідно до ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Таким чином апеляційний суд з врахуванням вищевикладеного вважає, що сплата відповідачем орендної плати за договорами оренди землі до їх державної реєстрації, але вже після укладення (підписання сторонами), свідчить про дострокове виконання відповідачем своїх обов'язків з виплати орендної плати.

Таке виконання обов'язків орендаря не заборонено умовами укладених договорів та проти такого виконання позивачі не заперечували і прийняли його уклавши договори оренди на новий строк і отримавши орендну плату за ними.

Наведене свідчить про те, що висновки суду щодо розірвання договорів оренди не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, оскільки виходячи з положень ч.1 ст.612 ЦК України відповідача не можна вважати таким, що прострочив виконання, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог через недоведеність позивачами факту систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Таким чином, відповідно до ст.309 ЦПК України, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв'язку з чим апеляційна скарга ФГ "С-Колос" підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів

В и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства С-Колос задовольнити.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 01 березня 2017 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фермерського господарства С-Колос про розірвання договорів оренди землі та повернення земельних ділянок у придатному для використання стані, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: В.М. Барков

Т.І. Биліна