Постанова

від 06.06.2017 по справі 923/1323/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2017 р.Справа № 923/1323/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

при секретарі - Колбасовій О.Ф.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації

на рішення господарського суду Херсонської області

від 08 лютого 2017 року

у справі № 923/1323/16

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області,

про стягнення 5589 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Публічне акціонерне товариство „Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ „Укртелеком» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 5589,50 грн. по компенсації вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2015 року по 31.12. 2015 року.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не відшкодовано йому витрати за надані послуги зв'язку на пільговій основі за січень - грудень 2015 року. Позов обґрунтований приписами ст. ст. 509, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 175, 193 ГК України, ст. ст. 48, 87, 89, 97, 102 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства", положеннями Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.

Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації не визнало позов посилаючись на те, що протягом 2015 року ним здійснювалося перерахування позивачеві грошових коштів за надані послуги зв'язку, проте через недостатність фінансування виникла кредиторська заборгованість по відшкодуванню пільг за надані позивачем послуги зв'язку, погасити яку він не має можливості, тому що на 2016 рік відповідні видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом не були передбачені.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.01.2017р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено - Головне управління Державної казначейської служби України у Херсонській області

Рішенням господарського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року (суддя - Гридасов Ю.В.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства „Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ „Укртелеком» 5589,50 грн. основного боргу та 1378грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову та направити справу на розгляд до окружного адміністративного суду Херсонської області.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Додані скаржником до своєї апеляційної скарги звіти про заборгованість за бюджетними коштами на 26 аркушах та звіти про надходження та використання коштів загального фонду на 10 аркушах судом апеляційної інстанції не приймаються до матеріалів справи в якості додаткових доказів, оскільки відповідно до ст. 101 ГПК України заявник ніяким чином не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивач надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Горностаївського району Херсонської області, які підпадають під дію п.19 ч.1 ст.12, п.10 ч.1 ст.13, п.18 ч.1 ст. 14, п.20 ч.1 ст.15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3552-XII; п. 18 ст.6-1, п. 10 ст. 6-2, п. 17 ст. 6-3, п. 19 ст. 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 № 1584-ІІІ; п.11 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII; п. 6 ч.1 ст.6 Закону України " Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 №203/98-ВР; ч.5 ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ та п. 4 ч.3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ.

Між ПАТ "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком" та Управлінням праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації було складено та підписано акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги станом на 01.01.2015р. та 01.01.2016р. по КФК 090214 "Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв'язку" форми № 3-пільга. З розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних із наданням пільг у 2015 році, здійснених позивачем за формою № 2-пільга, а також вищевказаних актів вбачається, що послуги надавались ветеранам війни і праці, ветеранам військової служби та ветеранам органів внутрішніх справ, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та багатодітним сім'ям.

Судом першої інстанції установлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачем у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року було надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам на загальну суму 33 448,87 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком, обчисленим позивачем, та не заперечується відповідачем. При цьому із змісту зазначених актів звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, вбачається, що відповідач обліковує більшу суму вартості наданих позивачем послуг у спірному періоді. За даними відповідача вартість таких послуг у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 складає 34056,27 грн. Поряд з цим дана справа розглядається у межах заявлених вимог. Окрім того, у відповідача існувала прострочена заборгованість за такі послуги на початок звітного року, станом на 01.01.2015р., у сумі 6878,11 грн.

Відповідач, в свою чергу, у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року витрати понесені позивачем внаслідок надання послуг на пільгових умовах визначеним категоріям громадян на загальну суму 40 326,98 грн. відшкодував на суму 34 737,48 грн., а на суму 5589,50 грн. не відшкодував, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив про те, що саме відповідачем має бути компенсована вартість телекомунікаційних послуг, наданих позивачем на пільгових умовах визначеній категорії населення на території Горностаївського району Херсонської області.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 за № 295, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Зі змісту підпункту б пункту 4 частини 1 ст. 86 та ст. 102 Бюджетного кодексу України вбачається, що до видатків місцевих бюджетів належать, в тому числі видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку наданих пільговим категоріям громадян, що проводяться за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 за № 256 було затверджено "Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (надалі - Порядок № 256) та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Враховуючи вищезазначене, чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян і при цьому, зобов'язання сторін по даній справі виникають безпосередньо із законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідач згідно з Положенням про Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації, затвердженим розпорядженням голови райдержадміністрації від 22.12.2016р. № 258 (далі - Положення) забезпечує виконання на території району повноважень, встановлених законодавством України у сфері соціального захисту працюючого населення; соціальної підтримки та надання соціальних послуг особам похилого віку, інвалідам, особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, малозабезпеченим та іншим соціально вразливим верствам населення; захисту прав та реалізації соціальних гарантій, визначених законодавством України для окремих категорій населення, у тому числі ветеранів війни та праці, учасників антитерористичної операції, жертв політичних репресій та нацистських переслідувань, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; з питань поліпшення становища сімей, багатодітних та молодих сімей, у тому числі сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, попередження насильства в сім'ї, забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, протидії торгівлі людьми, підтримки внутрішньо переміщених осіб, сімей військових, загиблих (померлих) під час участі в проведенні антитерористичної операції, учасників антитерористичної операції (п. 4).

Управління здійснює розрахунки з організаціями - надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян (п. 32).

Пунктом 3 Порядку № 256 визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, тобто, в даному випадку є Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації.

З положень Постанови № 256 та Порядку вбачається, що обов'язок щодо розрахунку з постачальниками послуг, в тому числі і операторами телекомунікації, які є постачальниками телекомунікаційних послуг (послуг електрозв'язку) покладено на головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, тобто це органи державної виконавчої влади до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення, у даному випадку відповідач, а підставою для сплати коштів є підписані обома сторонами акти звіряння розрахунків.

Судом першої інстанції правомірно зазначено, що відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг, а посилання відповідача на те, що він не має бюджетних призначень щодо розпорядження бюджетними коштами на компенсацію пільг не звільнюють його від обов'язку сплатити цю компенсацію.

Частиною 3 ст. 82 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу.

Разом з тим, згідно з висновком Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а тому доводи викладені у відзиві на позовну заяву не можуть вважатися підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже, відсутність бюджетного фінансування відповідача на проведення відшкодування вартості наданих пільговим категоріям громадян телекомунікаційних послуг та оплату заборгованості, не є підставою для його звільнення від виконання зобов'язань зі сплати компенсації пільг.

Чинним законодавством України не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку проведення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певних категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості чи власного бажання, а відповідно до вимог Законів України.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не заперечуючи по суті та не спростовуючи наявності простроченої заборгованості перед позивачем за надані послуги телефонного зв'язку пільговим категоріям населення у період з січня по грудень 2015 року включно, не надав суду належних доказів відшкодування вартості наданих послуг, у зв'язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 5 589,50 грн. обґрунтовано визнано судом першої інстанції таким, що підлягає стягненню.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Помилковими слід визнати також викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника про те, що даний спір мав бути вирішений в порядку адміністративного судочинства.

Статтею 12 ГПК України визначено перелік справ, які підвідомчі господарським судам, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за ознаками, наведеними в ч. 1 ст. 17 КАС України.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у ст. 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір має свою особливість суб'єктного складу - участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сам по собі цей факт не дає підстав ототожнювати із публічно-правовим та відносити до справи адміністративної юрисдикції будь-який спір за участю суб'єкта владних повноважень.

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Позивач, який є публічним акціонерним товариством і має цивільні права та обов'язки, надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів, які проживають на території Горностаївського району Херсонської області відповідно до Цивільного, Господарського кодексів, Законів України "Про телекомунукації", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про охорону дитинства" і ці послуги в силу вимог чинного законодавства зобов'язаний був компенсувати відповідач.

Отже, враховуючи, що спір у справі, що розглядається стосується належного виконання відповідачем своїх зобов'язань і жодна із сторін не здійснює владні управлінські функції, тому даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватися господарським судом за правилами ГПК України.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року у справі № 923/1323/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_2