Ухвала

від 20.09.2017 по справі 824/178/17-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/178/17-а

Головуючий у 1-й інстанції:Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

20 вересня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Нечаюк Т.В.,

представника позивача - Бланар Світлани Іванівни,

представника відповідача - Агатія Володимира Васильовича,

представника відповідача - Мазурок Юлії Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

17 березня 2017 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж", звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення від 06.02.2017 р. №0000261401, №0000271401 та №0000861300.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити її з викладених в ній підстав.

Представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" зареєстроване як юридична особа ідентифікаційний код 36965870, місце знаходження: 58009, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Винниченка, будинок 9,

Згідно наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області №425 від 16.11.2016 року та на підставі направлень від 29.11.2016 р. №767, №769, №770, №768 посадовими особами відповідача згідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, 77.4, п.82.1 ст. 82 ПК України та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року.

За результатами документальної планової виїзної перевірки посадовими особами відповідача складено акт №2/24-13-14-01/31015986 від 18.01.2017 року Про результати документальної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з період з 01.01.2014 року по 30.09.2016 року .

Перевіркою встановлено наступні порушення:

-п. 44.1, п. 44.2, ст.. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 632847,00 грн, у тому числі за 2014 р. в сумі 71610,00 грн та за 2015 р. 561257,00 грн.

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 572863 грн, в тому числі за вересень 2015 р. на суму 169550,00 грн, за листопад 2015 р. на суму 156229,00 грн та за березень 2016 р. на суму 247084,00 грн;

- п. 176.2 ст. 176 ПК України, що призвело до неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 250813,00 грн.;

- п.п. 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2а п. 176.2 ст. 176 ПК України несвоєчасне перерахування до бюджету у встановлені законодавством строки податку на доходи фізичних осіб, за результатами нараховано пені в сумі 124307,05 грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті перевірки, позивач 23.01.2017 року подав заперечення до акту №2/24-13-14-01/31015986 від 18.01.2017 року, на що листом від 02.02.2017 року відповідач повідомив позивача, що висновки викладені в матеріалах перевірки є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства

За результатами перевірки, з урахуванням висновків, викладених в акті перевірки №2/24-13-14-01/31015986 від 18.01.2017 року, відповідачем 06.02.2017 року винесені наступні податкові повідомлення - рішення:

- №0000261401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 668052,00 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 632847,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 35805,00 грн;

- №0000271401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 859294,50 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 572863,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 286431,50 грн;

- №0000861300, яким визначено суму грошового зобов'язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 526402,20 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 250813,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 151281,48 грн та пені на суму 124307,05 грн (Т. 1 а.с. 84, 85, 86).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 р. задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж". Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0000861300 від 06.02.2017 р., залишено без розгляду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000261401 від 06.02.2017 р. ГУ ДФС в Чернівецькій області на суму 153076,00 грн донарахованих по взаємовідносинах з ТОВ "Болрейд", ТОВ "Проф Інком Груп", ТОВ "Іберция", з яких 117271,00 грн за податковими зобов'язаннями та 35805,00 грн за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в ході розгляду справи не було доведено та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Бонпасаж та ТОВ Ікс-Дор , у зв'язку з чим позивачем протиправно завищено податковий кредит з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755 - IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 46.1, п. 46.2 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Згідно п.48.1 ст. 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В силу пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно зі статтею 9 цього ж Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, а визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виходячи зі змісту положень податкового законодавства щодо права на податковий кредит, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку.

При цьому, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відтак, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У акті перевірки №2/24-13-14-01/31015986 від 18.01.2017 року встановлено, що ТОВ "Дністер - СГЕМ" в 2015 р. у рядку 2050 Звіту "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" включено вартість матеріалів на загальну суму придбаних у наступних контрагентів:

- ТОВ "Бонпасаж" придбано матеріалів на загальну суму 1138314,00 грн. без ПДВ;

- ТОВ "Ікс - Дор" придбано матеріалів на загальну суму 1725999,00 грн без ПДВ.

З матеріалів справи встановлено, що 19.11.2015 року між ТОВ "Бонпасаж" (Постачальник) та ТОВ "Дністер - СГЕМ" (Покупець) укладено договір поставки №13-2015/ДС.

Згідно п. 1.1 Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві матеріали, далі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар Постачальнику.

Згідно п. 2.1 договору Постачальник зобов'язаний передати товар в день підписання видаткової накладної.

Згідно п. 2.2 право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної. Датою передачі товару вважається дата вказана в видаткових накладних.

Згідно п. 2.5 прийом Товару за якістю проводиться відповідно до даних паспорту якості виробника та/або сертифікату відповідності (для товару, яка підлягає сертифікації).

Згідно п.п. 2.6, 2.7 прийом Товару за кількістю проводиться відповідно до видаткової накладної та датою передачі Товару вважається дата вказана в видаткових накладних.

Судом досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реальності здійснення господарської операції за договором поставки №13-2015/ДС від 16.11.2016 року, а саме: податкові накладні №37 від 26.11.2015 р., №30 від 30.11.2015 р., №14 від 02.12.2015 р., №17 від 07.12.2015 р., №18 від 09.12.2015 р. про отримання позивачем ТМЦ, видаткові накладні №006 від 26.11.2015 року, №005 від 09.12.2015 року, платіжні доручення за поставлені товарно-матеріальні цінності від 30.11.2015 р. №255 на суму 345787,06 грн, №256 на суму 414618,40 грн, від 02.12.2015 р. №282 на суму 120623,20 грн, від 07.12.2015 р. №293 на суму 250000,00 грн, від 10.12.2015 р. №1 на суму 23300,00 грн, від 11.12.2015 р. №1 на суму 15206,00 грн, №2 на суму 15000,00 грн, №3 на суму 15000,00 грн, від 14.12.2015 р. №313 на суму 166387,77 грн, від 16.12.2015 р. №1910 на суму 25000,00 грн, №1911 на суму 25000,00 грн, №1912 на суму 25000,00 грн, №1913 на суму 25000,00 грн та від 17.12.2015 р. № 1914, №1915, №1916 та №1917 на суму по 20000,00 грн.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано акт здачі прийняття робіт №НП/51-0005 81 від 30.11.2015 р. від ТОВ "Нова пошта", напрямок перевезення якого вказано - Дніпропетровськ - Новодністровськ .

З матеріалів справи встановлено, що працівниками Сокирянської ОДПІ направлявся запит №1965/10/24-09-22 від 14.04.2016 р. "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" щодо взаємовідносин ТОВ "Дністер - Спецгідроенергомонтаж" з ТОВ "Бонпассаж" в листопаді 2015 р., щодо надання документів на підтвердження транспортування (експрес-накладних від ТОВ "Нова Пошта") та отримання пояснень по акту №НП/51-000581 здачі-прийняття робіт щодо маршруту перевезення: Дніпропетровськ - Новодністровськ, оскільки адреса ТОВ "Бонпассаж": м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, буд. 7-6, кв. (офіс) 26.

Згідно листа позивача №122 від 28.04.2016 року маршрут перевезення вказаний Дніпропетровськ - Новодністровськ в Акті №НП/51- 000581 вказаний у зв'язку з тим, що в контрагента наявні склади також в м. Дніпропетровськ, звідки й відправлялися ТМЦ, однак матеріалами справи підтверджується ТОВ "Бонпассаж", яке зареєстроване за адресою: 02160, м. Київ, Дніпровський район, проспект Возз'єднання, будинок 7-Б, офіс 26 за юридичною адресою не знаходиться, фінансово - господарську діяльність не здійснює. Крім того, вказаною адресою розташований філіал акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація "Автомобільний філіал "Експрес - Авто".

Також, з матеріалів справи встановлено , що 07.09.2015 р. між ТОВ "Ікс-Дор" (Постачальник) та ТОВ "Дністер-спецгідромонтаж" (Покупець) було укладено договір поставки №9-2015-ДС від 07.09.2015 року.

Згідно п. 1.1 Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупцеві матеріали, далі - Товар, а Покупець зобов'язувався прийняти і оплатити Товар Постачальнику.

В розділі 2 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний передати Товар в день підписання видаткової накладної. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання видаткової накладної. Датою передачі Товару вважається дата вказана в видаткових накладних. Якість Товару, який передається Покупцеві, повинна відповідати технічним вимогам пред'явленим Покупцем в заявці на поставку Товару, а також вимогам Державних стандартів або Технічних умов, які діють на території України, що підтверджується паспортом якості виробника та/або сертифікатом відповідності.

Судом досліджено податкові накладні на виконання вказаного договору поставки від 08.09.2015 р. №9 та №10, від 21.09.2015 р. №83, від 06.10.2015 р. №16 та від 07.10.2015 р. №17.

Згідно податкових накладних №9 від 08.09.2015 р., №10 від 08.09.2015 р., №83 від 21.09.2015 р. зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну значиться ОСОБА_7, в податкових накладних №16 від 06.10.2015 р. та №17 від 07.10.2015 р. зі сторони постачальника особою, яка склала податкову накладну, значиться ОСОБА_8 У видатковій накладній №001 від 25.10.2015 р. у полі "Відвантажив" зазначено прізвище ОСОБА_7, однак відомості в Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів №1525875664 щодо працівника ОСОБА_9 відсутні.

З акту перевірки встановлено, що 29.07.2016 р. ОУ Головного управління ДФС в Дніпропетровській області відібрані пояснення в громадян ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які підписували податкові та видаткові накладні. ОСОБА_7 повідомив, що жодного відношення до створення реєстрації) та фінансово-господарської діяльності ТОВ "Ікс-Дор" не має та реєстрацію ТОВ Ікс-Дор , тоді як ОСОБА_8 повідомив, що був директором ТОВ "Ікс-Дор", проте фінансово-господарські документи він не складав та не підписував.

Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження транспортування придбаних товарів, доказів виконання робіт по відвантаженню та актів приймання - передачі товарів, подорожніх листів, що свідчать про дійсність перевезення товару, у податкових та видаткових накладних наявні неточності , наявні неточності та суперечності, а отже такі документи, з урахуванням відсутності інших вищезазначених необхідних згідно умов договору документів, не є достатніми доказами, що підтверджують фактичне виконання господарських операцій з придбання товару. Також, встановлено відсутність у контрагента позивача ТОВ Бонпассаж можливості здійснювати фінансово - господарську діяльність, з огляду на відсутність трудових ресурсів та матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, зокрема, відсутність складських приміщень, транспортних засобів. Поясненнями працівників ТОВ "Ікс-Дор" підтверджується, що фактично господарська діяльність підприємством не здійснювалась.

Крім того, позивач не надав до суду документів на підтвердження фактичної наявності у контрагента товару зазначеного у податкових та видаткових накладних, а саме акти прийому -передачі товару, довіреність, паспорт якості виробників, сертифікат відповідності товару, що свідчить про відсутність у контрагентів позивача об'єктивної можливості виконати свої зобов'язання за договорами поставки, а відтак і про відсутність у позивача реальної мети настання наслідків за указаним договором.

Отже, зважаючи на вищевикладені обставини, надані позивачем документи не є достатніми доказами фактичного виконання договорів поставки.

Таким чином, всі зазначені вище обставини стверджують про безтоварність господарської операції за договором поставки від 19 листопада 2015 року №13-2015/ДС та від 07 вересня 2015 року №9-2015/ДС. Наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом за умови факту нездійснення самої господарської операції не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення №0000261401 від 06.02.2017 р. є правомірним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення рішення №0000271401 від 06.02.2017 року.

Згідно акту перевірки за період з 01.01.2014 р. по 30.09.2016 р. встановлено його завищення на суму 572863,00 грн., в тому числі за вересень 2015 р. на суму 169550,00 грн, за жовтень 2015 р. на суму 174650 грн, за листопад 2015 р. на суму 126734,00 грн та за грудень 2015 р на суму 100929,00 грн. Відповідач зазначає, що дане завищення відбулось у зв'язку звключення до рядка 10.1 Декларацій "Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою" сум податку на додану вартість сплаченого при придбанні товарно-матеріальних цінностей у наступних контрагентів:

-ТОВ "Бонпасаж" придбано матеріалів на загальну суму 1365976,00 грн, в тому числі ПДВ 227663 грн;

- ТОВ "Ікс - Дор" придбано матеріалів на загальну суму 2071199,00 грн, в тому числі ПДВ 345200,00 грн.

Судом встановлено відсутність документів, які б підтверджували реальність господарських операцій по договорам поставки з контрагентами, у зв'язку з чим, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України у постанові від 02.03.2012 р. по справі №21-421а11.

Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, які викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду від 17.10.2016 року по справі К/800/20145/16, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж", а ухвалою Вищого адміністративного суду від 04.05.2017 року по справі К/800/27746/16 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" відхилено.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, які викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.10.2016 року по справі К/800/27746/16 та від 04.05.2017 року К/800/27746/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж".

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем завищено податковий кредит з податку на додану вартість, в наслідок чого вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000271401 від 06.02.2017 р. задоволенню не підлягає.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, так як позивачем не доведено товарність господарської операції, та не надано додаткових документів, які реальний характер таких операцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Спецгідроенергомонтаж" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2017 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.