Постанова

від 10.04.2018 по справі 923/1323/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1323/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Чайки М.А.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком",

представник позивача - не з'явився,

відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації,

на рішення господарського суду Херсонської області від 08.02.2017

у складі судді: Гридасова Ю.В.

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017

у складі колегії суддів: Бєляновського В.В. (головуючий) судді - Величко Т.А., Поліщук Л.В.

у справі № 923/1323/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації

про стягнення 5 589,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Херсонської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - ПАТ "Укртелеком", позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації (далі - Управління, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 5 589,50 грн. по компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

Рішенням господарського суду Херсонської області 08.02.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі №923/1323/16, позовні вимоги задоволені; стягнуто з відповідача на користь позивача 5 589,50 грн. основного боргу; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Приймаючи судові рішення, господарські суди виходили з того, що чинне законодавство передбачає відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян і при цьому, зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання; відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення відповідача (органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах) від відповідальності за порушення зобов'язання зі сплати компенсації пільг. При цьому, апеляційною інстанцією зазначено, що даний спір не є публічно-правовим і має вирішуватись господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки стосується належного виконання відповідачем своїх зобов'язань і жодна із сторін не здійснює владні управлінські функції.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Херсонської області 08.02.2017 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі №923/1323/16, Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України та клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просило скасувати оскаржувані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог та прийняти нові докази, що підтверджують борг державного бюджету та відсутність фінансування на 2016 та 2017 роки, у формах фінансової звітності. При цьому, скаржник посилається на те, що даний спір мав бути вирішений в порядку адміністративного судочинства; що судом першої інстанції не були враховані заперечення Управління від 06.01.2017, які б вплинули на прийняття рішення; що Управління не має визначеного джерела фінансування для погашення заборгованості.

Підпунктом 4 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

04.01.2018, на підставі частини 5 статті 31 та підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації у справі № 923/1323/16 господарського суду Херсонської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/1323/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняк В.Я. - головуючий, Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду, у визначеному складі колегії суддів Касаційного господарського суду, задоволено клопотання Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження; поновлено строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у справі у справі № 923/1323/16 за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації; повідомлено учасників справи про час та дату судового засідання; надано позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.03.2018; доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду касаційної скарги.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, явку повноважних представників у судове засідання 10.04.2018 сторони судового провадження не забезпечили, про час та дату розгляду касаційної скарги сторони були повідомлені належним чином. Враховуючи, що явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, у період з 01.01.2015 по 31.12.2015 позивач надавав телекомунікаційні послуги споживачам, які проживають на території Горностаївського району Херсонської області, і мають право на відповідні пільги, передбачені чинним законодавством, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Несплата відповідачем компенсації витрат за надання послуг зв'язку на пільговій основі стало підставою звернення позивача з даною позовною завою до суду.

За змістом пунктів 1, 6 ст. 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ".

У статті 19 цього Закону закріплено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Частиною 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" та п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, унормовано, що телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Норми цих законів спрямовані на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов'язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

Статтями 89, 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема щодо надання пільг з послуг зв'язку (передбачений на час виникнення спірних правовідносин), за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок). Згідно з п. 3 Порядку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Частина 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Законодавством не встановлено залежності відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів із виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій із державного бюджету.

При цьому ні Законом України "Про телекомунікації", ні Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг не передбачено жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах ПАТ "Укртелеком" надано не з власної ініціативи, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, має відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних коштів понесені ним витрати.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 926/4314/16 та від 05.04.2018 у справі № 921/373/17-г/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 ГПК України, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу у даній справі, не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі № 926/4314/16 та від 05.04.2018 у справі № 921/373/17-г/14.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням викладеного, не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації та необхідність залишення рішення господарського суду Херсонської області 08.02.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 923/1323/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішення суду першої та постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Горностаївської районної державної адміністрації залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області 08.02.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 923/1323/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков