Постанова

від 23.05.2017 по справі 824/2464/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/2464/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

представників сторін:

позивача - Лютікової Н.О.

відповідача - Олара В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Грін Рей"

до Новоселицької об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2009 р. підприємство з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія "Грін Рей" (далі - позивач, ТОВ ТПК "Грін Рей") звернулося до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області (далі - відповідач) із позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просило визнати нечинним податкові повідомлення рішення: №6/23000022300/0 від 12.01.2009 р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 80194,00 грн та застосування штрафної санкції в сумі 40097,00 грн; №7/23000022300/0 від 12.01.2009 р. щодо донарахування податку на прибуток у сумі 158773,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 67275,90 грн; №6/230000012300/1 від 09.02.2009 р. щодо нарахування податку на додану вартість у сумі 80194,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 40097,00 грн; №7/23000022300/1 від 09.02.2009 р. щодо донарахування податку на прибуток у сумі 158773,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 67275,90 грн.

В обґрунтування позову позивач вказував, що порушення вказані в акті перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, стосуються виключно контрагентів позивача по спірних господарських операціях і жодним чином не доводять обізнаність ТОВ ТПК "Грін Рей" про обставини здійснення контрагентами господарської діяльності з порушенням вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач до суду подав письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим, оскільки ТОВ ТПК "Грін Рей" завищило суму валових витрат та суму податкового кредиту шляхом використання даних фіктивних первинних документів за відсутності реального руху активів.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Ухвалою суду від 20.10.2016 р., занесеною до журналу судового засідання, допущено процесуальну заміну первинного відповідача - Новоселицьку об'єднану державну податкову інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області (яка є правонаступником Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області) правонаступником - Новоселицькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернівецькій області.

В ході судового розгляду справи було допитано експерта ОСОБА_3 щодо фактів встановлених під час проведення судово - економічної експертизи по справі, а також свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з питань господарської діяльності ТОВ ТПК "Грін Рей".

Вислухавши пояснення представників сторін, покази експерта та свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Підприємство з іноземними інвестиціями товариство з обмеженою відповідальністю торгово-промислова компанія "Грін Рей" (60300, Чернівецька обл., Новоселицький район, місто Новоселиця, вулиця Центральна, будинок 93, ідентифікаційний код 31887196) зареєстроване як юридична особа 23.05.2003 р. та взято на облік в органах державної податкової служби р. (Т. 5 а.с. 198 - 202).

Основними видами діяльності позивача згідно КВЕД є: вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; виробництво м'яса; виробництво м'ясних продуктів (основний); інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; оптова торгівля фруктами й овочами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; надання в оренду інших машин, устаткування та товарів. н. в. і. у.; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами.

На підставі направлення від 28.11.2008 р. №75, згідно з п. 1 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 р. по 30.08.2008 р., за результатами якої 25.12.2008 р. складено акт №1180/23-31887196 (Т. 6 а.с. 4 - 71).

За результатами перевірки відповідачем встановлено наступні порушення позивачем, в тому числі:

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 162196,00 грн, у тому числі: за 3 квартал 2007 р. - 53548,00 грн, за 4 квартал 2007 р. - 47007,00 грн, за 1 квартал 2008 р. - 3420,00 грн, за 3 квартал 2008 р. - 58218,00 грн;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 80194,00 грн, у тому числі: за жовтень 2007 р. - 50394,00 грн, за листопад 2007 р. - 9767,00 грн, за грудень 2007 р. - 16218,00 грн, за січень 2008 р. - 3815,00 грн, та завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, станом на 01.10.2008 р. на суму 273789,00 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав до Новоселецької МДПІ Чернівецької області письмове заперечення (Т.1 а.с. 78 - 81).

На підставі висновків акту перевірки, 12.01.2009 р. Новоселецькою МДПІ Чернівецької області винесено податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №6/230000022300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 120291,00 грн, в тому числі за основним платежем на суму 80194,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40097,00 грн (Т. 1 а.с. 45);

- форми "Р" №7/230000012300/0, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 230836,90 грн, в тому числі за основним платежем на суму 162193,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 68643,90 грн (Т. 1 а.с. 46).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку (Т. 1 а.с. 49 - 62).

Згідно рішення відповідача про результати розгляду скарги від 09.02.2009 р. №851/8/25-007, податкові повідомлення - рішення від 12.01.2009 р. № 7/230000012300/0 та №6/230000022300/0 залишено без змін, а скаргу ТОВ ТПК "Грін Рей" від 21.01.2009 р. без задоволення (Т. 6 а.с. 113 -114).

Оскільки подана позивачем скарга була залишена без задоволення, 09.02.2009 р. Новоселецькою МДПІ Чернівецької області прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 108/230000022300/1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 120291,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 80194,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 40097,00 грн. (Т. 1 а.с. 47);

- № 109/230000012300/1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 230836,90 грн., в тому числі за основним платежем на суму 162193,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 68643,90 грн. (Т. 1 а.с. 48).

Вважаючи податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач в квітні 2009 р. звернувся до суду з вказаним позовом.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2010 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 р., адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано прийняті Новоселицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Чернівецької області відносно ТОВ ТПК "Грін Рей" податкові повідомлення рішення: №6/23000022300/0 від 12.01.2009 р. щодо нарахування податку на додану вартість в сумі 80194,00 грн та застосування штрафної санкції в сумі 40097,00 грн; №7/23000022300/0 від 12.01.2009 р. щодо донарахування податку на прибуток у сумі158773,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 67275,90 грн; №6/230000012300/1 від 09.02.2009 р. щодо нарахування податку на додану вартість у сумі 80194,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 40097,00 грн №7/23000022300/1 від 09.02.2009 р. щодо донарахування податку на прибуток у сумі 158773,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 67275,90 грн (Т. 3 а.с. 45 - 51, 160 - 163).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2015 р. ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2011 р. та постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.02.2010 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (Т. 4 а.с. 128 - 134).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції, що діяв на момент спірних правовідносин, далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абз. 1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 7 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

За змістом п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 названого Закону до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під терміном первинний документ, згідно ст. 1 Закону № 996-XIV, слід розуміти документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування та об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух товарів, а не декларування обсягів на папері.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо оформлення господарської операції первинними документами, умовою виконання податкової вигоди обґрунтованою є реальність господарської операції.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 р. у справі №К/800/6360/14.

В акті перевірки зазначено, що 01.06.2007 р. між ТОВ ВП "Грем" (Продавець) та ТОВ ТПК "Грін Рей" (Покупець) укладено договір №10. Відповідно до вказаного договору Продавець постачає, а Покупець отримує та сплачує товари згідно накладних, які складають невід'ємну частину договору. Ціна на товари, які постачаються згідно цього договору, визначаються у відповідних накладних. Загальна сума Договору складається з вартості окремих партій товарів, відпущених згідно відповідних накладних.

На підтвердження виконання вказаного договору на загальну суму 482661,54 грн, в т.ч. ПДВ 80443,59 грн, позивачем надано наступні документи:

- податкову накладну №48 та накладну №48 від 02.07.2007 р. на загальну суму 124233,01 грн, в тому числі ПДВ 20705,50 грн; ветеринарне свідоцтво №075728 від 02.07.2007 р., посвідчення про якість №30, ветеринарне свідоцтво №084030 від 02.07.2007 р., посвідчення про якість №29, ветеринарне свідоцтво №084092 від 02.07.2007 р., посвідчення про якість №29, ветеринарне свідоцтво №0840092 від 02.07.2007 р., посвідчення про якість №31;

- податкову накладну №89 та накладну №89 від 09.08.2007 р. на загальну суму 47260,22 грн, в тому числі ПДВ 7876,70 грн; ветеринарне свідоцтво №232816 від 09.08.2007 р., посвідчення про якість №42, ветеринарне свідоцтво №232701 від 09.08.2007 р., посвідчення про якість №42, ветеринарне свідоцтво №232701 від 09.08.2007 р., посвідчення про якість №41, ветеринарне свідоцтво №232683 від 09.08.2007 р., посвідчення про якість №40;

- податкову накладну №68 та накладну №68 від 04.09.2007 р. на загальну суму 85536,00 грн, в тому числі ПДВ 14256,00 грн; ветеринарна свідоцтво №243409 від 04.09.2007 р., посвідчення про якість №28, ветеринарне свідоцтво №497431 від 04.09.2007 р., посвідчення про якість №29, ветеринарне свідоцтво №334363 від 04.09.2007 р., посвідчення про якість №34;

- податкову накладну №74 та накладну №74 від 12.10.2007 р. на загальну суму 91860,00 грн, в тому числі ПДВ 15310,00 грн; ветеринарне свідоцтво №472933 від 12.10.2007 р., посвідчення про якість №32, ветеринарне свідоцтво №471434 від 12.10.2007 р., посвідчення про якість №31, ветеринарне свідоцтво №595128 від 12.10.2007 р., посвідчення про якість №33.

- податкову накладну №78 та накладну №78 від 07.10.2007 р. на загальну суму 120504,00 грн, в тому числі ПДВ 20084,00 грн; ветеринарне свідоцтво №824114 від 02.10.2007 р., посвідчення про якість №42, ветеринарне свідоцтво №650406 від 02.10.2007 р. від 02.10.2007 р., посвідчення про якість №43, ветеринарне свідоцтво №470546 від 02.10.2007 р., посвідчення про якість №43, ветеринарне свідоцтво №470546 від 02.10.2007 р., посвідчення про якість №43;

- податкову накладну №102 та накладну №102 від 10.12.2007 р. на загальну суму 13268,30 грн, в тому числі ПДВ 2211,38 грн, ветеринарне свідоцтво №796279 від 10.12.2007 р., посвідчення про якість №3042, ветеринарне свідоцтво №266102 від 10.12.2007 р., посвідчення про якість №27, ветеринарне свідоцтво №730336 від 10.12.2007 р., посвідчення про якість №29 (Т. 1 а.с. 83 - 88).

Розрахунки ТОВ ТПК "Грін Рей" за отриманий товар від ТОВ ВП "Грем" проводило готівкою через касу підприємства. Загальна сума проведених розрахунків становить 289145,00 грн відповідно до видаткових касових ордерів, в яких неможливо ідентифікувати підпис одержувача, так як він не відповідає зразку, відображеному в паспорті громадянина ОСОБА_6, який виступає, як одержувач коштів.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 28.03.2007 р. №194/200/29-004 керівником ТОВ ВП "Грем" є ОСОБА_6 Крім того, в видаткових касових ордерах вказані недостовірні відомості щодо паспортних даних одержувача, а саме паспорт серії НОМЕР_2, виданий Зенківецьким РОВД 28.09.2007 р. Проте, фактичні паспортні дані ОСОБА_6 паспорт серії НОМЕР_1, виданий Макаровським РВ ГУ МВС України в Київській області 10.11.2000 р.

В акті перевірки також зазначено, що станом на 01.10.2008 р. за даними бухгалтерського обліку по розрахунках із ТОВ "Грем" рахується кредиторська заборгованість в сумі 212556,54 грн.

Новоселицькою МДПІ направлено на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва запит від 09.12.2008 р. №10392/7/23-005 про проведення перевірки підтвердження відомостей стосовно відносин ТОВ ТПК "Грін Рей" та ТОВ ВП "Грем" за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р.

Згідно інформації ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, за фактичною адресою ТОВ ВП "Грем" та керівник ОСОБА_6 не знаходяться.

З питань підтвердження видачі ветеринарних свідоцтв ТОВ ВП "Грем" та посвідчень якості, де виробником м'ясної продукції зазначено ВКК "Веста", відповідачем на Головне управління ветеринарної медицини в м. Києві направлено запит від 16.12.2008 р. №10253/10/23-007.

В отриманій відповіді № 609 від 22.12.2008 р. зазначено, що ТОВ ВП "Грем" та ВКК "Веста" не знаходяться на обліку в Об'єднанні ветеринарної медицини в м. Києві, державний ветеринарно - санітарний контроль та нагляд на них не здійснюється, ветеринарні свідоцтва форми №2 офіційним лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_7 не видавались. Лікар ветеринарної медицини - офіційний лікар ОСОБА_8 в об'єднанні ветеринарної медицини не працює.

В акті перевірки також зафіксовано, що документи, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника до покупця та навпаки, відсутні.

Згідно матеріалів справи, сума виявленого порушення позивачем по контрагенту ТОВ "Грем" з ПДВ склала 80194,00 грн (в т.ч. за жовтень 2007 р. в сумі 50394,00 грн, за листопад 2007 р. в сумі 9767,00 грн, за грудень 2007 р. в сумі 16218,00 грн, за січень 2008 р. в сумі 3815,00 грн) , а саме щодо завищення податкового кредиту на суму ПДВ 80443,00 грн ( в т.ч. за липень 2007 р. в сумі 20706,00 грн, за серпень 2007 р. в сумі 7876,00 грн, за вересень 2007 р. в сумі 14256,00 грн, за жовтень 2007 р. 15310,00 грн, за листопад 2007 р. 20084,00 грн, за грудень 2007 р. в сумі 2211,00 грн).

У зв'язку із виявленими порушеннями, Новоселицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 6/23/00000022300/0 від 12.01.2009 р. та за наслідками процедури адміністративного оскарження №108/23/00000022300/1 від 09.02.2009 р., якими визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 80194,00 грн та застосовано штрафних санкцій в сумі 40097,00 грн, всього на загальну суму 120291,00 грн.

Сума виявленого перевіркою порушення ТОВ ТПК "Грін Рей" по контрагенту ТОВ "Грем" щодо заниження податку на прибуток склала 100554,73 грн (в т.ч. за 3 квартал 2007 р. в сумі 214191,02 грн, за 4 кв. 2007 р. в сумі 47007,00 грн) та відповідно штрафна санкція складає 50277,50 грн, а саме в частині завищення валових витрат в сумі 402217,93 грн (в т.ч. за 3 квартал 2007 р. в сумі 214191,02 грн, за 4 квартал 2007 р. в сумі 188026,92 грн) у зв'язку з чим Носелицькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення №7/23/000012300/0 від 12.01.2009 р. та за наслідками процедури адміністративного оскарження №109/23/0000012300/1 від 09.02.2009 р.

Під час проведення перевірки відповідачем також встановлено, що 01.09.2008 р. ТОВ ТПК "Грін Рей" (Покупець) та ТОВ "Стелз ЛТД" (Продавець) уклали договір №03/09 (Т. 1 а.с. 91 - 92, 93, 94).

Відповідно до вказаного договору Продавець зобов'язувався передати у власність (продати) яловичину та куряче м'ясо сильної заморозки (далі - Товар), в асортименті і цінам вказаним в Специфікації, яка являється невід'ємною частиною вказаного договору, а Покупець прийняти і оплатити товар.

На підтвердження реальності господарських операцій на загальну суму 264768,00 грн, в т.ч. 44128,00 грн , позивачем надано наступні документи:

- податкову накладну №0809-03 та накладну на відвантаження товарів №0809 від 05.09.2008 р., на загальну суму 109804,80 грн, в тому числі ПДВ 91504,00 грн;

- податкову накладну №1109-03 та накладну на відвантаження товарів №1109 від 09.09.2008 р., на загальну суму 154963,20 грн, в тому числі ПДВ 25827,20 грн (Т. 1 а.с. 97 - 100).

Відповідно до додатку до договору № 03/09 від 01.09.2008 р. розрахунки ТОВ ТПК "Грін Рей" проводило за отриманий товарі від ТОВ "Стелз ЛТД" товарообмінною операцією на загальну суму 264768,00 грн, в т.ч. ПДВ 44128 згідно наступних документів:

- податкової накладної №81 та видаткової накладної №ГР-00069 від 08.09.2008 р. на загальну суму 110017,25 грн, в тому числі ПДВ 18336,21 грн;

- податкової накладної №82 та видаткової накладної №ГР-00070 від 11.09.2008 р. на загальну суму 154750,75 грн, в тому числі ПДВ 25791,79 грн (Т. 1 а.с. 101 - 102).

З акту перевірки та матеріалів справи видно, що відповідачем направлено на адресу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва запит про проведення перевірки підтвердження відомостей стосовно відносин ТОВ ТПК "Грін Рей" та ТОВ "Стелз ЛТД"

Згідно інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ТОВ "Стелз ЛТД" не знаходиться за юридичною адресою м. Київ, вул. Мельникова, 12. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 25.01.2008 р. №32106/29-107 керівником ТОВ "Стелз ЛТД" є ОСОБА_9

По питанню підтвердження видачі ветеринарних свідоцтв ТОВ "Стелз ЛТД" на управління ветеринарної медицини в Золотоніському районі Черкаської області направлено запит від 22.12.2008 р. №10962/10/26-04. В отриманій відповіді №323 від 22.12.2008 р. зазначено, що бланк ветеринарного свідоцтва Т-23 №657148 не отримувався, а отже і не видавався.

В акті перевірки також зафіксовано, що документи, що підтверджують факт транспортування товару від постачальника до покупця та навпаки, відсутні.

Відповідно до матеріалів справи, сума виявленого порушення позивачем по контрагенту ТОВ "Стелз ЛТД" в частині завищення валових витрат склала 220640,00 грн (в тому числі за 3 квартал 2008 р.), у зв'язку з чим визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 55160,00 грн. Відповідно штрафна санкція становить 11032,00 грн (податкове повідомлення - рішення №7/23/000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/23/0000012300/1 від 09.02.2009 р.).

Під час дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що в податкових накладних та накладних №68 від 04.09.2007 р., №74 від 12.10.2007 р., №78 від 07.11.2007 р., №89 від 09.08.2007 р. №102 від 10.12.2007 р., № 0809-03 від 05.09.2008 р., №1109-01 від 09.09.2008 р. та 82 від 11.09.2008 р. відсутній підпис, особи, що отримувала товар, а також відсутнє прізвище, ім'я по-батькові особи, відповідальної за виписку документа (Т. 2 а.с. 91 - 100, 152 - 158).

Крім того, з дослідженого в судовому засіданні "Журналу прийому сировини" вбачається, що ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД" постачали позивачу сировину, однак номера податкових накладних та вид сировини не співпадають із наданими до суду, для підтвердження реальності здійснення господарської операції (Т. 2 а.с. 220 - 227).

Судом також встановлено, що згідно Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців засновником ТОВ "Стелз ЛТД" (ідентифікаційний код 35649014) являється ОСОБА_10, а керівником та підписантом є ОСОБА_9

Як вбачається із матеріалів справи, договір №03/09 від 01.09.2008 р. від імені ТОВ "Стелз ЛТД" укладено громадянином ОСОБА_11

Відповідно до пояснень відібраних заступником начальника ВПМ Новоселицької МДПІ від 20.11.2009 р., ОСОБА_9 підтвердив, що підприємство зареєстровано ним за винагороду в розмірі 300,00 грн. на прохання невідомого на ім'я ОСОБА_9, жодних фінансових документів в якості посадової особи ТОВ "Стелз ЛТД" не підписував, громадянина ОСОБА_11 на укладення договорів від імені підприємства не уповноважував (Т. 3 а.с. 15).

Також, як вбачається із звітності поданої ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД" до податкового органу за 2007 р. та 2008 р. податкові зобов'язання визначені ними з нульовими показниками (Т. 4 а.с. 31, 32, 36 - 38, 39 - 42).

Згідно інформації наданої Головним управлінням ветеринарної медицини в м. Києві №609 від 22.12.2008 р., суб'єкти господарювання ТОВ ВП "Грем" та ВКК "Веста" не знаходяться на обліку в Об'єднанні ветеринарної медицини в м. Києві, державний ветеринарно - санітарний контроль та нагляд на них не здійснюється, ветеринарні свідоцтва Форма №2 офіційним лікарем ветеринарної медицини ОСОБА_7 не видавались. Лікар ветеринарної медицини ОСОБА_8 в Об'єднанні ветеринарної медицини м. Києва не працює (Т. 1 а.с. 176).

Згідно інформації Управління ветеринарної медицини в Золотонівському районі Черкаської області від 22.12.2008 р. №323, ветеринарне свідоцтво видане ТОВ "Стелз ЛТД" Т-23 №657148 від 09.09.2008 р. Золотонівською районною державною лікарнею ветеринарної медицини не видавалося (Т. 1 а.с. 190).

Також позивачем до суду не надано доказів транспортування придбаної продукції від контрагентів ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД", не надано докази придбання та/або орендування транспортних засобів, якими здійснювалося таке транспортування у разі самостійної доставки; наказів про відрядження працівників товариства, звіти про використання коштів вказаними особами, наданих на відрядження, табеля обліку відпрацьованого часу, акти списання паливно-мастильних матеріалів, журнали обліку довіреностей та інструктажу з водіями, які виїжджали за межі області, що підтверджують самостійну доставку продукції (м'ясопродуктів) тощо.

Оскільки для аналізу сформованих платником даних податкового обліку реальність операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг), але й реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним постачальником, підрядником; наведене зумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції конкретним платником.

Так під час судового розгляду справи встановлено відсутність документів, які б підтверджували реальність поставок зазначених вище товарів, зокрема їх транспортування та зберігання, а контрагенти позивача за своїми юридичними адресами не знаходяться, їх діяльність має ознаки фіктивного підприємництва, податкові декларації вони подавали за підписами осіб, які відмовляються від своєї участі у звітуванні, а директори та засновники цих товариств заперечують свою причетність до їх створення та фінансово-господарської діяльності, а отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав до суду доказів, які свідчили про транспортування придбаних товарів, доказів виконання робіт по відвантаженню та актів приймання - передачі товарів чи подорожніх листів, які б свідчили про дійсність перевезення товару, в суду відсутні можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій вчинених позивачем з контрагентами ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД".

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у постанові від 02.03.2012 р. по справі №21-421а11.

Суд приходить до висновку, що факт сплати коштів за придбаний товар у ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД" не є достатніми доказами того, що поставка мала місце, а наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської діяльності.

З огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що первинні документи, що містяться в матеріалах справи не підтверджують реальність господарської операції, а тому висновок податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та включення сум до валових витрат по контрагентам ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД" є правомірним, а тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Вище наведені обставини не було враховано експертом під час проведення судово-економічної експертизи, а тому суд, враховуючи приписи ч. 5 ст. 82 КАС України, не бере до уваги висновок експерта № 31 від 01.08.2016 р. щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем із контрагентами ТОВ ВП "Грем" та ТОВ "Стелз ЛТД".

Стосовно здійснення позивачем господарських операцій з ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика", судом встановлено наступне.

В акті перевірки зафіксовано, що за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р. ТОВ ТПК "Грін Рей" задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 167157,00 грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р. встановлено їх завищення на загальну суму 12232,00 грн, в тому числі в 3 кварталі 12232,00 грн.

В частині завищення амортизаційних відрахувань в сумі 12231,00 грн, відповідачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 3058,00 грн та застосовано штрафну санкцію у розмірі 611,60 грн.

Згідно зі ст. 3 Закону № 334/94-ВР об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону № 334/94-ВР під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Абзацом 1 п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закон № 334/94-ВР визначено, що під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), відносяться до 1 групи основних фондів (п.п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334/94-ВР), витрати на придбання яких підлягають амортизації.

Відповідно до п.п. 8.6.1 п. 8.6 Закону № 334/94-ВР норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал), зокрема: група 1 - 2 відсотки.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна №006058 від 02.04.2008 р. ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика" реалізовано ТОВ ТПК "Грін Рей" нерухоме майно (нежитлова будівля та фруктосховище) на суму 261870,32грн., в т. ч. ПДВ 43645,05 грн. Оціночна вартість експерта - 261879,00 грн.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна №006057 від 02.04.2008 р. ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика" реалізовано ТОВ ТПК "Грін Рей" нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель, розташованих в м. Новоселиця, вул. Леніна, 93) на суму 1114599,51 грн., в т. ч. ПДВ 185766,58 грн. Оціночна вартість експерта - 1114600,00 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що вказане нерухоме майно обліковується за даними бухгалтерського обліку позивача на рахунку "Основні засоби", віднесені до складу 1 групи основних фондів та використовується у власній господарській діяльності та амортизується.

Тому придбане ТОВ ТПК "Грін Рей" за вказаними договорами нерухоме майно у ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика" підлягає амортизації починаючи з 3 кварталу 2008 р., а виключення відповідачем нарахованих амортизаційних відрахувань в сумі 12232,00 грн. на підставі доводів про нікчемність договорів купівлі-продажу нерухомого майна не відповідає вимогам ст. 8 Закону № 334/94-ВР.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно нараховував амортизаційні відрахування на зазначені основні фонди, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Зважаючи на наведені вище норми права та встановлені по справі обставини, суд визнає протиправними та скасовує податкові повідомлення-рішення №7/230000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/230000012300/1 від 09.02.2009 р. в частині донарахування податку на прибуток у сумі 3058,00 грн та застосування штрафної санкції в сумі 611,60 грн.

Стосовно донарахування позивачу штрафних санкцій, судом встановлено, що податковими повідомленнями - рішеннями №7/230000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/230000012300/1 від 09.02.2009 р. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 230836,90 грн., в тому числі за основним платежем на суму 162193,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 68643,90 грн. (Т. 1 а.с. 48).

З наданих відповідачем розрахунків, встановлено, що грошове зобов'язання з податку на прибуток нараховано відповідачем по наступним контрагентам:

- по ТОВ ВП "Грем" основний платіж складає 100555,00 грн;

- по ТОВ "Стелз ЛТД" основний платіж складає 55160,00 грн;

- по ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика" основний платіж складає 3058,00 грн;

- по ПП Єгоров основний платіж складає 3420,00 грн (в цій частині грошове зобов'язання позивачем не оскаржується).

Відповідно до ст. 20 Закону № 334/94-ВР відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Приписами п. 17.1.3 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі - Закон №2181-III) визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи приписи ст. 17 Закону №2181-III, відповідач застосував до позивача штрафні санкції, зокрема:

- по контрагенту ТОВ ВП "Грем" 50 % від основного платежу, а саме в сумі 50277,50 грн (100554,73 грн х 50 %);

- по контрагенту ТОВ "Стелз ЛТД" 20 % від основного платежу, а саме в сумі 11032,00 грн (55160,00 грн х 20%);

- по контрагенту ВАТ "Новоселицька харчосмакова фабрика" 10 % від основного платежу, а саме в сумі 611,60 грн( 3058,00 грн х 10%);

- по контрагенту ПП Єгоров 10 % від основного платежу, а саме в сумі 1368,00 грн (3420,00 грн х 10%), яке не оскаржується позивачем.

Отже, загальна сума штрафу застосованого до позивача згідно наданих відповідачем розрахунків, становить 63289,10 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями №7/230000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/230000012300/1 від 09.02.2009 р. позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 68643,90 грн, що на 5354,80 грн (68643,90 грн - 63289,10 грн) більше ніж передбачено приписами п. 17.1.3 ст. 17 Закону №2181-III.

Обґрунтованість застосування штрафними (фінансовими) санкціями на суму 5354,80 грн відповідачем під час судового розгляду справи не доведено, тому в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №7/230000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/230000012300/1 від 09.02.2009 р. в частині донарахування податку на прибуток у сумі 3058,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 5966,40 грн. (5354,80 грн + 611,60 грн) є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 70-72, 86, 94, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №7/230000012300/0 від 12.01.2009 р. та №109/230000012300/1 від 09.02.2009 р. в частині донарахування податку на прибуток у сумі 3058,00 грн та застосування штрафної санкції у сумі 5966,40 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.К. Левицький

Повний текст постанови виготовлено судом 06 червня 2017 р. (враховуючи час перебуванням судді у відпустці).