Постанова

від 31.05.2017 по справі 910/6458/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р. Справа№ 910/6458/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Дикунської С.Я.

Жук Г.А.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Львівського комунального підприємства Львівелектротранс

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.04.2017

у справі №910/6458/17 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індепенденс

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Аеровент

2. Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватне акціонерне товариство АК Перлина

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Львівське комунальне підприємство Львівелектротранс

про визнання недійсним договору,

за участю представників сторін:

від позивача: представник Лисак Т.Л. (довіреність б/н від 03.04.2017);

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: представник Юхно К.О. (витяг з Генеральної угоди про надання правничої допомоги №271 від 17.05.2017, ордер на надання правової допомоги серії КВ № 363841 від 30.05.2017)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Індепенденс (надалі - ТОВ Індепенденс , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аеровент (надалі - ТОВ Аеровент , відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (надалі - ПАТ КБ Приватбанк , відповідач-2) про визнання недійсним договору про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 у справі №910/6458/17 заяву ТОВ Індепенденс про забезпечення позову задоволено частково, заборонено ПАТ КБ Приватбанк виконання платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та ТОВ Аеровент ; заборонено ПАТ КБ Приватбанк вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №G0616/4395/DІ від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Приватним акціонерним товариством АК Перлина , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. 03.06.2016, зареєстрованим в реєстрі за №28355. В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, Львівське комунальне підприємство Львівелектротранс звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу про забезпечення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального та матеріального права, що є підставою для її скасування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Львівелектротранс прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 31.05.2017.

31.05.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Львівського комунального підприємства Львівелектротранс надійшли пояснення, в яких останній навів додаткові підстави для скасування оскаржуваної ухвали.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скаргу задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити повністю.

Представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав, вважає їх надуманими та необґрунтованими, у зв'язку з чим просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як таку, що відповідає вимогам закону, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідачі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1, своїх уповноважених представників у судове засідання не направили, поважність причин нез'явлення в судове засідання не повідомили, були належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи.

Вислухавши думку учасників процесу щодо можливості розгляду справи у відсутність вищевказаних осіб, враховуючи вимоги частини 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, порадившись, ухвалила здійснити судовий розгляд за наявними у справі матеріалами та у відсутність вказаних осіб.

У судовому засіданні 31.05.2017 колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, перевіривши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, ТОВ Індепенденс звернулось до місцевого господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом:

- заборони ПАТ КБ Приватбанк виконання платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, який було укладено між ПАТ КБ Приватбанк та ТОВ Аеровент ;

- заборони ПАТ КБ Приватбанк вчиняти будь-які дії щодо надання коштів, їх списання, стягнення та здійснення будь-яких розрахунків та операцій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016;

- заборони ПАТ КБ Приватбанк вчиняти будь-які дії щодо наданого забезпечення за зобов'язаннями ТОВ Аеровент за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016;

- заборони ПАТ КБ Приватбанк вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №G0616/4395/DІ від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Приватним акціонерним товариством АК Перлина , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О 03.06.2016, зареєстрованим в реєстрі за №8355;

- заборони Львівському комунальному підприємству Львівелектротранс вчиняти будь-які дії стосовно вимог платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій ПАТ КБ Приватбанк за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016;

- заборони будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії, що стосуються виконання Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданої банком за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016.

Звертаючись із вказаною заявою, позивач зазначив, що за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016 ПАТ КБ Приватбанк було видано гарантію, якою забезпечено виконання ТОВ Аеровент своїх зобов'язань за контрактною угодою №39299/6 від 10.05.2016 перед Львівським комунальним підприємством Львівелектротранс (бенефіціар).

У зв'язку з тим, що Львівське комунальне підприємство Львівелектротранс вчиняє дії щодо отримання грошових коштів від ПАТ КБ Приватбанк за вказаною гарантією, а ПАТ КБ Приватбанк відповідно прийнято рішення про їх виплату, позивач вважає, що це зумовить настання несприятливих наслідків, адже надасть банку в силу оспорюваного договору зворотного права вимагати від ТОВ Аеровент погашення виконаного зобов'язання, що, в свою чергу, забезпечено іпотекою за договором іпотеки №G0616/4395/DІ від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Приватним акціонерним товариством АК Перлина .

При цьому, за умовами спірної гарантії ПАТ КБ Приватбанк здійснює оплату коштів бенефіціару за рахунок кредитних коштів, тобто, матиме місце також нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Враховуючи зазначене, позивач вказує на те, що за час вирішення даного спору ПАТ КБ Приватбанк може виконати оскаржувану гарантію та в рахунок погашення сплачених коштів бенефіціару звернути стягнення на предмет іпотеки, що у разі визнання недійсним договору про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016 зумовить необхідність у вчиненні додаткових дій для відновлення прав учасників відповідних правовідносин (в т.ч. іпотекодавця шляхом повернення предмету іпотеки у свою власність).

В якості доказу наведених обставин позивач надав суду лист ПАТ КБ Приватбанк від 12.04.2017 №Е.35.0.0.0/4-83, в якому останній повідомляє про отримання повторної вимоги від Львівського комунального підприємства Львівелектротранс на суму 254 967,51 EUR по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016.

Задовольняючи частково заяву ТОВ Індепенденс про забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у разі задоволення позовних вимог у даній справі (у випадку визнання доводів позивача обґрунтованими) у банка будуть відсутні правові підстави для виконання спірної гарантії і, відповідно, буде відсутнім право на звернення стягнення на предмет іпотеки, адже оскаржуваний договір гарантії не буде породжувати будь-яких прав і обов'язків.

Вважаючи обґрунтованими та підтвердженими достатніми доказами доводи позивача про те, що за час вирішення спору у даній справі оскаржувана гарантія може бути виконана, суд першої інстанції дійшов висновку, що забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав як позивача, так і інших учасників судового процесу, а невжиття зазначених заходів унеможливить досягнення позивачем мети звернення з відповідним позовом до суду, оскільки виключить необхідність у подальших діях (в т.ч. нових зверненнях до суду з метою захисту своїх порушених прав і інтересів - застосування реституції за недійсним правочином).

При цьому, місцевий господарський суд задовольнив заяву про забезпечення позову частково, зазначивши, що інші заходи, зазначені позивачем, фактично охоплюються забороною відповідачеві-2 виконувати спірну гарантію та вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на спірний предмет іпотеки.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, колегія суддів частково погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 №16 заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Відповідно до пункту 1 вказаної постанови у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали суду, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для визнання недійсним договору банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, на підставі якого ПАТ КБ Приватбанк було видано гарантію в забезпечення виконання ТОВ Аеровент своїх зобов'язань за контрактною угодою №39299/6 від 10.05.2016 перед Львівським комунальним підприємством Львівелектротранс (бенефіціар).

Крім того, відповідна гарантія ПАТ КБ Приватбанк в частині виконання ТОВ Аеровент своїх зобов'язань перед банком (у випадку виконання останнім взятих на себе обов'язків перед бенефіціаром) була забезпечена іпотекою за договором іпотеки №G0616/4395/DІ від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Приватним акціонерним товариством АК Перлина , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. 03.06.2016. та зареєстрованим в реєстрі за №28355.

Вказане, як правильно зауважив місцевий господарський суд, підтверджує посилання заявника на те, що виконання ПАТ КБ Приватбанк гарантії за оскаржуваним договором зумовить виникнення у нього права на задоволення своїх зворотніх вимог до боржника (ТОВ Аеровент ) за рахунок предмету іпотеки, тобто, майна Приватного акціонерного товариства АК Перлина .

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у випадку визнання доводів позивача обґрунтованими та задоволення позову у даній справі, у ПАТ КБ Приватбанк будуть відсутні правові підстави для виконання спірної гарантії та як наслідок виникнення у нього права на звернення стягнення на предмет іпотеки, адже оскаржуваний договір гарантії не буде породжувати будь-яких прав і обов'язків.

З матеріалів оскарження ухвали вбачається, що Львівське комунальне підприємство Львівелектротранс як бенефіціар звернувся до ПАТ КБ Приватбанк з вимогою виконати надану гарантію за оскаржуваним договором на суму 254 976,51 EUR, а банком у свою чергу повідомлено ТОВ Аеровент про те, що якщо останнім не будуть перераховані у строк до 19.04.2017 заявлені бенефіціаром кошти, то ПАТ КБ Приватбанк буде виконано самостійно зобов'язання перед бенефіціаром за рахунок кредитних коштів з послідуючим нарахуванням відсотків за користування ними та задоволенням своїх вимог за рахунок застави у разі невиконання ТОВ Аеровент свого обов'язку щодо погашення виконаної банком гарантії.

Вказане підтверджується наданим позивачем листом ПАТ КБ Приватбанк від 12.04.2017 №Е.35.0.0.0/4-83, в якому останній повідомляє про отримання повторної вимоги від Львівського комунального підприємства Львівелектротранс на суму 254 967,51 EUR по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016 (а.м.о. 14).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені відомості достатньо обґрунтовано підтверджують те, що за час вирішення спору у даній справі оскаржувана гарантія може бути виконана, більш того, вже могла бути виконана з огляду на встановлені ПАТ КБ Приватбанк в своєму листі строки (яким фактично було оформлено рішення банку про її виконання та вимогу до відповідача-1 про виконання зворотного обв'язку і повідомлення щодо наслідків його невиконання - в т.ч. звернення стягнення на предмет іпотеки), що фактично унеможливить захист прав і інтересів як позивача, так і відповідача-1, адже зумовить виникнення необхідності у вчиненні подальших дій, в тому числі зверненні з новими позовами до суду з метою відновлення своїх порушених прав - застосування реституції за недійсним правочином.

Крім того, вчинення банком зазначених дій, у випадку задоволення судом позову у даній справі та визнання недійсним оскаржуваної гарантії, зумовить необхідність захисту своїх прав і у третьої особи на стороні відповідача-1, як іпотекодавця, пов'язаних зі зверненням стягнення на його майна на підставі недійсного зобов'язання.

За змістом п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11. № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи позивача про необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову як заборони ПАТ КБ Приватбанк виконання платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та ТОВ Аеровент , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині, тоді як посилання апелянта на ненадання належних доказів, які підтверджують настання несприятливих наслідків для позивача у разі виконання банком гарантії, є безпідставними.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку, що вжиття вказаного заходу забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав як позивача, так і інших учасників судового процесу на час вирішення спору в суді. Тоді як, невжиття зазначеного заходу до забезпечення позову утруднить та зробить неможливим виконання рішення господарського суду, а саме, унеможливить досягнення позивачем мети звернення з даним позовом до суду, оскільки зумовить необхідність у подальших діях (в т.ч. нових зверненнях до суду з метою захисту своїх порушених прав і інтересів).

При цьому, колегією суддів враховано наявність зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заявлених заходів до забезпечення позову із позовними вимогами, інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Щодо решти заявлених позивачем в поданій заяві вимог (заходів), місцевий господарський суд зазначив, що такі вимоги фактично поглинаються забороною відповідачу-2 виконувати спірну гарантію та вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на спірний предмет іпотеки, адже відповідна заборона унеможливлює вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання оскаржуваної гарантії, а у випадку її виконання - нівелює можливість звернення стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення регресної вимоги за час вирішення даного спору, а відтак, відсутні підстави для задоволення заяви позивача у відповідній частині.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком місцевого господарського суду, однак, при цьому, вважає, що вимога позивача про забезпечення позову шляхом заборони ПАТ КБ Приватбанк вчиняти будь-які дії щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №G0616/4395/DІ від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Приватним акціонерним товариством АК Перлина , також не підлягає задоволенню, оскільки вказані дії є похідними від дій щодо виконання ПАТ КБ Приватбанк гарантії за оскаржуваним договором.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Індепенденс про забезпечення позову, а саме вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ПАТ КБ Приватбанк виконання платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, укладеним між ПАТ КБ Приватбанк та Товариством з обмеженою відповідальністю Аеровент . В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

У відповідності до п. 3 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково.

Згідно п. 3 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги Львівського комунального підприємства Львівелектротранс та часткового скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 у справі №910/6458/17 з викладенням її резолютивної частини в редакції даної постанови.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на часткове скасування апеляційним господарським судом ухвали місцевого господарського суду та часткового задоволення апеляційної скарги відповідача, колегія суддів вважає за необхідне провести перерозподіл судових витрат.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства Львівелектротранс на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 у справі №910/6458/17 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2017 у справі №910/6458/17 скасувати частково, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Індепенденс про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Приватбанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) виконання платежу по Гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, виданій за договором про надання банківської гарантії №G0616/4395 від 03.06.2016, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк Приватбанк (ідентифікаційний код 14360570) та Товариством з обмеженою відповідальністю Аеровент (ідентифікаційний код 32110708).

3. В іншій частині в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про вжиття заходів до забезпечення позову набирає законної сили з 31.05.2017, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень.

5. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку становить три роки - до 31.05.2020.

6. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю Індепенденс (03028, м. Київ, Стратегічне шосе, буд. 16, ідентифікаційний код 37559195).

7. Боржником за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Індепенденс (03028, м. Київ, Голосіївський район, Стратегічне шосе, будинок 16, код ЄДРПОУ 37559195) на користь Львівського комунального підприємства Львівелектротранс (79012, Львівська область, м. Львів, вул. Сахарова, будинок 2, код ЄДРПОУ 03328406 ) 800,00 грн (вісімсот грн 00 коп.) судового збору за розгляд справи апеляційним господарським судом.

4. Матеріали оскарження №910/6458/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді С.Я. Дикунська

Г.А. Жук