Ухвала

від 24.04.2017 по справі 308/2332/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2332/17

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

24.04.2017 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , представника ПП «АВС-СЕРВІС» адвоката ОСОБА_5 , представника Ужгородської міської ради ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали апеляційного провадження № 11-сс/777/183/17 за апеляційною скаргою представника ПП «АВС-СЕРВІС» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2017 про накладення арешту на майно.

29.03.2017 заступник начальника СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотанням, в якому просив: 1) накласти арешт на об`єкт нерухомості навіс літ. «Б» площею 168 кв.м, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. «Богомольца» (Богомольця),39, який належить Ужгородській міській раді та перебуває у користуванні ПП «АВС-Сервіс» (м. Ужгород, пров. Залізничний, 8); 2) заборонити проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкції, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкта нерухомості.

Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12017070030000627, відомості про яке 06.03.2017 внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.366 КК України.

З клопотання слідчого вбачається наступне.

Службові особи ПП «АВС-Сервіс» з метою отримати право власності на нерухоме комунальне майно та земельну ділянку територіальної громади площею 1,1649 га, що в м. Ужгороді по вул. «Богомольца», 39, яка перебуває у комунальній власності та належить територіальній громаді міста, підробили офіційні документи.

14.11.2016 департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (далі департамент) проведено конкурс на право оренди комунального майна навісу літ. «Б» площею 168 кв.м в м.Ужгород, по вул. Богомольця,39.

За результатами проведеного конкурсу право на оренду вказаного комунального майна надано ПП «АВС-Сервіс», як єдиному учаснику, про що складено відповідний протокол комісії № 2.

21.11.2016 між департаментом та ПП «АВС-СЕРВІС» укладено договір оренди вказаного навісу строком з 21.11.2016 до 20.11.2021, посвідчений «приватним Ужгородського міського нотаріального округу» ОСОБА_8 за № 2290.

24.11.2016 ПП «АВС-СЕРВІС» звернулося до Ужгородської міської ради з приводу надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельної ділянки для будівництва та обслуговування споруд іншого громадського призначення (землі житлової забудови) загальною площею 1,1649 га, розташованої по вул. Богомольця, 39, з подальшою передачею в оренду.

Згідно рішення № 525 від 22.12.2016 Ужгородська міська рада надала ПП «АВС-СЕРВІС» дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею 1,1649 га, хоча площа «начебто нерухомого майна становить менше 1 % площі земельної ділянки, щодо якої вчиняються дії з оформлення права власності».

Майно за вказаною адресою є виробничою базою та належить КП «Ужгородтеплокомуненерго», яке перебуває у стадії банкрутства.

У відповідності до відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що були внесені за заявою арбітражного керуючого ОСОБА_9 від 04.01.2003 б/н, реєстраційні номери записів № 3891699 та № 3951378, на все майно КП «Ужгородтеплокомуненерго» накладено арешт в межах провадження «про банкрутству» вказаного підприємства.

Реєстрація права власності проведена з порушенням встановленого порядку, оскільки майно за вказаною адресою належить КП «Ужгородтеплокомуненерго» та арештовано.

Водночас реєстрація, як зазначено в Державному реєстрі нерухомого майна, відбулася реєстратором на підставі двох листів: Ужгородської міської ради від 16.11.2016 та Регіонального відділення ФДМУ від 13.10.2016.

Листи органів місцевого самоврядування та органів державної влади не є правовстановлюючими та правопосвідчувальними документами, що підтверджують право власності на нерухомість.

Вказаний вище навіс не є об`єктом нерухомості згідно з технічними показниками, а тому не може бути зареєстрованим таким об`єктом. Згідно фотоілюстрацій вказаний об`єкт не містить конструктивних елементів, а саме: бокові та задні стіни будівлі, фундамент, сама конструкція розташована на бетонній площадці, яка є елементом дорожнього покриття, а не основою будівлі.

Оскільки «приміщення» навіс літ. «Б» площею 168 кв.м в м. Ужгород, по вул. Богомольця, 39 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні і для забезпечення проведення судової будівельно-технічної експертизи необхідно зберегти об`єкт, заборонити проведення будь-яких ремонтних робіт чи реконструкцій, проведення подальшої перереєстрації навісу на третіх осіб, з метою встановлення винних у вчиненні кримінального правопорушення осіб та попередження негативних наслідків у ході досудового розслідування, слідчий просить задовольнити клопотання про арешт вказаного у клопотанні майна з метою заборони проведення будь-яких дій із вказаним об`єктом нерухомості.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2017 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на об`єкт нерухомості навіс літ. «Б» площею 168 кв.м, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. «Богомольца», 39, належний Ужгородській міській раді, що перебуває у користуванні ПП «АВС-Сервіс», заборонено проводити будь-які ремонтні роботи чи реконструкції, розпоряджатись, використовувати, відчужувати, проводити будь-які нотаріальні дії щодо вказаного об`єкта нерухомості, з наступним її обґрунтуванням.

Зазначений у клопотанні слідчого об`єкт нерухомості згідно постанови слідчого від 07.03.2017 має значення речового доказу в даному кримінальному провадженні; клопотання слідчого визнано обґрунтованим, оскільки таке подано з метою забезпечення проведення експертизи, збереження об`єкту у такому вигляді, в якому він переданий в користування ПП «АВС-Сервіс», встановлення осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення та попередження негативних наслідків під час досудового розслідування.

В апеляційній скарзі представник ПП «АВС-СЕРВІС» адвокат ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді від 29.03.2017 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про накладення арешту на майно навіс літ. «Б» площею 168 кв.м, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 39, який належить Ужгородській міській раді та перебуває у користуванні приватного підприємства «АВС-СЕРВІС».

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що всупереч вимог ст.ст. 98,170 КПК України, слідчим не додано до клопотання жодних доказів, які б підтверджували той факт, що вказаний об`єкт нерухомого майна відповідає критеріям, вказаним у ст.98 КПК.

Слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що відсутні будь-які докази підроблення директором ПП «АВС-СЕРВІС» документів з метою отримання права власності на вищевказане майно, право на оренду якого вказане підприємство отримало за результатами проведеного департаментом міського господарства Ужгородської міської ради конкурсу, результати якого не оскаржувалися.

Таким чином, твердження слідчого у постанові про визнання та приєднання речових доказів від 07.03.2017 про те, що службові особи ПП «АВС-СЕРВІС» підробили офіційні документи з метою отримання права власності на нерухоме комунальне майно, а також про те, що вказаний об`єкт нерухомого майна (навіс літ. «Б» площею 168 кв.м) є об`єктом протиправних дій, є лише припущеннями та безпідставними.

Слідчим суддею, при прийнятті оскаржуваної ухвали, не було враховано те, що всупереч вимогам ст.170, ч.2 ст.171 КПК у вказаному клопотанні слідчого відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна, а також не конкретизовано підставу та мету накладення арешту, з урахуванням того, що до клопотання не було долучено доказів, що майно навіс літ. «Б» площею 168 кв.м в м. Ужгород, по вул. Богомольця, 39, відповідає критеріям, вказаним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягали державній реєстрації права на навіс під літерою «Б» площею 168 кв.м в м. Ужгород, по вул. Богомольця, 39, який є об`ктом нерухомого майна (капітальною спорудою), що підтверджується висновком експертного дослідження № 267/03-17 від 16.03.2017.

Клопотання слідчого не містить жодних доказів, які б підтверджували факт належності вказаного об`єкту нерухомого майна до КП «Ужгородтеплокомуненерго».

В порушення приписів п.3 ч.2 ст.171 КПК України клопотання слідчого не містить зазначення документів, які підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Такі документи не долучені слідчим до клопотання.

Всупереч абз.2 ч.1 ст.170, ч.1 ст.173 КПК слідчим не доведено належними і допустимим доказами наявність ризиків, що Ужгородська міська рада або ПП «АВС-СЕРВІС», як орендар вищевказаного майна, можуть його приховати, пошкодити, знищити, втратити, передати, відчужити, а також не доведено достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце.

Згідно договору оренди нежитлового приміщення, укладеного 21.11.2016 між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ПП «АВС-СЕРВІС», останнє є орендарем майна навісу під літерою «Б» площею 168 кв.м, що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 39, належним чином виконує свої обов`язки згідно з умовами вказаного договору, зокрема: сплачує орендну плату, запобігає пошкодженню і псуванню майна, несе витрати експлуатації орендованого майна тощо.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників Ужгородської міської ради та ПП «АВС-СЕРВІС», які просили задовольнити апеляційну скаргу представника ПП «АВС-СЕРВІС» адвоката ОСОБА_5 , скасувати оскаржену ухвалу слідчого судді та відмовити в накладенні арешту на вказане майно, перевіривши та обговоривши доводи сторін, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню з таких підстав.

Доводи у клопотанні слідчого про те, що вказаний вище навіс, на який просять накласти арешт, не є об`єктом нерухомості, спростовується висновком судового експерта ОСОБА_10 з експертного будівельно-технічного дослідження № 05/17 від 15.04.2017 навіс є об`єктом нерухомого майна (капітальною спорудою).

Відповідно до ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Всупереч вимог ст.ст. 170,171 КПК України в клопотанні слідчого відсутнє достатнє обґрунтування необхідності арешту вказаного майна, недостатньо конкретизовано підстави та мету накладення арешту на вказаний об`єкт нерухомості.

Відповідно до ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відсутні обставини, які свідчать про те, що об`єкт нерухомості навіс літ. «Б» площею 168 кв.м в м. Ужгород, по вул. Богомольця,39, підпадає під критерії, визначені в ст.98 КПК України, зокрема: не обґрунтовано в достатній мірі, що вказаний навіс є знаряддям/засобом вчинення кримінального правопорушення, які саме сліди кримінального правопорушення навіс на собі зберіг, і які інші відомості можна отримати за його допомогою, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, крім тих, що вже були отримані під час проведення його огляду.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Апеляційний суд визнає, що органом досудового розслідування не доведено й існування ризиків, визначених у абз.2 ч.1 ст.170 КПК України або достатність підстав вважати, що такі ризики можуть мати місце, як і не обґрунтовано належним чином мету застосування такого заходу забезпечення в даному кримінальному провадженні.

Крім того, не містять матеріали провадження й будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права і свободи відповідної особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Процесуальна та правова оцінка вказаних обставин враховується апеляційним судом, який вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст. 172,404,405,407,418,419,422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ПП «АВС-СЕРВІС» адвоката ОСОБА_5 задовольнити, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.03.2017 скасувати.

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно навіс літ. «Б» площею 168 кв.м, що розташоване за адресою: м. Ужгород, вул. Богомольця, 39, який належить Ужгородській міській раді та перебуває у користуванні ПП «АВС-СЕРВІС».

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч.4 ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: