Рішення

від 31.05.2017 по справі 922/1267/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р.Справа № 922/1267/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ФБР", м. Харків до Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Міністерства оборони України Харківська контора матеріально - технічного забезпечення, м. Харків про визнання договору укладеним за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 за довіреністю №48/04 від 28.04.2017

відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю №03 від 04.01.2017

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "ФБР" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про визнання укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (відповідач) та позивачем договору оренди від 17.01.2017 в редакції ТОВ "Компанія "ФБР" з протоколом розбіжностей №1 від 17.01.2017.

Ухвалою суду від 18 квітня 2017 року було порушено провадження по справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Міністерства оборони України Харківська контора матеріально - технічного забезпечення та призначено розгляд справи на 03 травня 2017 року.

Позивач звернувся до суду із заявою (вх. № 15987 від 171517) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач надав суду відзив на позов (вх. № 15802 від 16.05.2017) в якому проти позову заперечує.

Також, відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 15804 від 16.05.2017) в якому просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, як орган управління спірним майном.

Ухвалою суду від 17 травня 2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача. Розгляд справи було відкладено на 29 травня 2017 року.

18 травня 2017 року відповідач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 16195) про долучення до матеріалів справи доказів, поданих до суду, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, через канцелярію суду надала пояснення (вх. №17473 від 29.05.2017) відповідно проти позовних вимог не заперечує.

В судовому засіданні, яке розпочалося 29 травня 2017 року було оголошено перерву до 31 травня 2017 року.

Норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, в судові засідання з'являлися повноважні представники сторін які надавали письмові пояснення та заперечення, докази на підтвердження власних правових позицій, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

В обгрунтування своїх вимог, позивач вказує, що на підставі конкурсу ТОВ Компанія ФБР було визнано переможцем конкурсу щодо укладення договору оренди нерухомого майна, а саме частини нежитлових приміщень на першому поверсі одноповерхової будівлі сховища №6 (інв. № 050) загальною площею 250 м2 за адресою м. Харків, вул. Цементна 3.

Відповідачем було підготовлено 3 екземпляру проекту договору оренди з відповідними додатками та направлено на підпис Позивачу (лист відповідача від 16.12.2016 року). Вказаний лист отриманий Позивачем 31 грудня 2016 року. Позивач розглянув проект договору оренди відповідно до чинного законодавства, підписав договір оренди в трьох екземплярах з протоколом розбіжностей №1 до договору від 17.01.2017 року та надіслав на адресу відповідача (договір оренди від 17.01.2017 року, протокол розбіжностей №1 від 17.01.2017 року, копія листа від 17.01.2017 року), однак відповідач своїм листом від 02.02.2017 року № 43-629 не погодився із запропонованими пропозиціями, що були зазначені у протоколі розбіжностей №1 від 17.01.2017 року та запропонував підписати договір оренди у своїй редакції (лист Регіонального відділення Фонду державного майна від 02.02.2017 року № 43-629).

Позивач вважає, що таки дії з боку відповідача порушують приписи чинного законодавства відносно порядку укладання договорів, а тому просить суд визнати договір оренди від 17 січня 2017 року укладеним в редакції позивача.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам та правову кваліфікацію обставинам спору суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського Кодексу України сторона яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону повинна у 20- ти денний строк передати до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, а у разі непередання таких розбіжностей до суду пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав право оренди державного майна на підставі закону. Переможцем конкурсу було визнано позивача, що підтверджується наказом відповідача від 03.11.2016 року №2050 Про укладення договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 3, з ТОВ КОМПАНІЯ ФБР . (лист відповідача від 02.02.2017 р.).

Таким чином, укладення договору оренди в даному випадку є обов'язковим на підставі закону, а тому пропозиції укладання договору оренди із протоколом розбіжностей від 17.01.2017 року є такими, що були прийняті відповідачем по даній справі.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України встановлений загальний порядок укладення господарських договорів та передбачено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору зобов'язана протягом 20 днів розглянути його. В цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати у цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідач, в свою чергу, порушив закріплений законодавством строк розгляду протоколу розбіжностей. Так, позивач надіслав лист від 17.01.2017 року, яким направлено підписаний договір з протоколом розбіжностей, був отриманий відповідачем 17.01.2017 року, що підтверджується реєстраційною відміткою канцелярії № 13/384. З 18.01.2017 року почався 20-ти денний строк розгляду протоколу розбіжностей до договору, який закінчився 06.02.2017 року. Між тим, відповідь на адресу позивача було надіслано лише 24.02.2017 року відповідно до листа № 43-629, який датований 02.02.2017 року. Отримано цей лист 25.02.2017 року, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту УкрПошти (див. витяг з офіційного сайту Укрпошта ).

У своєму листі відповідач вказує на те, що протокол розбіжностей, складений відповідно до п. 10.8. договору оренди не відповідає вимогам статті 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна . Крім того, відповідач наполягає на тому, що запропоновані у протоколі розбіжностей умови є такими, що не відповідають законодавству України.

Проте такий висновок є необгрунтованим виходячи з наступного.

Так відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати Типовому договору оренди відповідного майна. Згідно із п. 10.8 Типового договору про оренду індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності зазначається: Вартість невід'ємних поліпшень орендованого Майна, здійснених Орендарем за згодою Орендодавця, компенсується Орендодавцем після припинення (розірвання) Договору оренди або не підлягає компенсації. Таким чином, Типовим договором прямо зазначається альтернативність вибору умов договору оренди. Відповідно до ч. З ст. 778 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Протоколом розбіжностей до договору оренди від 17.01.2017 року були враховані положення Типового договору оренди майна, а також норми ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , а тому немає жодних підстав вважати наданий протокол розбіжностей до договору таким який не може бути погоджений та порушує чинне законодавство України.

У листі відповідача вказується про необхідність проведення виключно поточного ремонту покрівлі будівлі. Проте, балансоутримувач підписав договір оренди з протоколом розбіжностей від 17.01.2017 року. В акті прийому-передачі балансоутримувач підтверджує необхідність проведення капітального ремонту покрівлі. Крім того, до відома відповідача неодноразово доводилась інформація, про необхідність здійснення капітального ремонту м'якої покрівлі даху.

Вказані обставини підтверджуються документами які були надіслані на адресу відповідача (листи від 18.08.2016 та 07.09.2016 року). В той же час, балансоутримувачем додатково було направлено лист від 27.02.2017 року про необхідність проведення капітального ремонту покрівлі будівлі (лист від 27.02.2017 року).

Позивач як наймач погоджується зробити ремонт покрівлі та керуючись ст. 778 Цивільного кодексу України має право отримати відшкодування вартості витрат у зв'язку із поліпшенням речі. Одночасно, відшкодування вартості витрат передбачається ст.10 Закону України Про оренду державного та комунального майна та Типовим договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 23.08.2000 року №1774.

Крім того, в своїх поясненнях третя особа зазначила, що при наданні довідки третя особа вказала, що нежитлові приміщення потребує поточного ремонту, проте при обстеженні в подальшому було з'ясовано, що кровля сховища №6 потребує капітального ремонту. В зв'язку із цим, ДП МОУ ХКМТЗ про це листом від 07.09.2016р. №129 повідомило РВ ФДМУ. Крім того, повторне 27.02.2017р.№25 аналогічний лист надісланий на адресу відповідача. При складанні акту прийому-передачі нежитлових приміщень орендованого майна від 17.01.2017р. позивач ТОВ Компанія ФБР і балансоутримувач (третя особа по справі) вірно вказали, що мягка кровля потребує капітального ремонту, що відповідає реальному стану нежитлових приміщень.

Таким чином, акт прийомі-передачі орендованого майна від 17.01.2017 року складений між сторонами та третьою особою з урахуванням реального стану нежитлових приміщень. Вказаний факт підтверджується печаткою третьої особи та підписами керівництва позивача та третьої особи.

Відносно протоколу №1 розбіжностей №1 від 17.01.2017р. зазначає наступне :

При складанні акту прийому-передачі третьою особою одночасно був погоджений протокол розбіжностей №1 (щодо можливості компенсації невід'ємних поліпшень орендованого майна, що підтверджується підписом та печаткою підприємства третьої особи.

Таким чином, третя особа погоджується із редакцією орендаря ТОВ Компанія ФБР п.10.8. укладеного договору оренди від 17.01.2017р. при умові узгодження проекту кошторисної документації щодо проведення ремонту.

Таким чином, третя особа підтверджує необхідність проведення капітального ремонту кровлі та редакції орендаря ТОВ Компанія ФБР щодо можливості компенсації відносно до умов п.10.8. укладеного договору.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. В даному випадку укладення договору є обов'язковим, оскільки позивач набув право оренди на підставі проведеного конкурсу.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуально Кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати укладеним між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 23148337) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФБР (61178, м. Харків, Салтівське шосе, 248-а, кв. 154, код ЄДРПОУ 21203245) Договір оренди від 17.01.2017 року в редакції ТОВ КОМПАНІЯ ФБР з протоколом розбіжностей №1 від 17.01.2017 року.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61057, м. Харків, м-н Театральний, 1, код ЄДРПОУ 23148337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФБР (61178, м. Харків, Салтівське шосе, 248-а, кв. 154, код ЄДРПОУ 21203245) 1600 грн. судового збору.

Видати наказ після набранням судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.06.2017 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_1