Рішення

від 24.05.2017 по справі 909/342/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 р. Справа № 909/342/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Евентус-Білд", вул. Олексія Терьохіна, буд. 8а, офіс 55,м. Київ,04080

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вул. Весняна, буд. 9, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 193751,19грн.

за участю

від позивача: ОСОБА_2 ( договір №06/5/0014 від 08.05.14)-адвокат; ОСОБА_3 - директор;

від відповідача: ОСОБА_4 ( угода про надання правової допомоги №21 від 10.05.17)- представник;

встановив:

Приватне підприємство "Евентус-Білд" звернулось до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 193751,19грн. збитків. Ухвалою суду від 06.04.17 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.04.17. Ухвалою суду від 18.04.2017року в порядку ст.77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 11.05.2017року. У судовому засіданні 11.05.2017року присутнім представникам сторін оголошену перерву до 17.05.2017року. У судовому засіданні присутнім представникам сторін оголошено перерву до 24.05.2017року У судовому засіданні 24.05.2017року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач по справі подав суду клопотання про долучення доказів від 11.05.2017року (вх.7624/17 від 11.05.2017року).

Позивач по справі подав до суду заяву про судові витрати від 12.05.2017року (вх.7834/17 від 16.05.2017року) в порядку ст. 44, 49 ГПК України, у якій просить покласти на відповідача судові витрати позивача з оплати послуг адвоката у розмірі 6000грн.

Позивач по справі подав суду 17.05.2017року додаткове обґрунтування позову, ціни позову ( вх. 7894/17 від 17.05.2017року.)

Позивач ПП "Евентус-Білд"- надіслав клопотання № б/н від 18.04.2017року (вх. № .6538/17 від 18.04.2017року), яким просить суд проводити судове засідання в режимі відеоконференції. Суд задовольнив дане клопотання (вх.6538/17 від 18.04.2017року) приватного підприємства "Евентус-Білд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач по справі 23.05.2017року (одержано електронною поштою) подано суду заперечення на заяву щодо застосування річного строку позовної давності ( вх.8184 від 23.05.2017року) , крім того позивачем ПП "Евентус-Білд" подано суду заяву про відвід судді Шкіндер П.А. (вх.8182/17 від 23.05.2017року) (одержано електронною поштою), яка мотивована упередженістю судді. Також, позивачем подано письмові пояснення ( вх. 8183 від 23.05.2017року) ( одержано електронною поштою) з урахуванням другого відзиву відповідача на позовну заяву.

Вищевказані документи були подані позивачем в оригіналах 24.05.2017року ( вх. 8361/17 від 24.05.2017року), вх.8360/17 від 24.05.2017року), (вх.8358/17 від 24.05.2017року).

Суд, розглянувши заяву про відвід судді Шкіндер П.А.(вх.8361/17 від 24.05.2017року), дійшов висновку про її необґрунтованість та необхідність відмови в її задоволенні.

Відповідач по справі подав суду 17.05.2017року відзив на позов (вх.7899/17 від 17.05.2017року) у якому просить в позові відмовити, мотивуючи тим, що частина вантажу не була зіпсута, відсутні докази про кількість зіпсованого вантажу, відповідач вважає, що позивачем не доведено спричинення йому збитків саме через втрату всього вантажу.

Крім того, відповідач подав суду заяву про застосування строку позовної давності, у якій просить суд застосувати ч.1 ст. 32 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів ( КДПГ) передбачено, що термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік.

Відповідач 24.05.2017року подав суду клопотання про відкладення розгляду справи ( вх. 8327/17 від 24.05.2017року) у зв'язку з необхідністю останнього перебувати за межами Івано-Франківської області. Доказів, які б підтверджували зазначені в клопотанні обставини, представником відповідача не надано.

Суд враховує, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у останнього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору по суті у відповідному судовому засіданні, що, у даному випадку, відсутнє.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

25.03.2014 між Приватним підприємством "Евентус-Білд" (експедитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. (перевізник) було укладено договір про транспортно-експедиторське обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 64 (договір № 64), відповідно до умов якого перевізник прийняв на себе відповідальність за збереження вантажів, що перевозяться за даною угодою, своєчасну їх доставку в пункт призначення і здачу їх вантажоодержувачеві, вказаному у товарно-транспортній накладній.

Пунктом 6.5 вказаного договору встановлено, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність перед експедитором за пошкодження, втрату або розкрадання вантажу, події з вини перевізника з межею відповідальності згідно Конвенції CMR.

На виконання умов договору № 64 Приватне підприємство "Евентус-Білд" залучило Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 до перевезення вантажів Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка", що підтверджується заявкою № 384А/13 від 25.03.2014.

Відповідно до даних міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 22930 від 27.03.2014 відправник "ОСОБА_5 Інтернасіональ", Іспанія, передав перевізнику ПП ОСОБА_1 для перевезення автомобілем вантаж, вагою 17612 кг брутто/16137 кг нетто салату свіжого Айсберг. Перевізник зауважень та застережень щодо вантажу у CMR № 22930 від 27.03.2014 не зазначив. 04.04.2014 після прибуття автомобілю на митний термінал України "Святошин" під час візуального огляду вантажу було виявлено, що вантаж має явні ознаки гнилі. З метою первинної фіксації стану вантажу комісією у складі директора та головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" та за участю брокера Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджистік" складено акт проведення експертизи, комісією зафіксовано, що партія салату Айсберг, що прибула від постачальника Arkadia Food International в кількості 16317 кг нетто та 7612 кг брутто загальною вартістю 10004,94 євро на м/п "Святошин" мала явні ознаки захворювання (гниль, бурі качани та специфічний гнилісний запах). Факт псування вантажу зафіксовано актом № 1-725 від 07.04.2014, складеним Київською торгово-промисловою палатою.

Відповідно до акта експертизи Київської торгово-промислової палати № 1-725 від 07.04.2014 автомобіль із спеціалізованим напівпричепом, пломбований однією митною пломбою з відбитком "125N014" та пластмасовою пломбою з відбитком: "Увага опломбовано А7996930". При зовнішньому огляді якості салату свіжого встановлено, що основна маса качанів салату із загниванням та увяданням листків, а також загниванням качанів на всю глибину. Встановлено, що виявлений вантаж є неналежної якості.

Відповідно до акту експертизи №І-725 від 07.04.2014р. було проведено перевірку якості салату свіжого на відповідність вимогам і нормам РСТ УРСР 305-89 Салат свіжий. Технічні умови зовнішнім оглядом. Відповідно до акта експертизи пред'явлена експерту партія салату свіжого Айсберг, згідно наданим документам постачальника, в кількості 26 транспортних пакетів, 1160 ящиків, масою брутто 17274 кг, масою нетто 16137 кг, на момент огляду в зоні митного контрою фактично містить: качанів свіжих, цілих, здорових, з не огрубілим листям різної щільності, з кочергою довжиною не більш 10 см. Від нижнього листа - відповідають нормам РСТ 305-89 - 26,2 %; качанів з пом'ятими та зів'явши ми верхніми листками - не відповідають нормам РСТ 305-89 - 42%; качанів з ознаками захворювання (загниванням верхніх листків), не допускається вимогами та нормами РСТ 305-89, не придатні до реалізації, брак - 67%; качанів з загниванням листків на всю глибину, не допускаються вимогами та нормами РСТ 305-89, не придатні до реалізації, брак - 2,6%.

08.04.2014р. між ТзОВ "Словянка" ( замовник послуг перевезення) та Київською торгово-промисловою палатою був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого згідно з заявкою ТзОВ "Словянку" надані послуги з експертизи якості товару на суму 2472,00 грн. 08.04.2014р. ТзОВ"Слов"янку" здійснено оплату експертиз в сумі 2472,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 08.04.2014р. 09.04.2014р. між ТзОВ "Словянку" та товариством з обмеженою відповідальністю ГРИН-ПОРТ був укладений договір №1374-У, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю ГРИН-ПОРТ на умовах, передбачених цим договором здійснює комплекс послуг по знищенню вантажу, який став непридатним для використання, який знаходиться під митним контролем, а саме - салат зелений . Вантаж є нетоксичним, не є наркотичним засобом, психотропною речовиною та прекурсором. Позивачем здійснено оплату послуг по знищенню нетоксичних відходів згідно рахунку в загальній сумі 19800,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славянка", звернулося до місцевого господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік", про стягнення збитків в розмірі 290641,39 грн., з яких вартість зіпсованого вантажу в розмірі 181734,40 грн.; вартість витрат на транспортні послуги в сумі 74094,99 грн.; сума витрат на послуги митного брокера в розмірі 7540,00 грн.; вартість транспортних послуг до місця утилізації в сумі 5000,00 грн.; вартість експертизи Торгово-Промислової палати в сумі 2472,00 грн.; сума витрат на знищення вантажу в розмірі 19800,00 грн. Рішенням господарського суду міста Києва №910/25257/14 від 26.05.2015р. позовні вимоги задоволено частково. Рішення мотивовано тим, що відповідачем було порушено умови договору, оскільки товар, перевезення якого здійснювалось на підставі заявки №77Д\К від 25.03.2014р. до договору №25\10\2012-Д від 25.10.2012р., фактично прибув до місця розмитнення зіпсованим та непридатним для подальшої реалізації, що призвело до поміщення всієї партії товару за інвойсом б/н від 27.03.2014р. та міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №222930 від 27.03.2014р. до митного режиму знищення та його фактичної утилізації. Постановою від "01" березня 2016 р. у справі № 910/25257/14 Київський апеляційний господарський суд рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2015р. у справі №910/25257/14 залишив без змін.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 31.05.2016 у справі № 925/1583/14 позов задоволено повністю та стягнуто з ПП "Евентус-Білд" на користь ТОВ "Далет Лоджістік" 193 751,19 грн. збитків та 2500,00 грн. судового збору. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду ПП "Евентус-Білд" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2016 та прийняти нове рішення суду, яким у задоволенні позову відмовити. В своїх доводах скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Постановою від 01.03.2016року Київського апеляційного господарського суду суд рішення господарського суду Черкаської області від 31.05.2016 у справі №925/1583/14 скасував, прийняв нове рішення суду, яким позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, стягнув з приватного підприємства "Евентус-Білд" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" 193 751,19 грн збитків та 2 500,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 25.03.2015 у справі №910/25257/14, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі № 910/25257/14 позовні вимоги ТОВ "Славянка" задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Далет Лоджістік" на користь ТОВ "Славянка" збитки у розмірі 193 751, 19 грн. Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як перевізником, а також ТзОВ "Далет Лоджістік" як експедитором, не представлено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність їх вини у псуванні товару, що перевозився за товарно-транспортною накладною CMR №222930.

Отже, за висновком суду у справі № 910/25257/14 вбачається, що порушення прав вантажоотримувача - ТОВ "Славянка" сталося з вини перевізника - ФОП ОСОБА_1,.

За таких обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість пошкодженого вантажу та відшкодувати збитки понесені у зв'язку з його знищенням.

Відповідно до поданого додаткового обґрунтування позовних вимог позивача позовні вимоги складаються з

-168951,19 грн. - вартість зіпсованого вантажу,

-19800 грн. - вартість витрат на утилізацію зіпсованого вантажу;

-5000 грн. - вартість доставки вантажу до місця проведення утилізації.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково наступних підстав.

Згідно з ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно з ст.932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Відповідно до ст.934 Цивільного кодексу України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.178 Митного кодексу України знищення або руйнування товарів здійснюється за рахунок їх власника, уповноваженої ним особи чи інших заінтересованих осіб.

Як встановлено судом, 25.10.2012р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір транспортно-експедиторського обслуговування і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, за яким відповідач зобов'язався здійснити перевезення вантажу забезпечити доставку вантажу до місця призначення.

Відповідно до п.6.1 відповідальність сторін регулюється положенням Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів ( КДПГ), чинним законодавством України та вищевказаним договором.

Також сторони домовились, що відповідач несе повну матеріальну відповідальність перед експедитором за пошкодження, втрату або розкрадання вантажу, події з вини перевізника з межею відповідальності згідно Конвенції CMR. Відшкодування збитків в разі доведення провини перевізника проводиться перевізником на протязі 30 днів з дня. отримання претензійних документів. ( п.6.5. договору)

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_1 прибула до пункту навантаження та, як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної А №22293G від 27.03.2014р. Третьою особою 3 було завантажено 17612 кг брутто/16137 кг нетто салата-латук на 26 палетах. Як підтверджується матеріалами справи, на партію салату згідно інвойсу б/н від 27.03.2014р. був виданий сертифікат якості б/н від 27.03.2014р. та фітосанітарний сертифікат №СЕ/ЕS/0097787 від 27.03.2014р., згідно з якими продукт (салат-латук "Айсберг") відповідає вимогам міжнародних угод в галузі охорони здоров'я та не містить нічого, що може нашкодити, і тому є придатним до переробки і вживання в їжу.

Разом із тим, станом на 04.04.2014р., що підтверджується актом проведення експертизи №04-04/1, партія салату Айсберг, що прибула в кількості 16137 кг нетто та 17612 кг брутто загальною вартістю 10004,94 євро на м/п Святошин була зіпсована та мала явні ознаки захворювання (гниль, бурі качани та специфічний гнилісний запах) також збиткова вологість. В зв'язку з тим, що салат Айсберг виявився на 80% зіпсованим комісія бракує дану партію та не може прийняти на виробництво.

07.04.2014р. була проведена експертиза Київською торгово-промисловою палатою, за результатами якою складено акт №І-725 та з якої вбачається, що пред'явлена експерту партія салату свіжого Айсберг, згідно наданим документам постачальника, в кількості 26 транспортних пакетів, 1160 ящиків, масою брутто 17274 кг, масою нетто 16137 кг, на момент огляду в зоні митного контрою фактично містить: качанів свіжих, цілих, здорових, з не огрубілим листям різної щільності, з кочергою довжиною не більш 10 см. Від нижнього листа - відповідають нормам РСТ 305-89 - 26,2 %; качанів з пом'ятими та зів'явши ми верхніми листками - не відповідають нормам РСТ 305-89 - 42%; качанів з ознаками захворювання (загниванням верхніх листків), не допускається вимогами та нормами РСТ 305-89, не придатні до реалізації, брак - 67%; качанів з загниванням листків на всю глибину, не допускаються вимогами та нормами РСТ 305-89, не придатні до реалізації, брак - 2,6%.

В зв'язку з зазначеним було здійснено перевезення товару до пункту знищення нетоксичних відходів, де і було здійснений комплекс послуг по знищенню вантажу, який став непридатним для використання.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року, яка має пріоритет у застосуванні.

Згідно ст.1 Конвенції вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

Відповідно до ст.ст.4, 6 Конвенції договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка, зокрема, містить заяву про те, що перевезення здійснюється згідно положень дійсної Конвенції, що мало місце в даній справі. Статтею 9 Конвенції встановлено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Згідно з ст.17 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.

Відповідно до ст.18 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів тягар доказу того, що втрата вантажу, його ушкодження чи затримка доставки викликані обставинами, зазначеними в пункті 2 статті 17, лежить на перевізнику. Якщо перевезення виконується транспортними засобами, спеціально обладнаними так, щоб вантаж не підпадав під вплив тепла, змін температури повітря, перевізник не може посилатися на підпункт d) пункту 4 статті 17, якщо тільки він не доведе, що всі заходи стосовно вибору, обслуговування і використання вищезгаданого обладнання, яких він був зобов'язаний вжити з урахуванням обставин, були ним вжиті, і що він дотримувався будь-яких наданих йому спеціальних інструкцій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 у справі № 910/25257/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" збитків, частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" збитки у розмірі 193751,19 грн.

При розгляді вказаної справи судом встановлено, що під час перевезення товар Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка" був зіпсований та виявився непридатним для подальшої реалізації, внаслідок чого утилізований.

Зазначені обставини стали підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Далет Лоджістік" із позовом до суду у даній справі (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 19.05.2016) про стягнення з Приватного підприємства "Евентус-Білд" збитків, завданих неналежним виконанням умов договору № 1 Д/П, стягнутих з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Славянка", у розмірі 193751,19 грн. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами укладеного між сторонами договору № 1 Д/П від 27.08.2013 на відповідача як експедитора покладена відповідальність перед позивачем як замовником за виконання перевезення вантажу та обов'язок у разі його пошкодження (втрати) відшкодувати позивачу збитки; судовими рішеннями у справі № 910/25257/14 з позивача на користь ТОВ "Славянка" було стягнуто 193751,19 грн. збитків, яка була сплачена позивачем частково шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Так, рішенням господарського суду м. Києва від 25.03.2015 у справі №910/25257/14, та рішенням господарського суду Черкаської області від 15.05.2015року по справі № 925/545/15 встановлено, що вартість зіпсованого вантажу становить 193751,19 грн.

Відповідно до п.6.5 Договору № 64 від 25.03.2014року перевізник несе повну матеріальну відповідальність перед експедитором за пошкодження, втрату або розкрадання вантажу, події з вини перевізника з межею відповідальності згідно Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. відшкодування збитків в разі доведеності провини перевізника проводиться перевізником на протязі 30 днів з дня отримання претензійних документів.

За висновками вищевказаних рішень судів вбачається, що порушення прав позивача сталося з вини перевізника - ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 23 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення.

Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару

такого ж роду і якості.

Розмір відшкодування не може, однак, перевищувати 25 франків за кілограм відсутньої ваги брутто. "Франк" означає золотий франк вагою 10/31 грама проби 0,900.

Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Отже, за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача в частині стягнення 19800грн. вартості витрат на утилізацію зіпсованого вантажу, 5000 грн. вартості доставки вантажу до місця проведення утилізації.

Щодо поданих сторонами заяв про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у ч. 1 ст. 1 ЦКУ, та у господарських відносинах (ст. 3 Господарського кодексу України).

В силу до п. 2.1 Договору № 64 від 25.03.2014року перевезення вантажів в міжнародному сполученні виконується відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, законодавчими і нормативними актами України, а також на підставі вказаного договору та заявки на перевезення, яка є додатком до даного договору.

Відповідно до ч.1 ст.32 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року, термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної

давності встановлюється в три роки . Відлік терміну позовної давності починається:

a) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки; b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміну доставки, або, за відсутності такого терміну, - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення; c) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується. Пред'явлення претензії в письмовій формі припиняє відлік терміну позовної давності до того дня, коли перевізник у письмовій формі відхилив претензію і повернув додані до неї документи. У випадку часткового визнання претензії відлік терміну позовної давності відновляється лише стосовно тієї частини претензії, яка залишається предметом спору. Тягар доказу факту отримання претензії або відповіді на неї, а також повернення документів, лежить на стороні, яка посилається на ці факти. Відлік терміну позовної давності не призупиняється внаслідок пред'явлення подальших претензій на тій ж підставі.

Отже, згідно вищевказаної норми, відповідно до товарно-транспортної накладної CMR №222930 товар прибув на митний термінал України "Святошин" - 04.04.2014року. Отже, строк, у межах якого позивач може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права завершується 05.04.2017року. Відповідно до фіскального чеку "ПАТ Укрпошта" позивач направив позовні документи 03.04.2017року, що вказує на відсутність пропущеного строку позовної давності при зверненні до суду.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6000грн. витрат оплати послуг адвоката.

Приписами ст.49 ГПК України врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Приписами ст. 49 ГПК України врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Згідно ст.4 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є само зайнятою особою. (ч.1 ст.13 ЗУ Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п. 14.1.226 Податкового кодексу України).

Таким чином, відшкодування витрат на правову допомогу можливе лише у випадку надання такої допомоги адвокатом який є само зайнятою особою та за умови надання необхідних доказів підтверджуючих надання такої допомоги.

Докази витрат на правову допомогу за п. 6.3 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.13р.: угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності; платіжне доручення або інший документ, який підтверджує сплату відповідних послуг, копія свідоцтва адвоката або оригіналу ордера адвоката, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

В підтвердження повноважень адвоката, представником позивача до матеріалів справи додано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2448 виданого на підставі рішення Київської міської кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.01.2006року № 27-17-25 на ім'я ОСОБА_2, договір від 08 травня 2014року про надання адвокатських послуг.

Факт отримання позивачем послуг згідно вказаного вище договору про надання адвокатських послуг підтверджується актом про витрати на послуги адвоката від 12.05.2017року, відповідно до якого адвокатом надано правову допомогу клієнту в повному обсязі.

Відповідно до платіжного доручення № 1289 від 11.05.2017року ПП "Евентус-Білд"

передало, а адвокатське бюро ОСОБА_2 прийняло грошові кошти у розмірі 6000,00 грн. у якості оплати адвокатських послуг.

Також, матеріали справи свідчать, що адвокат ОСОБА_2. був присутнім в судових засіданнях суду, подавав додаткові пояснення, заперечення у справі, надавав усні пояснення по суті спору, що підтверджується протоколами судових засідань.

Отже суд приходить до висновку про часткове задоволення послуг витрат з оплати послуг адвоката, згідно приписів ст. 49 ГПК України згідно якої суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, та приходить до висновку про стягнення з відповідача 5232,00грн. оплати адвокатських послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме суд задовольняє позов в частині стягнення 168951,19 грн. вартості зіпсованого вантажу, в частині стягнення 19800грн. вартості витрат на утилізацію зіпсованого вантажу, 5000 грн. вартості доставки вантажу до місця проведення утилізації, суд відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до ст. 49 ГПК України, якою врегульовано, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 43,49, 75, ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Приватного підприємства "Евентус-Білд" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 193751,19грн. задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вул. Весняна, буд.9, м. Коломия, Івано-Франківська область (код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Евентус-Білд", вул. Олексія Терьохіна, буд. 8а, офіс 55,м. Київ ( код 36584000) - 168 951,19 грн. ( сто шістдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна грн.19коп.) вартості зіпсованого вантажу, 2 533,26грн. ( дві тисячі п'ятсот тридцять три грн. 26коп.) судового збору та 5 232,00грн. ( п'ять тисяч двісті тридцять дві грн. 00коп.) витрат, пов'язаних з наданням адвокатських послуг.

В частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 19800грн. вартості витрат на утилізацію зіпсованого вантажу, 5000 грн. вартості доставки вантажу до місця проведення утилізації - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.01.17

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.