Рішення

від 26.05.2017 по справі 907/329/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

26.05.2017 р. Справа № 907/329/17

За позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» , м. Ужгород

до відповідача ОСОБА_1 вищого навчального закладу «Карпатський університет імені ОСОБА_2» , м. Ужгород

про стягнення суми 2 474 грн. 48 коп., в тому числі 607 грн. 11 коп. заборгованості за договором № 270/12 від 01.10.2012 року, 67 грн. 78 коп. пені, 49 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 7 грн. 63 коп. трьох процентів річних та 1 420 грн. 07 коп. заборгованості за договором № 263/12 від 24.10.2012 року, 141 грн. 77 коп. пені, 149 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 31 грн. 40 коп. трьох процентів річних,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_3, довіреність № 02 від 03.01.2017 року

Відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 63/05-17 від 03.05.2017 року

СУТЬ СПОРУ: Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» , м. Ужгород заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 вищого навчального закладу «Карпатський університет імені ОСОБА_2» , м. Ужгород про стягнення суми 2 474 грн. 48 коп., в тому числі 607 грн. 11 коп. заборгованості за договором № 270/12 від 01.10.2012 року, 67 грн. 78 коп. пені, 49 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 7 грн. 63 коп. трьох процентів річних та 1 420 грн. 07 коп. заборгованості за договором № 263/12 від 24.10.2012 року, 141 грн. 77 коп. пені, 149 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 31 грн. 40 коп. трьох процентів річних.

В судових засіданнях 04.05.2017 року, 18.05.2017 року, 24.05.2017 року брали участь представники: від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 02 від 03.01.2017 року, від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 63/05-17 від 03.05.2017 року, оголошувались перерви у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін до 18.05.2017 року, до 24.05.2017 року, до 26.05.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні після оголошених перерв позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях по суті заявлених позовних вимог. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку за надані за договором послуги по водопостачанню, водовідведенню та відведенню дощових та снігових стоків у період з жовтня 2015 року по березень 2017 року, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість у сумі 607 грн. 11 коп. за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 1 420 грн. 07 коп. за договором № 263/12 від 24.10.2012 року, на які позивачем нараховано інфляційні втрати, три проценти річних та пеню.

Спростовуючи твердження відповідача про те, що вказана сума заборгованості є неправомірною, оскільки у відповідача відсутній обов'язок по її сплаті у зв'язку з тим, що договори № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року є достроково розірваними у частині п. 3.2. договорів (послуги по відведенню дощових та снігових стоків) на підставі заяви відповідача від 17.11.2015 року № 294/1/11-15, представник позивача покликається на визначену законодавством можливість дострокового розірвання договору тільки за згодою сторін та на відсутність судового рішення, яким би вказані договори були достроково розірвані. Крім того, оспорює можливість розірвання договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року тільки в частині п. 3.2. договорів (послуги по відведенню дощових та снігових стоків), оскільки такі договори є Типовими, а послуги щодо водопостачання та водовідведення, в тому числі дощових та снігових стоків, надаються тільки в комплексі, і якщо у відповідача відпала необхідність в отриманні якоїсь послуги (чи то водопостачання, чи то водовідведення, чи то відведення дощових та снігових стоків), то це є підставою для розірвання договорів повністю - і щодо водопостачання, і щодо водовідведення, і щодо відведення дощових та снігових стоків.

Представник відповідача в судовому засіданні після оголошених перерв позовні вимоги заперечив та просить відмовити позивачу в їх задоволенні з покликанням на мотиви, викладені у поданих суду письмових поясненнях б/н від 03.05.2017 року. Зокрема, зазначає про те, що оскільки позивачем послуги з відведення дощових та снігових стоків за адресами вул. Гойди, 4 та вул. Некрасова, 6 у місті Ужгороді фактично не надаються та не надавалися, відповідач згідно листа № 294/1/11-15 від 17.11.2015 року звернувся до позивача із заявою про відмову від користування послугами по відведенню дощових та снігових стоків, якою повідомив, що договори в частині п. 3.2. (послуги по відведенню дощових та снігових стоків) є достроково розірваними у відповідності до п.п. 16.1.1. п. 16.1. розділу 16 Договорів. З врахуванням наведеної позиції щодо дострокового розірвання п. 3.2. (послуги по відведенню дощових та снігових стоків) договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року відповідач стверджує про відсутність обов'язку оплачувати їх вартість, з огляду на що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги по відведенню дощових та снігових стоків за спірними договорами є незаконними.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

01.10.2012 року між Комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» (Водоканал, позивач у справі) та ОСОБА_1 вищим навчальним закладом „Карпатський університет імені ОСОБА_2» (Абонент, відповідач у справі) укладеного договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 270/12, за умовами якого Водоканал зобов'язався забезпечувати Абонента питною водою (до точки розмежування згідно з розділом 9 даного договору), яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в об'ємі 0,7 куб.м./добу, а також приймати від нього стічні води (у точці розмежування згідно з розділом 9 даного договору) в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в об'ємі 0,7 куб.м./добу, по об'єкту: нежилі приміщення в м. Ужгороді по вул. Некрасова, 6, а Абонент зобов'язався своєчасно сплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні.

Згідно п. 3.2. договору № 270/12 від 01.10.2012 року Абоненту надаються послуги по водопостачанню, водовідведенню, відведенню дощових та снігових стоків, облік яких здійснюється за показаннями приладів обліку та згідно встановлених нормативів.

Пунктом 3.3. договору № 270/12 від 01.10.2012 року визначено тарифи на послуги, що надаються за договором. Зміна тарифів на вищевказані послуги тягне за собою оплату Абонентом вартості наданих послуг виходячи з нових тарифів, та не потребує внесення змін до договору.

Порядок оплати за спожиті послуги сторонами погоджено в розділі 4 договору № 270/12 від 01.10.2012 року, яким встановлено, що оплата Абонентом наданих за договором послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого Водоканалом у відповідності до п. 4.3. даного договору рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період - один календарний місяць. Зазначеним пунктом також встановлено порядок нарахування плати при використанні послуг у межах встановленого нормативу (ліміту) та при понадлімітному споживанні послуг.

Разом з тим, 24.10.2012 року між Комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» (Водоканал, позивач у справі) та ОСОБА_1 вищим навчальним закладом „Карпатський університет імені ОСОБА_2» (Абонент, відповідач у справі) укладено договір на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації № 263/12, за умовами якого Водоканал зобов'язався забезпечувати Абонента питною водою (до точки розмежування згідно з розділом 9 даного договору), яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держспоживстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в об'ємі 2,5 куб.м./добу, а також приймати від нього стічні води (у точці розмежування згідно з розділом 9 даного договору) в розмірі встановленого нормативу (ліміту) в об'ємі 2,5 куб.м./добу, по об'єкту: нежитлові приміщення в м. Ужгороді по вул. Гойди, 4, а Абонент зобов'язався своєчасно сплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні.

Згідно п. 3.2. договору № 263/12 від 24.10.2012 року Абоненту надаються послуги по водопостачанню, водовідведенню, відведенню дощових та снігових стоків, облік яких здійснюється за показаннями приладів обліку та згідно встановлених нормативів.

Пунктом 3.3. договору № 263/12 від 24.10.2012 року визначено тарифи на послуги, що надаються за договором. Зміна тарифів на вищевказані послуги тягне за собою оплату Абонентом вартості наданих послуг виходячи з нових тарифів, та не потребує внесення змін до договору.

Порядок оплати за спожиті послуги сторонами погоджено в розділі 4 договору № 263/12 від 24.10.2012 року, яким встановлено, що оплата Абонентом наданих за договором послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставленого Водоканалом у відповідності до п. 4.3. даного договору рахунку за фактично надані послуги. Розрахунковий період - один календарний місяць. Зазначеним пунктом також встановлено порядок нарахування плати при використанні послуг у межах встановленого нормативу (ліміту) та при понадлімітному споживанні послуг.

Таким чином, за договорами № 270/12 від 01.10.2012 року, № 263/12 від 24.10.2012 року, позивач надає відповідачеві послуги по водопостачанню, водовідведенню та відведенню дощових та снігових стоків на двох об'єктах: вул. Гойди, 4 та вул. Некрасова, 6 у місті Ужгороді.

Зокрема, у період з жовтня 2015 року по березень 2017 року позивач надав відповідачеві послуги з водопостачання, водовідведення та відведення дощових та снігових стоків по договору № 270/12 від 01.10.2012 року на загальну суму 1 260 грн. 15 коп., які відповідачем оплачені частково на суму 653 грн. 04 коп., внаслідок чого за ним по вказаному договору рахується заборгованість у сумі 607 грн. 11 коп., по договору № 263/12 від 24.10.2012 року на загальну суму 4 802 грн. 87 коп., які відповідачем оплачені частково на суму 3 382 грн. 80 коп., внаслідок чого за ним по вказаному договору рахується заборгованість у сумі 1 420 грн. 07 коп.

Суми вартості наданих відповідачу послуг, в тому числі по відведенню дощових та снігових стоків, у період з жовтня 2015 року по березень 2017 року підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями щомісячних рахунків на оплату наданих позивачем послуг, а здійснені відповідачем оплати - долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.

Не оплата відповідачем в повному обсязі вартості наданих позивачем послуг за договорами № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року стала підставою звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача суми 607 грн. 11 коп. заборгованості за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 1 420 грн. 07 коп. заборгованості за договором № 263/12 від 24.10.2012 року в примусовому порядку.

Відповідач наявність заборгованості по оплаті послуг з відведення дощових та снігових стоків у сумі 607 грн. 11 коп. за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 1 420 грн. 07 коп. за договором № 263/12 від 24.10.2012 року заперечив, покликаючись на дострокове (з жовтня 2015 року) розірвання п. 3.2. договорів в частині надання позивачем послуг щодо відведення дощових та снігових стоків.

Оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю виходячи з наступного.

За положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

В силу вимог ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Можливість дострокового розірвання договору встановлена п. 16.1. Договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року у випадках:

16.1.1. зникнення потреби в отриманні послуги або відмови Абонента від користування послугами Водоканалу у письмовому вигляді;

16.1.2. переходу права власності (користування) на об'єкт до іншої особи;

16.1.3. невиконання умов договору сторонами договору.

За положеннями п. 16.2. договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року договір вважається розірваним:

16.2.1. після офіційного (письмового) повідомлення Абонентом Водоканалу про бажання припинити договір та забезпечення з боку Абонента можливості представникові Водоканалу припинення надання послуг шляхом опломбування запірних вертелів на водопровідних вводах та/або каналізаційних випусках, про що складається та підписується двосторонній акт, з моменту підписання такого акту. При цьому Абонент зобов'язаний сплатити за послуги, надані до цього моменту.

16.2.2. після офіційного повідомлення Водоканалом Абонента про припинення договору та необхідність забезпечення з боку Абонента від'єднання власних мереж водопроводу та каналізації від комунальних, або можливості представнику Водоканалу припинити надання послуг шляхом опломбування запірних вентилів на водопровідних вводах та/або каналізаційних випусках. При цьому договір вважається припиненим з дня вказаного у повідомленні. У разі невиконання Абонентом вимоги щодо від'єднання мереж або опломбування відповідних пристроїв користування послугами вважається самовільним та без обліковим.

Таким чином, наведеними положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та договорів № 270/12 від 01.10.2012 року, № 263/12 від 24.10.2012 року встановлена можливість дострокового розірвання договору тільки за згодою сторін, а у разі відсутності такої згоди - в судовому порядку за рішенням суду. При цьому, за положеннями п. 16.2. договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року, договір є розірваним після офіційного (письмового) повідомлення Абонентом Водоканалу про бажання припинити договір та забезпечення з боку Абонента можливості представникові Водоканалу припинення надання послуг шляхом опломбування запірних вертелів на водопровідних вводах та/або каналізаційних випусках, про що складається та підписується двосторонній акт, з моменту підписання такого акту. Тобто, визначена Договорами № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року умова про дострокове розірвання договору ставить таке розірвання в залежність від подання Абонентом заяви про відмову від користування послугами Водоканалу у письмовому вигляді, та підписання двостороннього акту про припинення надання послуг з вчиненням відповідних дій, спрямованих на реальне припинення надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, яке (складення та підписання акту) не можливо без згоди на те однієї із сторін, а в даному випадку Водоканалу.

Відповідач стверджуючи про те, що позивачем послуги по відведенню дощових та снігових стоків фактично не надаються та не надавалися, заявою № 294/1/11-15 від 17.11.2015 року на підставі п.п. 16.1.1. п. 16.1. розділу 16 Договорів звернувся до позивача із заявою про відмову від користування послугами по відведенню дощових та снігових стоків, надання яких передбачено п. 3.2. договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року.

Листом № 1824 від 03.12.2015 року позивач у відповідь на заяву відповідача № 294/1/11-15 від 17.11.2015 року, повідомив про відсутність його згоди на дострокове розірвання договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року в частині п. 3.2., покликаючись при цьому на вимоги Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, за якими Типові умови договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення є обов'язковими для майбутніх сторін господарських договірних зобов'язань та не підлягають зміні ними. Також позивач зазначив, що питання ненадання позивачем послуг по відведенню дощових та снігових стоків вирішувалося в судовому порядку, в ході якого судами встановлено їх безпідставність.

Так, рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.08.2015 року у справі № 907/195/15, яке набрало законної сили, у задоволенні позовних вимог Карпатського університету імені ОСОБА_2, м. Ужгород до Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» , м. Ужгород про зобов'язання (спонукання) щодо внесення змін до Договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації та про зобов'язання провести перерахунок безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 3 387 грн. 02 коп. за послуги по відведенню дощових та снігових стоків, відмовлено повністю. Судом встановлено, що приймання дощових та снігових стоків у комунальну систему каналізації, Водоканалом здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств і організацій у комунальну систему каналізації, затверджених у 2011 році виконавчим комітетом Ужгородської міської ради. Оскільки у старій частині міста Ужгорода, де розташовані об'єкти Карпатського університету імені ОСОБА_2: по вул. Некрасова, 6 та по вул. Гойди, 4, наявна загально - сплавна каналізація, тому Водоканалом відведення дощових та снігових стоків з території Карпатського університету імені ОСОБА_2 здійснюється, саме, через вищезазначену каналізацію та ніяким чином не залежить від обов'язкової наявності у останнього спеціалізованих систем каналізації. Отже, дощові та снігові стоки, які утворюються на території Карпатського університету імені ОСОБА_2, в результаті опадів, відводяться з поверхонь будівель останнього системою водопровідних жолобів і труб, через водовідвідні каналізаційні трапи та через колодязі дворової каналізаційної мережі Карпатського університету імені ОСОБА_2 у загально - сплавну каналізацію міста, та які під'єднані до вуличної загальносплавної каналізаційної мережі міста.

Крім того, укладені між сторонами спору договори № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року укладені на підставі Типового договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 20.04.2011 року № 132.

Відповідно до п. 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Укладені між сторонами спору договори № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року, укладені на підставі Типового договору, не містять положень про можливість виключення з договорів будь - яких послуг, що на підставі них надаються. При цьому, імперативність типових договорів, що затверджуються нормативно - правовими актами відповідних органів, виключає можливість сторін виключити з такого договору певні умови, щодо надання послуг по водопостачанню та водовідведенню, в даному випадку, щодо відведення дощових та снігових стоків.

За наведених обставин, приймаючи до уваги законодавчо визначену та погоджену сторонами можливість дострокового розірвання договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року тільки за згодою сторін, якої відповідач на свою заяву № 294/1/11-15 від 17.11.2015 року від позивача не отримав, та відсутність доказів щодо дострокового розірвання договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року в частині п. 3.2. (відведення снігових та дощових стоків) в судовому порядку, укладені між сторонами договори № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року в частині п. 3.2. на момент вирішення спору є діючими.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами відноситься до договірних зобов'язань по наданню послуг.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконання у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Виходячи з документально доведеного та не спростованого відповідачем факту наявності у останнього заборгованості за надані позивачем послуги з відведення дощових та снігових стоків на підставі договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року, а також їх чинність на момент розгляду спору у даній справі, порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь з відповідача заборгованості по оплаті послуг з відведення дощових та снігових стоків у сумі 607 грн. 11 коп. за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 1 420 грн. 07 коп. за договором № 263/12 від 24.10.2012 року.

Разом з тим, за прострочку відповідачем оплати вартості наданих послуг по відведення снігових та дощових стоків, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача 49 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 7 грн. 63 коп. трьох процентів річних, нарахованих по договору № 270/12 від 01.10.2012 року та 149 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 31 грн. 40 коп. трьох процентів річних, нарахованих по договору № 263/12 від 24.10.2012 року.

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Нарахування інфляційних втрат у відповідності до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Проаналізувавши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за період з жовтня 2015 року по березень 2017 року, суд приходить до висновку, що такі здійснені правомірно та з врахуванням вищевказаного порядку нарахування, а тому суми 49 грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 7 грн. 63 коп. трьох процентів річних, нарахованих по договору № 270/12 від 01.10.2012 року та 149 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 31 грн. 40 коп. трьох процентів річних, нарахованих по договору № 263/12 від 24.10.2012 року підлягають стягненню з відповідача.

Позивач звернувся також з вимогою про стягнення з відповідача пені у розмірі 67 грн. 78 коп. за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 141 грн. 77 коп. за договором № 263/12 від 24.10.2012 року.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 230 - 232 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4. Договорів № 270/12 від 01.10.2012 року та № 263/12 від 24.10.2012 року встановлено, що у разі несвоєчасної оплати наданих послуг Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримки оплати послуг.

Перевіривши розрахунок пені у межах заявленого періоду з 21.04.2016 року по 27.03.2017 року, окремо за кожним рахунком на оплату наданих послуг в межах законодавчо встановленого 6-ти місячного строку, суд зазначає, що пеня в розмірі 67 грн. 78 коп. за договором № 270/12 від 01.10.2012 року та 141 грн. 77 коп. за договором № 263/12 від 24.10.2012 року підлягає стягненню з відповідача повністю.

З врахуванням наведеного, суд вважає вимоги позивача заявлені у даній справі, документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 600 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 вищого навчального закладу «Карпатський університет імені ОСОБА_2» , м. Ужгород, вул. Гойди, 4 (код ЄДРПОУ 31477568) на користь Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода» , м. Ужгород, вул. Митна, 1 (код ЄДРПОУ 03344326) суму 2 474 (Дві тисячі чотириста сімдесят чотири гривні) грн. 48 коп., в тому числі 607 (Шістсот сім гривень) грн. 11 коп. заборгованості за договором № 270/12 від 01.10.2012 року, 67 (Шістдесят сім гривень) грн. 78 коп. пені, 49 (Сорок дев'ять гривень) грн. 47 коп. інфляційних нарахувань, 7 (Сім гривень) грн. 63 коп. трьох процентів річних та 1 420 (Одна тисяча чотириста двадцять гривень) грн. 07 коп. заборгованості за договором № 263/12 від 24.10.2012 року, 141 (Сто сорок одну гривню) грн. 77 коп. пені, 149 (Сто сорок дев'ять гривень) грн. 25 коп. інфляційних нарахувань, 31 (Тридцять одну гривню) грн. 40 коп. трьох процентів річних, а також суму 1 600 (Одна тисяча шістсот гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.05.2017 року

Суддя Пригара Л.І.