Ухвала

від 10.05.2017 по справі 188/792/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

10 травня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Євтушенко О.І., ЄвграфовоїЄ.П., Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства Прометей до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Петропавлівське районне управління юстиції Дніпропетровського територіального управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за договором оренди та визнання договору оренди поновленим,

за касаційною скаргою Селянського фермерського господарства Прометей на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області

від 07 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2016 року Селянське фермерське господарство Прометей , (далі - СФГ Прометей ) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Петропавлівське районне управління юстиції Дніпропетровського територіального управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за договором оренди та визнання договору оренди поновленим.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що 27 грудня 2008 року між СФГ Прометей та ОСОБА_6 був укладений договір оренди землі, зареєстрований 30 листопада2009 року у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру за реєстровим № 812901658.

Відповідно до умов вказаного договору позивачу була передана в оренду земельна ділянка площею 19, 810 га, розташована на території Васильківської сільської ради Дніпропетровської області, для ведення сільськогосподарського виробництва. Строк дії договору було встановлено до 30 листопада 2014 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, після чого право власності на вказану земельну ділянку перейшло до відповідача - ОСОБА_4

Позивач продовжив користуватися земельною ділянкою і сплачувати

ОСОБА_4 протягом 2014-2015 років орендну плату, вважаючи, що строк дії договору оренди землі було продовжено на той самий строк, за тих самих умов, у відповідності до норм законодавства, тобто до 01 грудня 2019 року.

Однак, з 2015 року СФГ Прометей було позбавлено можливості користуватися спірною земельною ділянкою, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 передав земельну ділянку в оренду відповідачу ОСОБА_5

Посилаючись на наведене та з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив визнати договір оренди землі, укладений 15 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 недійсним; скасувати рішення про державну реєстрацію права за договором оренди землі, укладеного 15 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; визнати договір оренди землі, укладений

27 грудня 2008 року між СФГ Прометей та ОСОБА_7 поновленим на той самий строк, на тих же умовах; зобов'язати ОСОБА_4 укласти додаткову угоду оренди землі з СФГ Прометей .

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений

15 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди за договором оренди землі, укладеного 15 грудня 2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Визнано договір оренди земельної ділянки, укладений 27 грудня

2008 року між СФГ Прометей та ОСОБА_7 поновленим на той же строк на тих же умовах та зобов'язати ОСОБА_4 укласти додаткову угоду про оренду землі.

Рішеннямапеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року скасовано рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 05 жовтня 2006 року та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі СФГ Прометей просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звКјязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст. 33 Закону України Про оренду землі , вимоги якої позивачем було дотримано у повному обсязі, а відповідачем ОСОБА_4 протягом передбаченого законодавством строку не було надано заперечень стосовно наміру орендаря щодо прологації спірного договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені

(ст. 212 ЦПК України), виходив з того, що повідомлення про намір продовження дії договору оренди та додаткову угоду позивачем було направлено відповідачу ОСОБА_4 лише 16 січня 2015 року, тобто з пропуском строку, установленого законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 27 грудня 2008 року між СФГ Прометей та ОСОБА_7 було укладено договір оренди землі

№ 130-131, зареєстрований 30 листопада 2009 року у Петропавлівській районній філії Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру, реєстровий запис № 040912901658.

Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_7 надала позивачу в оренду земельну ділянку терміном на 5 років, площею 19, 810 га, що розташована на території Васильківської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла, після чого право власності на спірну земельну ділянку набув спадкоємець ОСОБА_4

Згідно наданих СФГ Прометей відомостей щодо виплати орендної плати вбачається, що за період з 2010 року по 2015 рік позивач сплачував орендну плату у розмірі 3% від вартості ділянки, тобто 6 150,00 грн, або

в натуральній формі шляхом видачі сільськогосподарської продукції на вказану суму.

Спірний договір було зареєстровано Петропавлівською районною філією Дніпропетровського регіонального центру Державного земельного кадастру 30 листопада 2009 року, тому останнім днем строку його дії є

30 листопада 2014 року.

16 січня 2015 року СФГ Прометей направлено повідомлення разом

із додатковою угодою щодо наміру продовження користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі об'єднує два випадки поновлення договору оренди.

Так, у ч. 1 ст. 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (ч.ч. 2-5 цієї статті).

Для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову

у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що порушення переважного права орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦК України, матиме місце при укладенні договору оренди:

- із новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право;

- у випадку недосягнення згоди щодо плати за новим договором та інших умов договору з іншим наймачем на більш сприятливих умовах та укладення з ним договору, на тих самих умовах, які запропоновані попереднім наймачем при реалізації переважного права;

- укладення договору з новим орендарем за умови, що підставою відмови попередньому орендарю у поновленні договору оренди було повідомлення орендодавця про необхідність використовувати об'єкт оренди для власних потреб.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 09 вересня 2015 року № 6-531цс15, що відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що останнім днем строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між СФГ Прометей та ОСОБА_7 є 30 листопада 2014 року та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивач своєчасно не направив повідомлення щодо наміру продовжити користуватися земельною ділянкою, зокрема вказане повідомлення разом з додатковою угодою було направлено лише 16 січня 2015 року.

При цьому ОСОБА_4 після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між СФГ Прометей та ОСОБА_7, на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 203 ЦК України, 15 грудня 2014 року уклав договір оренди земельної ділянки з іншим орендарем.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Селянського фермерського господарства Прометей відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2016 року в справі за позовом Селянського фермерського господарства Прометей до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Петропавлівське районне управління юстиції Дніпропетровського територіального управління юстиції, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за договором оренди та визнання договору оренди поновленим залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова Г.І. Мостова