Ухвала

від 07.06.2017 по справі 826/7115/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

07 червня 2017 року м. Київ № 826/7115/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Аблов Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу №128 від 19.04.2017 року, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу №128 від 19.04.2017 року, зобов'язання вчинити дії.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просить:

- до вирішення справи по суті зупинити дію наказу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) №128 від 19.04.2017 року;

- до вирішення справи по суті заборонити відповідачам вчиняти певні дії щодо проведення будь-яких перевірок об'єкту - нерухомого майна житлового будинку, розташованого у м. Києві по вул. Фроментівській, 19-21.

Дане клопотання обґрунтоване тим, що запит на проведення невиїзної перевірки об'єкта Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виданий через чотири роки після реєстрації права власності. На думку позивача, незаконні дії відповідачів будуть порушувати права позивача внаслідок прийняття ними в майбутньому приписів та проведення перевірок.

Вирішуючи дане клопотання позивача по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Виходячи з положень наведеної статті, підставами вжиття заходів забезпечення позову є: очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів; якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Розглядаючи та вирішуючи подане клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З наведених позивачем доводів та наданих доказів не вбачається існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидності протиправності рішення, що є обов'язковими критеріями під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що протиправність оскаржуваного рішення в даній справі не є очевидною, а відтак підстави для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст.ст. 117, 118, 160 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.

Суддя Є.В. Аблов