Рішення

від 06.06.2017 по справі 917/223/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2017 р. Справа № 917/223/17

за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, буд.6, м. Полтава, 36039)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Леомі-оригінал" (вул. Строни, буд. 1, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800)

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мале колективне підприємство "Екогаз" (вул. Молодогвардійців, буд.5, м.Кременчук, Полтавська область, 39600)

про стягнення 56164,06 грн.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 56164,06 грн. збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що він не міг своєчасно отримати дозвіл, оскільки територіальний орган Мінприроди перебував у стані ліквідації, що унеможливило своєчасну подачу документів для отримання дозволу, отже відсутня вина відповідача у спричиненні збитків (а.с.118).

Відповідач у відзиві також прохає застосувати строк позовної давності до даних вимог, посилаючись на те, що порушення позивач виявив 02.10.2015р. (а.с.118).

Третя особа повідомила що викиди забруднюючих речовин відповідача виконувалися на підставі договору субпідряду між МКП "Екогаз" та НТЦ "Проекологія" № 138 від 05.07.2013р.

В судовому засіданні 06.06.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Протягом 14.09.-02.10.2015 Державною екологічною інспекцією у Полтавській області (позивачем) було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ Фірма «Леомі-оригінал» (відповідачем), за результатом якої складено акт № 178/01-01-14 (а.с.11-29).

Під час перевірки позивачем встановлено, що в технологічних процесах відповідача експлуатується наступне обладнання, яке є джерелом утворення забруднюючих речовин:

1. Теплогенераторна - котел «ОСОБА_1 50 кВт» (2 шт.);

2. Дільниця виготовлення поліетиленових пакетів - машини для виробництва пакетів з поліетиленової плівки №№ 1 -6;

3. Дільниця флексографічного друку - машина для флексодруку 6-ти кольорова з

центральним барабаном (1 шт.) та машина для флексодруку 2-х кольорова ярусного типу (1 шт.);

4. Дільниця екструзії - плівкові машини №№1-6;

5. Компресорна - компресор CompAir Hidrovan V22 та компресор CompAir.

Під час перевірки відповідачем було надано державну статистичну звітність «Звіт про виробництво промислової продукції» за формою 1-П за серпень-грудень 2013 року та січень 2014 року та державну статистичну звітність за формою 2-ТП (повітря) за 2013-2014 роки (а.с.71-76).

Перевіркою встановлено, що відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5310200000-127 від 09.01.2014р. терміном дії до 09.01.2019р. Має попередній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря №5310200000-46 від 21.08.2008, термін дії якого до 21.08.2013р.

Під час перевірки було встановлено, що відповідачем в період з 22.08.2013 по 08.01.2014 року здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Акт проведення перевірки від 02.10.2015 № 178/01-01-14 підписаний директором відповідача без зауважень (а.с.11-23).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 82/02-08 від 23.05.2016 щодо відшкодування заподіяних державі збитків на суму 216902,52 грн. (а.с.143-150).

Надалі на підставі до п. 2.1., 2.7, 2.7.1 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р., позивач провів розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі стаціонарним джерелом ТОВ Фірма «Леомі-оригінал» , за адресою Полтавська область м. Горішні Плавні, вул. Строни, 1, з 22.08.2013 по 08.01.2014р., який визначив у розмірі 56164 грн. 06 коп. (а.с.6-7).

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 150/02-08 від 15.12.2016 щодо відшкодування заподіяних державі збитків у розмірі 56164 грн. 06 коп. (а.с.151-159).

Оскільки відповідач вказану суму збитків не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів

Згідно п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 № 454/2011, остання входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі ОСОБА_3 України і їй підпорядковується.

Відповідно до ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Положення, Державна екологічна інспекція у Полтавській області (далі -ОСОБА_3) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог природоохоронного законодавства про охорону атмосферного повітря.

В пункті й ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , п. 6.17 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.11.2011 № 1347/20085, зазначено, що Держекоіспекція може виступати позивачем або відповідачем в судах.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу , виданого суб'єкту господарювання відповідним органом державної влади.

У відповідності до ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Таким чином, здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без дозволу є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» .

У відповідності до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини 4 статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р., (далі - Методика) наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин , на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Пунктом 2.7, 2.7.1 Методики передбачено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

Розділом 4 Методики регламентовано розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Судом встановлено, що розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативний викид проведено позивачем у відповідності до вимог вказаної методики.

Як свідчать матеріали справи, відповідач мав дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5310200000-46 від 21.08.2008, термін дії якого до 21.08.2013р. (а.с.133).

Також, відповідач має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 5310200000-127 від 09.01.2014р. терміном дії до 09.01.2019р. (а.с.132).

Доказів наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в період з 22.08.2013 по 08.01.2014 року відповідачем суду не надано.

Зазначене свідчить про те, що відповідачем в період з 22.08.2013 по 08.01.2014 року здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

З огляду на викладене, вимоги позивача про відшкодування 56164 грн. 06 коп. збитків, завданого внаслідок забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі стаціонарним джерелом відповідача з 22.08.2013 по 08.01.2014 є правомірним.

Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, судом відхиляються з наступного.

Загальна позовна давність за статтею 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, колиособа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про спірні порушення ОСОБА_3 дізналася у період 14.09.2015р.-01.10.2015р. під час проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, про що складено акт від 02.10.2015 № 178/01-01-14 (а.с.11-23).

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронногозаконодавства, затвердженого наказом Міністерств охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 N 464, зареєстрованим Міністерстві юстиції України 15.01.2009 3a N 18/16034 (діючого на час проведення перевірки), акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єкт господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавств у сфері охорони навколишнього природоохоронного середовища та його дотримання.

В акті перевірки від 02.10.2015 № 178/01-01-14 зазначено, що попередня перевірка відповідача ОСОБА_3 не проводилася.

Отже, про викиди забруднюючих речовин в атмосфері повітря без дозволу в період з 22.08.2013 по 08.01.2014 Держеконіспекції стало відомо з 14.09.2015р. (з дати початку проведення перевірки), тому строки позовної давності позивачем пропущено не було, оскільки останнім днем звернення до суду є 14.09.2018р.

Судом відхиляються твердження відповідача у відзиві на позов про те, що він був позбавлений можливості вчасно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Мінприроди.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне управління oxopони навколишнього природного середовища в Полтавській області з 28.03.2013р.перебуває в стані припинення.

Станом на 22.07.2013р. коли відповідач зобов'язаний був звернутися за отриманням нового дозволу Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області фактично ліквідовано не було.

Крім того, згідно п.5 Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 N 302, встановлено, що суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає документи до Мінприроди, а суб'єкт господарювання, об'єкт кого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру.

Таким чином, твердження відповідача, що він був позбавлений можливості вчасно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у зв'язку з ліквідацією територіальних органів Мінприроди є безпідставним.

Крім того, посилання відповідача у відзиві на те, що він своєчасно подав документи у Державне управління oxopони навколишнього природного середовища в Полтавській області, проте йому було відмовлено у їх прийнятті в зв'язку з припиненням останнього, - жодним доказом не підтверджено.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодного доказу його звернення до територіальних органів Мінприроди, подачі в ці органи пакету документів, чи доказів відмови у їх прийнятті з зв'язку з початком процедури припинення цих органів.

Наданий відповідачем лист від 16.10.20133р. № 1173/02-34 Департаменту з питань нафтогазового комплексу, промисловості, екології та природних ресурсів, адресований Полтавському міському голові, містить лише інформацію про зміну найменування Управління екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації (а.с.178). Даний лист не містить жодної інформації щодо своєчасності звернення відповідача за отриманням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Отже, вказаний лист жодним чином не підтверджує наведені відповідачем у відзиві обставини.

Під час розгляду даної справи відповідач змінив свої пояснення, наведені у відзиві на позов, та повідомив про те, що пакет документів був поданий державному адміністратору ЦНАП м. Полтава (а.с.131), і заявив клопотання про витребування у ЦНАП м. Полтава доказів про звернення ТОВ фірма Леомі-Оригінал про видачу дозволу (а.с.138).

Ухвалою від 25.05.2017р. суд дане клопотання задовольнив та зобов'язав згідно ст. 38 ГПК України Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради надати суду відомості щодо дати звернення ТОВ фірма Леомі-оригінал за наданням дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у 2013 році, а також повідомити про результат розгляду такого звернення (а.с.182-183).

Листом від 29.08.2017р. Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради повідомило суду про відсутність вказаної інформації, оскільки адміністративна справа про надану адміністративну послугу зберігається протягом одного року (а.с.189).

Надалі відповідач пояснив, що документи готувалися та подавалися не ним, а МКП Екогаз , яке розробляло пакет документів, необхідних для видачі дозволу, в зв'язку з чим заявив клопотання про залучення цього підприємства до участі у справі третьою особою та витребування у нього відповідних доказів (а.с.139).

Ухвалою від 25.05.2017р. суд дане клопотання задовольнив, залучив до участі у справі Мале колективне підприємство "Екогаз" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та зобов'язав надати суду письмові пояснення по суті спору, докази своєчасного надання документів від ТОВ фірма "Леомі Оригінал" на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.182-183).

Листом від 31.05.2017р. третя особа повідомила про те, що інформація про точну дату подачі пакету документів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ фірма Леомі-оригінал не зберіглася (а.с.191-192).

В судовому засіданні 25.05.2017р. відповідач заявив клопотання про витребування у позивача оригіналу довідки відповідача щодо кількості годин роботи стаціонарних джерел (копія якої додана до позову), посилаючись на те, що відповідач оригінал цього документу позивачу не надавав та він відсутній, директор його не підписував (а.с.140).

Ухвалою від 25.05.2017р. суд дане клопотання задовольнив та зобов'язав позивача надати суду для огляду оригінал довідки відповідача щодо кількості годин роботи стаціонарних джерел (копія якої додана до позову); (а.с. 182-183).

На вимогу суду позивач надав в судове засідання 06.06.2017р. для огляду оригінал довідки ТОВ фірма Леомі-оригінал щодо кількості годин роботи стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря ТОВ фірма Леомі-оригінал за період з 22.08.2013р. по 08.01.2014р., яка додана до позову (а.с.26), суд її оглянув, що було зафіксовано у протоколі від 06.06.2017р., та встановив що оригінал довідки наявний, ця довідка є підписаною (а.с.203).

Таким чином, дані заперечення відповідача є безпідставними.

Надалі відповідач подав клопотання від 25.05.2017р., де посилається на упереджене та невірне використання позивачем в розрахунках годин відпрацювання джерел забруднення (а.с.142).

В підтвердження вказаного відповідач надав до матеріалів справи лист від 24.06.2016р. № 24/06-1 про проведення перерахунку розміру збитків, оскільки час роботи джерел викидів був вказаний некоректно (а.с.168-170), таблицю Час роботи стаціонарних джерел викидів ТОВ фірма Леомі-оригінал в період (а.с.177), відмову на претензію (а.с.179).

Проте жодного доказу правлення цих документів позивачу чи їх вручення позивачу відповідачем суду не надано.

Розрахунок збитків був проведений позивачем з урахуванням даних щодо кількості годин роботи стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря ТОВ фірма Леомі-оригінал за період з 22.08.2013р. по 08.01.2014р. (а.с.26), які були надані відповідачем позивачу під час перевірки та досудового врегулювання спору.

Дійсність цієї довідки жодним доказом не спростована.

Жодних доказів направлення позивачу будь-яких інших даних кількості годин роботи стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря відповідачем суду не надано.

Отже, вказані заперечення відповідача є необґрунтованими.

Крім того, як свідчать матеріали справи позивачем було проведено перерахунок розміру збитків, і зменшено їх суму з 216902,52 грн. до 56164,06 грн., що підтверджено відповіданими претензіями та доданими до них розрахунками (а.с.143-150, 151-159).

Таким чином, господарським судом було створено відповідачу належні умови для реалізації його процесуальних прав у відповідності до статей 4 3 , 22 ГПК України. Проте, відповідач не надав жодного належного доказу в підтвердження своїх заперечень.

Судом також відзначається суперечливість аргументів відповідача, викладених у відзиві на позов, в додаткових поясненнях та клопотаннях. Суд вважає, що подібна альтернативна аргументація викликає сумнів у достовірності доводів відповідача.

Судом відхиляються твердження відповідача щодо відсутності складу правопорушення в його діях.

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу. У відповідності до ст. 10 вказаного Закону підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог передбачених дозволами а викиди забруднюючих речовин, проте відповідачем дані вимоги не дотримані, що свідчить про протиправність у поведінці.

Факт протиправної поведінки відповідача було встановлено підчас проведення планової перевірки і відображено в акті перевірки від 02.10.2015 № 178/01-01-14, який підписаний керівником відповідача без зауважень.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку в розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України заподіяна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2.1. Методика наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

На підставі викладеного Держекінспекцією був здійснений розрахунок завданої шкоди за викиди в атмосферне повітря без дозволу. Вина відповідача полягає у не отримані своєчасно дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Отже, відповідач своєю бездіяльністю, а саме не вчинення жодних дій для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, спричинив збитки державі.

Відповідно до ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно пункту 1.6 роз'яснень Вищого господарського суду України «Про які питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» , вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях якого працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Під час розгляду справи відповідач відсутності своєї вини жодним доказом не довів, а його твердження не підтвердилися.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення 56164,06 грн. збитків є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 14.03.2017р. № 72 (а.с.10).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леомі-оригінал" (вул. Строни, буд. 1, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800; ідентифікаційний код 25170849) 56164грн. 06 коп . збитків і перерахувати їх на р/р 33111331700006, у УДКСУ у м. Комсомольськ Полтавської області, код ЄДРПОУ 37802029, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державної казначейської служби України у Полтавській області.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Леомі-оригінал" (вул. Строни, буд. 1, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800, ідентифікаційний код 25170849) на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області (вул. Коцюбинського, буд.6, м. Полтава, 36039; ідентифікаційний код 38019348) 1600грн. 00 коп . відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 08.06.2017р.

Суддя Безрук Т. М.