Рішення

від 29.05.2017 по справі 922/1492/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2017 р.Справа № 922/1492/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновій В.О.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (Харківська обл., смт. Високий) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (м. Харків) , Приватного підприємства "Спутник" (м. Харків) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Червонозаводський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (м. Харків) про зняття арешту з майна, за участю представників:

позивача - адвоката Бєлкіна А.Д. (витяг із договору №6 від 25.05.2017 р., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №764 від 29.09.1997 р.),

відповідача (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області) - головного спеціаліста відділу правового забезпечення Воронятнікова С.В. (довіреність №04 від 04.01.2017 р.),

відповідача (ПП "Спутник") - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить зняти арешт з майна, яке належить на праві власності фізичній особі-підприємця ОСОБА_2, код за ДРФО НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, з опису у постанові "Про опис та його арешт" від 31.03.2017 р., реєстраційний №34694986, складений старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області Бардіним І.С., а саме: станок заточний модель 3В642-1975 №913 б/у, 1975 р., який зазначений в описі за №11; станок "Нерис" модель Н-1 №10070 1975 р. б/у, який зазначений в описі за №12; станок шліфувальний модель 3г71 №11856, 1968 р., б/у, який зазначений в описі за №13; станок шліфувальний модель 3Б161 №24696/283, №040128, б/у, г.в.1961, який зазначений в описі за №16; автонавантажувач модель 4091201 НОМЕР_3 двигун НОМЕР_2, який зазначений в описі за №14; термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93, який зазначений в описі за №17; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №6323-92, б/у, який зазначений в описі за №18; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №3575-98, б/у, який зазначений в описі за №20; термопластавтомат модель ДЕ 3327ф1, зав. №2136-04, б/у, який зазначений в описі за №21. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є власником майна, на яке старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області накладений арешт згідно виконавчого провадження на примусове виконання наказу №922/2065/13 від 19.09.2013 р., за яким стягувачем є Регіональне Відділення Фонду державного майна по Харківській області, а боржником - ПП "Спутник".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2017 р. була прийнята позовна заява до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 29.05.2017 р. о 14:30 год.

Також, цією ухвалою залучено до участі у справі Червонозаводський відділ державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.

Позивач надав заяву про зміну предмету позову, в якій вказує, що на підставі ст. 22 ГПК України позивач змінює предмет позову та викладає п.п. 3, 4 позовних вимог у наступній редакції:

3. визнати належність за позивачем на праві власності наступне майно:

- станок заточной модель 3В642-1975 №913 б/в, 1975 р.;

- станок "Нерис" модель Н-1 №10070 1975 р. б/в;

- станок шліфувальний модель 3г71 №11856, 1968 р., б/в;

- станок шліфувальний модель 3Б161 №24696/283, №040128, б/в 1961 р.;

- автонавантажувач модель 4091201 НОМЕР_3 двигун НОМЕР_2;

- термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93;

- термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №6323-92, б/в;

- термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №3575-98, б/в;

- термопластавтомат модель ДЕ 3327ф1, зав. №2136-04, б/в;

4. виключити з постанови про опис та арешт майна від 31.03.2017 р., складеної Червонозаводським відділом державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області у виконавчому провадженні №34694986 та звільнити з-під арешту належне позивачу наступне майно:

- станок заточной модель 3В642-1975 №913 б/в, 1975 р.;

- станок "Нерис" модель Н-1 №10070 1975 р. б/в;

- станок шліфувальний модель 3г71 №11856, 1968 р., б/в;

- станок шліфувальний модель 3Б161 №24696/283, №040128, б/в 1961 р.;

- автонавантажувач модель 4091201 НОМЕР_3 двигун НОМЕР_2;

- термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93;

- термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №6323-92, б/в;

- термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №3575-98, б/в;

- термопластавтомат модель ДЕ 3327ф1, зав. №2136-04, б/в.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки позивач не тільки змінив предмет позову, а й одночасно доповнив позовні вимоги новою вимогою, що не передбачено ст. 22 ГПК України. До того ж, позивач не надав доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за доповнені вимоги.

Відповідач (Регіональне Відділення ФДМУ по Харківській області) надав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позов без задоволення в частині пред'явлених позовних вимог до РВ ФДМУ по Харківській області, оскільки накладення та зняття арешту з майна належить до компетенції державної виконавчої служби.

Відповідач (ПП "Спутник") відзив на позов та витребувані документи суду не надав.

Представник відповідача (ПП "Спутник") в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач (ПП "Спутник") був повідомлений про день, час та місце розгляду заяви по даній справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третя особа не надала письмові пояснення по суті спору щодо підтримки або заперечень проти позову та витребувані судом документи.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча третя особа була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача та відповідача (Регіонального Відділення Фонду державного майна України по Харківській області), суд встановив наступне.

21.12.2010 р. між позивачем (покупець) та ПФ "ЧІС" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу обладнання №21-12/10, за яким продавець продає, а покупець купує на умовах, визначених даним договором, обладнання (далі - товар) в асортименті і по ціні згідно специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.2 зазначеного договору купівлі-продажу передача товару оформлюється актом приймання-передачі (додаток №2 до договору), а також товарною накладною, рахунком-фактурою.

В специфікації до вказаного договору сторони визначили найменування, кількість, ціну, вартість товару, умови та порядок передачі товару, а саме продавець (ПФ "ЧІС") зобов'язаний передати позивачу обладнання на загальну суму 175790,00 грн. після 100% передоплати.

Позивач здійснив попередню оплату обладнання, зазначеного у специфікації (додаток №1 до договору), що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру №65 від 21.12.2010 р. на суму 40000,00 грн., №69 від 27.12.2010 р. на суму 55000,00 грн., №70 від 28.12.2010 р. на суму 45000,00 грн. і №74 від 30.12.2010 р. на суму 35790,00 грн.

30.12.2010 р. продавець (ПФ "ЧІС") передав позивачу у власність обладнання, яке вказане у специфікації (додаток №1 до договору), що підтверджується копіями акту приймання-передачі обладнання від 30.12.2010 р., видаткової накладної №РН-000209 від 30.12.2010 р. на суму 175790,00 грн., рахунку-фактури №СФ-00257 від 21.12.2010 р.

Як зазначає позивач у позовній заяві, ФОП ОСОБА_5 передав позивачу у власність термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93, який зазначений в описі за №17, про що була складена видаткова накладна №РН-0000219 від 09.11.2010 р.

Як убачається з наданої позивачем до господарського суду копії видаткової накладної №РН-0000219 від 09.11.2010 р. на суму 50000,00 грн., вона виписана на підставі рахунку-фактури №СФ-000034 від 12.10.2010 р.

18.10.2010 р. позивач сплатив ФОП ОСОБА_5 за термопластавтомат ДЕ 3327 згідно рахунку №34 від 12.10.2010 р. грошові кошти в сумі 50000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4 від 18.10.2010 р.

Однак, позивач не надав господарському суду рахунку-фактури №СФ-000034 від 12.10.2010 р., ані укладеного договору між ним та ФОП ОСОБА_5

20.12.2013 р. між ПП "Віктор і Я - 2010" (суборендатор) та ПП "Вікос-2011" (орендар) був укладений договір суборенди №20/12-13 виробничих будівель, за яким орендар передав позивачу в суборенду виробниче приміщення 1-го поверху, літ. "А-1", площею 958,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А, на строк з 20.12.2013 р. по 20.12.2018 р. з наступною пролонгацією, що підтверджується копіями зазначеного договору суборенди та акту приймання-передачі від 20.12.2013 р.

25.12.2013 р. між позивачем (орендодавець) та ПП "Віктор і Я - 2010" (орендар) був укладений договір оренди обладнання №25/12-13, предметом якого є надання в оренду орендодавцем обладнання за обумовлену сторонами договору плату у тимчасове користування орендарю для виробничих цілей.

Відповідно до п. 1.2 договору оренди обладнання №25/12-13 від 25.12.2013 р. об'єктом оренди є виробниче обладнання (б/в), зазначене в додатку №1 до даного договору, яке є невід'ємною частиною цього договору.

За вищевказаним договором оренди обладнання позивач передав орендарю в оренду виробниче обладнання, а саме: станок заточной модель 3В642-1975 №913 б/в, 1975 р.; станок "Нерис" модель Н-1 №10070 1975 р. б/в; станок шліфувальний модель 3г71 №11856, 1968 р., б/в; станок шліфувальний модель 3Б161 №24696/283, №040128, б/в 1961 р.; автонавантажувач модель 4091201 НОМЕР_3 двигун НОМЕР_2; термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №6323-92, б/в; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №3575-98, б/в; термопластавтомат модель ДЕ 3327ф1, зав. №2136-04, б/в, що підтверджується копіями зазначеного договору, додатку №1 до вказаного договору та акту приймання-передачі обладнання від 27.12.2013 р.

Як убачається з матеріалів справи, 31.03.2017 р. старшим державним виконавцем Червонозаводського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бардіним І.С., на виконання наказу по справі №922/2065/13, виданого господарським судом Харківської області 19.09.2013 р., та інших виконавчих документів, про стягнення з ПП "Спутник" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області суми стягнення, описано та накладено арешт на майно, яке виявлено за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 16-А.

Про опис та накладення арешту на майно боржника, старшим державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна (коштів) боржника від 31.03.2017 р. по зведеному виконавчому провадженню №34694986.

В пункті 11 переліку описаного та арештованого майна вказаний станок точильний с/н 913 модель 38642, 1975 р.в., у робочому стані.

В пункті 12 - станок різний "Нерис" модель Н-1, с/н10070, 1975 р., в неробочому стані.

В пункті 13 - станок шліфувальний №11856, 1968 р.в, у неробочому стані.

В 16 пункті - станок шліфувальний 1961 р.в., модель 3Б161 №24696/283, №040128, у робочому стані.

Автонавантажувач НОМЕР_3, 1988 р.в., модель 4091201 без перевірки робочого стану, № двигуна НОМЕР_2, вказаний у п. 14 описаного та арештованого майна.

Термопластавтомат модель ДЕ 3327Ф1, зав. №2812-93, зазначений в описі за №17; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №6323-92, б/у - за №18; термопластавтомат модель ДЕ 3330Ф1, зав. №3575-98, б/у - за №20, та термопластавтомат модель ДЕ 3327ф1, зав. №2136-04, б/у, зазначений в описі за №21.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд дійшов висновку про повну відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.

Положеннями статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження"

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Таким чином, накладення та зняття арешту з майна належить до компетенції державної виконавчої служби.

Виходячи з системного аналізу вказаної норми, убачається, що необхідною умовою для знання арешту за рішенням суду є подання позову у сукупності вимог про визнання права власності і про знання з нього арешту, а не якоїсь окремої вимоги на вибір позивача.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Позивач не надав господарському суду докази відповідності придбаного майна арештованому.

Також, позивач не надав доказів укладення будь-якого договору з жодним з відповідачів (суборенди, найму, позики, тощо) або будь-які законні підстави знаходження спірного майна у відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.05.2017 р. позивача було зобов'язано надати до суду, зокрема, письмове уточнення позовних вимог до кожного з відповідачів окремо; докази відправки цих уточнень відповідачам та третій особі; витяги державного реєстратора з ЄДР на учасників судового процесу станом на час розгляду справи.

Позивач не надав на вимогу господарського суду витребувані документи, а також не визначив зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, як того вимагає ст. 54 ГПК України.

Крім того, позивач не надав до суду копію постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання позивача у позові на ч. 2 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.08.1976 р. "Про судову практику у справах про виключення майна з опису" суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, у 1976 році не було Верховного Суду України; по-друге, з 1976 року докорінно змінилося законодавство.

Також, суд вважає безпідставним посилання позивача на ч. 3 п. 9.10 постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", оскільки за діючим законодавством ця постанова не є нормативним актом та не є обов'язковою до виконання. До того ж, у вказаному позивачем пункті йде мова про позов про визнання права власності на майно.

Однак, позивач не заявляв вимоги про визнання права власності на спірне майно, як того вимагає ч. 1 ст. 59 ЗАкону України "Про виконавче провадження".

До того ж, ані Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, ані Приватне підприємство "Супутник" не накладали арешт на майно позивача і за діючим законодавством України не мають права знімати його, а також не зберігає його у себе.

Позивач не надав доказів в обґрунтування позовних вимог, зокрема порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги до обох відповідачів необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на позивача.

Керуючись п. 1 ст. 5, п. 1 ч. 4 ст. 10, 56, 59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 32-36, 43, 44, 49, 54, 75, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові до Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області відмовити повністю.

В позові до Приватного підприємства "Спутник" відмовити повністю.

Повне рішення складено 06.06.2017 р.

Суддя В.І. Ольшанченко