Постанова

від 20.05.2021 по справі 826/7115/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року

м. Київ

справа №826/7115/17

адміністративне провадження №К/9901/50305/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів Аблова Є.В., Григоровича П.О., Смолія І.В. від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М. від 10.04.2018,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Департамент, ДАБІ України відповідно, відповідачі), в якому просив:

- скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 №128 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації , відповідно до якого: скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Житловий будинок АДРЕСА_1 від 01.09.2011 №КВ08311035458. Замовники будівництва - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації Житловий будинок на АДРЕСА_1 від 21.06.2013 №КВ143131720014. Замовники будівництва - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - спірний наказ);

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державну архітектурно-будівельну інспекцію України внести до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, декларації, а саме: декларацію про початок виконання будівельних робіт від 01.09.2011 за №КВ08311035458 Житловий будинок на АДРЕСА_1 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 21.06.2013 за №КВ143131720014, Житловий будинок на АДРЕСА_1 .

2. У позові наводились аргументи про те, що наказ від 19.04.2017 №128 видано Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за відсутності на те правових підстав та з порушенням встановленої чинним законодавством процедури, зокрема, без проведення відповідної перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

3. Також, позивач, обґрунтовуючи протиправний характер спірного наказу, посилався на те, що об`єкт, реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт від 01.09.2011 за №КВ08311035458 та про готовність об`єкта до експлуатації від 21.06.2013 за №КВ143131720017 щодо якого скасовано оскаржуваним наказом, після закінчення будівництва та введення об`єкта в експлуатацію зареєстровано на праві приватної власності за ним та ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018, позов задоволено частково та скасовано спірний наказ.

5. Ухвалюючи такі судові рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що правовим наслідком реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт є виникнення у замовника та генерального підрядника чи підрядника права на виконання будівельних робіт, а зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього, тому вичерпує свою дію моментом державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.

6. Зважаючи на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що хоча органам державного архітектурно-будівельного контролю й надано право скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, однак реалізація такого права після реєстрації права власності суперечить положенням частини першої статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності.

7. З огляду на встановлений і доведений під час судового розгляду цієї справи факт реєстрації права приватної власності на об`єкт, щодо якого спірним наказом скасовано вищевказані декларації, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування спірного наказу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями в частині задоволених позовних вимог, відповідачем (Департаментом) подано касаційну скаргу в якій він, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і відмовити у позові в повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві 01.09.2011 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт КВ№КВ08311035458 щодо об`єкта будівництва Житловий будинок на АДРЕСА_1 та 21.06.2013 зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації №КВ143131720017 щодо об`єкта будівництва Житловий будинок на АДРЕСА_1 .

10. 12.08.2013 за Позивачем та ОСОБА_2 на праві спільної часткової приватної власності зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та свідоцтвами про право власності.

11. Листом від 13.04.2017 №18-10-0.441-7439/2-17 Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області надано Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для вжиття заходів відповідно до наданих повноважень інформацію про те, що земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:078:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та 8000000000:79:078:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належать на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , використовуються з порушенням вимог пункту частини першої статті 91 Земельного кодексу України - невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме: на землях для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташована офісна нежитлова будівля, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2017 №28-10-0.411-І 80/91-17.

12. Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 19.04.2017 відповідно до частини другої статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.03.2017 №055-5462, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13.04.2017 №1.8-10-0.441-7439/2-17 та акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 06.04.2017 №28-10-0.411/91-17 видано наказ №128 Про скасування реєстрації декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації , яким:

- скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Житловий будинок на АДРЕСА_1 від 01.09.2011 №КВ08311035458. Замовники будівництва - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

- скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації Житловий будинок на АДРЕСА_1 від 21.06.2013 №КВ143131720014. Замовники будівництва - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. У касаційній скарзі наводяться аргументи про те, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права і суперечать фактичним обставинам справи.

14. Зокрема, як зазначає скаржник, суди не врахували обставини справи, які свідчать про те, що забудовником у скасованих відповідачем деклараціях були наведені недостовірні дані, які давали підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом, і такі факти підтверджуються наявними у справі матеріалами.

15. Департамент наголошує, що позивачем не було дотримано вимог вихідних даних - містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки (замість житлового будинку збудовано офісне нежитлове приміщення), а також, під час проектування об`єкта будівництва, не дотримано вимог пункту 3.19 ДБН 360-92 Планування і забудова міських і сільських поселень щодо поверховості забудови. Наполягав відповідач і на наявності порушення позивачем режиму використання земельної ділянки, яка використовується ним, на думку Департаменту, не за цільовим призначенням.

16. Усе вищевикладене, на переконання скаржника, свідчить про наявність передбачених законом підстав для скасування декларацій, про які іде мова у спірному наказі, оскільки об`єкт будівництва відповідач вважає самочинним, а наведені у деклараціях дані - недостовірними.

17. До того ж, на переконання скаржника, жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у деклараціях недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, як і обов`язку проводити перевірку, якщо недостовірність даних, зазначених замовником будівництва у деклараціях, є очевидною.

18. Оскільки, на думку Департаменту, судами попередніх інстанцій не було надано належної правової оцінки вищезгаданим обставинам справи і не перевірено їх доказами, ухвалені ними судові рішення є незаконними та необґрунтованими, а тому, як наслідок, не підлягають скасуванню.

19. У відзиві на касаційну скаргу позивач наполягає, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно розглянули дану справу і ухвалили судові рішення, які відповідають закону, тоді як доводи, наведені Департаментом у касаційній скарзі висновків судів не спростовують і не дають підстав для її задоволення.

20. Обґрунтовуючи таку позицію, позивач посилається на доводи і аргументи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що були викладені у позовній заяві, зокрема, щодо відсутності у відповідача підстав для скасування декларацій, які втратили юридичну силу у зв`язку з реєстрацією права власності на об`єкт будівництва, а також стосовно порушення порядку прийняття такого наказу, передбаченого законом.

21. Спираючись на вищевикладене, позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. Статтею 4 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV Про архітектурну діяльність в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що для створення об`єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об`єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування; прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію.

24. Згідно з положеннями частини першої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, чинній станом на момент реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, яка скасована спірним наказом, було передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

25. Аналогічні за змістом приписи містилися й у пункті 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, відповідно до абзаців першого - третього якого, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об`єкта будівництва - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об`єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності.

26. Частиною восьмою статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , приписам якої кореспондує абзац четвертий пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

27. Частиною дев`ятою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у редакції, чинній станом на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, яка скасована спірним наказом, було встановлено, що зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

28. Приписам вищенаведеної статті кореспондує пункт 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, відповідно до якого зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.

29. Згідно з положеннями частини десятої статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Аналогічним чином спірні правовідносини врегульовує й пункт 19 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, який покладає на замовника відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації.

30. Частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлює перелік підстав для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

31. Підстави для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт наведено й у абзаці сьомому пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт.

32. Відповідно до положень вищевказаної правової норми у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

33. Аналогічні підстави для скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації передбачені й абзацом сьомим пункту 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. При цьому, абзацом восьмим цього ж пункту Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

34. Колегія суддів, виходячи з аналізу вищенаведених норм законодавства, дійшла висновку про те, що прийняття спорудженого об`єкта в експлуатацію є останнім етапом створення об`єкта архітектури, а зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, зокрема, для оформлення права власності на нього.

35. З моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації 12.08.2013 за Позивачем та ОСОБА_2 права спільної часткової приватної власності на новостворений об`єкт містобудування (житловий будинок), також вичерпала свою дію декларація про введення об`єкта в експлуатацію.

36. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18.

37. Поряд із цим, за правилами частини першої, абзацу першого частини другої статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об`єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов`язаних із знесенням об`єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

38. Зміст вищенаведених положень законодавства засвідчує, що закінчений будівництвом об`єкт, прийнятий в експлуатацію може бути примусово знесений в порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності згідно судового рішення, ухваленого за позовом визначеного цим Законом суб`єкта владних повноважень.

39. Колегія суддів враховує, відповідно до встановлених судовим розглядом обставин цієї справи, виданню спірного наказу не передувало проведення перевірки в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, однак звертає увагу на те, що згідно з наявною у законодавстві правовою регламентацією, чинною станом на час виникнення спірних правовідносин, факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки.

40. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 (справа №640/11869/20), правовідносини у якій є подібними до справи, що розглядається, і також стосувались оскарження рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

41. У цій постанові Верховного Суду зазначено, що орган ДАБІ уповноважений скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі виявлення за наслідками проведення перевірки або без такої перевірки подання замовником недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Без проведення перевірки органами ДАБІ за наявності відповідних підстав може скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, якщо недостовірність зазначених даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, є очевидною і таке рішення узгоджується з положеннями частини другої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

42. У справі, яка розглядається, суди встановили, що спірний наказ видано у зв`язку з отриманням Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформації про використання земельних ділянок, на яких здійснювалось будівництво об`єкту, з порушенням вимог пункту частини першої статті 91 Земельного кодексу України щодо використання земель за цільовим призначенням, а саме: на землях для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд розташована офісна нежитлова будівля, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.04.2017 №28-10-0.411-І 80/91-17.

43. Статтею 91 Земельного кодексу України встановлено обов`язок власників земельних ділянок забезпечувати використання їх за цільовим призначенням.

44. Організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин (стаття 15-2 Земельного кодексу України).

45. Відповідно до частин першої, абзацу першого частини третьої статті 20 цього ж Кодексу, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

46. Згідно з установленими обставинами цієї справи цільове призначення земельних ділянок, які перебувають у власності позивача і були вказані у деклараціях, скасованих спірним наказом, не змінювалось як станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, такі і станом на час звернення до суду з цим позовом.

47. При цьому, оскільки порушення позивачем порядку використання земельних ділянок за цільовим призначенням, а саме - розміщення на землях для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд офісної нежитлової будівлі, встановлено уповноваженим органом в порядку здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, про що складено відповідний акт у якому зафіксовані такі порушення, колегія суддів констатує, що недостовірність даних, зазначених у деклараціях, скасованих спірним наказом, є очевидною і дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

48. Проте, оскільки спірний наказ видано відповідачем стосовно декларацій, які вичерпали свою дію і втратили юридичне значення після оформлення права власності на новостворений об`єкт архітектури, то такі дії Департаменту, всупереч положень частини другої статті 19 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

49. За такої правової регламентації, що міститься у законодавстві, яким врегульовано спірні правовідносини, а також з урахуванням сформованої Верховним Судом правозастосовчої практики у подібних справах (постанови Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №804/1510/16, від 02.10.2018 у справі №465/1461/16-а, від 05.06.2019 у справі №815/3172/18), підстав для відступу від якої не вбачається, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправного характеру спірного наказу та наявність у зв`язку з цим підстав для його скасування і задоволення позову в цій частині. Доводи ж касаційної скарги таких висновків не спростовують і не містять належних, вагомих і достатньо обґрунтованих міркувань, які б давали підстави вважати інакше.

50. В той же час, колегія суддів не може погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про те, що скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації після реєстрації права власності суперечить положенням частини першої статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності.

51. З цього приводу колегія суддів зазначає, що як встановлено вищезгаданою нормою право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

52. Право власності припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам`яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 7) виключено 8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом (стаття 346 Цивільного кодексу України).

53. За приписами частини другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

54. За визначенням пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , дія якого, згідно з преамбулою до цього Закону, поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

55. За змістом частини другої статті 5 цього ж Закону, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

56. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

57. Отже, право власності на новостворений об`єкт будівництва, стосовно якого відповідачем видано спірний наказ, набуто позивачем з моменту державної реєстрації цього права після прийняття такого об`єкта в експлуатацію, таке право є непорушним і може бути припинено лише з підстав, визначених законом.

58. Разом з тим, спірний наказ не зумовлює наявності визначених законом підстав для припинення права власності на створений позивачем об`єкт архітектури (нерухоме майно - житловий будинок) і жодним чином не змінює обсягу цього права, не скасовує його, а тому висновки судів про те, що оскаржуваний у цій справі акт суб`єкта владних повноважень суперечить положенням частини першої статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

59. За правилами частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

60. Згідно з положеннями частин першої, четвертої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

61. Зважаючи на вищезазначене, Верховний Суд, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги та повноважень, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, констатує, що суди попередніх інстанцій в цілому дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення цього позову, однак частково виходили з помилкових мотивів.

62. У зв`язку з вищенаведеним касаційна скарга Департаменту підлягає частковому задоволенню із зміною оскаржуваних судових рішень шляхом виключення з їх мотивувальної частини висновків про те, що оскаржуваний у цій справі наказ суперечить положенням частини першої статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності. В решті судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають закону і, як наслідок, скасуванню не підлягають.

63. Керуючись статтями 340, 341, 344, 349, 350, 351, 355, 356, підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення КАС України, пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15.01.2020 №460-IX,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2018 змінити, виключивши з їх мотивувальної частини висновки про те, що наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.04.2017 №128 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації суперечить положенням частини першої статті 321 Цивільного кодексу України щодо непорушності права власності.

В решті оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді: Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін