Постанова

від 10.04.2018 по справі 826/7115/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7115/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.,

Григорович П.О., Смолій І.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року (прийнята в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Відповідач 2) про скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 року №128 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації , яким було скасовано: реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 01.09.2011 року за №КВ08311035458 та реєстрацію; зобов'язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, декларації, а саме: декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.09.2011 року за №КВ08311035458 Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі у м.Києві та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 21.06.2013 року за №КВ143131720014, Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі у м.Києві .

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково: скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 року №128 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, апелянт зазначає, наказ від 19.04.2017 року №128 видано з огляду на встановлення факту того, що проектна документація на об'єкт будівництва Будівництво житлового будинку на вул. Фрометівській, 19-21 у Голосіївському районі м.Києва розроблена без дотримання вимог вихідних даних пункту 8 містобудівних умов і обмежень земельної ділянки, чим порушено пункт 3.19 ДБН 360-92** Планування і забудова міських і сільських поселень та без дотримання вимог Земельного кодексу України , чим порушено вимоги пункту 2 статті 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , статті 20 та частини першої статті 91 Земельного кодексу України . Також, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано, що згідно листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №18-10-0.441-7439/2-17 від 13.04.2017 року на земельних ділянках з кадастровим номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 розташована 6-ти поверхова офісна нежитлова будівля, яка знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва. На частині зазначених земельних ділянках знаходиться паркувальний майданчик. Крім того, Відповідач 1 вказує на те, що при прийнятті наказу від 19.04.2017 року №218 Департамент та його посадові особи діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що підставою скасування декларації було начебто порушення вимог земельного законодавства, а саме використання ділянки не за цільовим призначенням, при цьому така інформацію Відповідача 1 є абсолютно безпідставною та незаконною. Оскільки цільовим призначенням ділянки є будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; на земельній ділянці збудовано саме житловий будинок, що підтверджується належними доказами, а саме документами, які посвідчують право власності на житловий будинок. Також, твердження Відповідача 1 про порушення висоти та поверховості нерухомого майна не може бути прийнято судом до уваги, оскільки вказане твердження не було підставою для прийняття оскаржуваного наказу.

Відповідачем 2 відзив на апеляційну скаргу не подавався; у судове засіданні представник не прибув, однак вказане не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача 1, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.09.2011 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м.Києві зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ08311035458 щодо об'єкта будівництва Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва .

21.06.2013 року Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м.Києві зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації №КВ143131720014 щодо об'єкта будівництва Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва , код об'єкта 1121.2, категорія складності - III .

Листом від 13.04.2017 року №18-10-0.441-7439/2-17 Головне управлінням Держгеокадастру у Київській області повідомило Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва, та належать на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4 використовуються з порушенням вимог пункту частини 1 статті 91 Земельного кодексу України - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме на землях для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташована офісна нежитлова будівля, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2017 року №28-10-0.411-І 80/91-17.

19.04.2017 року Відповідачем 1 відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.03.2017 року №055-5462, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2017 року №1.8-10-0.441-7439/2-17 та акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 06.04.2017 року №28-10-0.411/91-17 видано наказ №128 Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації , яким: скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Житловий будинок АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва від 01.09.2011 року №КВ08311035458. Замовники будівництва - ОСОБА_4, ОСОБА_5; скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва від 21.06.2013 №КВ143131720014. Замовники будівництва - ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Так, статтею 8 Закону України Про основи містобудування визначено, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в: контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Частиною 1 статті 10 Закону України Про архітектурну діяльність передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої

проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

При цьому, частиною 1 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній станом на 01.09.2011 року) встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Станом на момент прийняття оскаржуваного наказу 19.04.2017 року частина 1 статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності була викладена в аналогічній редакції.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній станом на 21.06.2013 року) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно з частиною 1 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній станом на 19.04.2017 року) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 9 статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення закінченого будівництвом об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

Згідно з частиною 10 цієї ж статті Закону замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Пунктом 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 встановлено, що зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. Підключення об'єкта, прийнятого в експлуатацію, до інженерних мереж здійснюється відповідно до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.

За приписами абзаців 7 та 8 пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (далі - Порядок №461) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Відповідно до абзацу 11 пункту 22 Порядку №461 після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Пунктом 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна заінтересованою особою є замовник будівництва, крім випадків, передбачених цим Порядком. Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 41 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За приписами частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовим наслідком реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є виникнення у замовника та генерального підрядника чи підрядника права на виконання будівельних робіт, а зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього, а отже вичерпує свою дію моментом державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

За таких обставин, хоча органам державного архітектурно-будівельного контролю надано право скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, водночас реалізація відповідного права після реєстрації права власності суперечить положенням частини 1 статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2013 року за Позивачем та ОСОБА_5 на праві спільної часткової приватної власності зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтвами про право власності.

Наказом Департаменту з питань державного архітектурно - будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської місткої ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 року №128 Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації , скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва від 01.09.2011 року №КВ08311035458 та реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації Житловий будинок на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м.Києва від 21.06.2013 року №КВ143131720014.

Таким чином, Відповідач 1 приймаючи наказ від 19.04.2017 року №128 скасував реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо об'єкта, який вже побудовано та на який вже зареєстровано право приватної власності.

Положеннями статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Так, згідно з п.15 Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 року №747) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату подання повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у повідомленні), наведених у повідомленні, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

З наведених правових норм випливає, що підставою для скасування реєстрації декларації є виявлення недостовірних даних шляхом встановлення факту, що на дату реєстрації декларації, яка зазначалась в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації.

Разом з цим, пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що скасовані Відповідачем 1 декларації вичерпали свою дію реєстрацією права власності на нерухоме майно ще у 2013 році, а тому у апелянта відсутні будь-які встановлені чинними нормативно-правовими актами повноваження на скасування декларацій і, як наслідок прийняття оскаржуваного наказу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу від 19.04.2017 року №128, адже декларація про початок виконання будівельних робіт втратила своє правове значення моментом закінчення виконання будівельних робіт, а декларація про готовність об'єкта до експлуатації вичерпала свою дію моментом державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно, а також те, що станом на 19.04.2017 року об'єкт, реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації щодо якого скасовано наказом від 19.04.2017 року №128, зареєстровано на праві приватної власності за Позивачем та ОСОБА_5.

Посилання апелянта на лист Головного управління Держгеокадастру у м.Києві від 13.04.2017 року №18-10-0.441-7439/2-17 щодо використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, порушення поверховості офісної нежитлової будівлі не може бути прийнято судом апеляційної інстанції, оскільки вказані у ньому відомості спростовуються матеріалами адміністративної справи, зокрема: копіями договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 06.08.2010 року, копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.08.2013 року, з якого вбачається, що об'єктом нерухомого майна є житловий будинок, який належить фізичним особам на праві приватної, спільної, часткової власності, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Положеннями ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 12 квітня 2018 року.