Постанова

від 01.06.2017 по справі 910/18705/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Справа№ 910/18705/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Коротун О.М.

Майданевича А.Г.

За участю представників:

від позивача: Гардер О.В. - за дов.

від відповідача: Антоненко А.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016

у справі №910/18705/16 (суддя Демидов В.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Центренерго

до Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл

про стягнення 6 111 722,47 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Центренерго (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл (далі, відповідач) про стягнення 6 111 722,47 грн. штрафних санкцій за Договором про закупівлю (поставку) товарів №121/10 від 19.04.2016, з яких 5 969 690,99 грн. пені та 142 031,48 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Перфект Трейдинг Ойл в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами Договору про закупівлю (поставку) товарів №121/10 від 19.04.2016 допустив недопоставку товару на загальну суму 2 029 021,12 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення зазначені штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18705/16 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл на користь Публічного акціонерного товариства Центренерго 5 969 690,99 грн. пені, 142 031,48 грн. штрафу та судовий збір у розмірі 91 675,83 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе обов'язки щодо своєчасної та повної поставки продукції позивачу, а тому позовні вимоги ПАТ Центренерго є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на норми чинного законодавства та положення пункту 9.2. Договору про закупівлю (поставку) товарів №121/10 від 19.04.2016.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18705/16 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що ТОВ Центренерго не надавало, а ТОВ Перфект Трейдинг Ойл не отримувало заявок на постачання товару, які передбачені пунктом 5 Додатку №1 до Договору і після яких у ТОВ Перфект Трейдинг Ойл виникли б зобов'язання здійснити поставку товару, а отже, без встановлення покупцем строків поставки товару та розміру партії товару, у постачальника не виникають зобов'язання поставити такий товар, а тому останній не несе ніякої відповідальності за прострочення поставки товару.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2017 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 14.02.2017.

23.01.2017 та 31.01.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заяви, в яких він просив з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл .

10.02.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 14.02.2017, не з'явився, подавши 13.02.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ТОВ Перфект Трейдинг Ойл у відрядженні.

Також, 13.02.2017 відповідач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду клопотання про зупинення провадження у справі №910/18705/16 до вирішення Господарським судом міста Києва справи №910/1753/17 за позовом ТОВ Перфект Трейдинг Ойл до ПАТ Центрнерго про визнання недійсним пункту 9.2. Договору про закупівлю (поставку) товарів №121/10 від 19.04.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 14.02.2017 підтримав подану ним заяву про вжиття заходів забезпечення позову, проти задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі заперечував.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 14.03.2017; запропоновано позивачу надати суду письмові пояснення з приводу заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Також, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 заяву Публічного акціонерного товариства Центренерго про забезпечення позову у справі №910/18705/16 задоволено частково та з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл (03187, м. Київ, вул. Теремківська, 2-А; код ЄДРПОУ 39496829), що обліковуются на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл (03187, м. Київ, вул. Теремківська, 2-А; код ЄДРПОУ 39496829) у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позовних вимог в розмірі 6 203 398,30 грн.; у задоволенні заяви позивача в частині накладення арешту на майно відмовлено.

10.03.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення щодо заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, у якому наголосив на відсутності підстав для зупинення провадження з огляду на те, що рішення суду першої інстанції від 24.02.2017 у справі №910/1753/17 про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ Перфект Трейдинг Ойл до ПАТ Центрнерго про визнання недійсним пункту 9.2. Договору про закупівлю (поставку) товарів №121/10 від 19.04.2016 вже набрало законної сили.

У подальшому розгляд справи відкладався, склад суду змінювався.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М.; розгляд справи №910/18705/16 призначено на 25.05.2017.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2017 відкликав своє клопотання від 13.02.2017 про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 25.05.2017 судом було оголошено перерву до 01.06.2017.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів, викладених у апеляційній скарзі відповідача, заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як підтверджується матеріалами справи, 19.04.2016 між ПАТ Центренерго (покупець) та ТОВ Перфект Трейдинг Ойл (постачальник) було укладено Договір про закупівлю (поставку) товарів №121/10 (далі, Договір).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість, строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору (пункт 1.3. Договору).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним договором. Ціни на продукцію визначаються в додатку до договору.

Постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку до договору (пункт 3.1. Договору). Місце, строк, (графік) поставки продукції визначається в додатках до договору (пункт 3.2. Договору).

Згідно з пунктом 3.3. Договору фактичний об'єм кожної партії продукції зазначається у відповідній письмовій заявці покупця, яке є невід'ємною частиною даного договору.

Положеннями пункту 5.3. Договору визначено, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції. В разі якщо фактична передача продукції і дата підписання акту приймання-передачі продукції не співпадають - до підписання акту приймання передачі продукції (в т.ч. в період приймання продукції за кількістю та якістю), продукція вважається переданою покупцю на зберігання.

Відповідно до пункту 6.1. Договору постачальник зобов'язаний передати (поставити) покупцеві продукцію, якість, номенклатура, асортимент, кількість, комплектність та інші характеристики якої відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства України.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в Додатку до Договору (пункт 12.1. Договору).

На виконання умов Договору між сторонами було підписано Додаток №1 до Договору, яким сторони погодили найменування, асортимент, кількість та ціну товару (продукції).

Так, відповідно до пункту 1 Додатку №1 до Договору відповідач зобов'язався поставити позивачу 160 тон бензину А-92, загальною вартістю з ПДВ - 3 990 265,60 грн. та 17 тон бензину А-95, загальною вартістю з ПДВ - 436 399,86 грн.

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначено загальну вартість продукції, яка складає 4 426 665,46 грн., в тому числі ПДВ 20%: 737 777,58 грн.

Строк поставки: протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки (пункт 5 Додатку №1 до Договору).

Пунктом 4 Додатку №1 до Договору передбачено, що постачальник здійснює поставку продукції залізницею або автомобільним транспортом на умов поставки DDP (Вуглегірська ТЕС, Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС) склад покупця, відповідно до Правил Інкотермс 2010 за реквізитами вантажоотримувачів, зазначених у Додатку №1 до Договору.

Як вбачається із матеріалів справи, у відповідності до пункту 3.3. Договору позивачем 21.04.2016 на адресу відповідача було надіслано заявку №23/1586 від 19.04.2016 на поставку 160 тон бензину А-92 (Вугл. ТЕС - 60 т., Зм. ТЕС - 60 т., Тр. ТЕС - 40 т). Вказана заявка була отримана відповідачем 26.04.2016, що підтверджується повідомленням про вручення потового відправлення №0302207604468 (0318705408971).

24.05.2016 позивачем на адресу відповідача було надіслано заявку №23/2040 від 20.05.2016 на поставку 17 тон бензину А-95 (Зм. ТЕС - 12 т., Тр. ТЕС - 5 т.). Вказана заявка отримана відповідачем 27.05.2016, що підтверджується повідомленням про вручення потового відправлення №0302207616997 (0318705512990).

Відповідачем згідно видаткових накладних №38 від 22.04.2016, №40 від 25.04.2016, №61 від 27.05.2016 та №79 від 16.06.2016, а також актів приймання - передачі продукції №1 від 22.04.2016, №1 від 27.04.2016, №1 від 27.05.2016 та №2 від 17.06.2016 поставлено позивачу 72,759 тони бензину А-92-Євро5-Е5 на загальну суму 1 814 548,34 грн. (72,759 х 24 939,16 грн.), 18,722 тон бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро, клас В на суму 466 910,95 грн. (18,722 х 24 939,16 грн.) та 4,526 тон бензину А-95 на суму 116 185,04 грн. (4,526 х 25 670,58 грн.).

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначив, що відповідач недопоставив йому бензин А-92-Євро5-Е5 у кількості 27,241 тони на суму 679 367,66 грн., бензин неетильований АИ-92-К5-Євро, клас В у кількості 41,278 тон на суму 1 029 438,65 грн. та бензин А-95 у кількості 12,474 тони на суму 320 214,81 грн., а тому позивачем заявлені до стягнення з останнього штрафні санкції за недопоставку товару у розмірі 5 969 690,99 грн. пені та 142 031,48 грн. штрафу.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1, 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Так, сторонами у пункті 5 Додатку №1 до Договору було погоджено строк поставки товару - протягом 15 календарних днів з моменту отримання письмової заявки покупця, з можливістю дострокової поставки.

За змістом пункту 5.3. Договору датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі продукції.

Як встановлено судом та зазначено вище, 21.04.2016 позивачем на адресу відповідача було надіслано заявку №23/1586 від 19.04.2016 на поставку 160 тон бензину А-92 (Вугл. ТЕС - 60 т., Зм. ТЕС - 60 т., Тр. ТЕС - 40 т.), 24.05.2016 - заявку №23/2040 від 20.05.2016 на поставку 17 тон бензину А-95 (Зм. ТЕС - 12 т., Тр. ТЕС - 5 т.). Вказані заявки отримані відповідачем 26.04.2016 та 27.05.2016 відповідно.

Відтак, враховуючи умови пункту 5 Додатку №1, строк поставки продукції за заявкою від 19.04.2016 №23/1586 - до 11.05.2016; строк поставки продукції за заявкою №23/2040 від 20.05.2016 - до 11.06.2016.

Так, відповідачем згідно видаткових накладних №38 від 22.04.2016, №40 від 25.04.2016, №61 від 27.05.2016 та №79 від 16.06.2016, а також актів приймання - передачі продукції №1 від 22.04.2016, №1 від 27.04.2016, №1 від 27.05.2016 та №2 від 17.06.2016 поставлено позивачу 72,759 тони бензину А-92-Євро5-Е5 на загальну суму 1 814 548,34 грн. (72,759 х 24 939,16 грн.), 18,722 тон бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро, клас В на суму 466 910,95 грн. (18,722 х 24 939,16 грн.) та 4,526 тон бензину А-95 на суму 116 185,04 грн. (4,526 х 25 670,58 грн.).

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом, недопоставка продукції склала на загальну суму 2 029 021,12 грн.:

- за заявкою від 19.04.2016 №23/1586 - бензину А-92-Євро5-Е5 у кількості 27,241 тони на суму 679 367,66 грн. та бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро, клас В у кількості 41,278 тон на суму 1 029 438,65 грн.;

- за заявкою від 20.05.2016 №23/2040 - бензину А-95 у кількості 12,474 тони на суму 320 214,81 грн.

Заперечуючи проти позову, відповідач у апеляційній скарзі наголошує на тому, що вищевказані заявки позивача на постачання не можуть вважатися заявками, які передбачені пунктом 5 Додатку №1 до Договору і після яких у ТОВ Перфект Трейдинг Ойл виникли б зобов'язання здійснити поставку товару, оскільки не містять умов поставки та не були підписані уповноваженим представником покупця з проставленням печатки підприємства.

Вказані доводи скаржника не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Зі змісту Додаткової угоди №1 до Договору вбачається, що сторони на виконання пункту 1.3. Договору погодили в ній найменування, асортимент, кількість, ціну, загальну вартість продукції, умови розрахунків, реквізити, строки поставки та інші характеристики продукції.

Судом встановлено, що в заявках на постачання позивачем зазначені реквізити на відвантаження всього обсягу товару за Договором, що не суперечить умовам Договору та свідчить про виконання покупцем свого обов'язку, передбаченого пунктом 3.3. Договору.

Крім того, відповідач не повідомляв ПАТ Центренерго про неможливість виконання спірних заявок позивача у зв'язку з їх невідповідністю формі чи іншим умовам Договору, не запитував жодних додаткових документів тощо, а навпаки, розпочав поставку продукції саме у 15-денний строк з моменту їх отримання, що передбачено пунктом 5 додатку №1 до Договору.

У свою чергу, згідно пункту 5.11. Договору сторонами було погоджено застереження, що покупець має право не приймати та не оплачувати продукцію, поставлену без його письмової заявки, однак, як уже зазначалося вище, поставлена відповідачем продукція була прийнята позивачем, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі продукції по Договору.

Посилання позивача на те, що заявки від 19.04.2016 № 23/1586 та від 20.05.2016 №23/2040 підписані неуповноваженою особою - директором з матеріально - технічного та паливного забезпечення ПАТ Центренерго Башлаєвим А.П., не приймаються судом до уваги, оскільки останній діяв на підставі довіреності №931/22 від 21.12.2015, копія якої додана позивачем до відзиву на апеляційну скаргу на спростування її доводів.

Також, колегія суддів наголошує, що відповідачем, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань у суді першої інстанції, не було виконано вимог ухвал Господарського суду міста Києва від 13.10.2016 та 27.10.2016 у справі №910/18705/16 та не надано суду відзиву на позовну заяву. Відповідач у судові засідання суду першої інстанції не з'являвся, жодних письмових заперечень з приводу невідповідності заявок на поставку умовам Договору не висловлював.

Зазначене свідчить про те, що надіслані ПАТ Центренерго заявки №23/1586 від 19.04.2016 та №23/2040 від 20.05.2016 були отримані відповідачем, згідно цих заявок була здійсненна часткова поставка товару, а причина невиконання відповідачем зобов'язань за Договором №121/10 від 19.04.2016 не пов'язана з дефектом цих заявок чи сумнівів у повноваженнях їх підписанта.

Отже, відповідачем не спростовано факт порушення умов Договору та недопоставки бензину А-92-Євро5-Е5 у кількості 27,241 тони на суму 679 367,66 грн., бензину неетильованого АИ-92-К5-Євро, клас В у кількості 41,278 тон на суму 1 029 438,65 грн. та бензину А-95 у кількості 12,474 тони на суму 320 214,81 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України).

Неустойка у розумінні частини 1 статті 230 Господарського кодексу України є штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 4 статті 230 Господарського кодексу України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості, і крім цього, постачальник відшкодовує всі понесені покупцем збитки, заподіяні затримкою виконання постачальником зобов'язань за цим договором, а у разі здійснення попередньої оплати постачальник, крім сплати зазначених штрафних санкцій, повертає покупцю кошти з урахуванням індексу інфляції і 3% річних.

Суд зазначає, що неустойка (пеня), розмір якої визначений у пункті 9.2. Договору, є штрафною санкцією за порушення строку поставки (непоставки чи несвоєчасної поставки) продукції, тобто за порушення негрошового зобов'язання, з огляду на що суд дійшов висновку, що розмір неустойки у даному випадку не може обмежуватись подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки відповідні обмеження, передбачені Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , встановлені саме щодо пені за порушення грошового зобов'язання, у зв'язку з чим позивачем обґрунтовано застосовано розмір неустойки - 2% вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

Колегією суддів встановлено, що відповідач своє зобов'язання з поставки товару виконав неналежним чином, порушивши строк поставки товару, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафних санкцій в порядку, передбаченому пунктом 9.2. Договору.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 28.02.2011 у справі №23/225 та від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011.

ПАТ Центренерго нараховано до стягнення з ТОВ Перфект Трейдинг Ойл пеню у розмірі 5 969 690,99 грн. та штраф у розмірі 142 031,48 грн. за недопоставку відповідачем товару.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, дійшла висновку про його обґрунтованість, арифметичну правильність, відповідність вимогам закону та умовам Договору. Висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі є обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Перфект Трейдинг Ойл на рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18705/16 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2016 у справі №910/18705/16 залишити без змін.

Матеріали справи №910/18705/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич