ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/59/17
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом позивача Головного управління ДФС у Полтавській області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріпт - С" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на пердмет спору, на стороні позивача про Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області стягнення коштів за податковим боргом
В С Т А Н О В И В:
13.01.2017 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріпт - С" про стягнення коштів за податковим боргом з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 61835,85 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2017 замінено первинного позивача - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області на належного позивача - Головне управління ДФС у Полтавській області.
Крім того, ухвалою суду залучено до участі у справі № 816/59/17 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області.
Позивач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. У письмових запереченнях проти позову відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ТОВ "Кріпт-С" фактично було сплачено грошове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб згідно з виписаними платіжними дорученнями. Водночас, за твердженням відповідача, вказані платіжні доручення подані в банк АТ "Фінанси та Кредит". Відповідач зауважив, що на розрахунковому рахунку відповідача було достатньо коштів для проведення вказаної операції. Отже, на думку відповідача, відсутня його вина у тому, що кошти, необхідні для сплати грошового зобов'язання з орендної плати, у встановлений строк не були перераховані банком на відповідний бюджетний розрахунковий рахунок.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
ТОВ "Кріпт - С" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 23560747 та перебуває на обліку як платник податків в Кременчуцькій ОДПІ /а.с.12-12-а/.
Як стверджував позивач, за ТОВ "Кріпт - С" обліковується податковий борг зі сплати заборгованості з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 61 835,85 грн, що виник у зв'язку з частковою несплатою самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань згідно з податковими деклараціями № НОМЕР_1 від 11.02.2014, № НОМЕР_2 від 11.02.2015, № НОМЕР_3 від 21.05.2015, № НОМЕР_4 від 11.02.2016.
Оскільки, на думку контролюючого органу, відповідачем грошове зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, не сплачено у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог та відповідним доводам контролюючого органу, суд виходить з такого.
За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначений строк.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Отже, грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації з єдиного податку, не підлягає оскарженню, вважається узгодженим з моменту подання платником податків такої декларації та має бути самостійно сплачено протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання вказаної податкової декларації.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" визначено, що переказом коштів є рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.
Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням пункту 22.4 статті 22 названого Закону передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (пункту 1.29 статті 1 Закону № 2346-III).
Відповідно до пункту 1.23 частини першої статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу у готівковій формі.
Згідно зі статтею 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. При використанні розрахункового документа ініціювання переказу для платника вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (підпункт 16.5.2 пункту 16.2 статті 16 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями статті 32 вказаного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.
Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, зокрема, з моментом прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Суд зазначає, що пунктом 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.
Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Як встановлено судом у ході розгляду справи та підтверджено матеріалами, ТОВ "Кріпт-С" подано до податкового органу податкові декларації з орендної плати з юридичних осіб № НОМЕР_1 від 11.02.2014, якою задекларовано зобов'язання на суму 27 383,40 грн, № НОМЕР_2 від 11.02.2015, якою задекларовано зобов'язання на суму 270 612,43 грн, № НОМЕР_3 від 21.05.2015, якою задекларовано зобов'язання на суму 67 374,44 грн, № НОМЕР_4 від 11.02.2016, якою задекларовано зобов'язання на суму 380547,09 грн.
Згідно з обліковою карткою відповідача вказані зобов'язання частково погашені за рахунок переплати у розмірі 78,26 грн, а також сплати у розмірі 729 695,51 грн /а. с. 53-71/.
Також, з метою погашення самостійно задекларованих сум орендної плати за землю відповідачем були виписані платіжні доручення № 12 від 30.01.2015 на суму 21 882,81 грн, № 13 від 30.01.2015 на суму 1057,56 грн, № 14 від 30.01.2015 на суму 4443,03 грн, № 37 від 27.02.2015 на суму 18 021,12 грн, № 38 від 27.02.2015 на суму 3658,92 грн, № 39 від 27.02.2015 на суму 870,92 грн, № 65 від 27.03.2015 на суму 870,92 грн, № 66 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 67 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 68 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 69 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 70 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 71 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 72 від 27.03.2015 на суму 2574,45 грн, № 73 від 27.03.2015 на суму 1829,46 грн, № 74 від 27.03.2015 на суму 2829,46 грн, № 127 від 27.08.2015 на суму 4569,50 грн, № 128 від 27.08.2015 на суму 1087,8 грн та відправлені в банк АТ "Фінанси та Кредит" /а.с.27-45/.
Суд, дослідивши вказані платіжні доручення, копії яких наявні у матеріалах справи, встановив, що на них наявні відмітки банку "одержано банком" та наявні ознаки того, що банком були прийняті ці платіжні доручення до виконання.
Враховуючи те, що платіжні доручення одержані банком та прийняті до виконання, суд вважає, що позивачем не було допущено порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Таким чином, визначальним у змісті даної норми є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або цільового фонду.
Якщо неперерахування податку, збору не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне перерахування податкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Суд дійшов висновку про те, що порушення порядку зарахування до бюджету та державних цільових фондів податків і зборів при пред'явленні платником податків до установи банку платіжних доручень у встановлений строк є виною банку, крім випадку, передбаченого пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України, яким встановлено, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
Отже, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) після відновлення платоспроможності банку розпочинається також саме для банку, а не для платника податків.
Таким чином, направлення відповідачем до свого банку належним чином оформлених платіжних вимог на оплату податкових платежів (при наявності необхідної кількості коштів на рахунку) є належними, необхідними та єдино достатніми діями, які платник податку повинен вчинити для оплати податкового зобов'язання.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, тобто платник вчинив залежні від нього дії щодо сплати спірних сум орендної плати з юридичних осіб.
Таким чином, підстави для стягнення з ТОВ "Кріпт - С" заявленої суми відсутні.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач не довів обґрунтованості своїх вимог та не надав доказів в спростування викладеного вище, у той час як відповідачем надано докази на підтвердження своїх заперечень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 17, 18, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріпт - С", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення коштів за податковим боргом відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Т.С. Канигіна
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2017 |
Оприлюднено | 13.06.2017 |
Номер документу | 67032600 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Т.С. Канигіна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні