Постанова

від 23.05.2017 по справі 824/178/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2017 р. м. Чернівці справа № 824/178/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.

сторін:

представника позивача - Бланар С.І.

представника відповідача - Мазурок Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж"

до Головного управління ДФС у Чернівецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" (далі - позивач, ТОВ "Дністер - Спецгідромонтаж") звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.02.2017 р. №0000261401, №0000271401 та №0000861300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що факт отримання товарів від контрагентів підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, які, в свою чергу, підтверджують реальність здійснення господарської операції. Також вказував, що товари придбавалися з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах здійснюваної підприємством господарської діяльності, а тому сума віднесена до податкового кредиту визначена ним у відповідності до чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Головне управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких, вважає позовні вимоги необґрунтованими та просило суд у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки під час перевірки не підтверджено реальність здійснення господарської операцій з контрагентами, що призвело до завищення ТОВ "Дністер - Спецгідромонтаж" показників з податку на прибуток, що в подальшому також вплинуло на завищення підприємством податкового кредиту з податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" (58009, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Винниченка, будинок 9, ідентифікаційний код 36965870) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків у ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області.

На підставі направлень від 29.11.2016 р. №767, №769, №770, №768 посадовими особами відповідача, згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, 77.4, п.82.1 ст. 82 ПК України, згідно наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №425 від 16.11.2016 р. та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2016 р., за результатами якої 18.01.2017 р. складено акт №2/24-13-14-01/31015986 (Т. 1 а.с. 14 - 58).

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-п. 44.1, п. 44.2, ст.. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 632847,00 грн, у тому числі за 2014 р. в сумі 71610,00 грн та за 2015 р. 561257,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 572863 грн, в тому числі за вересень 2015 р. на суму 169550,00 грн, за листопад 2015 р. на суму 156229,00 грн та за березень 2016 р. на суму 247084,00 грн;

- п. 176.2 ст. 176 ПК України, що призвело до неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 250813,00 грн.;

- п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2а п. 176.2 ст. 176 ПК України несвоєчасне перерахування до бюджету у встановлені законодавством строки податку на доходи фізичних осіб, за результатами нараховано пені в сумі 124307,05 грн.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки, позивач подав заперечення до акту (Т. 1 а.с. 68 - 70).

За результатами розгляду заперечення на акт перевірки, 02.02.2017 р. відповідачем надано позивачу відповідь, в якій вказано, що висновки викладені в матеріалах перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (Т. 1 а.с. 71 - 83).

На підставі висновків викладених в акті перевірки, 06.02.2017 р. відповідачем винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000261401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 668052,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 632847,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 35805,00 грн;

- №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 859294,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 572863,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 286431,50 грн;

- №0000861300, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 526402,20 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 250813,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 151281,48 грн та пені на суму 124307,05 грн (Т. 1 а.с. 84, 85, 86).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.02.2017 р. (Т. 2 а.с. 15).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.04.2017 р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж". Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0000861300 від 06.02.2017 р., залишено без розгляду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.05.2017 р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж". Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000261401 від 06.02.2017 р. ГУ ДФС в Чернівецькій області на суму 153076,00 грн донарахованих по взаємовідносинах з ТОВ "Болрейд", ТОВ "Проф Інком Груп", ТОВ "Іберция", з яких 117271,00 грн за податковими зобов'язаннями та 35805,00 грн за штрафними санкціями.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755 - IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 46.1, п. 46.2 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Відповідно до п.48.1 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Згідно з п.49.1, п.49.2, 49.3 ст.49 Податкового кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Дністер - Спецгідромонтаж" подав річну фінансову звітність за 2015 р. (№9276072102 від 25.02.2016 р.) та фінансову звітність за три квартали 2016 р. (№1600002553 від 21.12.2016 р.).

Приписами п.п. 133.1.1 п. 131.1 ст. 133 ПК України визначено, що платниками податку на прибуток - резидентами, в тому числі є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Приписами ст. 136 ПК України визначено, що базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.1 та 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПК України).

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України визначено, що податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначеної статтею 209 цього Кодексу, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

В ході проведеної перевірки встановлено, що ТОВ "Дністер - СГЕМ" в 2015 р. у рядку 2050 Звіту "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" включено вартість матеріалів на загальну суму придбаних у наступних контрагентів:

- ТОВ "Бонпасаж" придбано матеріалів на загальну суму 1138314,00 грн. без ПДВ;

- ТОВ "Ікс - Дор" придбано матеріалів на загальну суму 1725999,00 грн без ПДВ.

В акті перевірки зафіксовано, що 19.11.2015 р. ТОВ "Бонпасаж" (Постачальник) , та ТОВ "Дністер - СГЕМ" (Покупець) було укладено договір поставки №13-2015/ДС на умовах якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві матеріали, далі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар Постачальнику.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору Постачальник зобов'язаний передати товар в день підписання видаткової накладної. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної. Датою передачі товару вважається дата вказана в видаткових накладних (Т. 1 а.с. 149 - 150).

Також перевіркою встановлено, що на виконання вимог договору поставки №13-2015/ДС, ТОВ "Бонпасаж" видав позивачу податкові накладні №37 від 26.11.2015 р., №30 від 30.11.2015 р., №14 від 02.12.2015 р., №17 від 07.12.2015 р., №18 від 09.12.2015 р. Відповідно до вказаних накладних позивач отримав від ТОВ "Бонпасаж" товарно - матеріальні цінності, а саме: клапани запірні прохідні фланцеві різних розмірів, трубки циліндричні, труби різних розмірів, клапани зворотні прохідні фланцеві різних розмірів, дросель, крани трьох- ходові та запірні пристрої.

Крім того, в акті перевірки зафіксовано, що у видаткових накладних за №006 від 26.11.2015 р. та №005 від 09.12.2015 р. на придбання товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 1365976,43 грн, в т.ч. ПДВ - 227662,75 грн встановлено, що в даних накладних в полі "Відвантажив" не зазначено прізвища та ініціали особи, яка їх підписала. Також у вищевказаних видаткових накладних у полі "Отримав по довіреності" зазначено № від 00.00.2015 р.

Оплату за поставлені товарно-матеріальні цінності згідно видаткових накладних №006 від 26.11.2015 р. та №005 від 09.12.2015 р. здійснено відповідно до платіжних доручень: від 30.11.2015 р. №255 на суму 345787,06 грн, №256 на суму 414618,40 грн, від 02.12.2015 р. №282 на суму 120623,20 грн, від 07.12.2015 р. №293 на суму 250000,00 грн, від 10.12.2015 р. №1 на суму 23300,00 грн, від 11.12.2015 р. №1 на суму 15206,00 грн, №2 на суму 15000,00 грн, №3 на суму 15000,00 грн, від 14.12.2015 р. №313 на суму 166387,77 грн, від 16.12.2015 р. №1910 на суму 25000,00 грн, №1911 на суму 25000,00 грн, №1912 на суму 25000,00 грн, №1913 на суму 25000,00 грн та від 17.12.2015 р. № 1914, №1915, №1916 та №1917 на суму по 20000,00 грн, Всього на загальну суму 1545922,43 грн.

Під час проведення перевірки позивачем на підтвердження транспортування придбаних матеріалів, надано акт №НП/51-0005 81 здачі - прийняття робіт від 30.11.2015 р. від ТОВ "Нова пошта". В даному акті зазначений напрямок перевезення: Дніпропетровськ - Новодністровськ .

Працівниками Сокирянської ОДПІ направлявся запит №1965/10/24-09-22 від 14.04.2016 р. "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" щодо взаємовідносин ТОВ "Дністер - Спецгідроенергомонтаж" з ТОВ "Бонпассаж" в листопаді 2015 р., а саме щодо надання: документів, що підтверджують транспортування (експрес-накладних від ТОВ "Нова Пошта") та пояснення зазначення в Акті №НП/51-000581 здачі-прийняття робіт маршруту перевезення: Дніпропетровськ - Новодністровськ при тому, що адреса ТОВ "Бонпассаж": м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, буд. 7-6, кв. (офіс) 26. У відповідь отримано листа №122 від 28.04.2016 р. , в якому зазначено, що маршрут перевезення Дніпропетровськ - Новодністровськ в Акті №НП/51- 000581 вказаний у зв'язку з тим, що в контрагента, згідно даних комерційної пропозиції, наявні склади також в м. Дніпропетровськ, звідки й відправлялися ТМЦ. Експрес-накладні згідно умов договору, копію якого додано, отримувачу вантажу не передаються.

Працівниками Сокирянської ОДНІ сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №58907085 від 12.05.2016 р., згідно якої у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, прав власності на нерухоме майно відомості по ТОВ "Бонпассаж" відсутні.

Також, 11.02.2016 р. відповідачем складено, акт обстеження суб'єкта господарювання за адресою місця реєстрації, яким встановлено, що ТОВ "Бонпассаж", яке зареєстроване за адресою: 02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, будинок 7-Б, офіс 26 за юридичною адресою не знаходиться, фінансово - господарську діяльність не здійснює, посадові особи відсутні. Також вказано, що за вказаною адресою розташований філіал акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація "Автомобільний філіал "Експрес - Авто" (Т. 2 а.с. 52).

Як вбачається із акту перевірки, згідно інформації наданої АТ "Українська автомобільна корпорація" "Автосервісний філіал "Експрес - Авто", власник приміщення із ТОВ "Бонпассаж" не укладав договорів оренди (суборенди) та/або договорів купівлі-продажу приміщень, також відсутні взаєморозрахунки за період 2000 р. - березень 2006 р. Крім того повідомило, що земельна ділянка за адресою проспект Возєднання, 7б у Дніпровському районі м. Києва призначена для експлуатації та обслуговування адміністративно - виробничих будівель та споруд філіалу акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація "Автомобільний філіал "Експрес - Авто" (Т. 2 а.с. 51).

Згідно відповіді ОУ Криворізької Південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.04.2016 р. №6484/7/04-82-21-05, за адресою: м. Орджонікідзе, вул. Шевченка, 42 директор ТОВ "Бонпассаж" ОСОБА_4 відсутній, його місцезнаходження невідоме, а домоволодіння продане ще у 2013 р.

Щодо здійснення господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Ікс-Дор" на суму 1725999,00 грн у вересні 2015 р., суд зазначає наступне.

В акті перевірки зафіксовано, що 07.09.2015 р. між ТОВ "Ікс-Дор" (Постачальник) та ТОВ "Дністер-спецгідромонтаж" (Покупець) було укладено договір поставки №9-2015-ДС на умовах якого, Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупцеві матеріали, далі - Товар, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Товар Постачальнику (Т. а.с. 89 -90).

В розділі 2 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати Товар в день підписання видаткової накладної. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної. Датою передачі Товару вважається дата вказана в видаткових накладних.

Також в акті перевірки зафіксовано, що на виконання вказаного договору поставки під час перевірки позивач надав наступні податкові накладні: від 08.09.2015 р. №9 та №10, від 21.09.2015 р. №83, від 06.10.2015 р. №16 та від 07.10.2015 р. №17.

Відповідно до вказаних податкових накладних позивачу передано наступні матеріали: маслянит АСМК112, отводи, труби різних розмірів, поворотні стальні засланки, клапани різних видів та розмірів, крани, вентилі та перехідники тощо.

Як вбачається із акту перевірки, в податкових накладних №9 від 08.09.2015 р., №10 від 08.09.2015 р., №83 від 21.09.2015 р. зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_5, в податкових накладних №16 від 06.10.2015 р. та №17 від 07.10.2015 р. зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну, значиться ОСОБА_6 У видатковій накладній №001 від 25.10.2015 р. у полі "Відвантажив" зазначено прізвище ОСОБА_5

Проте в Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів №1525875664 від 20.11.2015 р. за жовтень 2015 р. відомості щодо працівника ОСОБА_7 відсутні.

Крім того, у видаткових накладних №0021092 від 21.09.2015 р. зазначено маслянит АСМК 112 (вкладиш чертеж №22280) кількістю 48 шт. на загальну суму з ПДВ 480000,38 грн. Проте податкові накладні №9 від 08.09.2015 р. та №83 від 21.09.2015 р. виписані на меншу загальну вартість, а саме маслянит АСМК 112 (вкладиш чертеж №22280) кількістю 45,26477 на загальну суму 452647,88 грн.

У видатковій накладній №0018092 від 18.09.2015 р. зазначено, що труба 325х8 кількістю 7,96 тн, труба 219х8 кількістю 3,27 тн, труба 57х3,5 тн, отвод 90 гр 325х8 кількістю 26 шт., отвод 45 гр 325х9 кількістю 4 шт., от вод 90 гр 219х8 кількістю 5 шт., от вод 45 гр 219х8 кількістю 2 шт., от вод 90 гр 57х3 кількістю 6 шт., от вод 45 гр кількістю 57х3. Разом з тим, під час дослідження податкової накладної №10 від 08.09.2015 р. позиції товару, їх кількість та загальна вартість відрізняється від видаткової накладної №0021092 від 21.09.2015 р., а саме: отвод 90 гр 325х8 кількістю 26 шт., труба 32х5,5 кількість 0,0078 т, труба 89х5 кількістю 0,0116 т, труба 325х12 кількістю 0,0846 т, труба 32х8 кількістю 0,075 т, от вод 45 гр 219х8 кількістю 2 шт, труба76х5 кількістю 0,075 т, труба 108х5 кількістю 0,11 т, труба 57х3,5 кількість 0,21 т, труба 76х10 кількістю 0,31 т, труба 108х5 кількістю 0,11 т, труба 57х3,5 кількістю 0,21 т, труба 76 х 10 кількістю 0,31 т, труба 219х8 кількістю 3,25 т, труба 325х8 кількістю 7,6 т, от вод 45 гр 57х3 кількістю 4 шт., от вод 90 гр 57х3 кількістю 6 шт., от вод 45 гр 325х9 кількістю 4 шт., от вод 90 гр 219х8 кількістю 5 шт., труба 159х5 кількістю 0,23 т.

Окрім того, як вбачається із акту перевірки, 29.07.2016 р. ОУ Головного управління ДФС в Дніпропетровській області відібрані пояснення в громадян, які підписували податкові та видаткові накладні, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6,

Громадянином ОСОБА_7 повідомлено, що він 23 роки працює водієм категорії "Б" та "С". В період з серпня 2015 р. по вересень 2015 р. займався пошуком роботи. Звертався до кількох фірм з метою працевлаштування. Назви фірм він не пам'ятає. Відповідно ним до цих фірм подавались копії паспорта та інших документів які необхідні для працевлаштування. Врешті решт знайти роботу тоді йому так і не вдалось та через пів року від працівників податкової міліції Дніпропетровської області дізнався що він являється засновником ТОВ "Ікс-Дор" (ідентифікаційний код 39621715), яке зареєстровано в м. Києві. Також вказував, що він ніякого відношення до створення (реєстрації) та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ікс-Дор" не має. Реєстрацію ТОВ "Ікс-Дор" він не здійснював та нікого не уповноважував це робити. Чим займалось та займається це підприємство йому не відомо. ОСОБА_6 не знає та вперше від співробітників податкової міліції дізнався, що він є директором ТОВ "Ікс-Дор". Від ОСОБА_6 він нічого не отримував, в тому числі печатки та фінансово- господарські документи ТОВ "Ікс-Дор" та ніколи його не уповноважував бути директором. Банківських рахунків, реєстрацію, податкову звітність він не відкривав, не реєстрував, не складав та не подавав до офіційних установ. Крім того, не уповноважував нікого це робити за довіреністю.

Громадянин ОСОБА_8 пояснив, що з вересня 2015 р. по квітень 2016 р. він був директором ТОВ "Ікс-Дор" (ідентифікаційний код 39621715). Підприємство було зареєстровано за адресою м. Київ, пр. Возз'єднання. Основний вид діяльності підприємства будівництво та торгівля тютюном. Засновником підприємства не пам'ятає хто був. Штат співробітників на підприємстві складав 5 осіб (менеджери з продажу та бухгалтер). Підприємство було створено з метою отримання коштів від ведення господарської діяльності. Реєстрацією підприємства займався засновник. Фінансово-господарські документи він не складав та не підписував. Цим займався засновник та головний бухгалтер. В його функціональні обов'язки входило контроль за менеджерами та за ходом здійснення продаж товарів. Відкриттям банківських рахунків в Укрсиббанку займався він особисто, проте перерахуванням коштів на цих рахунках не займався, цим займався бухгалтер. В квітні 2016 р. він звільнився з посади директора ТОВ "Ікс-Дор" та в теперішній час ніякого відношення до зазначеного підприємства не має. Печатки та всі фінансово-господарські документи він передав засновнику ТОВ "Ікс-Дор". Довіреності від свого імені на право вчиняти будь-які дії пов'язані з фінансово-господарською діяльністю ТОВ "Ікс-Дор" він не надавав та не уповноважував нікого це робити.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 2 цього Закону сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи із змісту ч. 2 ст. 3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою, згідно якого операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Під терміном первинний документ, згідно ст. 1 Закону № 996-XIV, слід розуміти документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування та об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух товарів, а не декларування обсягів на папері.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.04.2015 р. у справі №К/800/6360/14.

Позивачем не надано до суду доказів транспортування придбаної продукції від контрагентів ТОВ "Бонпассаж" та ТОВ "Ікс - Дор", доказів придбання та/або орендування транспортних засобів, якими здійснювалося таке транспортування у разі самостійної доставки товару; наказів про відрядження працівників товариства, звіти про використання коштів вказаними особами, наданих на відрядження, табеля обліку відпрацьованого часу, акти списання паливно-мастильних матеріалів, журнали обліку довіреностей та інструктажу з водіями, які виїжджали за межі області, що підтверджують самостійну доставку придбаних товарів.

Крім того, позивач не надав до суду документів на підтвердження фактичної наявності у контрагента товару зазначеного у податкових та видаткових накладних, а саме акти прийому -передачі товару, довіреність, паспорт якості виробників, сертифікат відповідності товару, що свідчить про відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості виконати свої зобов'язання за договорами поставки, а відтак і про відсутність у позивача реальної мети настання наслідків за указаним договором.

Таким чином, враховуючи, що позивач не надав до суду доказів, які свідчили про транспортування придбаних товарів, доказів виконання робіт по відвантаженню та актів приймання - передачі товарів чи подорожніх листів, які б свідчили про дійсність перевезення товару, в суду відсутні можливість встановити зміст та обсяг господарських операцій вчинених позивачем з контрагентами ТОВ "Бонпассаж" та ТОВ "Ікс - Дор".

Тому суд приходить до висновку, що факт сплати коштів за придбаний товар у ТОВ "Бонпасаж" та ТОВ "Ікс - Дор" не є достатніми доказами того, що поставка мала місце, наявність лише видаткових та податкових накладних не може бути доказом проведення самої господарської діяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що оскільки реальність здійснення господарської операцій з контрагентами ТОВ "Бонпасаж" та ТОВ "Ікс - Дор" не підтверджено, відтак позивач завищив показники податку на прибуток, шляхом включення вартості придбаних матеріалів від ТОВ "Бонпасаж" на загальну суму 1138314,00 грн. та ТОВ "Ікс - Дор" на загальну суму 1725999,00 грн. Таким чином, податкове повідомлення - рішення №0000261401 від 06.02.2017 р. прийнято відповідачем обґрунтовано, у межах та спосіб передбачений законом, а тому вимога позивач в цій частині задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000271401 від 06.02.2017 р., суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Дністер - Спецгідромонтаж" за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2016 р. задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 12384773,00 грн.

В акті перевірки зафіксовано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2016 р. встановлено його завищення на суму 572863,00 грн., в тому числі за вересень 2015 р. на суму 169550,00 грн, за жовтень 2015 р. на суму 174650 грн, за листопад 2015 р. на суму 126734,00 грн та за грудень 2015 р на суму 100929,00 грн.

Також відповідачем зафіксовано, що дане завищення відбулось внаслідок включення до рядка 10.1 Декларацій "Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" сум податку на додану вартість сплаченого при придбанні товарно-матеріальних цінностей у наступних контрагентів:

- ТОВ "Бонпасаж" придбано матеріалів на загальну суму 1365976,00 грн, в тому числі ПДВ 227663 грн;

- ТОВ "Ікс - Дор" придбано матеріалів на загальну суму 2071199,00 грн, в тому числі ПДВ 345200,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 цієї ж статті Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з класифікацією витрат, наведеною у ст. 138 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг належить до витрат операційної діяльності, які в силу вимог пункту 138.2 цієї ж статті Кодексу враховуються для визначення об'єкта оподаткування та визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4 цієї ж статті Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Таким чином, окрім формальних вимог щодо оформлення господарської операції первинними документами, умовою виконання податкової вигоди обґрунтованою є реальність господарської операції.

При цьому для аналізу сформованих платником даних податкового обліку реальність операції визначається не лише фактичною наявністю та рухом товарів (робіт, послуг), але й реальністю виконання поставки саме задекларованим контрагентом, тобто наявністю прямого зв'язку з конкретним постачальником, підрядником; наведене зумовлює обов'язок платника належним чином довести реальне виконання господарської операції конкретним платником.

Так під час судового розгляду справи встановлено відсутність документів, які б підтверджували реальність поставок зазначених вище матеріалів, зокрема їх транспортування та зберігання, а контрагенти позивача за своїми юридичними адресами не знаходяться, податкові декларації вони подавали за підписами осіб, які відмовляються від своєї участі у звітуванні, а директори та засновники цих товариств заперечують свою причетність до їх створення та фінансово-господарської діяльності, а отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України у постанові від 02.03.2012 р. по справі №21-421а11.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Дністер Спецгідромонтаж" завищив податковий кредит з податку на додану вартість, а тому вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000271401 від 06.02.2017 р. задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом не встановлено порушення зазначених критеріїв відповідачем під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 94, 158, 160- 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 06 червня 2017 р. (враховуючи час перебування судді у відпустці).